Розділ 3. Напрями удосконалення управління фінансовою діяльністю товариства з обмеженою відповідальністю

 

Нехтування проблемами формування та ефективного управління фінансовими показниками діяльності, ігнорування світовим досвідом управління ними на рівні господарюючого суб’єкту може надто дорого коштувати підприємству. Виникнення проблеми у цьому напрямку може призвести не тільки до збитків, що зменшує поточний фінансовий результат господарювання, але й до більш вагомих наслідків – втрати іміджу та конкурентних переваг, періодичної або стійкої неплатоспроможності, часткової або повної втрати власного капіталу і навіть банкрутства підприємства.

Метою управління фінансовими показниками діяльності підприємства (в нашому випадку - ТОВ), є отримання ключових параметрів, які дають об’єктивну та всебічну оцінку його фінансово-господарської діяльності і фінансового стану, дозволяють визначити не лише конкретні шляхи покращення організації фінансової роботи на підприємстві, але й забезпечити інвестиційну привабливість та конкурентоспроможність на ринку.

Подоланню проблем фінансово-господарської діяльності та управління фінансовим станом ТОВ буде сприяти введення в практику і забезпечення дієвості механізму комплексного управління фінансовими показниками діяльності підприємств. При цьому одним з головних завдань є підвищення точності, гнучкості та оперативності управління ними [10, c. 374].

Зазначимо, що у цьому напрямку проводиться досить багато наукових досліджень, але процес створення та використання методів моделювання при управлінні фінансовими показниками діяльності підприємств відбувається досить повільно. Безперечно цьому, в першу чергу, сприяють: широке застосування адміністративних методів управління фінансово-господарською діяльністю на більшості вітчизняних підприємств, відсутність єдиної методики управління та інструментарію моделювання фінансових показників.

Для подальшого удосконалення управління фінансовими показниками діяльності підприємств першим кроком має стати зміна інформаційної бази. Саме на розробку комплексного підходу до управління фінансовими показниками діяльності підприємств і необхідно звернути головну увагу.

Головними завданнями на даному етапі повинні бути:

а) обґрунтування методологічних засад управління фінансовими показниками діяльності підприємств,

б) визначення критеріїв обґрунтування фінансових показників діяльності підприємства;

в) дослідження існуючої практики управління фінансовими показниками діяльності підприємств у розрізі головних результативних показників, показників фінансової стійкості та інвестиційної привабливості;

г) визначення шляхів удосконалення управління фінансовими показниками діяльності підприємств.

Слід зазначити, що дослідження управління фінансовими показниками діяльності підприємств за традиційною схемою не дає повної, чіткої картини їх фінансово-економічного стану і саме тому постає необхідність проведення комплексного їх аналізу та створення його єдиної системи.

Шляхи вдосконалення управління фінансовою діяльністю підприємств пропонується здійснювати за двома напрямками [7, c. 81]:

1. Удосконалення інформаційної бази та модифікація і поглиблення аналізу та оцінки результативних показників. При цьому пропонується поєднати два види аналізу: статичний та динамічний, що дасть змогу отримати об’єктивну оцінку фінансового стану підприємств. Тобто, це дасть змогу оцінити фінансово–економічний стан підприємства не на певну дату, а за певний проміжок часу, а отже, можна проаналізувати всі фінансові показники діяльності підприємств у динаміці.

2. Зміна значущості розрахункових показників – рентабельності, фінансової стійкості, платоспроможності.

Це, в кінцевому підсумку, дасть змогу взаємопов’язати та комплексно, системно оцінити фінансово-економічний стан підприємства.

Як відомо, оцінку фінансового стану можна об’єктивно здійснити не через один, нехай найважливіший, фінансовий показник, а тільки за допомогою комплексу, системи фінансових показників, що детально і всебічно характеризують діяльність підприємства з усіх сторін. Саме тому, варто розробити певний перелік груп фінансових показників, які слід розглядати згідно тієї чи іншої мети аналізу.

Як наслідок, виникає можливість змінити підхід до аналізу та оцінки результативних показників. В якості базових показників пропонується використовувати наступну схему формування головного абсолютного фінансового показника – прибутку: маржинальний прибуток – прибуток за вирахуванням постійних витрат – чистий прибуток – нерозподілений прибуток за вирахуванням дивідендів, нарахованих акціонерам до виплати на акції, та витрат на благодійні потреби – залишок нерозподіленого прибутку звітного року – загальний залишок нерозподіленого прибутку звітного та минулих років.

Відповідно до змін інформаційної бази та порядку утворення прибутку підприємств пропонується для подальшого аналізу використати показники рентабельності двох груп: група "А" – показники, що розраховуються на основі даних видозміненого балансу, та група "Б" – розрахунок яких проводиться з використанням і балансу, і звіту про фінансові результати.

Комплексний аналіз фінансово-економічного стану підприємств на основі структурування їх балансу ми пропонуємо проводити з використанням таких фінансових показників як: індикатор фінансово-економічної стійкості, індикатор платоспроможності, індикатор безпеки чи ризику. Поєднання трьох індикаторів дає змогу комплексно оцінити фінансовий стан підприємства та ступінь ефективності управління фінансовими показниками діяльності.

Для поєднання двох груп фінансових показників – ефективності (розрахованих на основі прибутку – форма №2) та фінансової стійкості, платоспроможності, інвестиційної привабливості (розрахованих на основі балансових даних) пропонується згрупувати ці показники у матрицю фінансових показників першого класу (для яких існує певне нормативне значення) та другого класу (норматив не встановлюється) і поєднати їх у загальній матриці фінансових показників для комплексної оцінки фінансово-економічного стану підприємств.

Таким чином, пропонується істотно нова схема аналізу управління фінансовими показниками діяльності підприємств, яка:

1. Враховує недоліки традиційної методики – розрізненість видів та напрямів діяльності.

2. Враховує недоліки інформаційної бази для аналізу – статичний і динамічний.

3. Дозволяє змінити підхід до аналізу результативних показників – коректно пов'язати статичні та динамічні показники.

4. Створює можливість оцінити вплив не лише внутрішніх, але й зовнішніх факторів, що визначають фінансово-економічну діяльність підприємства (через використання схеми SWOT – аналізу).

В цілому, використання запропонованого підходу дозволить отримати більш повну і коректну інформацію про результати діяльності підприємства за всіма видами та напрямами діяльності і реально оцінити його комплексний фінансово-економічний стан як в поточному періоді, так і дозволить прогнозувати його на майбутнє. В подальшому, дані підходи ляжуть в основу розробки як аналітичних, так і прогнозних моделей управління фінансовими показниками діяльності підприємств.

Важливим завданням аналізу прибутку ТОВ є визначення резервів його збільшення та розробка заходів щодо їх мобілізації.

Під резервами збільшення прибутку ТОВ розуміють кількісно вимірювані можливості його збільшення шляхом задіяння низки чинників, а саме:

- збільшення обсягу реалізації продукції;

- зниження собівартості товарної продукції;

- поліпшення якості продукції і на цій підставі підвищення цін;

- оптимізації структури продукції;

- пошуку найвигідніших ринків збуту;

- реалізації в більш оптимальні строки;

- недопущення позареалізаційних збитків.

Як було зазначено вище, баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо дотримуються наступні нерівності:

 

 

У випадку, коли для ТОВ НВФ "Зварконтакт" в кожному з аналізованих періодів одне або кілька нерівностей системи мають протилежний знак від зафіксованого в оптимальному варіанті, і ліквідність балансу в більшому або меншому ступені відрізняється від абсолютної. При цьому теоретично недолік коштів по одній групі активів компенсується їхнім надлишком по іншій групі у вартісній оцінці, у реальній же ситуації менш ліквідні активи не можуть замістити в повному ступені більше ліквідні.

Зіставлення підсумків першої групи по активу й пасиву, тобто А1 і П1 відображає співвідношення поточних платежів і надходжень. Надходження перевищували платежі в 2005-му, 2006-му й 2007 р.

Порівняння другої групи по активі й пасиву (А2 і П2) показує тенденцію збільшення або зменшення поточної ліквідності в недалекому майбутньому. Очевидно. що перевищення пасивів цієї групи над активами має прогресуючий характер. Для виправлення ситуації, очевидно, підприємству слід зменшувати короткострокову заборгованість перед банками (яка постійно збільшується, сягнувши в 2009 р. суми 2680 тис. грн. порівняно з 601 тис. грн. на початку досліджуваного періоду в 2005 р.). З іншого боку, невеликий обсяг поточної дебіторської заборгованості (найважливіші складові її – заборгованість за товари, за виданими авансами) є наслідком не зовсім успішної операційної діяльності, збитковість якої постійно зростає.

Зіставлення підсумків по активі й пасиву для третьої й четвертої груп відображає співвідношення платежів і надходжень у відносно віддаленому майбутньому. По даній групі зрушити співвідношення активів та пасивів в бік покращення ліквідності може накопичення більш вагомої маси запасів – з одного боку, та переведення хоча б частки з доходів майбутніх періодів (останні вже складають майже 27% валюти балансу) в поточні доходи.

При виконанні наведених рекомендацій та (особливо) при пожвавленні операційної діяльності, можна буде виправити незадовільний рівень показників (коефіцієнтів) ліквідності.

Для операційної діяльності найбільш загрозливим є неприпустиме перебільшення собівартості випуску продукції перед виручкою з реалізації. В результаті підприємство має стабільні збитки на протязі 5 років. Можна уявити існування проблем з відставанням рівня старої матеріальної бази від конкурентів по галузі, що призводить до зростання собівартості; ціни на ринку є стабільними та визначаються більш вдалими конкурентами.

Отже, можна також рекомендувати низку маркетингових заходів, ретельне вивчення ринку, можливо перехід на іншу номенклатуру продукції з одночасним переоснащенням матеріальної бази виробництва.

SWOT-аналіз – один з найпоширеніших видів аналізу, що дозволяє виявляти і структурувати сильні і слабкі сторони фірми, а також потенційні можливості і загрози.

На основі порівняння внутрішньої сили і слабості своєї компанії з можливостями і погрозами, що виходять від ринку, робиться висновок про те, у якому напрямку організація повинна розвивати свій бізнес.

 

	Можливості - переорієнтація споживачів на вітчизняних виробників через ціновий фактор; - збільшення місткості ринку; - наявність великого числа постачальників матеріалів.	Загрози - витіснення з ринку низькоякісною, але дешевшою продукцією конкурентів з країн Східної Азії (Корея, Китай); - нерівномірний сезонний попит на продукцію; - прискорення інфляції; - відсутність росту на основних ринках збуту; - жорсткість вимог стандартів; - ріст цін на сировину і матеріали.
Сильні сторони - висока якість продукції, система якості сертифікована; - гарний імідж; - конкурентноздатності ціни, наявність знижок; - досвід роботи на ринку.	- підтримувати якість продукції, що задовольняє споживачів; - монополізувати вітчизняний ринок стигматичної лінзи.	- для забезпечення більшої стабільності продажів закласти в цінову політику правило, у відповідності з яким знижки повинні збільшитися в період зменшення попиту; - підтримувати конкурентноздатність бізнес-пропозиції за рахунок якісного та вартісного факторів (установлювати ціни трохи нижче чи на рівні азіатських фірм).
Слабкі сторони - відсутність організації проведення маркетингових досліджень; - відсутність системи збору достовірної ринкової інформації; - відсутність реклами в спеціалізованих виданнях, невисока якість рекламних матеріалів; - нерозвиненість збутової мережі; - застаріла база технологічного обладнання; - неритмічне постачання ТМЦ.	- провести рекламну кампанію в спеціалізованих виданнях (для магазинів-оптик); - здійснювати просування продукції шляхом розміщення рекламних статей (для кінцевого споживача); - збільшити частку ринку шляхом використання дистриб’юторської мережі; - організувати маркетингове дослідження; - укладання більш вигідних договорів з постачальниками.	- виконувати моніторинг конкурентів; - підвищити якість рекламних матеріалів через вивчення рекламної продукції конкурентів.

Рис. 3.1. SWOT-матриця ТОВ НВФ "Зварконтакт"

 

Модель управління прибутком ТОВ НВФ "Зварконтакт" нерозривно пов'язана із іншими функціональне організаційними блоками фінансового менеджменту на підприємстві, забезпечуючи методологічну основу прийняття управлінських фінансових рішень, при цьому, основу таких рішень складають проблеми фінансування потреби підприємства у капіталі, що безпосередньо пов'язано із необхідністю ідентифікації джерела фінансових ресурсів для її покриття та забезпечення їх мобілізації. Зважаючи, що ефективно функціонуючий суб'єкт господарювання орієнтується на покриття потреби у капіталі на операційну діяльність за рахунок грошових потоків, які генеруються в результаті її здійснення, виникає об'єктивна необхідність узгодження абсолютної величини потреби підприємства у капіталі із параметрами та фінансовими показниками цільового планування та прогнозування прибутку суб'єкта господарювання як основного джерела її покриття.

При цьому, використання прибутку як джерела покриття потреби підприємства у капіталі (самофінансування суб'єкта господарювання) здійснюється за наступними основними напрямками, відповідно до яких і формуються основні елементи системи розподілу прибутку [7, c. 86]:

1) забезпечення погашення податкових зобов'язань суб'єкта господарювання з податку на прибуток підприємств,

2) обслуговування залученого у попередніх періодах власного капіталу суб'єкта господарювання і, нарешті,

3) формування фондів - коштів та резервів для використання у наступних періодах.

При цьому, важливим завданням цільового планування та прогнозування прибутку суб'єкта господарювання на даному етапі є базове узгодження абсолютних величин фінансових ресурсів, необхідних для фінансування зазначених напрямків розподілу та перерозподілу прибутку, та цільової абсолютної величини прибутку підприємства у плановому період, досягнення такого узгодження, а також дотримання інших критеріїв та обмежень моделі цільового планування та прогнозування прибутку суб'єкта господарювання, що визначає її підсумкову ефективність, являється форма інтеграції та взаємоузгодження із іншими функціональними блоками моделі управління прибутком та методологічне забезпечення як сукупності фінансове - математичного інструментарію обґрунтування управлінських фінансових рішень.

ВИСНОВКИ

 

Таким чином, слід зазначити, що в ринкових умовах господарювання фінансово-господарська діяльність підприємства включає чотири складові: виробничо-господарську, комерційну, інвестиційну, фінансову.

Фінансова діяльність підприємств поширюється на всі його фінансові відносини (зовнішні і внутрішні) та має свої особливості.

Результатом фінансово-господарської діяльності підприємства є прибуток, у структурі якого ключову роль відіграє прибуток від операційної діяльності.

Прибуток створює підґрунтя для активної участі всіх підрозділів підприємства у його формуванні і нарощуванні, що визначає зміст фінансової роботи на підприємстві (фінансове прогнозування та планування; аналіз та контроль виконання фінансових планів; розроблення заходів, спрямованих на поліпшення результатів фінансово-господарської діяльності).

В регулюванні фінансово-господарської діяльності сучасного підприємства відіграє держава та особливо через податкові механізми.

Для досягнення основної мети аналізу фінансового стану підприємства — його об’єктивної оцінки та впливу можливостей підвищення ефективності функціонування — можуть застосовуватись різні показники фінансові аналізу.

В умовах глобальної фінансової кризи підприємства постійно шукають внутрішні джерела фінансової стабілізації. Не винятком є і ТОВ "Зварконтакт".

За підсумками горизонтального й вертикального аналізу балансу ТОВ "Зварконтакт" була досліджена структура й динаміка зміни основних показників діяльності. Відбулося, наприклад, неухильне зростання запасів, які станом на 01.01.2010 р. становили 177% від рівня 2005 року. А показник коштів й їхніх еквівалентів, навпаки, перетерпів збільшення й зменшення й на кінець досліджуваного періоду дорівнював приблизно половині від базисного рівня.

При факторному аналізі прибутку було визначено, що, незважаючі на потенційний позитивний вплив на прибуток, який відбувся через зростання цін (8897 тис. грн.) та зростання обсягу реалізованої продукції (2269 тис. грн.), а також зменшення адміністративних та збутових витрат (вплив: +7112,5 тис. грн.), тим не менш зростання собівартості (через ціни – на 11241 тис. грн. та зміну обсягу та структури – на 19221 тис. грн.) мало вирішальне значення і призвело в підсумку до зменшення прибутку на 13549,2 тис. грн.

Для даного підприємства більшість показників рентабельності є від’ємними через негативні показники прибутку. Через зростання виручки від продажів та деяке зменшення валюти балансу дещо зросла ресурсовіддача (на 0,02). Оскільки зменшення за цей же період суми власного капіталу відбувалося повільніше (порівняно з підсумком балансу), то показник фінансової залежності зменшився на 0,014. Вивчення трикомпонентної факторної моделі дало змогу визначити, що зменшення рентабельності власного капіталу на 0,025 (в даному разі - зростання збитковості) з 2008 по 2009 рік відбулося під впливом зменшення показників чистої рентабельності продажів на 0,11 (вплив на результативний показник -0,021) та зростання ресурсовіддачі на 0,02 (вплив на результативний показник -0,004).

Для операційної діяльності найбільш загрозливим є неприпустиме перебільшення собівартості випуску продукції перед виручкою з реалізації.

Саме через покращення операційних фінансових результатів, при переоснащенні матеріальної бази виробництва, наприклад, через невеликі кредити цільового використання можна виправити важкий фінансовий стан підприємства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1 Конституция Украины. – Х.: Одиссей, 2010. – 70 с.

2 Господарський кодекс України. - Х.: Одиссей, 2010. – 154 с.

3 Закон України "Про господарські товариства" від від 19 вересня 1991 р. № 1576-ХІІ.- Режим доступу: www.rada.gov.ua

4 Абрютина М. С., Грачев А. В. Анализ финансово-экономической деятельности предприятий. - М.: Дело и сервис, 2006. – 520 с.

5 Афанасьев Н.В., Гончаров А.Б. Экономика предприятия: Учеб. пособие. – Х.: ИД "ИНЖЕК", 2008. – 582 c.

6 Баканов М.И. Теория экономического анализа: Учебник.: -М.: Финансы и статистика. 2005. -288с.

7 Баранцева С. Стратегічне управління прибутком як регулятор діяльності підприємств// Торгівля і ринок України. – 2008, вип. 14, т. 2. – С. 81-86.

8 Бердникова Т.Б. Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности предприятия. М.: ИНФРА-М, 2008. – 674 с.

9 Боднар Н.М. Економіка підприємства: Навч. посіб. – К.: Вид-во А.С.К., 2008. – 400 с.

10 Воскобаєва О. Прибуток як основне джерело саморозвитку підприємств // Торгівля і ринок України. – 2002, вип. 13, т.2. – С. 374-379.

11 Горфинкель Н. П. Экономика предприятия. - М.:ЮНИТИ, 2005. – 448 с.

12 Кибенко Е.Р. Корпоративне право України. Навчальний посібник. – Х.: фірма "Эспада", 2008. – 488с.

13 Кононенко О. Читаем финансовую отчетность. – Х.: Фактор, 2006. – 96с.

14 Кравчук В. Засновник – підприємство: сутність взаємовідносин // Право України. – 2006. – № 8.–С.103–108.

15 Крайнека М.Н. Финансовое состояние предприятия. Методы оценки. – М.: Финансы и статистика, 2006. – 302 с.

16 Мазаракі А.А. та ін. Економіка підприємства. Підручник для вузів (під ред. проф. Н.М. Ушакової) – К.: "Хрещатик", 2006. – 542 с.

17 Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2008. – 578с.

18 Тарасенко Н.В., Волохата К.О. Економічний аналіз. – Львів: ЛБК, 2007. – 452 с.

19 Финансовый менеджмент: Учебн-практич. руководство / Е.С. Стоянова и др. - М.: Перспектива, 2008. – 556 c.

20 Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. A.M. Поддєрьогін. - 4-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2008. - 460 с.

 

ДОДАТКИ

 

Додаток А

 

Баланс ТОВ "Зварконтакт" за 2005-2009рр.

Актив	Код	2005	2006	2007	2008	2009
1	2	3	4	5	6	7
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	10	316,7	303	210,1	115	91,6
первісна вартість	11	772,7	1028,5	1153,2	1182,7	1176,4
знос	12	456	725,5	943,1	1067,7	1084,8
Незавершене будівництво	20	492,9	317,6	417,7	1982,4	2660
Основні засоби:
залишкова вартість	30	570461	564678,5	780980,4	754020,5	739601,7
первісна вартість	31	787022,7	794555,3	1035270	1043785	1045529
знос	32	216561,7	229876,8	254289,5	289764,3	305926,9
Довгострокові фінансові інвестиції:
- які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	40
Довгострокова дебіторська заборгованість	50
Відстрочені податкові активи	60
Інші необоротні активи	70
Усього за розділом I	80	571270,6	565299,1	781608,2	756117,9	742353,3
II. Оборотні активи
Запаси:
- виробничі запаси	100	3023,8	3005,5	3697,6	3908,8	5349,7
-тварини на вирощуванні та відгодівлі	110
- незавершене виробництво	120
- готова продукція	130
- товари	140	28,5	32,9	15,3	18,5	17,9
Векселі одержані	150
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	160	810,2	380,3	232,3	234,9	144,4
первісна вартість	161	810,2	404,1	256,1	238,8	148,3
резерв сумнівних боргів	162	0	23,8	23,8	3,9	3,9
Дебіторська заборгованість за
- з бюджетом	170	0,6	0,1	255,5	5,8	1,3
- за виданими авансами	180	590,7	527,4	210,1	133,3	172,7
- з нарахованих доходів	190
- із внутрішніх розрахунків	200
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	402,3	214,0	112,4	131,9	118,5
Поточні фінансові інвестиції	220
Грошові кошти та їх еквіваленти:
- в національній валюті	230	3181,8	1040,3	5306,4	2789,1	1428,4
- в іноземній валюті	240
Інші оборотні активи	250	19,2	85,7	99,3	178,3	256,0
Усього за розділом II	260	8057,1	5286,2	9928,9	7400,6	7488,9
III. Витрати майбутніх пер	270	25,0	11735,9	33,6	35,3	170,7
Пасив	Код	2005	2006	2007	2008	2009
І. Власний капітал
Статутний капітал	300	633602,6	633602,6	633602,6	633602,6	633602,6
Пайовий капітал	310
Додатковий капітал	320
Інший додатковий капітал	330	67232,6	67887,7	67938,3	70082,4	70032
Резервний капітал	340
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	-125951	-136968	-139880	-156341	-166307
Неоплачений капітал	360
Вилучений капітал	370
Усього за розділом І	380	574884,7	564522,6	561661,2	547344,1	537327,8
II. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу	400
Інші забезпечення	410
Цільове фінансування	420		11650
Усього за розділом II	430		11650
ІІІ. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків	440
Інші довгострокові фінансові зобов'язання	450
Відстрочені податкові зобов'язаня	460
Інші довгострокові зобов'язання	470
Усього за розділом III	480
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	500	601,1	625	1519,5	1875	2178,2
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	510
Векселі видані	520
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	1163,1	1904,2	209,6	867,3	2679,9
Поточні зобов'язання за розрахунками:
- з одержаних авансів	540	101,8	528,8	627,1	1136,7	1588,6
- з бюджетом	550	463,5	570,1	428,5	494,3	813,8
- з позабюджетних платежів	560
- зі страхування	570	421,1	628,7	917,2	1027	1318,8
- з оплати праці	580	1197	1353,1	2021	2389,3	2604,5
- з учасниками	590
- із внутрішніх розрахунків	600
Інші поточні зобов'язання	610	70,2	51,4	70,1	143,5	227,4
Усього за розділом IV	620	4017,8	5661,3	5793	7933,1	11411,2
V. Доходи майбутніх періодів	630	450,2	487,3	224116,5	208276,6	201273,9
Баланс	640	579352,7	582321,2	791570,7	763553,8	750012,9

 

Додаток Б

 

Звіт про фінансові результати за 2005-2009рр.

1. Фінансові результати
Стаття	Код	2005	2006	2007	2008	2009
1	2	3	4	5	6	7
Дохід (виручка) від реалізації продукції	10	79746,1	99557,2	112038,6	124172,1	132511,4
Податок на додану вартість	15		1523	2174,4	2529,4	2979
Акцизний збір	20
	25					33
Інші вирахування з доходу	30		407,1	924,6	1537,5	1874,6
Чистий дохід (виручка) від реалізації	35	79746,1	97627,1	108939,6	120105,2	127624,8
Собівартість реалізованої продукції	40	90681,5	104794,3	121294,7	151757,3	166056,6
Валовий:					.
- прибуток	50
- збиток	55	10935,4	7167,2	12355,1	31652,1	38431,8
Інші операційні доходи	60	21378,6	6971,2	19776,9	27304,4	30878,0
Адміністративні витрати	70	6355,2	7614,2	8374,8	9710,0	10728,6
Витрати на збут	80
Інші операційні витрати	90	7508,2	2402,2	1541,4	1956,4	1418,3
Фінансові результати від операційної діяльності:
- прибуток	100
- збиток	105	3420,2	10212,4	2494,4	16014,1	19700,7
Доход від участі в капіталі	110
Інші фінансові доходи	120	9,7
Інші доходи	130	104,2	147,4	323,3	329,5	463,2
Фінансові витрати	140	279,9	213,5	275,6	384,4	408,2
Втрати від участі в капіталі	150
Інші витрати	160	2699,9	738,7	465,3	392,2	285,8
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
- прибуток	170
- збиток	175	6286,1	11017,2	2912	16461,2	19931,5
Податок на прибуток від звичайної	180
Фінансові результати від звичайної діяльності:
- прибуток	190
- збиток	195	6286,1	11017,2	2912	16461,2	19931,5
Надзвичайні:
- доходи	200
- витрати	205
Податки з надзвичайного прибутку	210
Чистий:
- прибуток	220
- збиток	225	6286,1	11017,2	2912	16461,2	19931,5