Рівень використання виробничих потужностей підприємствами трубної промисловості

Трубні заводи	Виробнича потужність, тонн	Рівень використання, %
Харцизький	1178000	46,80
Нижньодніпровський	1091000	38,40
Новомосковський	1003000	20,10
Нікопольський південнотрубний	988000	30,80
Дніпропетровський	544000	33,40
Луганський	306000	23,50
Макіївський	440000	н/д

Виробництво чорних металів

На сьогоднішній день українські металургійні заводи розподіляють 54 доменними печами, 33 з який знаходяться в роботі. Чорна металургія України характеризується високою матеріало-, энерго- і трудомісткістю в порівнянні з виробництвом чорних металів у промислово розвитих країнах.

Українські металургійні підприємства є основою експортного потенціалу країни. Виробничі потужності підприємств чорної металургії складають:

· виробництво чавуна - 52 млн. тонн,

· готового прокату - 41,5 млн. тонн.

Основні підприємства

Криворіжсталь

Запоріжсталь

Азовсталь

Дніпровський МК

Маріупольський МК

Алчевський МК

Основні види продукції: Чавун, сталь (без дуплекс-процесу), сталь киснево-конвертерна, електросталь, лита заготівля, прокат з нержавіючої сталі, сортовий прокат, катанка, аркушевий прокат, прокат з низьколегованої сталі.

В основному металургійні підприємства України відрізняються підвищеною витратою матеріальних, топливо-энергитических, трудових і інших ресурсів у порівнянні з металургією розвитих країн. Так витрата сталі на виробництво 1 т. готового прокату на Україні складає 1,3 т. В цей час у Росії на це йде 1,25 т., у США - 1,18 т., а в Японії - 1,05 т. Таке положення справ обумовлене колись украй низьким застосуванням у нас беззупинного розливання сталі. Її частка у всьому обсязі виплавки сталі складає усього 7,8%, тоді як у Росії - більш 20%, США - 75%, Японії - 95%. Потужності вітчизняних металургійних підприємств галузі завантажені в середньому на 40-50%.

Найбільшими виробниками сталевого прокату є "Криворіжсталь", "Запорожсталь", "Азовсталь", "Металургійний комбінат ім. Ілліча", Алчевський, Дніпровський, Макіївський металургійні комбінати, Донецький і Єнакіївський металургійні заводи.

З них "Криворіжсталь" є по суті монополістом по виробництву мілкосортного прокату. Його частка у виробництві займає більш 60%. Питома вага цього підприємства у виробництві катанки складає 46,2%. У виробництві середньосортного прокату, що лідирує, положення займають Макіївський і Дніпропетровський меткомбінати. Їхня питома вага у виробництві займає 40,1% і 37,9%. "Запоріжсталь" сталь є монополістом у виробництві жерсті - 100%. У виробництві листової сталі ведуче місце займають "Запоріжсталь" - 41,7% і "Азовсталь" - 18,5%.

Технологія виробництва

У світовій практиці удосконалювання структури сталеплавильного виробництва приводить до заміни мартенівського виробництва конвертерним і електросталеплавильним з переважаючим в останні роки спорудженням надпотужних дугових електросталеплавильних печей нового покоління. Українські металургійні підприємства не можуть собі повною мірою дозволити подібне технічне переозброєння, як того вимагає попит на світовому ринку. Дефіцит електроенергії, наявність великих потужностей по виробництву чавуна, загальна тенденція до скорочення виробництва сталі й обмежене будівництво нових потужностей в Україні визначає на сьогодні переважний розвиток конвертерного виробництва. Що ж стосується електросталеплавильного виробництва, у найближчі 5-10 років воно змушено буде розвиватися по шляху реконструкції діючих цехів.

Частка мартенівського виробництва, що в передових країнах практично відсутнє, в Україні продовжує складати 55%. Сьогодні в країні експлуатуються 10 мартенівських цехів. Їхній технічний рівень істотно відрізняється. Два найбільших у світі мартенівські цехи на комбінатах "МК ім. Ілліча" і "Криворіжсталь" мають могутні мартенівські печі потужністю 900 і 650 т. Ці цехи відрізняються відносно кращими планувальними рішеннями з холостими прольотами між печами, наявністю газоочисток. До цієї ж групи сучасних печей можна віднести і мартенівський цех "Алчевського меткомбината" післявоєнної будівлі в складі п'яти печей ємністю по 300 т, трьох печей ємністю по 600 т, і двухванний агрегат ємністю 300 т і прямоточну піч ємністю 250 т. Мартенівські цехи комбінатів "Запоріжсталь", "МК ім. Дзержинського", "Азовсталь", заводів ім. К. Лібкнехта", Краматорського, Донецького мають набагато гірші умови роботи, є застарілими і намічаються до закриття.

Конвертерне виробництво України представлено 7 конвертерними цехами з 23 конвертерами. Діючі конвертерні цехи в основному відповідають за технологією, устаткуванню і продуктивності сучасному технічному рівню, однак у великій частині вимагають глибокої реконструкції, а ряд конвертерів малої ємності намічається до реконструкції чи закриттю.

Електросталеплавильне виробництво України представлено 4 електросталеплавильними цехами з 23 дуговими й індукційними печами, що роблять литу заготівлю. Основна кількість дугових печей зосереджена на заводі "Дніпроспецсталь", цехи якого, однак, вимагають реконструкції. Почато реконструкцію електросталеплавильного цеху Донецького метзавода.

Україна розпологає розвитою спеціальною електрометалургією, яка використовує такі переплавні процесори, що рафінують, як електрошлаковий, вакуумно-дуговий, плазмено-дуговий, вакуумно-індукціонну плавку. Цехи електрошлакового переплаву меткомбината "Азовсталь" і заводу "Дніпроспецсталь" оснащені досить сучасним устаткуванням.

Істотнє відставання має місце по впровадженню беззупинного розливання. На діючих підприємствах України мається обмежена кількість машин беззупинного лиття, в основному, слябовых, загальною потужністю близько 6 млн.т. сталі в рік. Технічний рівень беззупинного розливання істотно відстає від закордонного.