Тарифна система, її призначення та складові частини

Основою організації оплати праці с тарифна система, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).

Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

На госпрозрахункових підприємствах усіх форм власності форми і системи оплати праці, тарифні сітки, розцінки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених чинним законодавством, Генеральною і Галузевою угодами.

Таблиця 1

Орієнтовні мінімальні розміри денних тарифних ставок, грн.

Категорія працівників	Розряд
	І	II	III	IV	V	VI
1	2	3	4	5	6	7
Міжрозрядні тарифні коефіцієнти	1,00	1,09	1,20	1,35	1,55	1,80
Трактористи-машиністи: І група II група III група	5,89 6,54 7,18	6,42 7,13 7,83	7,07 7,85 8,62	7,95 8,83 9,69	9,13 10,14 11,13	10,60 11,77 12,92
На ручних роботах у тварин­ництві	5,84	6,37	7,01	7,88	9,05	10,51
На ручних роботах у рослинництві	5,05	5,50	6,06	6,82	7,83	9,09
Робітники, зайняті на ремонт­них і верстатних роботах	5,35	5,83	6,42	7,22	8,29	9,63

 

Примітка: 1. Денні тарифні ставки визначені в розрахунку семи­годинного робочого дня і місячної норми 166,83 робочих годин в 2001 році при 40-годинному робочому тижні та з урахуванням коефіцієнтів співвідношень тарифних ставок робітників І розряду і мінімального розміру тарифної ставки робітника, який виконує просту некваліфіковану роботу.

2. Приклад розрахунку денної тарифної ставки робітника І розряду на ручних роботах в рослинництві: 118:166,83-7-1,02=5,05.

Тарифні ставки робітників інших розрядів визначаються з урахуванням тарифних коефіцієнтів.

Встановлено такий розподіл регіонів за ґрунтами для оплати праці трактористів-машиністів:

перша група - Автономна Республіка Крим (крім гірських і перед-гірських господарств), Запорізька, Дніпропетровська, Миколаївська, Одеська і Херсонська області;

друга група - Вінницька, Луганська, Донецька, Кіровоградська, Полтавська, Тернопільська, Харківська, Черкаська, Чернівецька (крім гірських і передгірських господарств) області і лісостепові господарства Житомирської, Київської, Львівської, Сумської, Хмельницької та Чернігівської областей;

третя група - Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Рівненська області, гірські і передгірські господарства Автономної Республіки Крим, Львівської і Чернівецької областей та поліські Житомирської, Київської, Львівської, Сумської, Хмельницької і Чернігівської областей.

Оплата праці в рослинництві

Протягом значного періоду функціонування колективних сільськогос­подарських підприємств оплата праці в рослинництві удосконалювалась і нині склалися певні її види та показники, застосування яких доцільне і за умов ринкових відносин.

Оплату праці поділяють на такі три види:

Основна оплата за:

кількість виробленої продукції;

відпрацьовані людино-години;

обсяг виконаних робіт.

    Додаткова оплата за:

· якість виконаних робіт і стислі строки виконання їх;

· підвищена оплата на збиранні врожаю;

· доплати за стаж роботи в даному господарстві і кваліфікацію виконавця (класність);

· надбавки за роботу із захисту рослин і на різних видах техніки.

    Преміювання за:

· збереження і ефективне використання техніки та подовження строків
служби техніки;

· економію енергоресурсів та інших прямих витрат;

· досягнення високих врожаїв і прибутків.

Наведені категорії взаємопов'язані між собою і взаємозалежні одна від одної. Чим вища основна оплата праці, тим більша і додаткова, оскільки остання нараховується за відповідними відсотками (встановлюється в господарстві) до основної. Дещо інша система преміювання, яка встановлюється за визначеними показниками від суми економії витрат та встановлених розмірів за збереження техніки, подовження строків її служби, навчання молодих працівників. Преміювання за результати діяльності від прибутку встановлюється у відсотковому розмірі за рішенням трудового колективу.

Розробка і обґрунтування основних положень з оплати праці працівників рослинництва вимагають послідовного вивчення ряду питань, найважливішими серед яких:

· вибір найдоцільнішої (найприйнятнішої) системи основної оплати праці в даному господарстві: оплата за фактично вироблену продукцію чи від одержаного валового доходу;

· стимулювання протягом року, кінцевий розрахунок за результатами роботи за рік.

Усі ці системи мають певні переваги над оплатою праці лише за фактично виконані роботи, яка під час економічної кризи знову набула поширення.