Фантазія в художній і науковій творчості

 

Фантазія є необхідним елементом творчої діяльності в мистецтві і літературі. Найважливіша особливість уяви, що бере участь в творчій діяльності художника або письменника, його значна емоційність. Образ, ситуація, несподіваний поворот сюжету, що виникає в голові письменника, виявляються пропущеними крізь свого роду «збагачувальний пристрій», яким служить емоційна сфера творчої особи. Переживаючи відчуття і утілюючи їх в художні образи, письменник, художник і музикант примушують читачів, глядачів, слухачів, у свою чергу, переживати, страждати і радіти. Бурхливі відчуття геніального Бетховена, музично-образно виражені в його симфоніях і сонатах, викликають у відповідь відчуття у багатьох поколінь музикантів і слухачів.

Деякі автори надзвичайно гостро і хворобливо переживали уявні ситуації. Ч. Діккенс, перш ніж зважиться закінчити роман «Лавка старовин» смертю головної героїні, довго коливався. В одному з листів він писав: «смерть Неллі була справою проведення, але поки що я сам майже мертвий від вбивства моєї дитини». Зрозуміло, така безпосередність переживання літературного процесу не є правилом, але в художній творчості фантазія і більше людські відчуття невід'ємні один від одного.

Історія наукових відкриттів має багато прикладів, коли уява виступала одним з найважливіших елементів наукової діяльності. Така, наприклад, була роль тепловода, гіпотетичної особливої теплової рідини, що виступала в якості фантастичної моделі явищ теплоти в переконаннях фізиків кінця XXIII сторіччя. Ця модель «субстанції тепла» виявилася невдалою, наївною, оскільки єство теплових явищ полягає зовсім не в переливанні рідини з одного місця в інше. Проте за допомогою цієї моделі вдавалося описувати і тлумачити деякі фізичні факти і одержувати нові результати в області термодинаміки.

Таким чином, уява грає важливу роль на різних стадіях вивчення наукової проблеми і нерідко веде до чудових припущень.

 

 

Практична частина

 

На жаль в сучасних школах не проводиться діагностика розвитку уяви.

Для вивчення уяви мною були проведені три методики з дітьми різних вікових груп (перших класів, середніх та старших класів).

Уява дитини оцінюється по ступеню розвитку у нього фантазії, яка в свою чергу може виявлятися у розповідях, малюнках, саморобках та інших продуктах творчої діяльності.

Методика «Вербальна фантазія»

Дитині пропонується придумати розповідь (історію, казку) про будь яку живу істоту (людині, тваринній) або про що-небудь інше по вибору дитини і висловити його усно за 5 хвилин. На обміркування теми або сюжету розповіді (історії, казки) відводиться до однієї хвилини, і після цього дитина приступає до розповіді.

У ході розповіді фантазія дитини оцінюється по наступним ознакам:

1. Швидкість процесів уяви.

2. Незвичність, оригінальність образів.

3. Багатство фантазії.

4. Глибина і опрацьованість (деталізованість) образів.

5. Вразливість, емоційність образів.

По кожному з цих ознак розповідь одержує від 0 до 2 балів.

0 балів ставиться тоді коли дана ознака в розповіді практично відсутня. 1 бал розповідь одержує в тому випадку, якщо дана ознака є, але виражена порівняно слабо. 2 бали розповідь заробляє тоді, коли відповідна ознака не тільки є, але і виражена достатньо сильно.

Якщо протягом 1 мін. дитина так і не придумала сюжет розповіді, то експериментатор сам підказує йому сюжет і за швидкість уяви ставить 0 балів. Якщо ж сама дитина придумала сюжет розповіді до кінця відведеної на це хвилини, то по швидкості уяви ставиться оцінка в 1 бал. Нарешті, якщо дитині вдалося придумати сюжет розповіді дуже швидко, протягом перших 30 сек. відведеного часу, або якщо протягом однієї хвилини він придумав не один, а як мінімум два різні сюжети, то по ознаці «швидкість процесів уяви» дитині ставиться 2 бали.

Незвичність, оригінальність образів оцінюється наступним способом.

Якщо дитина просто переказала те, що колись від когось чула або десь бачила, то по даній ознаці він одержує 0 балів. Якщо дитина переказала відоме, але при цьому внесла в нього від себе щось нове, то оригінальність його уяви оцінюється в 1 бал. Нарешті, в тому випадку, якщо дитина придумала щось таке, що він не міг раніше де-небудь бачити або чути, то оригінальність уяви одержує оцінку в 2 бали.

Багатство фантазії дитини виявляється також в різноманітності образів, що використовуються їм. При оцінюванні цієї якості процесів уяви фіксується загальне число різних живих істот, предметів, ситуацій і дій, різних характеристик і ознак, приписуваних всьому цьому в розповіді дитини.

Якщо загальне число названого перевищує 10, то за багатство фантазії дитина одержує 2 бали. Якщо загальна кількість деталей вказаного типу знаходиться в межах від 6 до 9, то дитина одержує 1 бал. Якщо ознак в розповіді мало, але в цілому не менше 5, то багатство фантазії дитини оцінюється в 0 балів.

Глибина і опрацьованість образів виявляється по тому, наскільки різноманітно в розповіді представлені деталі і характеристики, що відносяться до образу (людині, тваринній, фантастичній істоті, об’єкту, предмету і т.д.), що грає ключову роль або займаючому центральне місце в розповіді. Тут також даються оцінки в трибальній системі.

0 балів дитина одержує тоді, коли центральний об'єкт його розповіді зображений вельми схемно, без детального опрацьовування його аспектів. 1 бал ставиться в тому випадку, якщо при описі центрального об'єкту розповіді його деталізація помірна. 2 бали по глибині і опрацьованості образів дитина одержує в тому випадку, якщо головний образ його розповіді розписаний в ньому достатньо детально, з безліччю різноманітних характеризуючих його деталей.

Вразливість або емоційність образів оцінюється по тому, чи викликають вони інтерес і емоції у слухача.

Якщо образи, використані дитиною в його розповіді, малоцікаві, банальні, не вражають слухача, то по обговорюваній ознаці фантазія дитини оцінюється в 0 балів. Якщо образи розповіді виявляють до себе інтерес з боку слухача і деяку емоційну реакцію у відповідь, але цей інтерес разом з відповідною реакцією незабаром угасає, то вразливість уяви дитини одержує оцінку, рівну 1 балу. І, нарешті, якщо дитиною були використані яскраві, вельми цікаві образи, увага слухача до яких, раз виникнувши, вже потім не згасла і навіть посилювалася до кінця, супроводжуючись емоційними реакціями типу здивування, захоплення, страху і т.п., то вразливість розповіді дитини оцінюється по найбільшому балу – 2.

Таким чином, максимальне число балів, яке дитина в цій методиці може одержати за свою уяву, рівне 10, а мінімальне -0.

Для того, щоб в ході прослуховування розповіді дитини експериментатору було легше фіксувати і далі аналізувати продукти уяви по всіх перерахованих вище параметрах, рекомендується користуватися схемою, представленою в таблиці. По ходу розповіді дитини в потрібній графі цієї таблиці хрестиком наголошуються оцінки фантазії дитини в балах.

 

Схема протоколу до методики «Вербальна фантазія»

Оцінювані параметри уяви дитини	Оцінка цих параметрів у балах
	0	1	2
1. Швидкість процесів уяви.
2. Незвичність, оригінальність образів
3. Багатство фантазії (різноманітність образів)
4. Глибина і опрацьованість (детальність) образів
5. Вразливість, емоційність образів

 

Висновки про рівень розвитку

10 балів – дуже високий.

8–9 балів – високий.

4–7 балів – середній.

2–3 бали – низький.

0–1 бал – дуже низький.

Методика «Малюнок»

У цій методиці дитині пропонують стандартний лист паперу і фломастери (не менше шести різних кольорів). Дитина одержує завдання придумати і намалювати будь-яку картину. На це відводиться 5 мін.

Аналіз картини і оцінка фантазії дитини в балах проводяться таким же чином, як і аналіз усної творчості в попередній методиці, по тих же параметрах і за допомогою такого ж протоколу.

Методика «домальовування фігур» (автор О.М. Д’яченко)

Направлена на визначення рівня розвитку уяви, здібності створювати оригінальні образи.

Як матеріал використовується один (з двох запропонованих) комплектів карток, на кожній з яких намальована одна фігура невизначеної форми. Всього в наборі 10 карток.

Розроблено два рівнозначні комплекти таких фігурок.

Під час обстеження пропонується який-небудь з цих комплектів, інший може бути використаний під час повторного обстеження або через рік.

Перед обстеженням експериментатор говорить дитині: «Зараз ти домальовуєш чарівні фігурки. Чарівні вони тому, що кожну фігурку можна домальовувати так, що вийде якась картинка. Будь-яка, яку ти схочеш».

Дитині дають простий олівець і картку з фігуркою. Після того, як дитина домальовувала фігурку, його питають: «Що у тебе вийшло?» Відповідь дитини фіксують.

Потім послідовно (по одній) дається решта карток з фігурками.

У роботі з підлітками даються комплекти цілком (на таблицях). Час роботи обмежують 10 хвилин.

Для оцінки рівня виконання завдання для кожної дитини підраховується коефіцієнт оригінальності (Кори.): кількість зображень, що не повторюються. Однаковими вважаються зображення, в яких фігура для домальовування перетворюється на один і той же елемент. Наприклад, перетворення і квадрата, і трикутника в екран телевізора вважається повторенням, і обидва ці зображення не зараховується дитині.

Потім порівнюють зображення, створені кожним з дітей обстежуваної групи на підставі однієї і тієї ж фігурки для домальовування. Якщо двоє дітей перетворюють квадрат на екран телевізора, то цей малюнок не зараховується жодному з цих дітей.

Таким чином, Кори. рівний кількості малюнків, що не повторюються (по характеру використовування заданої фігурки) у самої дитини і ні у кого з дітей групи. Краще всього зіставляти результати 20–25 дітей.

 

Протокол обробки одержаних результатів.

ФІБ	Фігури для домальовування
Петров
Сидоров

 

По горизонталі розташовані фігурки для домальовування. По вертикалі – прізвища дітей. Під кожною фігуркою записується, яке зображення дала дитина. Назви зображень, що повторюються, по горизонталі (повтори у однієї дитини) і по вертикалі (повтори у різних дітей по одній і тій же фігурці) закреслюють. Кількість незакреслюваних відповідей – Кори. кожної дитини. Потім виводять середній Кори по групі (індивідуальні величини Кори підсумовують і ділять на кількість дітей в групі).

Низький рівень виконання завдання – Кори менше середнього по групі на 2 і більш бала. Середній рівень – Кори рівний середньому по групі або на 1 бал вищий або нижче середнього. Високий рівень – Кори вище середнього по групі на 2 і більш бала.

Разом з кількісною обробкою результатів можлива якісна характеристика рівнів виконання завдання.

Можна виділити наступні рівні:

При низькому рівні діти фактично не приймають задачу: вони або малюють поряд із заданою фігурою щось своє або дають безпредметне зображення («такий узор»). Іноді ці діти (для 1–2 фігурок) можуть намалювати наочний схематичний малюнок з використанням заданої фігурки. В цьому випадку малюнки, як правило, примітивні, шаблонні схематичні.

При середньому рівні діти домальовували більшість фігурок, проте всі малюнки схемні, без деталей. Завжди є малюнки, що повторюються самою дитиною або дітьми групи.

При високому рівні діти дають схемні, що іноді деталізуються, але, як правило, оригінальні малюнки (групи, що не повторюються самою дитиною або іншими дітьми). Запропонована для домальовування фігурка є звичайно центральним елементом малюнка.

Результати обстеження.

В обстеженні прийняли участь 3 учня 1-Б класу, 3 учня 6-Б класу та 3 учні 11-А класу. Згідно інструкції результати обстеження занесені до протоколів (додаток 1).

Кількісний аналіз результатів представлений у зведеній таблиці (додаток 2).     

Згідно отриманим результатом діти

1 класу виявили низький,

6 класу – середній,

11 класу – високий рівень вербальної фантазії.

Аналітична довідка

за результатами психологічного обстеження.

Методика «Малюнок»

Мета:    визначення рівня розвитку уяви.

Об’єкт: учні 1, 6 та 11 класів ЗОШ №15 м. Сум.    

Дата: 13.10.2007 р.

Результати обстеження.

В обстеженні прийняли участь 3 учня 1-Б класу, 3 учня 6-Б класу та 3 учні 11-А класу. Малюнки дітей приведені у (додатку 3). Згідно інструкції результати обстеження занесені до протоколів (додаток 4).

Згідно отриманим результатом діти

1 класу виявили низький,

6 класу – середній,

11 класу – середній рівень уяви.

Аналітична довідка

за результатами психологічного обстеження.

Методика «домальовування фігур» (автор О.М. Д’яченко)      

Мета:    визначення рівня розвитку уяви.

Об’єкт: учні 1, 6 та 11 класів ЗОШ №15 м. Сум.    

Дата: 16.10.2007 р.

Результати обстеження.

В обстеженні прийняли участь 3 учня 1-Б класу, 3 учня 6-Б класу та 3 учні 11-А класу. Згідно інструкції результати обстеження занесені до збірної таблиці.

Згідно отриманим результатом діти

1 класу виявили:

Кор. групи = (5+4+2): 3 = 3,6

Данила З. – Кор. = 5 високий рівень виконання

Владик З. – Кор. =4 середній рівень виконання

Аня С. – Кор = 2 середній рівень виконання

6 класу:

Кор. групи = (7+4+3): 3 = 4,6

Саша З. – Кор. = 7 високий рівень виконання

Юля П. – Кор. =4 середній рівень виконання

Аня З. – Кор = 3 середній рівень виконання

11 класу:

Кор. групи = (7+5+1): 3 = 4,3

Саша З. – Кор. = 7 високий рівень виконання

Юля П. – Кор. =5 середній рівень виконання

Аня З. – Кор = 1 низький рівень виконання.