Розділ II. Зміст маркетингової діяльності підприємства

маркетинг управління якість товар послуга

2.1 Концепції управління маркетингом і їх використання підприємством

 

На своєму шляху розвитку фірма може обрати будь-який шлях для збільшення обсягів збуту товарів, що відображає один з п'яти підходів до організації маркетингової діяльності:

- концепція виробництва;

- концепція вдосконалення товару;

- концепція вдосконалення комерційних зусиль;

- концепція маркетингу;

- концепція соціально-етичного маркетингу.

1. Концепція вдосконалення виробництва. Найкраще застосовувати її тоді, коли попит на товари фірми переважає пропозицію (для нарощування обсягів виробництва) або собівартість товарів фірми потребує зниження (відповідно необхідне вдосконалення техніки, технології та організації виробництва). Зниження собівартості веде до збільшення частки прибутку в ціні кожного виробу, що посилює конкурентні можливості фірми. Зокрема, надає змогу знизити ціну товару і відповідно, збільшити обсяг продаж. Таким чином, дещо зменшується норма прибутку, але значно збільшується його маса. Нижча, ніж у конкурентів, ціна привертає більшу кількість споживачів до товарів фірми, що зміцнює позиції фірми на ринку.

ТМ «Смак» застосовувала цю концепцію ще на початку 1997 році. В цей період відбулось стрімке збільшення обсягів продажу, і попит перевищував пропозицію, але за рахунок встаовленої нової автоматичної лінії, потужністю 6000л. за годину компанія стала спроможною постачати на ринок до 4 млн.л. сокової продукції на місяць, що давало змогу знизити ціни на товар, цим самим привертаючи більшу кількість споживачів до товару. Але так як не була прорахована купівельна спроможність ринку і зміни споживчих уподобань моди, що призвело до відчутних збитків вже через два роки. Таким чином, ця концепція призводить і до негативних наслідків для підприємств, якщо не слідкувати за ринком, модою та новими технологіями. 2. Концепція вдосконалення товару. Прихильники цієї концепції вважають, що споживачі будуть більш прихильні до товарів найвищої якості, кращих експлуатаційних властивостей та характеристик. Однак маркетингова діяльність має враховувати психологію споживача, який водночас хоче мати товари високої вартості і часто купувати нові товари. Саме це бажання обновок дає змогу спрямовувати велику частку споживачів до не дуже якісних товарів широкого вжитку. Тож захоплення даною концепцією має як позитивні, так і негативні аспекти.

В нашошому випадку ця концепція не проявляється, адже продукція ТМ «Смак» орієнтована на споживачів середнього статку, і тому, хоч їх товар є якісним, але цього споживач незнає. Підприємство на даний період часу не вкладають кошти в досконалення виробництва та на покращення якості продукції, компанія існує за рахунок постійних споживачів в яких завоювали довіру до товару. Але в плани компанії входе ідея розвитку цієї концепції, щоб вийти на більш широкий ринок.

3. Концепція вдосконалення комерційних зусиль. Це концепція збутової орієнтації, вона базується на тверджені що споживачі не будуть купувати товари, якщо виробник не буде спонукати до цього за допомогою значних зусиль у сфері збуту і стимулювання. ЇЇ особливість в тому, що забезпечується зростання продаж завдяки реклами, пропаганди, знижок цін.

Збутову концепцію ТМ «Смак» застосовувала ще 1999 році, вона приділяла особливу увагу рекламі одночасно і телевізійному спонсорству програм як "Не всі вдома" та "Сніданок з "1+1". Основними критеріями вибору даних програм був їх високий рейтинг та значний коефіцієнт охоплення цільової аудиторії. Найважливішими завданнями спонсорування програми "Не всі вдома" були обрані: збільшення кількості потенційних споживачів всередині цільової аудиторії; розробка візуального образу корпоративного героя. Крім вищезазначених заходів, в дану рекламну кампанію було доопрацьовано існуючий дизайн усіх упаковок соків і нектарів, реалізовано програму підтримки чотирьох дилерів, проведено ряд PR-акцій, що на той час ці заходи давали значні результати у збуті продукції. На сьогоднішній день ця концепція не застосовується, так як на такі заходи немає грошей.

4. Концепція маркетингу стверджує, що досягнення мети організації можливе шляхом ретельного дослідження та виявлення нужд та потреб цільових ринків, забезпечення бажаного рівня їх задоволення більш ефективними та продуктивними, ніж у конкурентів, засобами. Суть цієї концепції досить часто формулюють лозунгами: "Виробляйте те, що можна продати, замість того, щоб пробувати продати те, що можете виробити" або "Відшукайте потребу і задовольніть її". Концепція маркетингу переключає увагу дослідження і виробництва з товару на його споживача.

Ця концепція спостерігається, на нашому дослідженому підприємстві. Вона виражається тим, що ТМ «Смак» проводить маркетингові дослідження кожин рік. За результатами проведених влітку за замовленням ДП "БКС — Соки" маркетингових досліджень компанією Gfk — USM, було визначено, що за рівнем пізнання торгових марок соків займає ТМ "Смак" (9,3%).

5. Соціально-економічний розвиток суспільства в економічно розвинутих країнах призвів до виникнення останнім часом нової концепції маркетингу - концепції соціально-етичного маркетингу. Дана концепція ставить перед організацією завдання не тільки забезпечити бажаний рівень задоволення потреб та інтересів цільових ринків більш ефективним та продуктивним чином, ніж у конкурентів, але й зберегти та зміцнити добробут споживача та суспільства в цілому. Спочатку фірми прагнули досліджувати ринок лише з метою максимізації прибутку, згодом вони зрозуміли, що в довгостроковій перспективі боротьбу за прибуток виграє той, хто краще зуміє задовольнити потреби споживача.

 Сьогодні організації все частіше починають думати і про інтереси всього суспільства. І ТМ «Смак» старається іти в слід за цією концепцією. Підприємство намагається збалансувати прибутки, задовольнити потреби споживачів роблячи продукцію з екологічно-чистої і натуральної сировини і матеріалів цим самим задовольняють потреби суспільства. [12;15]

 

2.2 Організаційна побудова служби маркетингу на підприємстві, та можливості щодо її вдосконалення

 

Маркетингові організаційні структури, що "вмонтовуються" в систему управління фірмою, мають задовольняти такі вимоги: незначна кількість рівнів управління; створення умов розвитку на підприємстві інтегрованого маркетингу; сприяння постійному задоволенню потреб наявних і потенційних споживачів; забезпечення розвитку інноваційної діяльності; гарантія швидкої адаптації товарів до вимог ринків, на яких діє фірма; сприяння зростанню обсягів продажу та зниженню собівартості продукції. Кожне підприємство самостійно формує свою маркетингову структуру. Проте можна виділити декілька типових моделей інтегрованих маркетингових структур.

  Функціональна структура служби маркетингу – передбачає розподіл обов'язків між відділами щодо виконання певних маркетингових функцій (планування продукції, маркетингові дослідження, реклама, збут, сервіс).

Рис. 2.1. Функціональна організація служби маркетингу

 

Функціональна організація маркетингу є найбільш розповсюдженою схемою організації служби маркетингу (рис.2.1.).Кожний функціональний підрозділ очолює керівник відділу (відділ реклами, бюро маркетингових досліджень). Ефективна для великих підприємств з вузьким асортиментом, які діють на невеликій кількості ринків. Головна перевага структури в її простоті. Коли кількість товарів, сегментів споживачів і ринків, на яких працює фірма, збільшується, виникає реальна загроза того, що деяким товарам, сегментам і ринкам не буде приділено достатньої уваги. Тоді функціональну структуру реформують у товарну, регіональну або сегментну.

Товарна (продуктова) структура служби маркетингу – передбачає наявність на підприємстві декількох керівників маркетингу, відповідальних за певний товар і підпорядкованих віце-президенту з маркетингу.

Товарна організація відділів маркетингу поширена на великих підприємствах з диверсифікованим виробництвом, які випускають широкий асортимент товарів за різними технологіями виробництва. Великі транснаціональні корпорації DU РONT, GENERAL MOTORS організовані саме за такою схемою. Керівник продукту повністю відповідає за цей продукт. Це дає змогу швидко реагувати на зміни умов конкуренції, технології, на нові вимоги ринку.

Рис. 2.2. Товарна організація служби маркетингу

 

За такої організації приділяється достатньо уваги окремим, у тому числі другорядним товарам, а також невеликим партіям виробів. Управління продуктом зосереджено в одних руках, отже, чітко визначено, хто саме відповідає за комерційний успіх товару, тобто отримання прибутку від реалізації товару. Водночас ускладнюється реалізація єдиної маркетингової програми.

Регіональна структура служби маркетингу – передбачає наявність на підприємстві окремих відділів, діяльність яких орієнтована на певні регіональні ринки.

Рис.2.3. Регіональна організація служби маркетингу

 

Регіональна орієнтація маркетингових служб актуальна для фірм, які діють на ринках з чітко визначеними межами регіонів, а також за кордоном (європейське, східноєвропейське відділення фірми тощо), що обслуговувається, та добре знають своїх споживачів й ефективно працюють з мінімальними витратами часу й коштів на роз'їзди.

Сегментна структура служби маркетингу – передбачає наявність на підприємстві окремих відділів, діяльність яких орієнтована на певні сегменти споживачів. При цьому кожен маркетинг-директор відповідає за роботу з певним сегментом споживачів незалежно від географії ринку збуту (наприклад; департамент роботи з корпоративними клієнтами банку). Мета використання такої структури – задоволення потреб споживачів не гірше, ніж це роблять організації, які обслуговують лише один сегмент.

Рис. 2. 4. Ринкова організація служби маркетингу

 

Ця структура найбільше відповідає вимогам маркетингової орієнтації на споживача.

Крім базових типів організаційних структур, використовується також поєднання цих структур:

· функціонально-товарна структура;

· функціонально-регіональна структура;

· товарно-регіональна структура.

Структура має вигляд матриці, звідси й назва структури – матрична. Кожен елемент матриці має подвійну підпорядкованість.

Наприклад, товарно-регіональна організація маркетингу поєднує товарну та регіональну структури. При цьому менеджери з товарів відповідають за збут товару, а менеджери з ринків – за розвиток вигідних ринків для наявних і потенційних товарів.

Кожний елемент матричної структури (крапки на перетинаннях ліній на рис.2.5.) має два вищі рівні. У якості критеріїв структурування можуть виступати регіони, клієнти, продукти й функції.

Рис.2.5. Матрична організаційна структура підприємства

 

Передумови ефективного функціонування матричної структури: чіткий поділ повноважень; співробітники повинні бути здатні до комунікації; необхідна більша кількість працівників. Матрична структура може бути ефективна при широкій номенклатурі продуктів і великій кількості ринків, а також при виведенні нового товару на ринок. Основна перевага матричної структури управління – можливість швидкої адаптації до змін зовнішнього середовища.

Після визначення всіх організаційних служб маркетингу можна виділити сильні та слабкі риси моделей організації служби маркетингу представлені в таблиці 2.1. Тобто можна зробити висновок, що при виборі організаційної структури підприємства необхідно враховувати безліч факторів, оцінювати різні варіанти організаційної структури підприємства, їх ефективність, можливість використання для конкретного підприємства. Саме тому, в практиці часто використовують комбіновані організаційна структура, що сполучають в собі дві і більше орієнтацій(функціональну, товарну, регіональну, сегментну) в одній організаційній структурі.

 

Таблиця.2.1.

Сильні та слабкі риси моделей організації служби маркетингу

Модель побудови маркетингової структури	Призначення	Сильні сторони	Слабкі сторони
Функціональна	Характерна для великих підприємств з невеликим асортиментом продукції і невеликою кількістю ринків	Простота управління; розмежовані функції кожного спеціаліста;можливість функціональної спеціалізації, що підвищує рівень кваліфікації;можливість визначити поточний результат діяльності спеціалістів	З розширенням номенклатури товарів знижується якість роботи; Відсутність механізму пошуку нетрадиційних видів і напрямків роботи; Конкуренція між функціональними підрозділами, боротьба за приватний інтерес
Товарна	Характерна для великих підприємств з диверсифікованим виробництвом	Повний маркетинг товарної групи та кожного товару зокрема;Можливість вивчення специфіки поведінки споживачів по кожному товару	Широке коло різнофункціональних обов'язків спеціаліста;Знижується інтелектуальний рівень та ріст кваліфікації; Наявність дублюючих підрозділів.
Орієнтована на споживача (ринкова)	Характерна для підприємств, ринки яких складаються з кількох досить великих сегментів	Можливість уважно стежити за кожним сегментом. Тісний зв'язок зі споживачами	Велика трудомісткість роботи. Високі витрати
Матрична	Характерна для великих підприємств з диверсифікованим виробництвом і значною кількістю ринків	Можливість забезпечення комплексного виконання робіт, економії витрат, уникнення паралелізму розробок	Складнощі в організації структури, визначенні функцій

 

В результаті поєднання декількох структурних систем можна досягти максимальної віддачі, котру дає кожна структура окремо. В той же час необхідно враховувати усі ті слабкі сторони, котрі притаманні окремим підструктурам, що включені в єдину комбіновану структуру організації маркетингової діяльності підприємства. [7;5;26.].

 Розглянувши всі види організації служби маркетингу і досліджуване нами підприємство, можна зробити висновок, що ТМ «Смак» працює за сигментной побудовою організації служби маркетингу, що веде до великих затрат коштів.Так як підприємство орієнтується на споживача певного віку, на окремий сигмент ринку. Це можна побачити по том як працює компанія. ТМ «Смак» дуже ретельно, що року, досліджують потреби і побажання до продукції споживачів і з цих опитувань робить добавки чи навпаки до свого товару, адже підприємство працює не тільки на території України, а також постачає соки і на ринки Європи, але зараз коло постачання значно звузився. І їм тому потрібно змінювати стратегію і вид організації служби маркетингу.Для вдосконалення і продовження свого існування на ринку потрібно використовувати товарно-регіональну організацію служби маркетингу, це дозволить підприємству скоротити затрати коштів та часу на роз'їзди і тим самим добре.

Розділ III. Аналіз маркетингового потенціалу підприємства

 

3.1 Аналіз маркетингового середовища

 

Цілком очевидно, що благополуччя ТМ «Смак» залежить не тільки від діяльності самої компанії і її співробітників, але і від протиборства комплексів маркетингу, вживаних різними фірмами, від тенденцій і подій, що відбуваються в маркетинговому середовищі. Будучи мінливою, такою, що накладає обмеження і невизначеність на діяльність ТМ «Смак», маркетингове середовище глибоко зачіпає діяльність виготовлення соків. Маркетингове середовище складається з мікросередовища і макросередовища.

Мікросередовище — представлене силами які мають безпосередне відношення до підприємства і їх можливостей, обсягу обслуговування клієнтури, так звані контрольовані чинники на які фірма може в більшому чи в меншому ступені впливати.

Основні сили, що визначають структуру маркетингового мікросередовища підприємста наступні:

1. Класифікацію незалежних постачальників, які постачають фірмі згідно з договором необхідні для організації виробничого процесу сировину, устаткування, матеріали та паливними ресурсами тощо, наведено на схемі 3.1. Розглянемо детальніше наведених постачальників. Ексклюзивні постачальники працюють лише з конкретною фірмою. Природно, що працювати з ними вигідно і зручно. Лояльні постачальники обслуговують як фірму, так і її конкурентів. З ними треба поводитись обережно, оскільки вони можуть бути джерелом інформації про фірму для її конкурентів. Проте лояльні постачальники можуть стати фірмі й у пригоді. Сторонні постачальники обслуговують лише конкурентів. Фірма може залучати або не залучити їх до співпраці. Вузькоспеціалізовані постачальники постачають один товар або обмежену асортиментну кількість товарів, широкоспеціалізовані — товарну групу, комплексні — прагнуть забезпечити фірму якомога більшою кількістю необхідних їй товарів.

 

 

 

Проаналізувавши мікросередовище постачальників, можна сказати що постачальники ТМ «Смак» такі як, провідні світові виробники — ізраїльська компанія "Gan Shmuel Foods Ltd", американська компанія "Cargill BB" і спільне українсько-австрійське підприємство "Поділля-ОБСТ", відносяться до ексклюзивних та широкспеціалізованих постачальників. Перед тим як підприємство оберає постачальника, визначається їх рейтинг (табл. 3.1.).

Після визначення рейтингової оцінки постачальників, можна зробити висновок що, підприємства які постачають нам сировину, матеріали, паливо тощо.Є дуже вигідними та сто відсотково надійними на цьому ринку. Також, так як ТМ «Смак» уже дуже довго співпрацюють з цими підприємствами, ми можимо брати їх продукцію в кредит, якщо в цьому є необхідність, також якість продукції співпадає з ціною, що є дуже рідко на сьогоднішній день, поставка завжди вчасно, за виняткових обставин (затримка тощо). Таким чином, виробництво соків ТМ «Смак» виробляється з якісної сировини і

матеріалів і без затримок і ексцесів.

 

Таблиця. 3.1.

Визначення рейтингу постачальників.

	"Gan Shmuel Foods Ltd"			"Cargill BB"			"Поділля-ОБСТ"
	ранг	Ваговий коефіцієнт	Загальний рейтинг	ранг	Ваговий коефіцієнт	Загальний рейтинг	ранг	Ваговий коефіцієнт	Загальний рейтинг
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1.Термін поставки 2.Якість 3.Ціна 4.Рівень кваліфікації персоналу 5.Умови оплати 6.Можливість надання кредиту	5   4 4 5     2   3	0,2   0,2 0,3 0,1     0,1   0,1	1,0   0,8 1,2 0,5     0,2   0,3	2   5 3 4     3   4	0,1   0,3 0,2 0,1     0,2   0,1	0,2   1,5 0,6 0,4     0,6   0,4	4   2 5 3     5   5	0,3   0,2 0,1 0,2     0,1   0,2	1,2   0,4 0,5 0,6     0,5    1,0
Всього	—	1	4	—	1	3,7	—	1	4,2

2. Маркетингові посередники − це фірми що допомагають підприємству в розподілі збуту, просування його продукції серед клієнтури.До них належеть: торгові посередники які забезпечують зручність місця, часу і процедури купівлі товару; фірми спеціалісти з організації товароруху. Також при виборі посередників виконується рейтингова оцінка, наведено в табл. 3.2.

Таким чином, після проведення рейтингової оцінки посередників, можна зробити висновок, що вигідніше співпрацювати з більш великими мережами супермаркетів ніж з дрібними торговими точками, але й без них не можна бути, також вигідно працювати з магазинами які розміщені блище до заселених пунктів і які мають складські приміщення для зберігання продукції щоб можна було уникнути псування продукції, і щоб транспортні засоби відповідали санітарним вимогам тощо.Такам чином посередники ТМ «Смак» відповідають всім вимогам для нормальної реалізації товару, і роблять все що від них залежить.

 

Таблиця. 3.2.

Визначення рейтингу посередників.

	«МегаМаркет»			«Сільпо»			Дрібні магазини
	ранг	Ваговий коефіцієнт	Загальний рейтинг	ранг	Ваговий коефіцієнт	Загальний рейтинг	ранг	Ваговий коефіцієнт	Загальний рейтинг
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1.Місце знаходження 2.Наявність складових приміщень 3.Платоспроможність 4.Транспортні засоби 5.Торговий потенціал 6.Доступність посередників	4     5   4     5     5     4	0,2     0,3   0,1     0,1     0,2     0,1	0,8     1,5   0,4     0,5     1,0     0.4	5     4   4     3     3     5	0,3     0,1   0,1     0,2     0,1     0,2	1,5     0,4   0,4     0,6     0,3     1,0	4     1   3     2     2     5	0,3     0,1   0,2     0,1     0,1     0,2	1,2     0,1   0,6     0,2     0,2     1,0
Всього	—	1	4,4	—	1	4,2	—	1	3,3

3. Споживачі. Мається на увазі, що компанія повинна ретельно вивчати свої ринки. Взагалі існує шість типів клієнтурних ринків: споживчий ринок складається з індивідуальних та сімейних споживачів, які купують товари та послуги для особистого користування; ринок виробників - це компанії які купують товари у фірми для подальшої переробки; ринок посередників, представники якого купують товари для подальшого перепродажу; ринок організацій (школи, лікарні, тощо); ринок державних організацій; міжнародний ринок. Компанія має власні фірмові магазини, та налагоджені стосунки зі споживачами.

Підприємство дуже ретельно досліджує середовище споживачів. Що року проводять опитування споживачів, за замовленням "БКС-Соки", компаніями "Socis-GalIup Ukraine", "Media&Marketing Index Ukraine", "Gfk-USM". Вивчаючи споживчий ринок соків, можна сказати що, українські споживачі довгий час були, і більшою мірою залишаються, прихильниками фруктово-ягідних напоїв власного приготування, яких споживають щороку, за даними Держкомстату, понад 600 млн. л. Проте активізація здорового образу життя, формування культури споживання сокової продукції, дозволяє розраховувати на переорієнтацію уподобань споживачів щодо напоїв на користь соків. 90% сокової продукції споживає міське населення, близько 50% якого вживає соки щонайменше раз на півроку. Вподобання споживачів щодо соків грунтуються сьогодні, насамперед, на їх купівельних можливостях, а не на прихильності до тих чи інших видів напоїв. Тож бажання споживати та реальне споживання з цієї причини не співпадають. Як свідчать результати маркетингових досліджень, основними споживачами соку є молоді люди віком 25-34 років, які проживають у містах. І хоча соки як продукт цінують однаковою мірою й чоловіки та жінки, проте за кількістю споживачів все ж таки переважають жінки.

Дослідивши споживчий ринок ТМ «Смак», можна зробити такий висновок. Що споживачі соків ТМ «Смак» в більшості відносяться до клієнтури яка складається з індивідуальних та сімейних споживачів, які купують товари та послуги для задоволення власних потреб, цей споживчий ринок займає майже 54 %, ринок посередників 39 %, а міжнародний ринок охоплює майже 7 %.

4. Конкуренти. Відповідно концепції маркетингу, успіху досягне та компанія яка створить вищу споживчу цінність та яка задовольнить споживача краще ніж конкуренти. Отже маркетологам важливо досягти стратегічної переваги позиціонуючи свої товари та послуги так, щоб вони вважались більш привабливими, ніж пропозиції конкурентів. Існують такі види конкуренції: це підприємства які пропонують аналогічний товар на тих самих ринках;це підприємства які обслуговують інші ринки аналогічною продукцією; це підприємства які пропонують товарозамінники.

Середовище конкурентів у ТМ «Смак» дуже велике та різноманітне, адже середня рентабельність українських підприємств, що виробляють соки та нектари, становить 12-20%. Вітчизняний соковий сектор представлений 16 виробниками, всього 30 відомих торгових марок, з яких 13 — торгових марок іноземні виробники. Тому, компінія "БКС-Соки" ведуть дуже жорстку конкурентну боротьбу, щоб вижити на ринку. Вони постійно покращують торговий асортимент, тримають доступні ціни для споживачів тощо.

У м. Києві склалась досить напружена конкурентна боротьба між 6 провідними торговими марками соків: Sandora (14,3% ринку). Rich (13,7%), Jaffa (9,7%), Дар (8,8%), Біола (6,9%), ОЗДХ (6,4%), "Смак" (3,4%). На сьогодні майже 90% ринку займають соки та нектари вітчизняного виробництва. Таким чином конкурентне саредовище ТМ «Смак» велике і конкурентоспроможніше ніж наше досліджуване підприємство.

5. Контактні аудиторії. Це будь-яка група людей, яка проявляє реальний або потенційний інтерес до компанії та від якої залежить досягнення компанією своїх цілей. Існує 7 типів контактних аудиторій: фінансові кола, контактні аудиторії засобів масової інформації (газети, радіо, телебачення, радіо), контактні аудиторії державних установ, суспільні організації, міські контактні аудиторії (наприклад, жителі окремих районів, широка спільнота), внутрішні контактні аудиторії (персонал).

Завдяки контактним аудиторіям ТМ «Смак», населення знає їх продукцію і переваги цієї продукції, і тим самим підтримують стосунки з банками, біржами, інвестиційними компаніями тощо. На дане середовище, може керувати лише керівництво підприємства, тобто вони створюють атмосферу серед персоналу та відносини з різними установами від яких залежить функціонування підприємства, імідж, фінансова залежність в деяких випадках, визнання споживачів і навіть існування фірми.

Маркетингове макросередовище — це частина середовища, яка представлена силами соціального плану, від яких підприємство залежить і на які майже не може впливати (не контрольовані чинники). Серед неконтрольованих факторів, які визначаються найбільшою непередбачуваністю та мінливістю, як правило, виділяють фактори прямої дії, до яких належать законодавча база та фактори непрямої дії – стан економіки, рівень науково-технічного прогресу, політика, соціокультурне середовище.

Основні сили, що визначають структуру маркетингового макросередовища підприємста наступні:

Демографічне середовище. Це середовище представляє особливий інтерес для маркетологів, оскільки дає інформацію про людей які складають споживчій ринки (чисельність населення, як змінюється склад сімї, тенденції росту, зміни вікової структури населення за статтю, ріст кількості освідчених людей, як пересувається населення по території країни тощо).

Демографічне середовищ, може дуже значно впливати на підприємство "БКС-Соки", адже вони реалізують такий товар який розрахований на більш молоде покоління (18 – 35 років), та сімей які складаються з трьох чоловік. Так як ТМ «Смак» реалізують в 24 регіонах і в Криму, то таким чином якщо населення буде імігрувати чи вимирати на певній території, це може завдати великих збитків. Тому підприємству потрібно слідкувати за кількістю населення їх віковой структурой, та як пересувається населення. І тим самим розраховувати в якій кількості потрібно постачати товар на певну територію,чи взагалі це буде вигідно для фірмі.

2. Природнє середовище. Мається на увазі природні ресурси, які використовуються як сировина для виробництва; а також екологія на яку здійснюється вплив будь-яка діяльністю людини, в тому числі маркетингова. Вивчаються чотири основні тенденції в змінах природного середовища, які описанні в таких розділах, як: дефіцит сировини, подорож енергії, забруднення навколишнього середовища, державне регулювання використання природних ресурсів.

Так як, природа – це не контрольований чинник, тому цей фактор може відіграти велику роль як в житті підприємства, так і в житті країни (землетруси, повіні, різноманітні аварії). І досліджене нами підприємство яке знаходиться в м. Ніжин, Ніжинський ГМЗ, працює над тим щоб їх підприємство не призводило викиди в повітря і не забруднювало навколишнє середовище, пакетими від соку. Підприємство дбає про свою продукцію, щоб вона довше і краще зберігалася, вони створили всі необхідні умови для цього (склади в яких температу не перевищує 5-12 С).

3.Розглянемо тепер економічне середовище. В економічному аспекті на прийняття маркетингових рішень впливає не лише кількість покупців, але їх купівельна спроможність, вона залежить від: рівня цін, заощаджень населення, рівня поточних доходів. А також є вплив на підприємницьку діяльність(економічна криза, рівень безробіття тощо), тобто формує той фон на якому відбувається маркетингова активність підприємства.

Вивчення економічного середовища дозволяє зрозуміти, яким чином формуються і розподіляються ресурси суспільства. Абсолютно очевидно, що ці знання є життєво необхідними для підприємства, оскільки ці чинники впливають на прибуток фірми. На сьогоднішній день на підприємстві скрутне становище (знизилися продажі, підвищилися податки), в наслідок економічної кризи в Україні й знецінення гривні, поступово зростає безробіття в країі, токож в зв’язку із цим агато підприємств закриваються, адже банки недають кредитів. Тому економічне середовище це один із самих впливовіших і не контрольованіших чинників.

4. Науково-технічне середовище. Приймає до уваги: науково – технічні розробки в галузі новітніх технологій для виробництва нових видів продукції, устаткування; прискорення темпів технологічних змін та інновацій; зростання рівня витрат на наукові дослідження; темпи зростання науково-технічного прогресу, щоб підприємство не втрачало досягнутий рівень конкурентоспроможності.

Вплив науково-технічних чинників на підприємстві "БКС-Соки" відіграють дуже сильно, адже зараз майже в усіх конкурентів є новітні технології які покращують якість товару, а у нас обладнання 1998 року, в якого безліч технічних неполадок і потребує в процесі виробництва великих трудозатрат. Тому вплив науково-технічних прогресів є дуже сприятливим і завжди потрібним чинником, але не в нашому випадку. Так як коштів на устаткування немає, і підприємство є не достатньо конкурентоспроможним, бо від науково- технічного розвитку воно відстало, і не відповідає всім теперішнім вимогам споживачів. Таким чином підприємству потрібно збільшувати асигнування на наукові дослідні роботи на розвиток науки і самої фірми.

5. Політичне середовище. Воно ґрунтується на зміні і вмілому застосуванні положень основних законів і законодавчих актів, що стосуються інтересів підприємства, споживачів і суспільства взагалі. Тому спеціаліст з маркетингу повинен добре знати і вміло застосовувати основні положення.

Політико-правові чинники роблять найбільш істотний вплив на діяльність компанії. Вивчення цих чинників повинне зосереджуватися на з'ясуванні того, як уряд і законодавчі органи відносяться до розвитку тієї або іншої галузі національної економіки, які зміни в законодавстві і правовому регулюванні можливі в результаті ухвалення, щоб бути в курсі політичних змін в країні. Загальна політична ситуація, може суттєво впливати на прийняття маркетингових рішень.

6. Культурне середовище. Це соціальні інститути та інші сили, які сприяють формуванню та сприйняттю цінностей, рівеня культури покупців, смаків, його ставлення до релігії, погляди, мораль, звички, норм поведінки та стиль життя людей взагалі. Тому кожне підприємство повинно знати який рівень культури у покупців, кожної тареторії де реалізується їх продукція.

Підприємство "БКС-Соки" спостерігає за рівнем культури населення і придає цьому велике значення, адже активізація здорового образу життя, формування культури споживання сокової продкції, дозволяє розраховувати на переорієнтацію уподобань споживачів щодо напоїв на користь соків, 90% сокової продукції споживає міське населення, томущо там більш сформована ця культура. Тому ТМ «Смак» проводять різноманітні заходи, для зацікавлення людей вести здоровий образ життя.[8; 11; 22; 26.]

Отже, успішне завершення будь-якого з ділових питань підприємства залежить від уміння належним чином планувати свою діяльність, прогнозуючи зміни у зовнішньому середовищі та використовуючи внутрішні переваги підприємства. Планування як загальна функція управління – це процес визначення мети, що випливає із місії організації, і вибору оптимального способу їх досягнення.

Але жодна мета організації не буде досягнута, якщо не буде відповідного кадрового забезпечення для вирішення конкретних завдань, тобто треба підібрати працівників, яким можна буде делегувати повноваження з відповідною мірою відповідальності за виконання завдань у визначені терміни і з відповідною результативністю. Тобто мова йде про організацію роботи, яка забезпечувала б внутрішню узгодженість між усіма елементами організації, чутливість до змін у зовнішньому середовищі і здатність до них адаптуватися.

Немає такого підприємства, яке б не було зацікавлене в ефективному управлінні своєю маркетинговою діяльністю. Система управління базується на певних принципах, головними з яких мають бути вивчення ринку, споживачів, конкурентів, правового та податкового середовища.

 Маркетинг – це один із механізмів, завдяки якому можна сприяти покращанню життя людей. Це можливо в тому разі, якщо організація спрямовує свою діяльність не на одержання великих прибутків за незначний відрізок часу із подальшим виходом з ринку, а тоді, коли підприємство має довгострокову орієнтацію на ринковий успіх.

 

3.1.1.1 Вплив чинників маркетингового мікросередовища на діяльність підприємства

Розглянемо більш детальніше чинники мікросередовища в таблиці 3.3 Маркетингове мікросередовище це чинники на які впливає підприємство. Тому рівнь проінформованості споживачів щодо товарів підприємства дуже важливий, адже споживачі надають перивагу тим товарим про які вони знають, але в ТМ «Смак» цей чинник відсутній і за нестачі коштів на такі заходи.. Зв'язок з громад кістю також нульовий збоку підприємства, але важливість цього чинника значна як і рівнь проінформованості споживачів. Оцінка рівня з боку споживачів буквально створюють товар який вони споживають, тому підприємство щороку проводить опитуваня населення.

Якість товару це найважливіший чинник з мого погляду, адже якщо товар буде не якісним то фірма нематиме споживачів, тому і ступінь важливості високий. Якість товарів у постачальникв, теж відноситься до категорії якості товару, без якого не можливе досконале виробництво.