Характеристика товарно-ринкової системи 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Характеристика товарно-ринкової системи



Зміст

Вступ

1 Характеристика товарно-ринкової системи

1.1 Товарні границі ринку

1.2 Географічні границі ринку

1.3 Коло основних господарських суб’єктів

2 Функціонування товарно-ринкової системи

2.1 Динаміка попиту і пропозиції на ринку

2.2 Стратегії та цілі основних учасників

2.3 Основні тенденції розвитку ринкової системи

3 Пропозиції з вдосконалення маркетингу

3.1 Ефективна стратегія маркетингу та збуту

3.2 Удосконалення інформаційного забезпечення маркетингу

3.3 Удосконалення комплексу маркетингу

Висновки

Список використаних джерел


Вступ

 

Світовий досвід свідчить, що на сучасному етапі розвитку в умовах глобалізації економічних відносин, лібералізації механізмів державного регулювання економіки, загострення конкуренції товаровиробників, диференціації запитів споживачів, скорочення життєвого циклу продукції основою конкурентного успіху підприємства є аналіз кон’юнктури ринку, прогнозування тенденцій її розвитку та розробка на цій основі заходів активного впливу на цільовий ринок. Особливої важливості набуває уміння швидко перебудуватися, не втратити нові можливості розвитку, що виникають при змінах ситуації на ринку, своєчасно виявити зміни існуючих чи можливості виникнення нових потреб споживачів та знайти шляхи їх задоволення більш ефективним, ніж конкуренти, способом. З огляду на це однією з головних передумов тривалого виживання і стійкого розвитку підприємства на ринку є ефективна робота його маркетингових підрозділів.

За своєю суттю маркетингова діяльність спрямована на визначення, аналіз урахування факторів, які впливають на процеси виробництва продукції та її просування на ринку. В її основі лежить детальний і об’єктивний аналіз ринку за обраними напрямками (аналіз споживачів, товарів, цін, конкурентів тощо) і точна інтерпретація його результатів. Спираючись на результати роботи маркетингових підрозділів, керівництво підприємства приймає рішення про вибір стратегії і тактики розвитку, планує виробничо-збутову і фінансову діяльність.

Вітчизняна практика впровадження маркетингу вже пройшла ряд етапів розвитку – від ейфорії, коли маркетинг вважався панацеєю і за його допомогою намагалися швидко вирішити всі існуючі економічні проблеми, до розчарування, з подальшим більш тверезим поглядом на нього як на одну з функцій управління і одночасно методологію ринкової діяльності підприємства.

Практика показала, що застосування маркетингових методів і інструментів, які знайшли визнання за кордоном, без їх попередньої адаптації до умов транзитивної економіки України, до речі, як і інших постсоціалістичних країн, є малоефективним. Крім того, не існує єдиних рецептів, які були б прийнятними для усіх підприємств без урахування їх специфіки та умов, у яких вони функціонують.

 


Характеристика товарно-ринкової системи

Товарні границі ринку

 

Кондиціонери бувають двох видів: напівпромислові і побутові.;До напівпромислових належать кондиціонери потужністю від 7 до 80 кВт, що використовуються як в побутових умовах (у котеджах і т.п.), так і для охолодження великих приміщень (торгових залів, промислових цехів). До напівпромислових кондиціонерів належать такі типи кондиціонерів як: чілер, фанкойл, канальний, касетний, колонний.

При цьому можна виділити цілий ряд показників, за яким можна проводити техніко-економічний аналіз продукції, це може бути:

- наявність функції обігрівання;

- потужність охолодження і нагрівання;

- рівень шуму;

- енергоємність кондиціонера та ряд інших показників.

Проведемо порівняння технічних параметрів двох класів кондиціонерів різних виробників, які продає фірма (табл. 1.1):

 

 

Таблиця 1.1

Географічні границі ринку

 

Ринок кондиціонерів, як стверджують його учасники, сформувався в 1997 році. З тих пір основною його характеристикою називають перевищення пропозиції над попитом.

Широкий асортимент кондиціонерів забезпечують більше 20 торгових марок із США, Японії, Кореї, Ізраїлю, Франції, Німеччини, Італії та інших країн. Серед них провідні світові виробники Mitsubishi.

Сьогодні на японські марки припадає до 60% українського ринку, місткість якого оцінюється приблизно у 20 тис. агрегатів, або $25-30 млн. Решту 40% розподіляють між собою американські Trane, Whirlpool, Carrier, потужні центральні системи York, італійська DeLonghi, французька Airwell, Tadiran та Electra з Ізраїлю, а також південнокорейські Samsung, LG, Daewoo, що приєдналися до шановного товариства минулого року. Відтепер в Україні представлені майже всі відомі торгові марки і всі країни-виробники.

Головний парадокс ринку полягає в тому, що, не зважаючи на високу конкуренцію, щорічно з'являються нові бренди, які в такому щільному ринку знаходять свою нішу і своїх покупців, і більш того – багато хто закріплюється надовго. Серед яскравих прикладів тому — бренди York International і Haier, що недавно з'явилися. В цілому річну місткість ринку експерти оцінюють в 35–40 млн. доларів.

За оцінками експертів ринок побутових кондиціонерів в Україні в 2007 році виросте в середньому на 30% порівняно з 2006 роком - з 180-190 тис. одиниць до 243 тис. одиниць.

Необхідно відзначити, що український кондиціонерний ринок впродовж останніх років демонструє стабільне зростання - в середньому на рівні 20-30% щорічно.

За прогнозами, пріоритетним регіоном для операторів ринку залишиться схід України. Південний і західний регіони мають великий потенціал, але поки не демонструють очікуваної активності.

Традиційно перспективним є Київ, де не тільки будується багато об`єктів, але і пред`являються високі вимоги до техніки. Частка Києва в загальній структурі продажів прогнозується на рівні 50%. Деяке зниження частки столичного ринку (на 5% порівняно з 2006 р.) пов`язане з активнішим розвитком регіональних ринків.

Найбільшу частку ринку в Україні займають спліт-системи, а найвищі темпи зростання очікуються в сегменті систем класу VRF - не менше 35%.

У 2006 р. в Україні встановлено близько 1000 систем класу VRF (з них більше 50% - виробництва Daikin).

Крім того, посилиться конкуренція в сегменті побутового устаткування, в боротьбі за споживача продовжуватимуться процеси «пересегментації» (виробники, які традиційно випускали недороге устаткування, виводять на ринок дорогі моделі, а виробники, що випускають високотехнологічне дороге устаткування, пропонують ринку простіші моделі за демократичнішою ціною). Посилюватиметься експансія китайських виробників.

Рис. 2.1. Динаміка обсягів реалізації кондиціонерів за 2006 – 2008 рр.

 

Корейські компанії LG і Samsung на сьогодні сукупно займають близько 40%. При цьому LG зуміла зміцнити свої лідерські позиції, посівши більш ніж 25% ринку. «Ми зробили ставку на співпрацю зі спеціалізованими підприємствами», — пояснює успіхи компанії на українському ринку начальник відділу промислових кондиціонерів LG Electronics Ольга Гринь.

Японські виробники Panasonic, Daikin, Mitsubishi Heavy, Toshiba контролюють близько 15-25% українського ринку. Найуспішнішим серед японців є Panasonic — його частка у продажу сягає 14%.

Попри китайський прорив 2007 року, галузеві аналітики очікують, що в 2008-му частка японських і корейських кондиціонерів збільшиться, а китайських — зменшиться. «Зараз найдинамічніше розвивається ціновий сегмент «вище ніж $400» (приблизно 200% зростання порівняно з 2007-м). Більшість українців, що купили кондиціонери 5-6 років тому, міняють старі моделі на новіші й досконаліші. Зріс достаток багатьох сімей, тому вони воліють відразу брати техніку дорожчу і надійнішу», — каже експерт GfK Ukraine Андрій Осадчий. Продавці констатують: дедалі більше українців, купуючи кондиціонери, звертають увагу не на ціну, а на марку і дизайн моделі.

Однак близько 80% продажу цієї техніки все ще припадає на нижній ціновий сегмент — пристрої вартістю до $400.

Більшу частину кондиціонерів виробники реалізують через спеціалізовані компанії, на які припадає понад 70% продажу. Однак останнім часом істотно збільшили закупівлі холодильної техніки торговельні мережі. У 2008 році великий інтерес до кондиціонерів як товарної позиції виявляють мережі, які раніше не працювали безпосередньо з виробниками. Разом з тим ця тенденція простежується «на тлі відносного зниження попиту на іншу побутову техніку». Мережі перестали активно торгувати кондиціонерами після холодних весняно-літніх сезонів 2005 і 2007 років. Магазини електроніки, що контролювали на той час дві третини ринку і традиційно зробили ставку на масові недорогі бренди, не змогли розпродати навіть половини закупленої техніки.

«Фокстрот» — одна з небагатьох мереж магазинів електроніки, що 2006-го не згорнула продаж кондиціонерів і не скоротила портфель брендів. Зараз на мережу припадає більш ніж 10% роздрібного продажу цієї техніки. В магазинах мережі представлено понад сорок моделей від шести брендів (LG, Carrier, Haier, Toshiba, Samsung, Delfa).

Наприкінці 2007 року Фокстрот почав розвивати власний бренд DеLFA (кондиціонери, вироблені в Китаї на замовлення ритейлера) в нижньому ціновому сегменті (вартістю $240-350). Саме недорогі моделі цього бренда є найбільш продаваними кондиціонерами в магазинах мережі «Фокстрот», що вкотре підтверджує усе ще стабільно високий попит на дешеві моделі. Оператори ринку зазначають, що попит на недорогі кондиціонери нині формують насамперед покупці з провінції. Кондиціонери почали встановлювати навіть домовласники із сільської місцевості.

Гравці ринку впевнені: якщо нинішнє літо не потішить їх високими температурами, продаж залишиться на рівні 2007-го — багато українців, які планували придбання кондиціонера цього року, були змушені обзавестися холодильною установкою спекотним літом 2007-го. У роздрібних цінах ринок перевищить $160 млн (без урахування витрат на установку). Однак якщо і в 2008-му в тіні буде 40°С, ажіотажний попит на холод знову може відновитися — ті, хто збирався накопичити гроші на кондиціонер до 2009-го, купить його влітку цього року.

А ось до насичення ринку залишилося лише 4-5 років, прогнозують оператори ринку. Час Ч настане при досягненні стабільного рівня продажу на рівні 450-500 тис. кондиціонерів щороку, з яких більш ніж 80% купуватимуть на заміну старих моделей. Парк кондиціонерів в Україні вже перевищує 1,5 млн пристроїв. Приблизно половина кондиціонерів установлена у квартирах. Саме квартирний сегмент є драйвером ринку. За інформацією TNS Ukraine, кондиціонери вже є в кожній десятій українській квартирі, рік тому — у кожній двадцятій.

Маржа вендорів становить 10-20% на дешевих пристроях і 20-40% на дорогих; дистриб’юторів — 6-20%, роздробу — 10-40%. На ринку працює понад 1500 компаній, щороку з’являється і зникає 300-400. Сукупно українські фірми просувають більш ніж 50 «кліматичних» брендів. Бізнес сезонний. Квітень — вересень забезпечують продавцям кондиціонерів 80-85% річного продажу.

Рис. 2.2. Матриця стратегій ринку

 

Водночас можна зауважити, що в окремих видах продукції підприємства використовують стратегію концентрації на сегменті.

У відповідністю з визначеною базовою стратегією буде формуватись націнка, проаналізувавши асортимент і ціну продукції можна сказати, що максимальна націнка на виріб має становити 40 – 35 %, що дозволить підприємству отримувати достатній рівень прибутків, а також залишатиме значний простір для цінового маневру з боку дистриб’юторів.

 


Позиціонування

На сьогоднішній день компанія "Істра", займає одну з провідних позицій на ринку продажу кондиціонерного обладнання. При цьому завдяки глибокому проникненню на ринок, що досягається шляхом розширення дилерської мережі, а також досить високому рівні прихильності покупців до продукції, що виробляється підприємством можна говорити, про позиціонування підприємства як лідера на ринку кондиціонерного обладнання (рис. 3.1):

 

Рис. 3. 1. Стратегія позиціонування за матрицею BZB

 

Для повнішого розуміння особливостей позиціонування ТзОВ "Істра" проведемо аналіз за допомогою карт-схем сприйняття продукції, що виробляється даним підприємством у порівняні з конкурентами (рис. 3.2). Основними конкурентами на ринку є фірми “Філін”, "АЕG", "Петроспект", "Івік", "Клімат-Сервіс" за ключові атрибути приймемо два важливі фактори – ціна та якість продукції.


Рис. 3.2. Карто-схема сприйняття кондиціонерів

 

Виходячи з наведених схем позиціонування, а також враховуючи конкурентні переваги підприємства відзначимо, що найкращою стратегією позиціонування для підприємства буде стратегія за співвідношенням "ціна-якість".

Впровадження даної стратегії підприємством передбачає реалізацію комплексу рекламних заходів, які повинні сформувати у споживачів сприйняття виробів підприємства як якісних при відносно невисокому рівні цін. Досягнення даної мети може бути здійснене за рахунок проведення різноманітних семінарів і презентацій обладнання підприємств для цільових груп. Корисним також буде пропонування порівняти якісні і цінові характеристики виробів конкурентів.

В цілому виділять наступні 8 стратегій позиціонування:

1. за показниками якості – суть даної стратегії полягає в тому, що підприємство позиціонує себе, як виробника продукції виключної якості;

2. за співвідношенням "ціна-якість" – компанія виділяє себе з поміж конкурентів за рахунок вдалого поєднання ціни і якості продукції.

3. на основі порівняння товару фірми з товаром конкурентів – позиціонування відбувається за рахунок концентрації уваги на позитивних характеристиках власного виробу з одночасним викривання негативних властивостей продукції конкурентів;

4. за відмітними особливостями споживача – створення у споживачів думки про те, що споживання продукції їх принесе більший ефект, або споживання є більш зручнішим і т.п.

5. на низькій ціні – стратегія цінового лідерства;

6. на сервісному обслуговуванні – дана стратегія позиціонування заснований на пропонуванні споживачеві вигод від додаткових послуг, які можуть супроводжувати продукцію;

7. на позитивних особливостях технологій – суть даної стратегії полягає у тому, що фірма пропонує кардинально інший спосіб вирішення проблем споживача з більшою ефективністю ніж це можуть запропонувати конкуренти за рахунок впровадження нових технологій;

8. на іміджі – спрямування зусиль фірми на створенні і підтриманні позитивного іміджу, за рахунок обслуговування, ціни, надання додаткових послуг і т.п.

Як вже було відмічено вище, на сьогоднішній день для ТзОВ "Істра" найкращим видом стратегії позиціонування є стратегія співвідношення "ціна-якість".

Матриця Сеймова будується на основі наступних тактик позиціонування і в цілому має наступний вигляд (рис. 3.3):

- Позиціонування на основі унікальної торгової пропозиції (USP - unic sales proposal). Аналізується конкурентний ряд товарів і оцінюється свій товар з тим, щоб знайти відмінності в якості, ціні, технології тощо. Знайдена відмінність і вважається USP, на якому будується позиціонування. Використовується, якщо товар дійсно №1 за якимось параметром, тобто має унікальну перевагу, яку компанія посилено рекламує і підтримує на своєму цільовому ринку.

- Позиціонування на основі емоційної пропозиції (ESP). Якщо товар не є першим, можна створити в споживача враження, що він перший. При цьому споживачу декларується не раціональний, а емоційний мотив покупки. Головна задача - викликати у свідомості в споживача єдину у своєму роді асоціацію.

- Багатофакторне позиціонування (оптимальне співвідношення "ціна-якість"). Використовується, коли існує велика конкуренція, і фірма програє конкурентам за домінуючою ознакою.

- Позиціонування на основі поточної ринкової позиції.

 

Рис. 3.3. Матриця тактик позиціонування ТзОВ "Істра" за Сеймоном

 

На основі проведеного аналізу, а також враховуючи тенденції ринку і позиції на ньому компанії "Істра", тактика компанії має бути побудована на багатофункціональному позиціонуванні, що в цілому буде відповідати загальній стратегії позиціонування компанії.

Товарна політика

Продукція, що реалізується на ринку характеризується високим технічним рівнем, тенденцією до активного вдосконалене і введення інновацій, високими вимогами до якості, надійності і зручності в експлуатації.

Наявний асортимент товару дозволяє фірмі "Істра" конкурувати з іншими підприємствами, водночас в останні роки підприємство активно шукає нові можливості для збуту, намагаючись впроваджувати інновації, які б дозволити покращити позиції компанії на ринку. Отже, діяльність підприємства в подальшому має бути спрямована на подальше впровадження інновацій у сфері управління і вдосконалення системи обслуговування споживачів. Впровадження визначеного шляху в цілому укладається у стратегію концентричної диверсифікації, яка стратегія розширення асортименту товарів і послуг завдяки створенню товарів – додатків до наявного асортименту.

Водночас необхідно відзначити, що на сьогоднішній день товари, які продає та виготовляє підприємство знаходяться на етапі зрілості, про що свідчить наявність великої кількості конкурентів і близький до насичення попит на дану продукцію.

В цілому зважаючи на існуючий розвиток ринку і рівня конкуренції на ньому, а також зважаючи на можливі загрози для підприємства є досить важливим питання присвоєння марки, як вже відзначалось це допоможе компанії реалізувати свої конкурентні переваги і створити більш стабільну позицію на ринку.

При формуванні марки ТзОВ "Істра" має зосередити увагу на створенні стабільної асоціації у споживачів виробів підприємства з торговою маркою. Виходячи з того, що підприємство є виробником продукції підхід до власника товарної марки має базуватись на приватній торговій марці.

Зважаючи на сучасний стан життєвого циклу продукції стратегія марки має бути зосереджена на розширенні марки.

Товарна стратегія фірми "Істра" повинна забезпечити підприємству досягнення конкурентних переваг і допомогти сформувати у споживачів стабільне позитивне відношення до товарної марки.

Цінова стратегія

Компанія "Істра" застосовується стратегія середньоринкових цін. Ціни складаються на основі дослідження попиту на товари та цін підприємств конкурентів. На основі наявної інформації про підприємства-конкурентів, їх діяльності в минулому, персональних особливостей їх керівників визначається основна мета в сфері ціноутворення, аналізуються переваги і недоліки, що є у виробництві і збуті продукції конкурентів. На основі аналізу і встановлюються ціни.

Оцінку ефективності цінової стратегії здійснюють, виходячи з можливого рівня досягнення цілей ціноутворення, маркетингу та загальної стратегії підприємства. Важливою є також оцінка рівня ризику розробленої цінової стратегії та вибір напрямів його зниження.

Особливу увагу у напрямку підвищення ефективності функціонування компанії слід звернути на підтримку якості продукції, оскільки саме якість продукції є ключовим фактором і передумовою виходу підприємства на зарубіжний ринок.

Базовим методом ціноутворення на підприємстві є формування ціни за витратами, оскільки підприємству необхідно враховувати наявність виробничої бази і можливі витрати, що пов’язані з її забезпеченням.

Стратегія збуту

Метою збуту продукції фірми "Істра" є забезпечення прибутковості діяльності підприємства, а також задоволення потреб споживачів у необхідному їм обладнанні.

Зважаючи на оцінений обсяг реалізації і спираючись на особливості клієнтів організації канали дистрибуції мають забезпечити реалізацію виробів в найбільших містах, де є велика концентрація основних споживачів продукції, а також повинні дозволяти проведення обслуговування проданого обладнання, для чого вони мають володіти необхідними технічними засобами.

Підприємство планує здійснювати змішаних тип збуту, при якому частина продукції буде реалізовуватись через посередників, а частина через офіційній представництва підприємства у регіонах.

Стратегія просування

Основною метою даної стратегії є інформування споживачів про продукцію фірми та створення у них позитивного уявлення про продукцію та компанію. При цьому підприємство намагається сформувати у споживачів за допомогою своїх працівників і працівників відділень позитивний імідж продукції.

Основними комунікаційними каналами, що використовує підприємство є:

- прямий зв’язок зі споживачем, за рахунок створення безпосередніх зв’язків;

- просування продукції через посередників, з підтримкою останніх різноманітною літературою і буклетами;

- участь підприємства у різноманітних виставках.

 


Висновки

 

Посилення конкуренції на ринку кондиціонерів призвело до загострення питання серед підприємств галузі у визначенні власних конкурентних переваг, у розробці оптимальної ринкової стратегії, формуванні обґрунтованого маркетингового плану своєї діяльності.

Удосконалювання системи маркетингових досліджень ринку слід здійснювати відповідно до ринків збуту і на основі створення спеціалізованих організацій, які будуть ці дослідження проводити. Це значно підвищить якість маркетингової інформації, яку підприємства використовуватимуть у своїй маркетинговій діяльності.

Успіх у маркетинговій діяльності підприємств залежить і від використання конкретного механізму кількісної оцінки її ефективності.

ТзОВ "Істра" здійснює обслуговування виключно вітчизняних підприємств, які з урахуванням соціально-економічної ситуації в країні є дуже чутливими до рівня цін на послуги.

Зниження обсягів реалізації продукції можна пояснити значною конкурентною боротьбою. Незважаючи на підвищення розміру маржинального доходу і цін на товари, середня ціна ТзОВ "Істра" залишалася нижчою ніж у більшості конкурентів компанії.

В роботі розглянуто види господарських ризиків, їх вплив на діяльність фірми та методи їх усунення. Це питання є досить важливим в перехідних умовах, так як з ризиками підприємство стикається щодня. Основними заходами запобігання ризикам визначено внутрішнє та зовнішнє страхування, попередження, диверсифікація діяльності та інші. Докладно висвітлено маркетингову стратегію фірми, яка пов’язана з етапами життєвого циклу будівельних робіт і послуг, а також самого підприємства. Для кожного етапу висвітлено конкретні завдання, які повинні на ньому вирішуватись.

 


Список використаних джерел

 

1. Антошкіна Л.І., Тарлопов І.О. Маркетинг.— Донецьк: Юго-Восток, 2006. — 171 с.

2. Астахова І.Е. Маркетинг. — Х.: Видавництво ХНЕУ, 2006. — 208 с.

3. Балабанова Л.В., Холод В.В. Маркетингове управління конкурентоспроможністю підприємств: стратегічний підхід. — Донецьк: ДонДУЕТ, 2006. — 294 с.

4. Білокобила Є.Ю., Яцківський Л.Ю. Основи маркетингу. — К.: ІНФОРМАВТОДОР, 2006. — 348 с.

5. Брассингтон Ф., Петтитт С. Основы маркетинга. — Д.: Баланс Бизнес Букс, 2007. — 768 с.

6. Гаркавенко С.С. Маркетинг. — К.: Лібра, 2006. — 717 с.

7. Заблодська І.В. Товарна політика підприємства: механізм формування. — Луганськ: СНУ, 2006. — 240 с.

8. Зозульов О. Стратегії ринкового позиціонування товару на споживчому ринку // Економіка України.- 2006.- № 10.- C.43-49.

9. Кардаш В.Я., Антонченко М.Ю. Маркетингова товарна політика. — К.: КНЕУ, 2006. — 248 с.

10. Котлер Ф., Армстронг Г., Сондерс Дж., Вонг В. Основы маркетинга. — М.; СПб.; К.: Издательский дом "Вильямс", 2006. — 943 с.

11. Мірко Н.В. Внутрішній товарний ринок: сучасний стан та тенденції розвитку // Формування ринкових відносин в Україні.- 2006.- № 8.- C.22-27.

12. Панчишин С. М. Макроекономічний аналіз товарної форми виробництва. — Л.: ВЦ Львівського національного ун-ту ім. І.Франка, 2004. — 452 с.

13. Парсяк В. Н. Маркетинг: від теорії до практики. — К.: Наукова думка, 2007. — 256 с.

14. Петруня Ю.Є. Маркетинг. — К.: Знання, 2007. — 325 с.

15. Пілецький В.Т., Мананнікова О.Ю. Маркетинг: теорія, практика, самостійна робота, контроль. — Алчевськ: ДДТУ, 2007. — 388 с.

16. Холодний Г.О. Маркетингова товарна політика. — Х.: Видавництво ХНЕУ, 2006. — 324 с.

17. Чухрай Н., Патора Р. Товарна інноваційна політика: управління інноваціями на підприємстві. — К.: Кондор, 2006. — 397 с.

18. Щербань В.М, Козубенко Л.Д. Товарна інноваційна політика. — К.: Кондор, 2006. — 400 с.

19. Яковенко В.Б. Менеджмент і маркетинг. — К.: Видавництво Європейського ун-ту, 2006. — 144 с.

Зміст

Вступ

1 Характеристика товарно-ринкової системи

1.1 Товарні границі ринку

1.2 Географічні границі ринку

1.3 Коло основних господарських суб’єктів

2 Функціонування товарно-ринкової системи

2.1 Динаміка попиту і пропозиції на ринку

2.2 Стратегії та цілі основних учасників

2.3 Основні тенденції розвитку ринкової системи

3 Пропозиції з вдосконалення маркетингу

3.1 Ефективна стратегія маркетингу та збуту

3.2 Удосконалення інформаційного забезпечення маркетингу

3.3 Удосконалення комплексу маркетингу

Висновки

Список використаних джерел


Вступ

 

Світовий досвід свідчить, що на сучасному етапі розвитку в умовах глобалізації економічних відносин, лібералізації механізмів державного регулювання економіки, загострення конкуренції товаровиробників, диференціації запитів споживачів, скорочення життєвого циклу продукції основою конкурентного успіху підприємства є аналіз кон’юнктури ринку, прогнозування тенденцій її розвитку та розробка на цій основі заходів активного впливу на цільовий ринок. Особливої важливості набуває уміння швидко перебудуватися, не втратити нові можливості розвитку, що виникають при змінах ситуації на ринку, своєчасно виявити зміни існуючих чи можливості виникнення нових потреб споживачів та знайти шляхи їх задоволення більш ефективним, ніж конкуренти, способом. З огляду на це однією з головних передумов тривалого виживання і стійкого розвитку підприємства на ринку є ефективна робота його маркетингових підрозділів.

За своєю суттю маркетингова діяльність спрямована на визначення, аналіз урахування факторів, які впливають на процеси виробництва продукції та її просування на ринку. В її основі лежить детальний і об’єктивний аналіз ринку за обраними напрямками (аналіз споживачів, товарів, цін, конкурентів тощо) і точна інтерпретація його результатів. Спираючись на результати роботи маркетингових підрозділів, керівництво підприємства приймає рішення про вибір стратегії і тактики розвитку, планує виробничо-збутову і фінансову діяльність.

Вітчизняна практика впровадження маркетингу вже пройшла ряд етапів розвитку – від ейфорії, коли маркетинг вважався панацеєю і за його допомогою намагалися швидко вирішити всі існуючі економічні проблеми, до розчарування, з подальшим більш тверезим поглядом на нього як на одну з функцій управління і одночасно методологію ринкової діяльності підприємства.

Практика показала, що застосування маркетингових методів і інструментів, які знайшли визнання за кордоном, без їх попередньої адаптації до умов транзитивної економіки України, до речі, як і інших постсоціалістичних країн, є малоефективним. Крім того, не існує єдиних рецептів, які були б прийнятними для усіх підприємств без урахування їх специфіки та умов, у яких вони функціонують.

 


Характеристика товарно-ринкової системи

Товарні границі ринку

 

Кондиціонери бувають двох видів: напівпромислові і побутові.;До напівпромислових належать кондиціонери потужністю від 7 до 80 кВт, що використовуються як в побутових умовах (у котеджах і т.п.), так і для охолодження великих приміщень (торгових залів, промислових цехів). До напівпромислових кондиціонерів належать такі типи кондиціонерів як: чілер, фанкойл, канальний, касетний, колонний.

При цьому можна виділити цілий ряд показників, за яким можна проводити техніко-економічний аналіз продукції, це може бути:

- наявність функції обігрівання;

- потужність охолодження і нагрівання;

- рівень шуму;

- енергоємність кондиціонера та ряд інших показників.

Проведемо порівняння технічних параметрів двох класів кондиціонерів різних виробників, які продає фірма (табл. 1.1):

 

 

Таблиця 1.1



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2020-03-02; просмотров: 132; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.108.203 (0.118 с.)