Аспекти стратиграфічних досліджень та їх суть.

Головній меті стратиграфічних досліджень (виділенню стратопідрозділів (стратонів) та виясненню їх ієрархії), необхідне проведення комплексних стратиграфічних робіт, проведення яких можна розглядати в різних аспектах.

Аспекти стратиграфічних досліджєнь:

- класифікаційний - розчленування геологічних розрізів і виділення стратиграфічних підрозділів різних рівнів для окремих ділянок земної кори. Результатом проведення цього аспекту є:

a)створення місцевих стретиграфічних шкал;

b)створення регіональних стратиграфічних схем, які відображають конкретний процес геологічного розрізу даної території.

- картувальний - виділення форм, розмірів і латерального поширення (по площі) виділення стратонів.

- речовинний аспект - вивчення складу (літологічного), будови і генезису геологічних тіл.

- геохронологічний аспект - з’ясування вікових співвідношень виділених стратонів, проведення міжрегіональної кореляції виділених стратонів різних категорій і рангів із створенням основи для складання загальної стратиграфічної шкали і адекватної геохронологічної шкали.

Всі ці аспекти стратиграфічних досліджень полягають у двох головних операціях:

- стратиграфічне розчленування

- стратиграфічна кореляція

Стратиграфічне розчленування і стратиграфічна кореляція.

Стратиграфічне розчленування - виділення у конкретному розрізі стратонів різного ступеню обґрунтованості.

Конкретний розріз в ідеальному варіанті може бути представлений в одному відслоненні, але в природних умовах він складається із декількох близько розташованих відслонень чи розрізів свердловин, доповнюють один одного.Стратиграфічне розчленування охоплює три етапи:

- вивчення і опис відслонень;

- стратиграфічна систематизація виділених пластів (складання зведеного розрізу за даними окремих відслонень);

- об’єднання пластів у стратони.

Під стратиграфічною кореляцією розуміють порівняння і зіставлення більш-менш віддалених між собою розрізів для простеження стратонів і для виявлення їх вікових співвідношень.

Кінцевою метою стратиграфічної кореляції є синхронізація визначення одночасності утворення відкладів у сусідніх розрізах які порівнюються.

Стратиграфічну кореляцію можна виконувати прямими методами геологічного картування, в умовах доброї відслоненості та розчленування вивчаємої території, а також на підставі не прямих зіставлень.Стратиграфічні дослідження проводять на 3-х рівнях:

- локальний або місцевий - проводиться розчленування розрізів і виділення стратонів у межах однієї або декількох структурно-фаціальних зон, кінцева мета досліджень - створення місцевої стратиграфічної шкали або моделі стратиграфічної будови окремих невеликих ділянок стратосфери.

- регіональний рівень - охоплює кореляцію місцевих стратонів у межах геологічного району і закінчується створенням регіональних шкал.

- міжрегіональний - проводиться міжрегіональна кореляція стратонів різних категорій і рангів, проводиться вдосконалення загальної стратиграфічної шкали шляхом абстрагування від окремих регіональних шкал.

Отже, ці три рівні стратиграфічних досліджень охоплюють розчленування відслонень та зіставлення стратонів через їхню регіональну кореляцію аж до планетарного синтезу. Всі ці стратиграфічні дослідження різних рівнів і забезпечують стратиграфічною основою геологічне картування, пошуки та розвитку корисних копалин і готують основу для історико-геологічних узагальнень.

Структура стратиграфії.

Стратиграфія, як розділ геології який вивчає послідовність формування комплексів гірських порід у розрізі земної кори та їх первинні співвідношення у просторі є самостійною геологічною дисципліною з складною структурою, власними принципами і методами дослідження. Структурні підрозділи стратиграфії відрізняються специфікою об’єкту досліджень - нормально верствуваті геологічні тіла, які складені осадовими, вулканогенними і метаморфічними породами. Результатом досліджень багатьох геологів було проведено розчленування стратисфери на три частини:

- докембрійську 109;

- фанерозойську 106;

- четвертинну 103.

Кожна із яких має певний діапазон, відрізняється провідним методом дослідження певною системою стратопідрозділів і їх специфічною термінологією. Деякі дослідники вклали в об’єкти вивчення всі магматичні утворення.Розчленування докембрію ґрунтується на виявленні тектономагматичних циклів (епох складчастості, тектоногенезу) або на розчленуванні їх з виділенням петрографічних комплексів.У фанерозої широко використовують палеонтогічний матеріал, який надає дані про еволюцію органічного світу. При вивченні стратиграфії головне місце займає кліматостратиграфія, яка базується на дослідженні періодів похолодання (гляціали) та між гляціальні періоди потепління (інтергляціали).Виділяють загальну стратиграфію (теоретичну), яка розроблює принципи науки, проблеми класифікації, термінології, номенклатури, проблеми стратиграфічної кореляції, а також розробляє загальну стратиграфічну шкалу і регіональну стратиграфію, яка базується на безпосередньо практичних дослідженнях, і яка забезпечує стратиграфічною основою (схеми, колонки, розрізи), зйомочні, пошукові і розвідувальні роботи.За предметом досліджень (за критеріями виділення стратиграфічних підрозділів) виділяють наступні напрями стратодослідженнь: хроностратиграфія; літостратиграфія; біостратиграфія; магнітостратиграфія; петростратиграфія; кліматостратиграфія; сейсмостратиграфія; циклостратиграфія; секвенсстратиграфія; подієвастратиграфія; екостратиграфія.