Контрольна робота з економічної інформатики

Контрольна робота з економічної інформатики

Виконала:

студентка групи ОА-т(0914)

3 курсу

Галелюка І.Т.

Перевірив викладач

Київ 2010

Варіант № 15

 

1.Периферійне обладнання. Види, призначення, основні технічні характеристики

2.Поняття звіту як засобу організації даних при обробці баз даних засобами СУБД Microsoft Access

3. Протоколи середнього та високого рівня у мережевих технологіях. Призначення та приклади

4. Поняття браузера. Сучасні браузери

5. Задача

Список використаної літератури

 

Периферійне обладнання. Види, призначення, основні технічні характеристики

 

Основне призначення ПП - забезпечити надходження в ЕОМ із навколишнього середовища програм і даних для опрацювання, а також видачу результатів роботи ЕОМ у виді, придатному для сприйняття людини або для передачі на іншу ЕОМ, або в іншій, необхідній формі. ПП в чималому ступені визначають можливості застосування ЕОМ.

ПП ЕОМ містять у собі зовнішні пристрої, що запам'ятовують, призначені для зберігання і подальшого використання інформації, пристрої запровадження-висновка, призначені для обміну інформацією між оперативною пам'яттю машини і носіями інформації, або іншими ЕОМ, або оператором. Вхідними пристроями можуть бути: клавіатура, дискова система, миша, модеми, мікрофон; вихідними - дисплей, принтер, дискова система, модеми, звукові системи, інші пристрої. З більшістю цих пристроїв обмін даними відбувається в цифровому форматі. Для роботи з різноманітними датчиками і виконавчими пристроями використовуються аналого-цифрові і цифроаналогові перетворювачі для перетворення цифрових даних в аналогові і навпаки.

Цифровий інтерфейс простіше в порівнянні з цифроаналоговим, але і для нього потребуються спеціальні схеми. Розрізняють послідовну і рівнобіжну передачу даних, необхідна синхронізація взаємодіючих пристроїв. Один із найбільше поширених стандартів RS-232C (Reference Standart №232 Revision C). Послідовні інтерфейси застосовуються для передачі даних на будь-які відстані (1, С.128). Проте на короткі відстані краще передавати дані байтами, а не бітами, для цього використовують рівнобіжні інтерфейси запровадження-висновка.

Поняття браузера. Сучасні браузери

Обладнання звіт база протокол браузер

Браузер — це програма, призначена для перегляду веб-сайтів. Вона вста­новлює зв'язок із веб-сервером, завантажує на комп'ютер сторінку,роз­ташовану за заданою користувачем адресою, тавідтворює її на екрані.

Вигляд веб-сторінки (гіпертекстового документа) у вікні браузера зале­жить від наявних у ній тегів — команд мови розмітки НТМL. Стильоформлення сайтів визначає також інформація, записана мовою CSS (Cascade Style Sheets — аркуші каскадних стилів) у НТМL-документах чи окремих файлах. Сучасні браузери здатні відображати ілюстрації, від­творювати анімацію, відеоролики і звук.

Браузери забезпечують можливість переміщуватися простором Всесвітньої павутини. Переглядаючи веб-сторінки, що містять гіперпосилання, і клаца­ючи їх, користувач може швидко переходити від однієї сторінки до іншої (5, С.212).

На сьогодні найбільшого поширеннянабули браузери Internet Explorer, Mozilla Firefox, Opera, Google Chrome.

Internet Explorer

Internet Explorer for Mac (Internet Explorer Macintosh Edition) — браузер, який розробляла Microsoft для Mac OS, спочатку на базі коду Internet Explorer. Згодом код версій розділили. Internet Explorer був браузером, який постачався за замовчуванням у Mac OS з 1997 по 2003 рік, після Netscape Navigator і перед виходом першої версії браузера Apple Safari. Таке рішення було прийняте після значної інвестиції Microsoft у Apple. Останнє значне оновлення було 27 березня 2000 року. Остання версія - 5.2.3 (16 червня 2003). У червні 2003 року Microsoft оголосила про припинення робіт з удосконалення та оновлення продукту, також у заяві говорилось про те, що компанія буде вести технічну підтримку продукту до кінця 2005 року. 31 січня 2005 року браузер зник з списку доступних продуктів, а 31 грудня 2005 року Microsoft припинила технічну підтримку Internet Explorer for Mac. Microsoft коментує подібне рішення завершенням життєвого циклу продукту і пропонує використовувати інші сучасні браузери (як приклад приводиться Apple Safari).

Для роботи в Iнтернеті необхідно мати простий і зрозумілий інструмент, який дозволив би використовувати всі можливості мережі. Одним з таких інструментів є пакет програм Internet Explorer(MIE), розроблений фірмою Microsoft. Основним сервісом в Iнтернеті останнім часом стала Всесвітня павутина (WWW), тому головною програмою пакета Internet Explorer є програма перегляду Web-сторінок. Отже, Internet Explorer - провідник Iнтернета, що підтримує можливості, закладені розробниками Web-сторінок. Оскільки Iнтернет - це не лише Всесвітня павутина, то в комплект Internet Explorer входить також програма для роботи з електронною поштою Internet Mail, яка підтримує стандартні поштові протоколи Iнтернета. Крім того, надана можливість роботи з новинами за допомогою програми Internet News.

Mozilla Firefox

Mozilla Firefox (укр. Мозілла Файрфокс, Жар-лис, Вогнелис) — безплатний веб-оглядач з відкритим кодом, заснований на ядрі Gecko (Проект Mozilla). Після випуску версії 1.0 9 листопада 2004 року одержав схвальні відгуки від багатьох видань, включно із «Форбс» [1]] і «The Wall Street Journal» [2]. Із більш як 25 мільйонами завантажень з головного сайту в перші 100 днів після випуску версії 1.0, Firefox став однією із найуживаніших програм із відкритим кодом. 19 листопада 2005 року (за 344 дні після випуску версії 1.0) Firefox було завантажено в 100 мільйонний раз. Станом на червень 2007 Firefox має 15 % ужитку в світі. Існують версії для Windows, Mac OS X, Linux, OS/2, FreeBSD, Solaris й інших операційних систем.

На відміну від найрозповсюдженішого на початок 2005 року, вбудованого в Windows веб-оглядача Internet Explorer, Firefox забезпечує вищий рівень безпеки користувача, здатний захищати його від нав'язливої реклами, має низку нових можливостей, таких як: • блокування вікон-поплавців; • відкриття сторінок у вкладках, а не в окремих вікнах; • додатки, що надають нові можливості, наприклад, IE Tab, ScrapBook, Firebug тощо, сотні найменувань; • теми, які змінюють зовнішній вигляд. Під час розробки Firefox особлива увага приділялась підтримці стандартів W3C. Тому іноді веб-сайти, написані з порушенням стандартів у розрахунку на перегляд лише в Internet Explorer, можуть відображатись неправильно. Тепер, зокрема через поширення Firefox, такі сайти трапляються все рідше. На відміну від Mozilla Suite, який представляє собою набір веб-орієнтованих додатків, Firefox — лише веб-оглядач, він менший, швидший і простіший у використанні. Також Firefox надає деякі додаткові можливості, наприклад настроювані панелі інструментів.

Opera

Opera (Опера) — браузер (веб-оглядач), який може впоратися з багатьма задачами, пов'язаними з Інтернетом, тобто не лише з переглядом веб-сторінок, а й з надсиланням та отриманням електронної пошти, завантаженням файлів, доступом до ftp-серверів, веденням списку контактів та Інтернет-чатом. Вважається одним із найшвидших браузерів. Браузер Opera було розроблено компанією Opera Software, розташованою в Осло, Норвегія. Він працює на багатьох операційних системах, включно з Microsoft Windows, Mac і Linux. Також він займає одну з найвищих позицій серед браузерів для мобільних телефонів (Opera Mini), смартфонів і КПК (кишенькових персональних комп'ютерів). Браузер Opera безкоштовний для персональних комп'ютерів. Міжнародна версія браузера має багатомовний інтерфейс, включаючи український.

Google Chrome

Google Chrome — веб-оглядач розроблений компанією Google. Його програмна архітектура була створена з чистого аркуша (однак використовуючи інше програмне забезпечення з відкритим вихідним кодом, у тому числі компоненти WebKit та Mozilla) з метою задоволення поточних потреб користувачів. Нова архітектура насамперед визнає той факт, що на сьогодні більшість веб-сайтів є не просто веб-сторінками, але веб-програмами. Заявленими перевагами даної архітектури є підвищена стабільність, швидкість, безпека, а також чистий, простий та ефективний інтерфейс користувача.

Після 100 днів тестування в стадії публічної бети Google випустив версію 1.0 свого оглядача 11 грудня 2008 року.

У листопаді 2009 Google представила бета-версії свого оглядача для Mac OS та Linux.

На відміну від багатьох інших браузерів, в Chrome кожна вкладка є окремим процесом. У випадку, якщо процес обробки вмісту вкладки зависне, його можна буде закрити без ризику втратити всі дані в браузері.

У Chrome для обробки сценаріїв JavaScript використовується V8 JavaScript.

У браузер включений відладчик JavaScript, консоль JavaScript і менеджер завдань, в якому можна дізнатися, скільки пам'яті використовує кожна вкладка — і закрити найбільш ненажерливу.

Задача

 

Для створення бази даних відкриваємо Access- «Нова база даних»потім натискаємо кнопку ОК. Появляється вікно Файл нової бази даних, у якому вказуємо ім’я файлу бази даних, у нашому випадку – «Автопродажа».

 

Після чого відкриється вікно бази даних. У ньому перераховані такі способи створення таблиць: створення в режимі конструктора, створення за допомогою майстра таблиць, створення шляхом введення даних. Обираю «Створення в режимі конструктора».

 

У структурі таблиці вводжу назви полів: «Власник», «Марка», «Модель», «Рік випуску», «Пробіг», «Вартість» та визначаю тип даних цих полів. Вибираю ключове поле - «Марка».

 

Після чого вводжу дані в таблицю.

 

Після чого вводжу дані в таблицю. Виділяю поле «Марка»,викликаю контекстне меню, вибираю дію «Добавить столбец»,з’являється новий стовпець,який командою контекстного меню перейменовую у назву «Власник» і вводжу дані.

 

Виділяю поле «Пробіг» командою віконного меню «Записи»- «Сортировка по возростанию» відсортовую записи.

 

Контрольна робота з економічної інформатики

Виконала:

студентка групи ОА-т(0914)

3 курсу

Галелюка І.Т.

Перевірив викладач

Київ 2010

Варіант № 15

 

1.Периферійне обладнання. Види, призначення, основні технічні характеристики

2.Поняття звіту як засобу організації даних при обробці баз даних засобами СУБД Microsoft Access

3. Протоколи середнього та високого рівня у мережевих технологіях. Призначення та приклади

4. Поняття браузера. Сучасні браузери

5. Задача

Список використаної літератури