Розділ І. Еволюція пенсійного страхування як інституту фінансового права в Україні 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Розділ І. Еволюція пенсійного страхування як інституту фінансового права в Україні



Вступ

 

Актуальність теми дослідження. Триває процесс реформування пенсійної системи України, яка складаєтья з трьох рівнів - солідарної, обов’язкової накопичувальної, та недержавного пенсійного страхування. На даний час доволі активно розвивається третій рівень пенсійної системи - недержавне пенсійне страхування, який здійснюється через недержавні пенсійні фонди та строахові компанії зі страхування життя. Цей рівень пенсійної системи характеризується певними особливостями як особливий суб’єкт фінансових правовідносин. Правова природа недержавного пенсійного страхування розкривається через страховий фонд грошових коштів, які формується методом страхування і є грамотним організаційно-правовим вираженням публічних фінансів. В процесі внесення страхових внесків та формування відповідного фонду, виникають відносини, пов’язані з розподілом та перерозподілом коштів відповідного фонду, що виступає предметом регулювання фінансового права. Страхування виступає предметом фінансово-правового регулювання як складова частина категорії фінансів. В недержавному пенсійному страхуванні переплітаються як публічні так і приватні начала, і воно виступає своєрідним прикладом компромісу між державою та індивідом задовольняючи публічні потреби.

Важливим є значення недержавного пенсійного страхування в умовах ринкової економіки. Окрім того, що цей рівень пенсійної системи здатен розв’язувати соціальні проблеми, страхові фонди виступають ще й продуктивною силою, і створюють додаткові фінансові ресурси для держави. Значні кошти інвестуються в економіку за напрямками визначеними кабінетом міністрів України. Страхові фонди представлені великою кількістю різноманітних цінних активів, представлених у різноманітних формах, що ще більше розширює фінансові інструменти інвестування. В розвинених країнах частка ВВП від інвестицій в економіку із фондів недержавного пенсійного страхування є досить вагомою. Таким чином формуються ще й публічні фінанси. Недержавне пенсійне страхування потрібно розглядати як окрему ланку фінансової системи і як окремий інститут фінансового права.

Ступінь наукової розробки проблеми. Питання, пов’язані із віднесенням недержавного пенсійного страхування до інституту фінансового права на даний час залишаються все ще недостатньо дослідженими. Практично в більшій мірі робиться акцент на функціонування цієї системи та на ролі страхування у формуванні фондів коштів недержавного пенсійного страхування. Через визначення ознак, принципів та дослідження правової природи страхування розкривається вся суть недержавного пенсійного страхування як інституту фінансового права. В основу даної магістерської роботи були покладені праці таких вчених як К.А. Граве і Л.А. Лунца[1], В.К. Рейхера[2], Ю.А. Колесникова[3], Р.О. Гаврилюк[4], А.А. Нечай[5], В. В, Колосюка[6], А.А. Мамедова[7], П.С. Пацурківського[8], В.М. Юраха[9], та інших. Всі зазначені нами вище, а також чимало інших праць вчених минулого та сучасних розробок науковців, з даної проблеми послужили науково-теоретичною основою даного дослідження.

Об’єктом дослідження в рамках даної магістерської роботи виступають правовідносини, які виникають з приводу врегулювання недержавного пенсійного страхування, та дослідження сутнісного змісту недержавного пенсійного страхування як інституту фінансового права.

Предметом дослідження є норми законодавства, які визначають аспекти страхування, та пенсійного забезпечення, та створення страхових фондів коштів, їх правовий режим, а також дослідження вчених з питань правової природи страхування як категорії фінансів та недержавного пенсійного страхування як інституту фінансової системи держави.

Основною метою дослідження є дослідження на основі врахування досягнень фінансово-правової науки, узагальнення правотворчої та правозастосовчої практики, іноземного досвіду, аналізу наукових праць дослідити суть та природу недержавного пенсійного страхування та системи його врегулювання як в України, так і на прикладі іноземних держав. Відповідно до мети магістерського дослідження автором зроблена спроба вирішити наступні завдання:

дослідити еволюцію пенсійного страхування;

з’ясувати та визначити правову природу пенсійного страхування;

визначити принципи недержавного пенсійного страхування;

визначити особливості недержавного пенсійного страхування як і

інституту фінансового права;

дати власне визначення недержавного пенсійного страхування;

дослідити суб’єктів недержавного пенсійного страхування;

з’ясувати правовий режим фондів коштів недержавного пенсійного

страхування;

дослідити оподаткування та звітність в сфері недержавного пенсійного

страхування;

дослідити зарубіжний досвід функціонування коштів недержавного

пенсійного страхування

страхування пенсійне недержавне україна

Методологічною основою даного дослідження є застосування загальних та спеціальних методів пізнання соціально-правових явищ обраних з врахуванням поставленої мети та завдань дослідження, його об’єкта та предмета. Застосовано метод діалектичного матеріалізму, за допомогою якого обґрунтували взаємозв’язок та взаємообумовленість соціальних процесів та явищ, що відбуваються в суспільстві, їх динаміку. В ході дослідження було використано наступні спеціальні методи наукового пізнання: порівняльно-історичний, порівняльний-правовий, формально-догматичний, логічний, системно-структурний, метод тлумачення правових норм.

За допомогою порівняльно-історичного методу ми змогли дослідити еволюцію пенсійного страхування, зародження та розвиток недержавного пенсійного страхування, а також дослідити особливості пенсійного страхування на різних етапах його розвитку.

Шляхом використання формально-догматичного методу було досліджено сутність та принципи недержавного пенсійного страхування, а також особливості недержавного пенсійного страхування як інституту фінансового права. Цей метод сприяв аналізу законодавства, яким регулюється недержавне пенсійне страхування.

Застосувавши логічний метод вдалось послідовно викласти та узгодити матеріал, сформулювати визначення недержавного пенсійного страхування та дати висновки результатам дослідження, які логічно випливають з викладеного матеріалу даної роботи.

Використання системно-структурного методу допомогло виділити структурні елементи недержавного пенсійного страхування з їх взаємозв’язками, які складають систему недержавного пенсійного страхування як інституту фінансового права.

Порівняльно-правовий метод дослідження сприяв аналізу функціонування недержавного пенсійного страхування в зарубіжних країнах, вивченню позитивного досвіду, та зіставленню законодавства України й інших держав.

Метод тлумачення правових норм було використано, щоб з’ясувати зміст нормативно-правових актів, що регулюють правовідносини пов’язані з недержавним пенсійним страхуванням.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше у вітчизняній юридичній науці здійснено спеціальне дослідження теоретико-правових проблем недержавного пенсійного страхування та його еволюцію. Досліджено особливості та правову природу недержавного пенсійного страхування, з’ясовано публічний характер недержавного пенсійного страхування, виведені публічні принципи та наведено власне визначення недержавного пенсійного страхування як інституту фінансового права. Проведено аналіз законодавства, яке регулює недержавне пенсійне страхування, проаналізовані недоліки та висунуто пропозиції щодо змін до законодавства в цій сфері. Здійснено порівняння із особливостями функціонування недержавного пенсійного страхування зарубіжних країн, та висвітлено пропозиції щодо покращення недержавного пенсійного страхування як інституту фінансового права в Україні. В результаті дослідження обґрунтовано наступне:

1. Розвиток пенсійного страхування пройшов тривалу еволюцію від примітивних фондів взаємодопомоги до розвиненого фінансово-правового інституту. В процесі розвитку пенсійного страхування основу даного інституту склади фонди страхових коштів, які спрямовувались на задоволення публічних потреб. В Чернівцях на початку ХХ ст. розпочало свою діяльність товариство взаємного страхування життя та пенсій "Карпатія", характерною рисою якого було все охоплення страхового ринку, щоб люди різного статку могли скористатися страховими послугами. Створення цього товариства сприяло появі В Україні такого інституту, як недержавне пенсійне страхування. Було закладено фундамент для подальшого розвитку цього інституту в нашій державі. На початку ХХ ст. у Львові було створено пенсійний фонд працівників міських електричних закладів, які за своєю суттю слід відносити до сучасних недержавний корпоративних пенсійних фондів. Недержавне пенсійне страхування не розвивалось за часів СРСР, а всі дореволюційні страхові організації були ліквідовані. Зі здобуттям незалежності України та прийняттям Законів України "Про страхування" та "Про недержавне пенсійне забезпечення" розпочався новий етап розвитку недержавного пенсійного страхування як інституту фінансового права в Україні.

2. Недержавне пенсійне страхування має публічний характер і виступає предметом фінансового правового регулювання. Страхування є складовою частиною категорії фінансів, так як страхуванню належать ті ж ознаки, що й категорії фінансів, грошовий та перерозподільний характер.

3. Правове регулювання правовідносин у сфері недержавного пенсійного страхування базується на застосуванні теорії страхового фонду, що дозволяє виокремити відповідні структурні елементи системи права для правового регулювання фінансових відносин з урахуванням формування, перерозподілу і використання страхового фонду.

4. Аналіз недержавного пенсійного страхування дозволяє виділити публічні принципи недержавного пенсійного страхування, дати власні тлумачення даних принципів і на основі цих принципів з’ясувати публічність та правову природу недержавного пенсійного страхування як інституту фінансового. В ході дослідження виділено наступні принципи: - принцип пріоритету публічний інтересів у правовому регулюванні недержавного пенсійного страхування; - принцип соціальної спрямованості; - принцип гласності, - принцип плановості; - принцип законності.

5. Стосовно визначення правового статусу фондів третього рівня, потрібно ставити за основу не їх належність до приватних чи публічних фондів, а їхнє значення у формуванні публічних фінансів, адже при оподаткуванні, інвестуванні, вкладанні коштів у цінні папери, дані фонди формують публічні фінанси. Фінансові ресурси недержавного пенсійного страхування, займають важливе місце серед публічних фінансів, адже беруть участь в інвестуванні в економіку країни, та знімають із держави певний тягар щодо соціального забезпечення громадян. Суб’єкт, які здійснюють недержавне пенсійне страхування є ще й учасниками ринку фінансових послуг і є інститутами фінансово-кредитної системи держави, що розкриває фінансову складову їхньої діяльності.

6. В ході дослідження було враховано особливості недержавного пенсійного страхування, і на основі цього було наведено власне визначення недержавного пенсійного страхування як інституту фінансового права. Недержавне пенсійне страхування - це складова системи пенсійного страхування в Україні, що створена та функціонує для задоволення потреб суспільства у пенсійному забезпеченні, які вони можуть задовільнити через страхові внески до недержавних пенсійних фондів та страхових компаній зі страхування життя, формуючи при цьому пенсійні фонди коштів, які в подальшому акумулюються для пенсійних виплат та задоволення публічних потреб, і активно сприяють розподілу та перерозподілу внутрішнього валового продукту та національного доходу.

8. В даній роботі наведені пропозиції змін до законодавства, яким регулюється недержавне пенсійне страхування, стосовно правильного застосування терміну "пенсійне страхування". В законодавстві з питань недержавного пенсійного страхування потрібно вживати термін "страхування", а не "забезпечення".

9. Правовий статус суб’єктів недержавного пенсійного страхування, дозволяє сказати, що недержавні пенсійні фонди та страхові компанії зі страхування життя є вагомими фінансовими інституціями. Страхові компанії зі страхування життя можуть брати участь на етапі накопичення, і виступати рівноцінними учасниками другого рівня пенсійної системи.

10. Недоліками правил розміщення пенсійних активів є неоднакове законодавче регулювання правил розміщення пенсійних активів недержавними пенсійними фондами та страховими компаніями. Внесено пропозицію щодо законодавчого закріплення порядку формування пенсійних активів компаніями зі страхування життя у Законі України "Про недержавне пенсійне забезпечення"

11. Держава стимулює (заохочує) до участі у недержавному пенсійному страхуванні шляхом надання податкових пільг, досліджено види та розміри податкових пільг як для фізичних так і для юридичних осіб.

12. В іноземних країнах недержавне пенсійне страхування відіграє досить важливу роль та місце. На основі дослідження позитивного досвіду внесено пропозиції для покращення недержавного пенсійного страхування як інституту фінансового права в Україні.

Зазначені найважливіші науково-теоретичні положення, узагальнення, оцінки, висновки, одержані в ході магістерського дослідження, автор виносить на захист.

Структура магістерського дослідження. Робота складається із вступу, семи розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (70 найменувань), загальний обсяг роботи - 130 сторінок.


Висновки до розділу

 

1. З самого початку зародження пенсійного страхування фонди грошових коштів були і залишаються його основою. Держава ініціює створення відповідних матеріальних фондів, які і є основою страхових фондів, а також регламентує ї подальший рух, та задоволення публічних потреб, а це в свою чергу є сферою публічних фінансів. Фонди коштів пенсійного страхування відображають сукупність форм фінансових ресурсів, а також порядок формування, розподілу та використання централізованих та децентралізованих фондів грошових коштів страхових фондів, методи їх планування, форми управління даними фінансами, фінансовий контроль, а також фінансове законодавство у сфері страхування. Тому пенсійне страхування виступає предметом регулювання фінансового права.

2. Розвиток пенсійного страхування характеризується в період Царської Росії монополізмом страхових товариств які були імперською власністю. Згодом було знято заборону на діяльність в Російській імперії зарубіжних страхових товариств. Контроль та нагляд за страховою діяльністю від імені держави здійснювався Міністерством внутрішніх справ. Встановлювалася плата за отримання дозволу займатися на території Російської імперії страховою діяльністю та обов’язок резервувати на рахунках державного банку 30% надходжень від страхових платежів. Це заклало фундамент резервування коштів страховими організаціями, як матеріальної гарантії, та розвивало державний фінансовий контроль.

3. В кінці ХІХ, на початку ХХ ст. на території Західної України активно працювали іноземні страхові товариства. Страхове товариство "Дністер" стало вагомою фінансовою інстанцією не тільки Галичини, а й усієї Австро-Угорської імперії. В Чернівцях розпочало свою діяльність товариство взаємного страхування життя та пенсій "Карпатія", характерною рисою якого було всеохоплення страхового ринку, щоб люди різного статку могли скористатися страховими послугами. Створення цього товариства сприяло появі В Україні такого інституту, як недержавне пенсійне страхування. Було закладено фундамент для подальшого розвитку цього інституту в нашій державі.

4. На початку ХХ ст. у Львові функціонувала низка пенсійних фондів. Одним з яскравих прикладів був Пенсійний фонд працівників міських електричних закладів у Львові. Функціонування цього пенсійного фонду є прикладом грамотного розвитку недержавного пенсійного страхування на території України. Ці фонди за своєю суттю слід відносити до сучасних недержавний корпоративних пенсійних фондів.

5. Період з 1917 р. до середини 1921 р. характеризувався повним домінуванням держави у фінансовому праві. Відбувається ліквідацією дореволюційних кредитних установ, а його найбільш значимим актом став Декрет ЦВК 1917 р. "Про націоналізацію банків", відповідно банківська справа була оголошена монополією держави, а активи та пасиви всіх акціонерних банків та банківських контор були передані Державному банку. Починаючи з 1968 р. пенсійне страхування здійснювалось сплатою внесків шляхом перерахунків їх із заробітної плати. Вже в 1970 р. із зібраних з особистого страхування внесків близько 69 % поступило шляхом перерахунку. Також були введені нові види особистого страхування, які дістали відбиток на розвитку фінансової системи.

6. В 1991 р. був прийнятий Закон України "Про пенсійне забезпечення", який і став основою регулювання пенсійного страхування в незалежній Україні. Цього ж дня було створено Пенсійний фонд України як самостійну фінансову структуру, а кошти фонду включались до державного бюджету. Пізніше, у 2001р. Пенсійний Фонд України було переформовано у державний позабюджетний фонд, та створено ще декілька позабюджетних фондів, з метою акумуляції та використання коштів на строго визначені публічні цілі, що мають значення для усієї держави, зокрема загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

7. Відбулися подальші зміни щодо пенсійного реформування в Україні. В 1996 р. було прийнято Закон України "Про страхування", яким регулюється порядок здійснення недержавного пенсійного страхування страховими компаніями зі страхування життя. У 2003 році було прийнято Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", та Закон України "Про недержавне пенсійне забезпечення", що вступили в дію 2004 р. Було запозичено міжнародний досвід розвитку недержавного пенсійного страхування, як вагомого фінансово інституту, та запровадження інструменту інвестування страхових пенсійних активів Розпочали свою діяльність велика кількість як іноземних так і українських страхових компаній у сфері страхування життя та пенсій, а також велика кількість недержавних пенсійних фондів та банківських установ, які стали вагомими суб’єктами розвитку недержавного пенсійного страхування. В Україні настав новий період розвитку інституту недержавного пенсійного страхування.


Висновки до розділу

 

1. Страхування виступає предметом фінансового правового регулювання. З точки зору предмету правового регулювання страхування являє собою одну з найдавніших категорій суспільних відносин. Страхування є складовою частиною категорії фінансів, так як страхуванню належать ті ж ознаки, що й категорії фінансів. Перша ознака - це грошовий характер. Всі фінансові відносини є грошовими відносинами. Всі страхові відносини також є грошовими відносинами, оскільки в основі страхування лежить економічний інтерес, виражений в грошовій формі. Друга ознака фінансів - це їх перерозподільчий характер. Категорії страхування також належить перерозподільчий характер, оскільки за допомогою інституту страхування відбувається перерозподіл ризику на всіх учасників страхового фонду, а перерозподільчі відносини, як уже відомо, пов’язані з рухом грошової форми вартості. Фінансова сторона при страхування наявна і при страховому відшкодуванні, яке здійснюється у матеріальній або грошовій формі, що формуються і використовуються в якості грошових засобів в процесі розподілу та перерозподілу грошових фондів та накопичень.

2. Для фактичного здійснення страхування, та виникнення економічних відносин дані відносини при їх практичній реалізації повинні приймати правову форму. Держава своєю волею, своєю силою строго вимальовує рамки, в межах яких суб’єкти вступають у взаємовідносини з страхування.

3. Страхування має публічний характер. По-перше, сила страхування полягає у його публічному значенні з точки зору компенсації неблагополучних наслідків при настанні подій глобального масштабу (пенсійне страхування також можна вважати в даному випадку своєрідною компенсацію); по-друге, публічність також проявляється в другому моменті: сформуванні страховиком страхові резерви і фонди є недоторканними, незалежними, не підлягають вилученню у вищестоящий бюджет тощо. На основі цього варто виділити таку ознаку недержавного пенсійного страхування як публічність.

4. Правове регулювання страхової діяльності як господарської діяльності, це перш за все фінансово-правове регулювання, як по предмету, так і по методу цього регулювання. Сторони вільні вибирати міру чи форму своєї поведінки тільки в рамках, строго визначених нормами фінансового права. Фінансове законодавство регулює подальший розвиток даних правовідносин, їх динаміку, контролює рух фінансів, визначає права та обов’язки сторін у страхових правовідносинах.

5. Призначення страхування а також його суспільна сутність найбільш повно виявляються в його функціях Вирізняють такі функції страхування: розподільчу, яка в страхуванні виявляться у формі попередження, відновлення та ощадної, і контрольну.

6. Правове регулювання правовідносин у сфері страхування базується на застосуванні теорії страхового фонду, що дозволяє виокремити відповідні структурні елементи системи права для правового регулювання фінансових відносин з урахуванням формування, перерозподілу і використання того чи іншого виду страхового фонду.

7. Правову природу недержавного пенсійного страхування як інституту фінансового цілком можна розкрити через публічні принципи недержавного пенсійного страхування: - принцип пріоритету публічний інтересів у правовому регулюванні недержавного пенсійного страхування; - принцип соціальної спрямованості; - принцип гласності, - принцип плановості; - принцип законності.

10. Держава зобов’язана створити належні умови для розвитку усіх форм пенсійного страхування, у тому числі і недержавного пенсійного страхування, встановити вимоги до суб’єктів пенсійного страхування, визначити умови формування фондів коштів, шляхи подальшого їх розподілу та перерозподілу, та встановити належний контроль у цій сфері.

11. Функціонування як державного так і недержавного пенсійного страхування призначене для задоволенні публічних потреб. Недержавні пенсійні фонди та страхові організацій створюються для поєднання цілей людей та служать засобом реалізації їх спільних інтересів. Тобто, інтерес окремого індивіда, в отриманні пенсії, відображається у спільних інтересах людей, які ставлять для себе спільну мету - сформувати пенсійний фонд коштів та реалізувати право на отримання пенсій.


Висновки до розділу

 

1. Системою пенсійного страхування задовольняється публічний інтерес - інтерес в отриманні пенсійних виплат із відповідних фондів коштів. За допомогою спільної участі, фізичні та юридичні особи тим самим задовольняють необхідність у задоволенні додаткових пенсійних виплат. В результаті спільної "добровільної" участі формується відповідний фонд коштів, який у даному випадку має вагоме значення для держави, адже виникає розподіл та перерозподіл даних коштів, а також проводяться виплати для соціальних потреб суспільства. Додатковий характер даних коштів, ще не свідчить про їх повне відокремлення від публічних фінансів, а говорить про таку ознаку пенсійного забезпечення як системність.

2. Створення завдяки страхуванню нагромадження коштів для виплати майбутніх пенсій сприяє тому, щоб кожен громадянин задовільнив свої потреби. У такому разі зменшується навантаження на державний бюджет. Фінансові ресурси недержавного пенсійного страхування, займають важливе місце серед публічних фінансів, адже беруть участь в інвестуванні в економіку країни, та знімають із держави певний тягар щодо соціального забезпечення громадян.

3. Стосовно визначення статусу фондів третього рівня, які є приватними пенсійними фондами, потрібно ставити за основу не їх належність до приватних чи публічних фондів, а їхнє значення у формуванні публічних фінансів, адже при оподаткуванні, інвестуванні, вкладанні коштів у цінні папери, дані фонди формують публічні фінанси. Фінансові ресурси недержавного пенсійного страхування, займають важливе місце серед публічних фінансів, адже беруть участь в інвестуванні в економіку країни, та знімають із держави певний тягар щодо соціального забезпечення громадян. Суб’єкт, які здійснюють недержавне пенсійне страхування є ще й учасниками ринку фінансових послуг і є інститутами фінансово-кредитної системи держави, що розкриває фінансову складову їхньої діяльності.

4. Сутність недержавного пенсійного страхування можна розкривається чераз егалітарний підхід, за яким держава виступає як інструмент за допомогою якого суспільство може формувати фонди коштів недержавного пенсійного страхування. На основі цього і створюються пенсійні фонди третього рівня, недержавні пенсійні фонди, страхові організації, банки-зберігачі, які за формою власності є державними, сприяють задоволенню потреб суспільства. Держава закладає механізм дії цих фондів, визначає їх перелік, і закладає умови участі в них. За допомогою цього інституту суспільство здатне задовольняти власні потреби й продукувати одночасно все вагоміший суспільний продукт, що дозволяє забезпечувати зростаючі потреби соціуму у публічних фінансах. Таким чином реалізовуються як приватні так і публічні інтереси.

7. Накопичення і використання коштів у системі недержавне пенсійне страхування здійснюється страховим методом. Вступаючи в цей процес, громадяни відповідним чином страхують свою майбутню пенсію, формуючи фонд страхових коштів.

8. В нормативних актах, з питань пенсійного страхування, по-різному вживається поняття "пенсійне страхування": - в Законі України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" - пенсійне страхування, в Законі України "Про недержавне пенсійне забезпечення" - "пенсійне забезпечення", В Законі України "Про страхування" - страхування життя та пенсії. В основі формування пенсійних фондів коштів лежить принцип страхування, тобто здійснюючи страхові внески, формують відповідний фонд грошових коштів, з якого в силу визначених обставин здійснюють страхові виплати. Громадяни особисто, та роботодавці роблячи внески за працівників ще не забезпечують себе пенсійними виплатами, вони лише беруть участь у формуванні фонду коштів працівників, який допоможе при конкретних обставинах (настанні пенсійного віку, настанні інвалідності, втраті працездатності), тобто страхують себе на випадок настання певних подій. Але жодним чином ще не забезпечують. Забезпечення можливе лише шляхом перерозподілу страхового фонду, але вже після страхування.

Тому пропонуємо в назві Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" замінити слово "забезпечення" на "страхування", так як це правильно прийнято в Законі України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування". Більш коректніше в Законі буде вживатись поняття "недержавне пенсійне страхування" - система недержавного пенсійного страхування, звітність та оприлюднення недержавного пенсійного страхування, роль недержавного пенсійного страхування у формуванні внутрішнього валового продукту, державний нагляд та контроль у сфері недержавного пенсійного страхування тощо.

9. Врахувавши особливості недержавного пенсійного страхування дамо власне визначення недержавного пенсійного страхування як інституту фінансового права. Недержавне пенсійне страхування - це складова системи пенсійного страхування в Україні, що створена та функціонує для задоволення потреб суспільства у пенсійному забезпеченні, які вони можуть задовільнити через страхові внески до недержавних пенсійних фондів та страхових компаній зі страхування життя, формуючи при цьому пенсійні фонди коштів, які в подальшому акумулюються для пенсійних виплат та задоволення публічних потреб, і активно сприяють розподілу та перерозподілу внутрішнього валового продукту та національного доходу.


Висновки до розділу

 

1. Кожен із суб’єктів недержавного пенсійного страхування має власний особливий правовий статус, а також їм належать притаманні риси при здійсненні своєї діяльності. Суб’єктів недержавного пенсійного страхування потрібно розглядати і як самостійних суб’єктів ринку фінансових послуг, та враховувати їх інвестиційну діяльність та значення доля у формуванні ВВП держави. Законодавством визначені суб’єкти: які є учасниками системи недержавного пенсійного страхування та формують відповідні пенсійні фонди, контролюючі органи, та суб'єкти які прямо здійснюють недержавне пенсійне страхування, тобто інституціями, що виконують функцію залучення страхових внесків, зберігання, інвестування, та в подальшому здійснюють пенсійні виплати.

2. Недержавні пенсійні фонди є активними учасниками недержавного пенсійного страхування. Світова практика свідчить,що недержавні пенсійні фонди ефективно сприяли у реформуванні пенсійних систем більшості країн. За видами недержавні пенсійні фонди утворюються як відкриті пенсійні фонди, корпоративні пенсійні фонди та професійні пенсійні фонди.

3. Діяльність страхових компаніях зі страхування життя є дещо ширшим поняттям ніж участь недержавних пенсійних фондів. На них покладається обов’язок виплати довічних пенсій як учасників страхової компанії, так і учасників недержавного пенсійного фонду. Після закінчення пенсійного контракту з недержавним пенсійним фондом, учасник даного фонду укладає договір зі страховою організацією та передає письмову заяву для перерахування до страхової організації належних йому коштів. Внаслідок цього відбувається перерозподіл фондів коштів від недержавного пенсійного фонду до страхової організації. Ці перерозподільчі фінансові відносини виступають предметом фінансового права.

4. Недержавне пенсійне страхування здійснюють банки. Накопичення коштів в банках здійснюється шляхом відкриття пенсійних депозитних рахунків. Відкривати пенсійні депозитні рахунки вони можуть для накопичення пенсійних заощаджень у межах суми, визначеної для відшкодування вкладів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, що встановлюється згідно з законом.

5. Важливу функцію виконують посередники (брокери та агенти), які проводять роз’яснювальну та консультаційну роботу серед населення та сприяють участі громадян у недержавному пенсійному страхуванні.

6. Автор вважає, що страхові компанії зі страхування життя на етапі другого рівня - накопиченні коштів можуть виступати повноправними учасниками. Проте, не всі страхові компанії повинні мати таке право. Міністерство фінансів України, Державна комісія по регулюванню ринків фінансових послуг України повинні розробити спеціальні умови участі страховиків на етапі другого рівня пенсійної системи. Також потрібно у разі участі страховиків створювати окремий резервний фонд для накопичень другого рівня, окремо від резервів страхової компанії, для гарантії збереження накопичень. Дані компанії повинні мати переважне прова з боку держави на фінансування державних замовлень. Держава повинна проводити жорсткий фінансовий контроль на даному етапі.

7. Державний нагляд та контроль у сфері недержавного пенсійного забезпечення - за діяльністю недержавних пенсійних фондів, страхових організацій та банківських установ, які зберігають пенсійні активи - здійснює Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України. Державний нагляд та контроль за діяльністю осіб, що здійснюють управління активами пенсійних фондів, та зберігачів здійснюється Державною комісією з цінних паперів та фондового. Контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції у сфері недержавного пенсійного забезпечення здійснює Антимонопольний комітет України.


Висновки до розділу

 

1. Правовий режим фондів коштів недержавного пенсійного страхування регулює законність дотримання вимог, щодо розміщення пенсійних активів та страхових резервів. При характеристиці правового режиму цих фондів в більшій мірі потрібно робити на значенні та ролі цінних паперів, в яких вкладаються активи та резерви, як предмету фінансово-правового регулювання, а також на інвестиційній стороні діяльності суб’єктів, що здійснюють недержавне пенсійне страхування, адже інвестиційна сторона, має вагоме значення як до збільшення кількості активів, і відповідно збільшення пенсійних внесків, шляхом нарахування на них прибутку, а також значення для публічних фінансів, як джерело фінансових ресурсів для розвитку економіки країни.

2. Недоліком законодавства, що регулює недержавне пенсійне забезпечення, є те, що в Законом України "Про недержавне пенсійне забезпечення" регулюється лише способи формування активів та інвестування недержавних пенсійних фондів, а порядок розміщення активів та резервів іншого суб’єкта - страхових компаній регулюється іншим законом - Законом України "Про страхуванняя". А оскільки страхові компанії зі страхування життя є суб’єктом недержавного пенсійного забезпечення, їхню діяльність потрібно було б нормативно урегулювати в Законі України "Про недержавне пенсійне забезпечення".

3. До складу пенсійних активів недержавного пенсійного фонду, відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" належать: активи в грошових коштах; активи в цінних паперах; інші активи згідно з законодавством.

4. Законодавством по-різному встановлені для недержавних пенсійних фондів та страхових компаній зі страхування життя правила розміщення пенсійних активів та страхових резервів. Стосовно однакових цінних паперів існують різні відсоткові ліміти, що зумовлено самою специфікою діяльності цих суб’єктів.

5. Страхові компанії зі страхування життя здійснюють інвестувіання в економіку України за напрямами, визначеними Кабінетом Міністрів України, але не більше 20 відсотків загального розміру резервів. Інвестування галузей економіки України за рахунок коштів страхових резервів. Таким чином за допомогою коштів страховиків можна розвивати ті галузі економіки, які мають важливе значення для держави. Шляхом залучення цих коштів долається дефіцит бюджету на розвиток окремих галузей, тому дані фонди коштів для держави мають вагоме значення. Автор вважає, що потрібно збільшити ліміт коштів, які можна інвестувати в економіку України, що дозволить отримати додаткові фінансові надходження.


Висновки до розділу

 

1. Оподаткування в системі недержавного пенсійного страхування потрібно розглядати з позиції страхування фізичних осіб, які є вкладниками недержавних пенсійних фондів та страхових організацій зі страхування життя; оподаткування юридичних осіб - роботодавців, які сплачують пенсійні внески за працівників до системи недержавного пенсійного забезпечення; та з позиції оподаткування самих недержавних пенсійних фондів та страхових організацій.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2020-03-02; просмотров: 150; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.141.152.173 (0.049 с.)