Поняття основних засобів підприємства і задачі аналізу їхнього використання

Вступ

 

В усіх галузях народного господарства йде технічне оснащення, ростуть основні фонди. Найбільш раціональне їхнє використання має винятково важливе значення для виконання виробничих програм по виробництву продукції (виконанню робіт, послуг).

Основні фонди знаходяться в постійному русі: надходять нові, вибувають зношені, піддаються капітальному ремонту, модернізації. Їхній рух і завантаження вимагає регулювання і контролю. Для прийняття обґрунтованих управлінських рішень необхідний економічний аналіз у цій області. У процесі його повинна вивчатися система показників про обсяг, склад і структуру основних фондів, їхній динаміці, русі і технічному рівні, ефективності функціонування.

При цьому повинна бути виявлена забезпеченість підприємства і його структурних підрозділів фондами у відповідності виробничими програмами, вивчений ступінь використання основних засобів по узагальнюючим і приватне показникам, визначене виляння окремих факторів на рівень цих показників, визначається вплив фондів на обсяг продукції й інші показники; установлюється ступінь використання виробничої потужності й устаткування, вишукуються резерви підвищення ефективності основних засобів.

На малюнку 1 запропонована схема аналізу діяльності даної сторони суб'єкта господарювання, відповідно до якої і буде вироблятися аналіз основних засобів у даній курсовій роботі.

Слід зазначити, що такий аналіз особливо важливий для підприємств тих галузей промисловості, у собівартості продукції (робіт, послуг) яким питома вага витрат, зв'язаних зі змістом і експлуатацією основних фондів (таких як амортизація і т.д.), досить висока, тобто для фондоємких галузей промисловості.

Належний контроль і своєчасний аналіз цієї статті витрат може істотно вплинути на зниження рівня витрат. А в умовах становлення ринкових відносин, жорсткості конкуренції ця проблема стає усе більш актуальною.

Практична частина

основний фонд знос облік

Ступінь використання основних фондів впливає не тільки на обсяг виробництва, але і на рівень продуктивності праці, собівартості продукції і, в остаточному підсумку на ефективність виробництва. Приведений вище теоретичний матеріал представимо на базі вихідних даних про використання основних фондів на підприємстві.

 

Аналіз складу і руху основних фондів

 

Таблиця 1 - Аналіз складу і руху основних фондів

Показники	Усього, тис. грн.	У тому числі
		Промислові основні фонди		Непромислові основні фонді
		Тис. грн	%	Тис. грн	%
1. ОФ на початок року	28366	18920	66.7	9446	33.3
2. Надійшло і введено в експлуатацію	1893	668.5	35.3	1224.6	64.7
3. Коефіцієнт вибуття	0.1	0.16	-	0.1	-
4. Вибуло в звітному періоді	220	108.5	49.3	111.5	50.7
5. Коефіцієнт основних фондів на кінець року	1.05	1.02	-	1.11	-
6. Наявність основних фондів на кінець року	30039	19480	64.8	10559	35.2
Зміни за рік	1673	560	33.5	1113	66.5

 

Аналіз структури і технічного стану основних фондів

 

Таблиця 2 - Аналіз структури і технічного стану основних фондів

№	Склад ОФ	Наявність на				Зміна за рік
		Початок року		Кінець року
п/п		Тис. грн	%	Тис. грн	%	Тис. грн	%
1	Будівлі	6630	34.9	6740.5	34.6	110.5	20.7
2	Спорудження	1040.5	5.5	1052	5.4	11.5	2.1
3	Передавальні пристрої	548.5	2.9	565	2.9	16.5	3.2
4	Машини й устаткування	10255	54.2	10636	54.6	381	71.5
5	Транспортні засоби	227	1.2	233.5	1.2	6.5	1.2
6	Інструменти й інші ОФ	246	1.3	253	1.3	7	1.3
7	Усього	18947	100	19480	100	533	100
8	Знос	5184	Х	5473.5	Х	289.5	Х
9	Коефіцієнт зносу	Х	0.27	Х	0.28	Х	0.55

 

Аналіз використання виробничих потужностей

 

Таблиця 3 - Аналіз використання виробничих потужностей

Виробу	Потужності		Випуск продукції		Коефіцієнти
	Проектна	Планова	План	Факт	Освоєння потужностей	Використання потужностей
						План	Факт
А	1860	1410	1075	1290	0.76	0.76	0.9
Б	3755	2890	2574	2515.5	0.77	0.9	0.9
В	1490	1205	1060	1060	0.8	0.9	0.99
Г	670	530	450	375.5	0.8	0.85	0.7
Усього	7775	6035	5159	5241	0.78	0.85	0.87

Висновок

Коли говориш про основні фонди й оборотні кошти, обов'язково встає питання про ефективність їхнього використання і застосування. Підвищення ефективності основних фондів здійснюється за рахунок більш швидкого освоєння нових потужностей, підвищення змінності роботи машин і устаткування, удосконалювання організації матеріально-технічної бази, ремонтної служби, підвищення кваліфікації робітників, технічного переозброєння підприємств, модернізації і проведення організаційно-технічних заходів. У системі заходів щодо підвищення ефективності суспільного виробництва важливе місце займають питання раціонального використання оборотних коштів у всіх сферах діяльності людини, особливо в промисловості. Основні виробничі фонди, що складаються з будинків, споруджень, машин, устаткування й інших засобів праці, що беруть участь у процесі виробництва, є самою головною основою діяльності фірми. Без їхньої наявності навряд чи могло що - або здійснитися.

Маючи ясне представлення про кожен елемент основних фондів у виробничому процесі, про їх фізичний і моральний знос, про фактори, що впливають на використання основних фондів, можна виявити методи, за допомогою яких підвищується ефективність використання основних фондів і виробничих потужностей підприємства, що забезпечує зниження витрат виробництва і, звичайно, ріст продуктивності праці.

Підвищення ефективності використання основних фондів рівносильно розширенню виробництва без додаткових витрат на чи створення придбання основних засобів. Поліпшення використання основних фондів означає економію трудозатрат, матеріальних витрат, що сприяє росту продуктивності праці. Зменшення витрат на одиницю продукції в результаті більш ефективного використання основних фондів забезпечує зниження собівартості продукції і підвищення рентабельності.

Перелік використаних джерел

 

1. Лопатников Л.И. Популярный экономико-математический словарь, М, 2000.

2. "Основы предпринимательского дела" Под. рук. д.э.н.. профессора Осипова Ю.М., М, 2001.

3. ”Экономика предприятия” Под. ред. проф. В.Я. Горфинкеля, М., 2004.

4. Закон Украины «О налогообложении прибыли предприятий» № 283/97-ВР от 22.05.2005 г.

5. Инструкция по бухгалтерскому учету основных средств, утвержденная Министерством финансов Украины № 159 от 24.07.2005 г.

6. Деркач Д.И. Анализ производственно-хозяйственной деятельности промышленных предприятий. - М., Статистика, 1985.

7. Теория анализа хозяйственной деятельности / В.В. Осмоловский, В. И. Стражев и др. - Минск, 2000.

8. Справочник экономиста / под. ред. Каменицера и др. – М., 1984.

9.  Годовой отчет ОАО «Днепроэнерго» за 2008г. - Запорожье. - 90 с.

10. Звітність акціонерних компаній ОАО "Днепроэнерго", ОАО "Центрэнерго", ОАО "Западэнерго". - К. - 2008 р.

11. Хелферт. Техника финансового анализа. - М, 2005.

12. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. - М., 2001.

13. Каракоз И.И., Самбарский В.А. Теория экономического анализа. - К., 2000.

14. Житна І.П., Нескреба А.І. Економічний аналіз господарської діяльності. - К, 2008.

 

 

Вступ

 

В усіх галузях народного господарства йде технічне оснащення, ростуть основні фонди. Найбільш раціональне їхнє використання має винятково важливе значення для виконання виробничих програм по виробництву продукції (виконанню робіт, послуг).

Основні фонди знаходяться в постійному русі: надходять нові, вибувають зношені, піддаються капітальному ремонту, модернізації. Їхній рух і завантаження вимагає регулювання і контролю. Для прийняття обґрунтованих управлінських рішень необхідний економічний аналіз у цій області. У процесі його повинна вивчатися система показників про обсяг, склад і структуру основних фондів, їхній динаміці, русі і технічному рівні, ефективності функціонування.

При цьому повинна бути виявлена забезпеченість підприємства і його структурних підрозділів фондами у відповідності виробничими програмами, вивчений ступінь використання основних засобів по узагальнюючим і приватне показникам, визначене виляння окремих факторів на рівень цих показників, визначається вплив фондів на обсяг продукції й інші показники; установлюється ступінь використання виробничої потужності й устаткування, вишукуються резерви підвищення ефективності основних засобів.

На малюнку 1 запропонована схема аналізу діяльності даної сторони суб'єкта господарювання, відповідно до якої і буде вироблятися аналіз основних засобів у даній курсовій роботі.

Слід зазначити, що такий аналіз особливо важливий для підприємств тих галузей промисловості, у собівартості продукції (робіт, послуг) яким питома вага витрат, зв'язаних зі змістом і експлуатацією основних фондів (таких як амортизація і т.д.), досить висока, тобто для фондоємких галузей промисловості.

Належний контроль і своєчасний аналіз цієї статті витрат може істотно вплинути на зниження рівня витрат. А в умовах становлення ринкових відносин, жорсткості конкуренції ця проблема стає усе більш актуальною.

Поняття основних засобів підприємства і задачі аналізу їхнього використання

 

Основні засоби - це сукупність матеріально-речовинних цінностей, що діють у натуральній формі протягом тривалого періоду часу як у сфері матеріального виробництва, так і в нематеріальній сфері. В даний момент до складу основних засобів зараховуються засоби праці вартістю понад 500 грн. і терміном служби більш 1 року. Вони в процесі виробництва діють у незмінній натуральній формі і своїй вартості на вироблену продукцію переносять вроздріб у виді амортизаційних відрахувань.

Існує кілька класифікацій основних фондів.

Основні фонду визначають економічний потенціал підприємства: від їхньої величини, якості й ефективності використання залежать масштаби і темпи зростання прибутку підприємства, підвищення матеріального рівня життя працюючих і в поліпшенні їхніх умов праці, побуту і відпочинку.

Основними фондами є створені суспільною працею матеріальні цінності, функціонування протягом тривалого періоду часу. Основні фонди - це вартісна категорія, що відбиває вартість фіксуючу в засобах праці.

Основні засоби являють собою грошову категорію, що включає вартість основних фондів, що знаходяться в грошовій, продуктивній і товарній формах, що діють як у виробничої, так і в невиробничій сфері. До складу основних фондів зараховуються придбані предмети вартістю понад 500 грн. за ціною придбання і терміну служби більш одного року. Зміни в бухгалтерському обліку основних фондів, зарахованих на баланс підприємства до зміни граничного рівня вартості не здійснюються. Гранична вартість предметів, може змінюватися Міністерством фінансів.

Вартість основних фондів дорівнює вартості основних засобів тільки на початку їхнього функціонування. Потім у процесі роботи основні фонди в міру їхнього зносу зменшуються.

Є кілька видів оцінки основних фондів;

Ø по первісній вартості;

Ø по первісній вартості за винятком зносу;

Ø по відбудовній вартості;

Ø по відбудовній вартості за винятком зносу.

Первісна вартість - це фактична вартість об'єкта основних фондів за ціною придбання, включаючи витрати по його доставці, монтажу й установці. Первісна вартість основних фондів не підлягає зміні за винятком:

Ø переустаткування об'єкта (розширення, добудування, дообладнування, модернізація, реконструкція), виробничого в порядку капітальних вкладень,

Ø переоцінка по постановах і розпорядженням уряду.

Первісна вартість на відрахуванням зносу являє собою різницю між повною первісною вартістю і сумою зносу. Іноді вона називається залишковою вартістю основних фондів, і відбиває вартість, ще не перенесену основними фондами на вироблену продукцію, чи неамортизовану вартість основних фондів.

Відбудовна вартість відбиває вартість відтворення даного об'єкта основних фондів у сучасних цінах і умовах виробництва Методи визначення відбудовної вартості, різноманітні в залежності від видів основних фондів. Наприклад, будинки і спорудження можуть оцінюватися по вартості укрупненого вимірника - 1м³ будинку, 1м² жилою площі, 1м довжини трубопроводу, 1м³ автомобільної чи залізниці. Таким чином, відбудовна вартість об'єкта в цілому буде складатися, із загального чи обсягу довжини об'єкта, помноженого на вартість укрупненого вимірника. Повна відбудовна вартість машин і механізмів складається з діючої оптової ціни промисловості і витрат по доставці, установці і монтажу.

Відбудовна вартість за винятком зносу відбиває реальну, ще не перенесену на продукцію вартість основних фондів на визначену дату в їхній сучасній оцінці. При переоцінці основних фондів величину зносу визначають виходячи з технічного стану об'єкта в цілому чи його найважливіших конструктивних елементів (частин, вузлів) або по фактичному терміну служби інвентарного об'єкта (у порівнянних з нормативним терміном)

У залежності від характеру участь основних фондів у сфері матеріального виробництва вони підрозділяються на:

Ø виробничі основні фонди функціонують у процесі виробництва, постійно беруть участь у ньому, зношуються поступово, переносячи свою вартість на готовий продукт, поповнюються вони за рахунок капітальних вкладень,

Ø невиробничі основні фонди призначені для обслуговування процесу виробництва, і тому в ньому безпосередньо не беруть участь, і не переносять своєї вартості на продукт, тому що він не виробляється; відтворюються вони за рахунок національного доходу.

Незважаючи на те, що невиробничі основні фонди не роблять якого - або безпосереднього впливу на обсяг виробництва, ріст продуктивності праці, постійне збільшення цих фондів зв'язано з поліпшенням добробуту працівників підприємства, підвищенням матеріального і культурного рівня їхнього життя, що в кінцевому рахунку позначається на результаті діяльності підприємства.

Основні фонди - найважливіша і переважна частина усіх фондів у промисловості (маються на увазі основні й оборотні фонди, а також фонди звертання). Вони визначають виробничу міць підприємств, характеризують їхню технічну оснащеність, безпосередньо зв'язані з продуктивністю праці, механізацією, автоматизацією виробництва, собівартістю продукції, прибутком і рівнем рентабельності.

Відповідно до прийнятої класифікації основні фонди в залежності від цільового призначення і виконуваних функцій у процесі виробництва підрозділяються на наступні види (групи, підгрупи):

Ø Будинку.

Ø Спорудження.

Ø Передатні пристрої.

Ø Машини й устаткування, у тому числі: 1) силові машини й устаткування; 2) робочі машини й устаткування; 3) вимірювальні і регулюючі прилади і пристрої і лабораторне устаткування; 4) обчислювальна техніка; 5) інші машини й устаткування, у тому числі - автоматичні машини й устаткування.

Ø Транспортні засоби.

Ø Інструменти.

Ø Виробничий інвентар і приналежності.

Ø Господарський інвентар.

Ø Робітник і продуктивна худоба.

Ø Багаторічні насадження.

Ø Інші основні фонди.

Відповідно до прийнятого нового Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР у редакції від 22.05.2005р. організація обліку основних засобів на підприємствах багато в чому координально змінилася. На базі зазначеного закону була розроблена Інструкція з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджена Міністерством фінансів України № 159 від 24.07.2005р.

Відповідно до даної інструкції, а також вищевказаному Закону основні засоби класифікуються по чотирьох групах:

Ø група 1: Будинку, спорудження, передатні пристрої;

Ø група 2: Транспортні засоби, меблі, побутові електронні, механічні прилади й інструменти, у тому числі ЕОМ, телефони, рації й інше офісне устаткування;

Ø група 3: Приватизований жилою фонд;

Ø група 4: Це будь-які основні фонди, не включені в групи 1 і 2.

Така класифікація основних засобів була викликана насамперед необхідністю нарахування амортизаційних відрахувань.

Давши загальне поняття основних засобів, перейде безпосередньо до задач аналізу їхнього використання.

Основними задачами аналізу використання основних засобів на підприємствах є:

Ø вивчення складу і динаміки основних фондів, технічного стану і темпів відновлення активної їхньої частини (робітників машин, устаткування, приладів, транспортних засобів), технічного переозброєння і реконструкції підприємства, упровадження нової техніки, модернізації і заміни морально застарілого устаткування;

Ø визначення показників використання виробничої потужності й основних виробничих фондів - фондовіддачі і фондоємкості, а також факторів, що впливають на них;

Ø виявлення впливу використання засобів праці на обсяг виробництва, собівартість продукції й інші показники;

Ø установлення ступеня ефективності застосування засобів праці, характеристика екстенсивності й інтенсивності роботи найважливіших груп устаткування.

Принципова схема формування й аналізу вартісних показників використання засобів праці представлена на малюнку 2.

Економічна ефективність використання (споживання) засобів праці характеризується часткою амортизації у вартості продукції. Але, аналізуючи цей показник, треба мати на увазі особливості його формування. З ростом і удосконалюванням техніки сума щорічної амортизації також зростає, збільшується її частка в собівартості продукції. Але оскільки збільшується і випуск продукції, виготовленої на більш продуктивному устаткуванні, то сума амортизації у вартості одиниці виробу звичайно зменшується. Економія на амортизації особливо відчутна при перевиконанні планів випуску продукції при постійній величині основних виробничих фондів. У період бурхливого технічного прогресу частка амортизації в собівартості продукції росте, але цей ріст відбувається при зниженні собівартості в цілому, тобто економічний ефект від упровадження нової техніки виявляється через інші елементи витрат на виробництво, в основному через витрати праці.