Особливості договору підряду

Істотними у договорі підряду є умови, що стосуються його предмету, строку виконання. Саме вони визначають зміст підряду, його особливості.

Як уже зазначалося, предметом договору підряду є результат виконаної підрядної роботи. Тому предмет договору підряду – це виконання підрядчиком певної роботи й передача замовникові її результатів. Таке визначення предмету договору підряду фактично відтворює текст законодавчо сформульованого поняття договору, яке містить дані про сторони, їх права й обов’язки.

У договорі підряду мають бути чітко визначені вимоги до її предмета щодо якості, кількості тощо. Пріоритет у формулюванні предмета договору, безумовно, належить замовнику, який виходить із своїх потреб. Однак, це не означає, що підрядчику законом відведено пасивну роль. Він також бере участь у оцінці предмету, виходячи зі своїх матеріальних, професійних та інших можливостей. У деяких випадках сторони можуть і не погоджувати ті чи інші вимоги до предмета договору, якщо вони безпосередньо передбачені спеціальними нормативними актами, стандартами, технічними умовами тощо.

Для досягнення замовленого результату можуть використовуватися матеріали підрядчика або замовника, можливе також поєднання обох сторін. Разом із тим, підрядчик зобов’язаний виконати роботу, обумовлену договором, із своїх матеріалів, якщо інакше не встановлено договором, тобто припускається, що за загальним правилом матеріали надає підрядчик [3, ч. 1., Ст. 335]. Подібне застереження набуває практичного значення, якщо в договорі не визначено сторону, на яку накладається обов’язок договору підряду. Такий обов’язок може встановлюватися в спеціальних актах законодавства.

У договорах підряду, які мали право укладати соціалістичні організації, необхідно було передбачати норми витрат матеріалів, строки повернення основних відходів та залишків, а також відповідальність підрядчика за невиконання цих обов’язків [6, с. 18]. в умовах ринкової економіки наведена норма не може бути обов’язковою юридичних осіб – суб’єктів підприємництва.

Наступною умовою договору підряду є ціна, тобто грошова сума, що належить підрядчику за виконане замовлення. Визначення ціни багато в чому залежить від складу сторін договору. Так, якщо сторонами в ньому виступають громадяни, то ціна визначається за погодженням між ними. Надання послуг за договором підряду організаціями здійснювалось тривалий час, як правило, за цінами відповідно до затверджених у встановленому порядку прейскурантів, тарифів. На сьогоднішній день в Україні формується система ціноутворення за законами ринкової економіки, яка реалізується відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України “Про ціноутворення в умовах реформування економіки” від 21 жовтня 1994 року [13, №345, 1994].

На виконання робіт, передбачених договором підряду, складається кошторис, згідно з яким і визначається ціна замовлення. У процесі виконання замовлення можуть виникнути непередбачені обставини і спричинити зміни в кошторисі та вплинути на ціну. За законом підрядчик повинен своєчасно попередити по це замовника, який має право відмовитися від договору в разі значного перевищення кошторису [3,ч. 2, Ст. 334].

Третьою істотною умовою виконання договору підряду є строк його виконання, яким визначається момент завершення підрядних робіт і здачі їх результатів замовнику. Цей строк встановлюється за погодженням сторін або відповідними нормативним актами, в яких передбачено максимальні строки виконання робіт.

Сторони, особливо замовник, можуть бути зацікавлені у визначенні початкових і проміжних строків виконання робіт. Початковий строк має значення для проведення допоміжних заходів щодо підготовки необхідних матеріалів, земельної ділянки для забудови тощо. Іноді встановлюють не лише день, але й годину початку підрядних робіт, зокрема, у договорі на ремонт жилих приміщень, коли для з’ясування готовності жилих приміщень до ремонту важлива присутність замовника. Наявність у договорі проміжних строків дає змогу замовникові контролювати своєчасність і якість ходу робіт, а підрядчику – дотримуватись встановленої технологічної та господарської дисципліни.

Перелічені та інші можливі умови договору підряду, звичайно, потрібно відповідно оформити. У Цивільному Кодексі України не встановлюються спеціальні вимоги до форми договору підряду, тому сторони мають право керуватися загальними правилами про угоди, викладеними у статтях 42, 43 і 44 цього кодексу, якщо інше не передбачено спеціальними нормативними актами, що регулюють окремі різновиди договору підряду.

Таким чином, договір підряду може бути укладений як в усній, так і в письмовій формі. Якщо робота виконується в умовах присутності замовника, договір на її виконання не потребує обов’язкового письмового оформлення, незалежно від суми виконаної роботи.

Надання побутових послуг оформляється документом установленої форми (квитанцією, договором тощо). Послуги, виконувані в терміновому порядку в присутності замовника та методом самообслуговування, можуть оформлятися видачею жетона, талона та інше [9, 16 травня, 1995 року].

Договори на ремонт, будівництво жилих будинків, на обслуговування телевізійних систем колективного користування та інші види підрядних робіт укладаються з дотриманням вимог, передбачених типовими договорами. У них визначаються права та обов’язки сторін, порядок прийняття робіт і пред’явлення претензій.

Під час виконання замовлення підрядчик зберігає свою господарську та організаційну самостійність, тобто замовник не має права втручатися в організацію праці підрядчика, у виробничі й технологічні процеси. Поте це не означає, що замовник повністю позбавлений можливості впливати на хід і якість виконання замовлення. Так, підрядчик зобов’язаний керуватися у своїй роботі отриманим від замовника завданням, а замовник має прав давати певні вказівки щодо способу, строків виконання робіт у порядку, визначеному законодавством.

Обсяг самостійності підрядчика у виборі способу виконання замовлення багато в чому залежить від ступеня визначеності ознак предмета договору. Деталізація цих ознак при укладенні договору позбавляє підрядчика певної свободи дій у виконанні замовлення, але разом із тим вона сприяє зменшенню можливих непорозумінь. Якщо ті чи інші ознаки предмета визначені нормативним актами чи іншими правилами, то підрядчик повинен їх дотримуватися, навіть коли вони не були обумовлені в договорі.

Організаційно-господарська самостійність підрядчика зумовлює існування так званого принципу ризику, суть якого зводиться до встановлення відповідного розподілу правових наслідків випадкової загибелі матеріалів і предмета підряду між замовником і підрядчиком. Цей принцип закріплений як невід’ємна ознака підрядних відносин [3, Ст. 332].

Ризик підрядчика полягає в тому, що в разі випадкової загибелі предмету підряду до здачі або його неможливості закінчити роботу без вини сторін, підрядчик не має права вимагати винагороду за роботу [3, ч. 1, Ст. 346]. Може статися так, що підрядчик отримав від замовника певні суми у вигляді авансу. За законом ця сума повертається замовнику.

Від загибелі предмета підряду слід відрізняти загибель матеріалів. Відповідно до закону ризик випадкової загибелі або псування матеріалів несе сторона, що надавала матеріали [3, Ст. 339].

У проекті Цивільного Кодексу України [2, Ст. 912] не передбачено право сторін на власний розсуд змінити правило про ризик підрядчика у разі випадкової загибелі предмета підряду. Водночас по-іншому вирішено подібне питання щодо ризику випадкового знищення матеріалів. “Ризик випадкового знищення матеріалів або випадкового пошкодження до настання строку здачі підрядчиком обумовленої договором роботи несе сторона, що надала матеріали, а після настання цього строку – сторона, що прогаяла строк, якщо інакше не встановлено договором чи законодавчими актами” [2, Ст. 900].

Права та обов’язки сторін

Уклавши договір підряду, сторони тим самим беруть на себе відповідні обов’язки з одночасним набуттям певних прав. Права на обов’язки підрядчика й замовника значною мірою обумовлюються умовами договору, якщо інше прямо не передбачено законом або типовими договорами.

 

а) обов’язки підрядчика

Цивільним Кодексом України передбачено найважливіші обов’язки підрядчика. Він зобов’язаний:

· Виконати певну роботу за завданням замовника (Ст. 332);

· Правильно використовувати матеріали замовника. Дати замовнику звіт про використання матеріалів і повернути лишок матеріалу (Ст. 336);

· Вжити всіх заходів до забезпечення збереження довіреного йому замовником майна (Ст. 337);

· Своєчасно попередити замовника про недоброякісність або непридатність матеріалів, одержаних від нього, про неприйнятність вказівок замовника та інших обставин, що загрожують міцності та придатності виконуваної роботи (Ст. 340);

· Своєчасно приступити до виконання замовлення (Ст. 347);

· Здати належно виконану роботу замовнику в обумовлений договором строк (Ст. 332).

Безумовно, наведений перелік обов’язків підрядчика не є вичерпним, сторони можуть передбачити й інші умови, обов’язкові чи важливі для них. Невиконання чи неналежне виконання підрядчиком згаданих та інших можливих обов’язків надає замовнику право пред’явити до нього визначені законом вимоги.

б) обов’язки замовника

 

Згідно з Цивільним Кодексом України на замовника накладаються такі основні обов’язки:

· Прийняти роботу, виконану підрядчиком відповідно до договору (Ст. 342);

· Оплатити виконану підрядчиком роботу після здачі всієї роботи, якщо інше не встановлене законом або договором (Ст. 345);

· На вимогу підрядчика усунути обставини, які загрожують міцності або придатності виконуваної роботи (Ст. 341).

У разі невиконання чи неналежного виконання перелічених та інших передбачених законом або договором обов’язків може настати відповідальність сторін та інші правові наслідки. Відповідальність сторін базується на загальних принципах цивільного права, зокрема, на принципі вини. Розглянемо це поняття більш детально в наступному пункті.

 

 

в) правові наслідки недотримання умов договору підряду

 

Так, у Ст. 347 Цивільного Кодексу записано: “якщо підрядчик своєчасно не приступає до виконання умов договору, або виконує їх так повільно, що закінчення роботи в обумовлений строк стає явно неможливим, замовник праві відмовитися від договору або вимагати відшкодування збитків”. Тут ідеться про можливість настання відповідальності підрядчика ще до настання строку здачі роботи. Упевнившись у неспроможності підрядчика виконати його замовлення в обумовлений строк, замовник може розірвати з ним договір і знайти іншого, із кращими професійними можливостями. У згаданій статті, однак, не розкривається зміст неможливості своєчасного виконання роботи, який залежить від багатьох конкретних обставин [8, с. 151].

Під час виконання роботи можуть виникнути обставини. Що загрожують якості замовлення. Закон визначає правові наслідки неякісного виконання підрядних робіт. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник може призначити підрядчику певний строк для усунення недоліків, а при невиконання підрядчиком цієї вимоги у визначений строк, -відмовитися від договору або вимагати відшкодування збитків [3, ч. 2, Ст. 347].

Настання тих чи інших правових наслідків залежить від характеру недоліків у виконаному замовленні. Якщо підрядчик допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безплатно виправити зазначені недоліки у відповідний строк або відшкодувати йому необхідні витрати з виправлення своїми засобами недоліків роботи. За наявності у роботі істотних відступів від договору або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору з відшкодуванням збитків [3, ч. 2, Ст. 344]. Визнають недоліки істотними або незначними самі сторони, а у разі спору – суд. Замовник має право звернутися до підрядчика з вимогою усунути істотні недоліки.

Закон не передбачає можливості примусового виправлення підрядчиком істотних недоліків у роботі на вимогу замовника. І це вірно, оскільки за іншого підходу можливі подальші невиправдані матеріальні витрати. Якщо стає очевидним, що підрядчик професійно й технічно не в змозі усунути істотні недоліки, то економічно недоцільно примушувати його виправляти заздалегідь невиправні недоліки у роботі. У статті 344 ЦК України не встановлюються штрафні санкції за неякісне виконання роботи. Проте сторони не позбавлені права передбачати їх у договорі. Штрафні санкції можуть також установлюватися в окремих законодавчих актах [10, №247, 1996].

Правові наслідки неякісного виконання роботи, передбачені законодавством, застосовуються і тоді, коли недоліки сталися через несвоєчасне застереження підрядчиком замовника про обставини, перелічені в Ст. 340 ЦК України та через неякісні матеріали підрядчика.

Цивільний Кодекс України прямо не передбачає відповідальності за невиконання підрядчиком замовлення або за прострочення його здачі. Однак, правомірність її не викликає сумнівів. Така відповідальність може визначатись окремими нормативним актами.

Певні правові наслідки передбачені і щодо замовника. Так, якщо замовник, не зважаючи на своєчасне і обґрунтоване попередження з боку підрядчика, у відповідні строки не замінить недоброякісні матеріали чи не усуне інші обставини, які загрожують міцності чи придатності виконуваної роботи, підрядчик має право відмовитися від договору і стягнути збитки, заподіяні з вини замовника.

З невиконанням або неналежним виконанням замовником своїх обов’язків, що полягають у прийнятті та оплаті виконаної підрядчиком роботи також пов’язується настанням тих чи інших правових наслідків. Підрядчик має право вимагати відшкодування збитків, завданих такими діями замовника. Не виключається також застосування санкцій у вигляді неустойки (пені). Ризик випадкової загибелі чи пошкодження предмета підряду, що сталися після прострочення його прийняття, накладається на замовника.

Цивільним Кодексом України не встановлюється якогось єдиного порядку приймання виконаної роботи й оформлення її результатів. Тому ці дії мають виконуватися з дотриманням загальних правил про договір підряду. У стаття 342 ЦК України лише визначається обов’язок замовника прийняти роботу,виконану підрядчиком відповідно до договору. Сторони можуть оформити здачу-приймання результату виконаної роботи відповідним актом або іншим документом. Окремими нормативними актами може бути передбачений обов’язок сторін відповідним чином оформити приймання замовником виконаної роботи.

Закон установлює строки пред’явлення позовів щодо виявлення в роботі недоліків. За Ст. 343 ЦК України такі позови можуть бути пред’явлені замовником із приводу:

1. недоліків у будинках спорудах, які не могли бути помічені при звичайних умовах (приховані недоліки), якщо однією зі сторін є громадянин, - протягом трьох років;

2. прихованих недоліків в іншому майні – протягом одного року;

3. явних недоліків – протягом шести місяців.

Строки обчислюються з дня здачі роботи підрядчиком і прийняття її замовником. Проте, якщо у договорі підряду передбачено гарантійний строк, і заяву про виявлені недоліки в роботі зроблено в межах гарантійного строку, перебіг строку позовної давності починається з дня подання заяви по недоліки.