Підвищення міжнародної конкурентоспроможності промислового підприємства. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Підвищення міжнародної конкурентоспроможності промислового підприємства.



Підвищення міжнародної конкурентоспроможності промислового підприємства.


ПЛАН

 

Вступ. 3

Розділ 1. Теоретичні основи механізму забезпечення міжнародної конкурентоспроможності підприємств. 6

1.1 Аналіз основних категорій теорії конкуренції 6

1.2 Особливості формування конкурентної стратегії підприємства на зовнішньому ринку. 16

1.3 Методичні підходи до визначення міжнародної конкурентоспроможності 26

Висновок по першому розділу. 34

Розділ 2. Оцінка міжнародної конкурентоспроможності ЗАТ „Консорціум”. 37

2.1 Фінансово-економічна характеристика ЗАТ „Консорціум”. 37

2.2 Обґрунтування напрямків розширення діяльності ЗАТ «Консорціум» 46

2.3 Аналіз конкурентоспроможності продукції ЗАТ „Консорціум”. 53

Висновок по другому розділу. 60

Розділ 3. Шляхи підвищення міжнародної конкурентоспроможності ЗАТ „Консорціум”. 62

3.1 Аналіз недоліків маркетингової стратегії ЗАТ „Консорціум”. 62

3.2 Пропозиції щодо покращення міжнародної конкурентоспроможності ЗАТ „Консорціум”. 68

3.3 Формування програми збільшення збуту ЗАТ «Консорціум» на зовнішньому ринку на основі максимально повного використання конкурентних переваг 75

Висновок по третьому розділу. 82

Висновок. 84

Список використаної літератури. 87

Додатки. 91

 


Вступ

 

В жорсткому конкурентному середовищі вітчизняні підприємства можуть успішно діяти завдяки створенню механізму забезпечення стійкого стану на ринку. Під механізмом стійкості на рівні підприємства необхідно розуміти сукупність економічних, екологічних і соціальних факторів. Економічна стійкість в більшості забезпечує досягнення стійкості і в інших напрямах функціонування підприємства. Економічну стійкість підприємств на конкурентному ринку сучасна теорія і практика поєднує з забезпеченням конкурентоспроможності. Цей підхід закладено в основу чинного стратегічного менеджменту.

Стійку діяльність підприємств можна забезпечити за рахунок інноваційної діяльності, пошуку нових рішень та ідей, тобто – підприємництва. Для успішного існування і стійкого розвитку підприємства повинні бути конкурентоспроможними не тільки на внутрішньому, але й на зовнішньому ринку. Якщо підприємству притаманні риси підприємницької структури, то в нього є всі шанси бути конкурентоспроможним і займати стійке положення на ринку. Тільки постійне вдосконалення, пошук нового, використання новітніх технологій і методів організації виробництва та управління допоможуть підприємствам досягти й утримати стійке положення на конкурентному ринку.

Підприємствам важливо відчувати підтримку держави при розв’язанні питань підприємницького розвитку. Проблеми стійкості та конкурентоспроможності набули широкого розвитку в роботах багатьох вчених, а саме: Г. Азоева, О. Градова, В. Марченко, Т. Мостенської, О. Гудзинського, Л. Смоляр, Р. Фатхутдінова, А. Юданова та ін.

Проблемам підприємництва присвячено багато праць провідних вчених, серед них можна визначити таких: В. Власова, М.Войнаренко, В. Горфинкель, М. Мартиненко, В. Сизоненко, П. Друкер та ін.

Для досягнення конкурентоспроможності підприємству на міжнародному ринку потрібно мати переваги не тільки за рахунок лідирування по витратах або ціні, але й по впровадженню нових ідей, як у виробничу сферу так і в управління, стратегічному розвитку.

У зв'язку з тим, що проблема виявлення залежності між підприємницькою діяльністю та конкурентоспроможністю є актуальною для підприємств, це зумовило вибір теми дослідження.

Метою і завданнями дослідження є розробка теоретичних положень та методичних рекомендацій щодо забезпечення стійкої діяльності підприємства на міжнародному ринку. 

Відповідно до мети в роботі визначено такі завдання:

1. дослідити особливості понять підприємництво, конкурентоспроможність, конкурентноздатність, стійкість;

2. обґрунтувати принципи підприємництва та їх вплив на конкурентоспроможність підприємства на міжнародному ринку;

3. обґрунтувати методичний підхід до визначення факторів внутрішнього і зовнішнього середовища, що впливають на підприємництво та конкурентні переваги підприємства на міжнародному ринку;

4. розробити рекомендації для визначення стратегічного типу підприємства та вибору стратегій його діяльності на міжнародному ринку

Об’єкт дослідження – процес забезпечення конкурентоспроможності  підприємства, що діє на міжнародному ринку.

Предмет дослідження – теоретичні аспекти, загальні принципи, методи та інструменти забезпечення стійкої діяльності підприємств на міжнародному ринку.

Методи дослідження. Теоретичною основою положень дипломної роботи є методологія та загальнонаукові принципи проведення комплексних досліджень. При виконанні роботи використані результати досліджень, що містяться в наукових працях провідних вітчизняних та зарубіжних вчених.

Для досягнення поставленої мети використано систему загальнонаукових та специфічних методів дослідження. Для теоретичних й методологічних узагальнень використовувались діалектичний та системний аналіз, при аналізі економічного розвитку – економіко-статистичні методи; для розробки методики впливу факторів на розвиток підприємництва та конкурентних переваг – методи динамічного моделювання, метод графів; для розробки методики визначення підприємницького потенціалу та конкурентоспроможності – методи системного, статистичного й графічного аналізу, експертних оцінок. Обробка даних здійснювалась з використанням засобів комп’ютерної техніки.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретичному обґрунтуванні та використанні рекомендацій і методичного інструментарію, що дозволяє забезпечити стійку діяльність підприємств на міжнародному ринку.

Основна частина магістерської роботи складається з трьох розділів. У першому, теоретичному розділі, нами було проаналізовано та узагальнено теоретичні основи механізму забезпечення міжнародної конкурентоспроможності підприємств. Другий, аналітичний розділ, присвячено дослідженню особливостей зовнішньоекономічної діяльності досліджуваного підприємства. У третьому розділі розглянуто шляхи підвищення міжнародної конкурентоспроможності досліджуваного підприємства.


Висновок по першому розділу

 

Конкуренція на ринку створила дуже складну і важливу проблему для успішної діяльності підприємства – забезпечення стійкого положення на конкурентному ринку. Конкурентоздатність – це наявність внутрішніх факторів, які дадуть змогу (теоретично) завоювати ринок за допомогою продукції власного виробництва, або це можливість знаходити шляхи для досягнення переваг над іншими учасниками ринку за рахунок внутрішніх факторів.

Конкурентоспроможність – це наявність внутрішніх та зовнішніх факторів, які відображають відповідність підприємства вимогам конкурентного середовища та можливість збуту його продукції. Конкурентостійкість – це можливість підприємства втримати свою нішу на ринку товарів та/або розширити її.

Нині у практиці міжнародного бізнесу сформувалося чотири основних стратегічних профілі міжнародних компаній, з урахуванням яких доцільно виробляти основні стратегічні рішення. Зазначені профілі такі: етноцентризм, поліцентризм, регіоноцентризм і геоцентризм.

Конкурентні переваги показують, у яких областях (у даному випадку в рамках комплексу маркетингу) підприємство досягло більш високих результатів, чим конкуренти. Конкурентні переваги дозволяють правильно виробити стратегію позіціонування товарів і послуг на ринку, вибравши цільові ринкові сегменти і сконцентрувати там фінансові ресурси підприємства. Для виміру конкурентних переваг українських підприємств можуть бути використані наступні елементи: конкурентне ціноутворення; переваги у витратах виробництва; якість продукту/послуг; дизайн продукту; упаковка; експлуатаційні характеристики продукту; післяпродажне обслуговування; швидкість реакції на запити споживача; імідж компанії/товарної марки; пропонований асортимент продукції; чистий доход на одного зайнятого; чисельність зайнятих; кількість основних конкурентів; контакти з постачальниками; широта розподільної мережі; реклама; інші складові частини комплексу стимулювання збуту; техніка особистих продажів; система маркетингової інформації; маркетингові дослідження.

Варто підкреслити, що незважаючи на велику увагу до вивчення взаємозв'язку між ступенем маркетингової орієнтації і результатам діяльності підприємства, а також взаємозв'язку між конкурентоспроможністю і результатами діяльності, у більшості досліджень результати економічної діяльності підприємств розглядаються як наслідок підвищення конкурентоспроможності і розвитку маркетингової орієнтації.

Нині у практиці міжнародного бізнесу сформувалося чотири основних стратегічних профілі міжнародних компаній, з урахуванням яких доцільно виробляти основні стратегічні рішення. Зазначені профілі такі: етноцентризм, поліцентризм, регіоноцентризм і геоцентризм.

У розробці стратегії враховується багато факторів: характер діяльності підприємства, його структура і кадровий потенціал, особливості галузі, тенденції розвитку макроекономічних процесів, стан правової бази, що регламентує умови господарської діяльності, та ін.

Горизонт стратегічного планування, тобто часовий інтервал, на який ведеться планування, звичайно змінюється від одного року до п'яти і в кожному конкретному випадку залежить від стабільності економічного стану і передбачуваності майбутнього, терміну впровадження прийнятих стратегічних рішень, середньої тривалості часу, необхідного для реалізації конкретної ідеї від її зародження до практичного впровадження.

Відправним моментом у стратегічному плануванні є вибір базової стратегії. Вихідними даними для вибору базової стратегії служать як макроекономічні чинники, так і внутрішні можливості підприємства, що визначаються циклом його розвитку, а основне завдання, що вирішується при цьому, полягає у забезпеченні узгодженості між цілями і ресурсами. Як результат спроб досягнення такого узгодження і виникають альтернативні варіанти. Кожному з них відповідає конкретний блок методів із забезпечення обраних напрямків діяльності, удосконалення організаційної структури і системи управління, зі стимулювання, підбору, ранжирування і підвищення кваліфікації кадрів, освоєння виробництва нових видів продукції, методів просування її на ринок і т.д.


Розділ 2. Оцінка міжнародної конкурентоспроможності ЗАТ „Консорціум”

2.1 Фінансово-економічна характеристика ЗАТ „Консорціум”

В якості об’єкта дослідження в даній роботі нами використано ЗАТ „Консорціум”. Основна сфера діяльності підприємства - переробка бобів сої.

Вищим органом управління ЗАТ "Консорціум" є Загальні збори акціонерів. У перервах між Загальними збори акціонерів управління компанії здійснюється Радою директорів, що обирається на один рік. 

Виконавчим органом ЗАТ "Консорціум" є Генеральний директор, що обирається Загальними зборами акціонерів на необмежений термін, та здійснює поточне керівництво діяльністю компанії.

Юридична адреса ЗАТ „Консорціум”: м. Київ, вул. Гайдамацька 27.

Підприємство виробляє соєве борошно, соєве молоко і молочні продукти (йогурт, сир, майонез і т.п.), з відходів виробляється комбікорм.

Реалізацію продукції проводиться наступним чином: 70% - на російському ринку, 30% - на українському ринку.

В таблиці 2.1 наведено структуру виробничого комплексу підприємства.

Таблиця 2.1

Структура виробничого комплексу по переробці соєвих бобів ЗАТ „Консорціум”

  Доля, %

Станом на 01.01.2006р.

№ п/п

Стаття балансу

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

Зміни за звітний період

тис. грн.

% до підсумку

тис. грн.

% до підсумку

абсолютні
3-1

темп, %
(5/1)*100

частка пунктів
4 - 2

а

б

1 2 3 4 5 6 7

Актив

1

Майно разом

2757,70

100,00

2649,70

100,00

-108,00

-3,92

0,00

 1.1

Необоротні активи

158,10

5,73

205,90

7,77

47,80

30,23

2,04

 1.2

Оборотні активи

2599,60

94,27

2443,80

92,23

-155,80

-5,99

-2,04

 1.2.1

Запаси

1115,80

40,46

1428,70

53,92

312,90

28,04

13,46

 1.2.2

Дебіторська заборгованість

692,00

25,09

768,10

28,99

76,10

11,00

3,89

 1.2.4

Витрати майбутніх періодів

2,20

0,08

1,60

0,06

-0,60

-27,27

-0,02

 1.2.5

Кошти та їх еквіваленти

739,10

26,80

197,60

7,46

-541,50

-73,26

-19,34

 1.2.6

Інші оборотні активи

50,50

1,83

47,80

1,80

-2,70

-5,35

-0,03

Пасив

2 Джерела майна  разом

2757,70

100,00

2649,70

100,00

-108,00

-3,92

0,00

 2.1 Власний капітал

193,40

7,01

186,20

7,03

-7,20

-3,72

0,01

 2.1.1 Статутний капітал

187,60

6,80

180,40

6,81

-7,20

-3,84

0,01

 2.1.2 Нерозподілений прибуток

1,50

0,05

1,50

0,06

0,00

0,00

0,00

 2.1.3 Інші джерела

4,30

0,16

4,30

0,16

0,00

0,00

0,01

 2.2 Позиковий капітал

2564,30

92,99

2463,50

92,97

-100,80

-3,93

-0,01

 2.2.2 Короткострокові кредити та позики

0,00

0,00

517,30

19,52

517,30

-

19,52

 2.2.3 Кредиторська заборгованість  і поточні зобов’язання

2564,30

92,99

1946,20

73,45

-618,10

-24,10

-19,54

                     

 

Проаналізувавши порівняльний аналітичний баланс за три останні роки, можна виявити як позитивне, так і негативне у фінансовому стані підприємства:

Позитивне:

· збільшення запасів на 28,04% в даному випадку можна розглядати як позитивну тенденцію, так як наряду з ними на 13,3% збільшилась виручка підприємства, що свідчить про значне збільшення реалізації продукції підприємства;

· на 618,1 тис. грн. або 24,1% зменшилась кредиторська заборгованість підприємства.

Негативне:

· майно підприємства зменшилось на 108 тис. грн. або 3,92%. Зменшення майна відбулося, в основному за рахунок зменшення оборотних активів та грошових коштів на рахунках підприємства;

· за аналізований період відбулося зменшення власного капіталу підприємства на 7,2 тис. грн. або 3,72% за рахунок зменшення статутного капіталу;

· дебіторська заборгованість збільшилась на 76,1 тис. грн. або на 11,00%, а також враховуючи, що питома вага дебіторської заборгованості у оборотних активах складала у 2005 році 31,40% (при нормативному значенні 10-20%) то це є вкрай негативним показником який свідчить про не виважену політику підприємства стосовно власних дебіторів;

· кошти підприємства зменшились на 541,5 тис. грн. або 73,26%, що негативно позначилось на показниках ліквідності підприємства.

Розглянемо ділову активність підприємства. Ділову активність підприємства характеризує сукупність показників віддачі від залучених ресурсів. Розрахуємо показники, які характеризують оборотність активів ЗАТ „Консорціум”.

1. Оборотність активів (ресурсовіддача, коефіцієнт трансформації)

Кт = Чиста виручка від реалізації / Активи = 10290,8 / (2757,7 + 2649,7):2 = 3,806

2. Фондовіддача

Ф = ЧВ / Основні виробничі фонди = 10290,8 / (144,7 + 181,8): 2 = 63,03

3. Оборотність оборотних коштів

Ко = ЧВ / Оборотні кошти = 10290,8 / (2597,4 + 2,2 + 2442,2 + 1,6): 2 = 4,0 обороти

4. Період одного обороту оборотних коштів

Чо = 360 днів / Ко = 360 / 4 = 90 днів

5. Оборотність запасів

Ко.з = Собівартість реалізації / Запаси = 9504,7 / (41,7 + 26,7 + 69,3 + 978,1 + 55,2 + 32,3 + 55,9 + 1285,3): 2 = 7,5

6. Період одного обороту запасів

Чз = 360 днів / Ко.з = 360 / 7,5 = 48 днів

7. Оборотність дебіторської заборгованості

Кдз = ЧВ / Дебіторська заборгованість = 10290,8 / (650 + 698,2): 2 = 15,3

8. Період погашення дебіторської заборгованості

Чдз = 360 / Кдз = 360 / 15,3 = 23,5 днів

Визначимо основні показники рентабельності ЗАТ „Консорціум” у 2005 р.

Рентабельність операційної діяльності = Операційний прибуток / Чиста виручка від реалізації = 76/10290,8 = 0,007

Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від реалізації = Прибуток від реалізації / ЧВР = -574,5 / 10290,8 = - 0,05

Рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком = 60,9 / 10290,8 = 0,006

Рентабельність капіталу (активів) = Чистий прибуток / Актив балансу = 60,9 / (2757,7 + 2649,7): 2 = 0,02

Термін окупності інвестицій = Актив балансу / Чистий прибуток = (2757,7 + 2649,7): 2 / 60,9 = 44,4 років

Рентабельність власного капіталу за чистим прибутком = Чистий прибуток / Власний капітал = 60,9 / (193,4 + 186,2): 2 = 0,3

Рентабельність виробничих фондів = Чистий прибуток / Виробничі фонди = 60,9 / (144,7 + 181,8): 2 = 0,2

Розрахуємо показники платоспроможності для ЗАТ „Консорціум”:

    1. Коефіцієнт поточної ліквідності (покриття):

Клп = Поточні активи / Поточні пасиви

Клп1 = 2442,2 / 2463,5 = 0,99

Клп0 = 2597,4 / 2564,3 = 1,01

* коефіцієнти 1 і 0 означають відповідно кінець і початок року

    Значення Клп показує, скільки грошових одиниць оборотних коштів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових, тобто невідкладних зобов’язань. Критичне значення Клп = 1. Значення Клп = 1,0 – 1,5 свідчить про те, що підприємство вчасно сплачує борги.

    2. Коефіцієнт швидкої ліквідності:

Клш = Поточні активи – запаси / поточні пасиви

Клш1 = 2442,2 – 1428,7 / 2463,5 = 0,41

Клш0 = 2597,4 – 1115,8 / 2564,3 = 0,58

    3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності

Кла = Грошові кошти / Поточні пасиви

Кла1 = 197,6 / 2463,5 = 0,08

Кла0 = 739,1 / 2564,3 = 0,29

    Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності повинно бути в межах 0,2 – 0,35. Цей коефіцієнт характеризує негайну спроможність підприємства ліквідувати короткострокову заборгованість. У звітному періоду у ЗАТ „Консорціум” не вистачає грошових коштів для покриття невідкладних зобов’язань.

    Розглянемо показники ринкової стійкості ЗАТ „Консорціум”:

    1. Коефіцієнт автономії (незалежності) тобто коефіцієнт концентрації власного капіталу:

    Кав = Власний капітал / Пасиви

    Кав1 = 186,2 / 2649,7 = 0,07

    Кав0 = 193,4 / 2757,7 = 0,07

    Цей коефіцієнт характеризує частку власників підприємства в загальній сумі авансових коштів. Що більше значення цього показника, то вища фінансова стійкість і незалежність від кредиторів. Частина власного капіталу в загальній сумі фінансових ресурсів не повинна бути меншою від 50%, тобто даний коефіцієнт повинен або дорівнювати, або перевищувати значення 0,5.

    Як бачимо, коефіцієнт для ЗАТ „Консорціум” не відповідає нормативному.

    2. Коефіцієнт фінансової залежності:

    Кфз = Пасиви / Власний капітал

    Кфз1 = 2649,7 / 186,2 = 14,2

    Кфз0 = 2757,7 / 193,4 = 14,3

    Цей показник обернений до коефіцієнта автономії, збільшення значення Кфз у часі свідчить про збільшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємств і навпаки. Якщо Кфз = 1, - підприємство не має позик. Показник фінансової залежності використовується в детермінованому факторному аналізі наприклад в аналізі чинників рентабельності власного капіталу.

    Стосовно розрахованого показника для ЗАТ „Консорціум”, то тут можна зробити висновок, що підприємство існує за рахунок кредиторів.

    3. Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів:

    Кз/в = Залучені кошти / Власні кошти

    Цей коефіцієнт доповнює коефіцієнт автономії. Якщо мінімальне значення першого дорівнює 0,5, то нормальне співвідношення залучених і власних коштів дорівнює одиниці.

    Цей коефіцієнт показує також, скільки припадає позикових коштів на 1 грн. власного капіталу. Збільшення цього показника в часі свідчить про деяке зниження фінансової стійкості і навпаки.

    Кз/в1 = 2463,5 / 186,2 = 13,2

    Кз/в0 = 2564,3 / 193,4 = 13,3

    4. Коефіцієнт мобільності (Кмоб):

    За умов збереження мінімальної фінансової стабільності підприємства показник Кмоб повинен бути обмежений зверху значенням співвідношення вартості оборотних і необоротних активів:

    Кмоб = Оборотні активи / Необоротні активи

    Кмоб1 = 2442,2 / 205,9 = 11,9

Кмоб0 = 2597,4 / 158,1 = 16,4

5. Коефіцієнт маневреності власного капіталу:

Км = Власні оборотні кошти / Власний капітал

Км1 = -19,7 / 186,2 = - 0,1

Км0 = 35,3 / 193,4 = 0,2

Цей коефіцієнт показує частку власного капіталу, що використовується для фінансування поточної діяльності. Збільшення цього показника позитивно характеризує зміни у фінансовому стані підприємства, оскільки свідчить про зростання можливості вільно маневрувати власними коштами.

Як бачимо з розрахунку, для ЗАТ „Консорціум” даний показник має позитивну тенденцію до збільшення, отже у підприємства збільшилась можливість щодо маневрування мобільними коштами.

6. Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами запасів:

Кзз = Власні оборотні кошти / Запаси

Кзз1 = -19,7 / 1428,7 = -0,01

Кзз0 = 35,3 / 1115,8 = 0,03

Нормальне значення цього показника, що було отримано на базі статистичного узагальнення господарської практики, становить 0,6-0,8.

Стосовно показників, розрахованих за звітністю ЗАТ „Консорціум”, то тут можна відмітити те, що даний показник, у аналізованому періоді, далекий від нормативного значення.

    Отже, узагальнивши наведену вище інформацію, ми можемо констатувати, що фінансовий стан підприємства є задовільним, підприємство стало розвивається, так як попит на продукцію підприємства є сталий і має тенденцію до зростання.


Потреба в соєвому борошні

 

Галузь харчової промисловості Потреба соєвого борошна, т/рік
М'ясна 1750
Молочна 950
Хлібопекарська, включаючи виробництво кондитерських виробів 4450
РАЗОМ: 7150

 

Джерело: Федеральна служба державної статистики Росії http://www.gks.ru/

 

Таблиця 2.11

Потреба в соєвому молоці

 

Основні споживачі Потреба соєвого молока, т/рік
оптово-роздрібні фірми 670
лікувально-оздоровчі установи 410
харчова промисловість 300
РАЗОМ: 1380

Джерело: Федеральна служба державної статистики Росії http://www.gks.ru/

 

Таблиця 2.12

Потреба в комбікормах

 

Основні споживачі Потреба комбікорму, т/рік
м'ясокомбінати 9000
птахофабрики 9800
агрофірми, фермерські господарства 3000
РАЗОМ: 21800

 

Джерело: Федеральна служба державної статистики Росії http://www.gks.ru/

 

Таким чином, плановані обсяги продажів:

    текстурований соєвий білок (ТСБ)                       4920 т/рік

    соєва олія                                                      696 т/рік

    молоко                                                          1296 т/рік

    молочні продукти                                        1323 т/рік

    комбікорму                                                            22000 т/рік

цілком покриваються потребою ринку в даних харчових продуктах.

Необхідно також відзначити, що розрахунок проводився на основі песимістичних припущень і прогнозів і при низькому територіальному охопленні. 

Розглянемо основних конкурентів досліджуваного підприємства. Промислової переробки сої в Україні практично не існує. В РФ вона представлена, в основному, маслодобуваючими пресовими заводами і цехами, найбільшими з яких є:

· Бійський маслоекстракційний завод (Алтайський край), потужність 320 тонн бобів сої на добу;

· Старо-Оскольський маслозавод (Білгородська область), потужність 23 тонни бобів сої в добу;

· Лисинський маслоекстракційний завод (Воронезька область), потужність 450 тонн бобів у добу;

· а також орієнтовані на сировину, вирощувана на Далекому Сході, Іркутський, Уссурійський, Хабаровський масложирокомбінати і Благовіщенський маслозавод загальною потужністю більш 1 750 тонн бобів сої в добу.

Таким чином, в Україні та на Європейській території Росії соєвої олії практично не виробляється.

Слід також зазначити, що проблема дефіциту рослинного олія в країні існувала навіть у ті часи, коли перераховані заводи працювали на повну потужність.

Соєві молочні продукти. На ринок продовольства вітчизняна промисловість по переробці сої поставляє (крім соєвої олії) соєве молоко, сир (тофу), сир, майонез, йогурти.

Основними конкурентами у виробництві молочних продуктів з бобів сої є:

· підприємство "Флора" - найбільший виробник соєвих йогуртів, майонезу і м'ясних продуктів в Україні;

· ВАТ "Курганський птицекомбинат", що розробив і надав ЗАТ "Консорціум" технологію переробки соєвих бобів у молоко і молочні продукти.

Однак для даних підприємств переробка соєвих бобів у молоко і виробництво молочних продуктів харчування не є основним видом діяльності, а тільки в якості експериментального, додаткового виду діяльності. На підставі чого можна припустити, що обсяг продукції, яка випускається цими підприємствами, не покриває потреб в білкових виробах навіть тих регіонів, у яких вони розташовані. Отже, конкуренцією з існуючими підприємствами по виробництву молочних продуктів з бобів сої можна зневажити.

Комбікорм. В даний час галузі агрокомплексу, що спеціалізуються на продукції тваринництва і птахівництва, мають серйозні труднощі в гарантованому забезпеченні своїх потреб у комбікормах. Це пов'язано з тим, що власне виробництво комбікормів у підприємствах агрокомплексу знаходиться в складному стані - великий ступінь фізичного зносу, не довершені знову споруджувані технологічні лінії через відсутність фінансування і складного фінансового стану самих підприємств. У цьому зв'язку на сьогодні дуже гостро постає питання про безперебійне забезпечення комбікормами діючих виробництв. І тому, ми вважаємо, що при існуючій ситуації конкуренцією в даній галузі можна зневажити.

Текстурований соєвий білок, соєве борошно. Конкурентів як в Україні так і в Росії на момент створення даного проекту немає.

Таким чином, проаналізувавши існуючу конкуренцію на ринках соєвих продуктів, можна стверджувати, що серйозних конкурентів серед вітчизняних виробників конкурентів не має.

Розглянемо с особливості стратегії маркетингу підприємства. Так, відсутність аналогів (або наявність істотних переваг перед аналогами), а також висока якість продукції роблять відповідні сектори внутрішнього ринку відкритими для продукції ЗАТ "Консорціум".

Серед вітчизняних та російських виробників соєвої продукції для ЗАТ "Консорціум" у даний час серйозних конкурентів не має. Однак, ситуація з відсутністю конкуренції є тимчасовою, тому що для ринку характерно швидке заповнення існуючих "ніш", тому відповідними підрозділами ЗАТ "Консорціум" постійно повинна проводитися робота, спрямована на забезпечення конкурентноздатності продуктів з перероблених бобів сої за ціною і якістю.

Не менш важливим є питання доведення створених продуктів до потрібного покупця за потрібною ціною й у потрібний час, тобто для досягнення кінцевої мети (насичення відповідних ринків продуктами переробки сої і виходу на плановані обсяги продажів) повинна існувати професійно розроблена й успішно реалізована стратегія маркетингу, що припускає:

· стратегію збуту;

· оптимізацію ціноутворення;

· широке проведення заходів щодо реклами і просування продукції, що випускається.

При цьому досягнення зазначених цілей можливо тільки при ефективному використанні і професійному сполученні всіх інструментів маркетингу.

Збут продукції здійснюється в основному великими оптовими партіями. З цією метою в штаті ЗАТ "Консорціум" передбачена служба маркетингу, задачами якої є просування продукції переробки сої на відповідних ринках і організація її збуту.

Головним покупцем і розповсюджувачем у РФ текстурованого соєвого білка і соєвої олії є один з співзасновників ЗАТ - велика оптова фірма ВАТ "Петротрейд". ВАТ " Петротрейд " у даний час має велику мережу збуту по імпортним рослинним текстуратам у РФ. 

Поряд з новизною і якістю основним показником конкурентноздатності продуктів переробки бобів сої є їхня ціна. Особливе значення ціна на продукцію, плановану до випуску в рамках проекту, має в забезпеченні конкурентноздатності із соєвим борошном і текстурованими соєвими білками імпортного виробництва. 

Передумовами для досягнення конкурентноздатних цін на продукцію ЗАТ "Консорціум" (при досить високому показнику рентабельності) є:

· сучасна і "дешева" технологія, покладена в основу виробництва по переробці бобів сої;

· оптовий продаж продукції переробки сої, що дозволяє до мінімуму скоротити витрати, пов'язані зі збутом;

· низькі (у порівнянні з імпортом) експлуатаційні витрати.

· безвідходність виробничого процесу: усі продукти переробки соєвих бобів (соєва макуха і шрот) будуть використані у виробництві комбікормів і далі реалізовані як самостійний готовий продукт.

Оптимізація процесів ціноутворення на користь кінцевого споживача продукції переробки сої досягається максимально можливим скороченням ланок між виробником і кінцевим споживачем, а також установленням контролю над оптовими компаніями і проведенням єдиної цінової політики.

Пропонується (у тому числі в розрахунку ефективності), що ціни на продукцію, плановану до випуску при реалізації пропонованого проекту, нижче цін на імпортні аналоги н 10-15%.

Для просування усіх видів продукції використовується два види реклами:

· "престижна" реклама;

· реклама продукції.

Мета "престижної" реклами - створення корпоративного іміджу і досягнення популярності торгової марки. Серйозними перевагами пізнаваної компанії є:

· сприятливі умови для пропозиції нових продуктів;

· зацікавленість оптових покупців у придбанні продукції компанії.

Досить розповсюдженим каналом "престижної" реклами (комерційної пропаганди позитивного образа компанії) є організація прес-конференцій із запрошенням представників громадськості і преси. 

Основний упор рекламної акції робиться на продукти переробки соєвих бобів: текстурований соєвий білок, соєва олія, молоко і молочні соєві продукти (йогурт, сир, майонез, напої), тому що дані продукти харчування є відносно новими як в Україні так і в Росії в порівнянні з комбікормовими сумішами, що не мають потреби в дорогому представленні і рекламуванні.

Для створення іміджу і популяризації продукції ЗАТ "Консорціум" використовуються наступні канали інформації:

· "dіrect-maіl";

· періодичні видання;

· радіотелевізійні;

· образотворчі;

· глобальна світова мережа Іnternet.

При виборі каналу масової інформації основними є наступні критерії їхньої оцінки:

· охоплення;

· приступність;

· вартість;

· авторитетність.

По оцінках експертів, засоби, необхідні для просування нової продукції на відповідному ринку, досягають 2-5% від обсягу продажів і зменшуються в міру придбання ЗАТ "Консорціум" і його продукції популярності серед потенційних споживачів.


2.3 Аналіз конкурентоспроможності продукції ЗАТ „Консорціум”

 

Під конкурентоспроможністю (КС) продукту можна розуміти порівняльну характеристику споживчих і вартісних властивостей продукту, тобто

КС= К/Ц (1)

де К - загальний рівень споживчого ефекту з урахуванням різних його показників;

Ц - ціна споживання або володіння, що включає ціну покупки і вартість експлуатації і утилізації.

Показники якості, якими оцінюється рівень споживчого ефекту, вибираються експертами. Наприклад, для оцінки соєвого молока фахівці використовують такі показники, як смак, жирність, корисність.

Основними етапами алгоритму розрахунку конкурентоспроможності будуть наступні:

1. розробка на основі знання ринку і вимог до товару сукупність показників його якості;

2. вибір з цієї сукупності декількох найважливіших, назвемо їх параметрами якості;

3. кількісні характеристики значущості (а) кожного з параметрів шляхом опиту експертів при дотриманні умови i=1,m.

 = 1 (2)

4. формулювання моделі еталона - зразка товару в розрізі вибраних параметрів з позиції покупців, задавши його кількісні оцінки (niэ);

5. розробка кількісної оцінки тих же самих параметрів якості по своєму виробу (ni) і по виробу-конкуренту (nik);

6. оцінка рівня якості або споживчого ефекту свого товару (К) і товару-конкурента (Kk)по формулах:

де ai- кількісна оцінка значущості i-го параметра;

ni - кількісна оцінка i-го параметра якості по своєму виробу (ni) і по виробу-конкуренту (nik);

7. розрахунок ціни Ц споживання свого товару і встановлення ціни Цк споживання товару-конкурента з урахуванням відпускної або роздрібної ціни і експлуатаційних витрат в період користування товаром;

8. розрахунок інтегрального показника  конкурентоспроможності свого товару по відношенню до товару-конкуренту:



Поделиться:


Читайте также:




Последнее изменение этой страницы: 2020-03-02; просмотров: 491; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.21.93.44 (0.259 с.)