З’єднання рукавів з проймами

1.	2.	3.	4.	5.	6.
1.	Знайти найвищу точку окату	Р
2.	Вметати рукав в пройму	Р		По контрольних мірках	Голки нитки
3.	Перевірити правильність вметування рукава	Р
4.	Вшити рукав в пройму	М		Швом шириною 1-1,5 см	Машини 1002 клас
5.	Припуски швів розпрасувати	ВТО		На спеціальній колодці	Праска У-5

 

Обробка підкладки

1.	2.	3.	4.	5.	6.
1.	Зметати бокові і плечові зрізи	Р		Зметати ш. ш. 1,5 см	Ножиці мило голки
2.	Зшити зрізи	М		Зшити швом шириною 1,5 см
3.	Запрасувати бокові плечові шви	ВТО		Запрасувати в сторону спинки	ВТО
4.	Зметати шви рукавів	Р		швом шириною 1 см	нитки, голки
5.	Зшити шви	М		Зшивають з лицевої сторони від краю на 0,1-0,2 см	Нитки
6.	Вшити рукав у пройму	М		Швом шириною 1-1,5 см
7.	ВТО підкладки	ВТО		ВТО	ВТО

 

Таблиця 3.2.

Характеристика обладнання

№ п/п	Тип обладнання	Завод виробник	Довжина стібка	Номер ниток	Номер голок	Шв. об/хв..
Універсальна машина
1.	97-А кл.	ОЗМЛ	0-4	40-50-60	90-120	5500
2.	1022-А кл.	ОЗМЛ	0-4	40-50-60	90-150	5500
Машина зигзагоподібної строчки
3.	26 кл.	ПМЗ	0-5	40-50	100-120	2500
4.	335-121 кл.	Мінерва	0-6	40-60	90-120	600
Машина обмежувального стібка
5.	51-А кл.	ПМЗ	0-6	40-50-60	90-120	3500
6.	508-М кл.	РЛМЗМ	0-3	40-50-60	90-120	50
Петельні і закріпочні машини
7.	525	ОЗЛМ	9-32	40-60	60-75	3200
8.	811 кл.	Мінерва	11-40	40-60	90-120	600
9.	62761 р-з-ч	Мінерва	11-40	40-60	80-100	600
10.	508-М кл.	ОЗМЛ	3-7	40-50	90-120	1200
Машина зигзагоподібної строчки
11.	27-Б кл.	ПМЗ	0-22	40-50	100	100

 

Таблиця 3.3.

№ п/п	Назва обладнання	Тип	Непрів (°С)	Зволоження (%)	Час витримки (сек.)
1.	Праска	У-65	110-240	10-20	30-50
2.	Прес	ПТУ-2	100-200	20-30	0-90
3.	Пароповітряний манекен	МПВІ	100-250	30-40	0-60
4.	Прес	ПТУ-1	100-200	20-25	0-95

 

Розділ 4. Розрахунок та побудова конструкції

 

Мірки		Припуски
Сш = 18,5 СгІ = 42,5 СгІІ = 44,5 СгІІІ = 45,5 Ст = 37 Сб = 48,5 Дст = 40 Впк = 40 Дпс = 41 Шс = 18	Шг = 14 Вг = 25 Дпт = 41 Цг = 21 Оп = 28 Оз = 16 Др = 63 Дв = 100	Припус загальний 9 Роз приділення Пзаг Псп = 25% Ппр = 60% Ппіл = 15% Пзап = 1 см Пш.р. = 1 см Пв.р. = 0,4 см Пт = 4 см Пб = 3 см Поп = 8 см Поз = 6 см

 

Розрахунок креслення конструкції пальто

Побудова базової сітки

Розрахунок ширини базисної сітки АА₁ = Сг+9 = 42,5+9 = 51,5

Довжина базисної сотки АН = Дв = 100

Положення лінії грудей АГ = ⅓Сг+9 = 14+9 = 23

Положення лінії талії АТ = Дст +2 = 40+2 = 42

Положення лінії бедер ТБ = 18ч9

Визначення ширини спинки АА₂ = Ѕ Шс+2,5 = 18+2,5 = 20,5

 Визначення ширини пілочки АА₃ = Шг+(СгІІ-СгІ)+Ппіл. = 14(44,5 – 42,5)+5 =21

Визначення ширини пройми А₂А₃=А₁А-(АА₂+А₁А₃)=51,2 (20,5+21)=9,7

Положення бокового зрізу

 

Г₂Г₃ = А₂А₃

Г₂Г₄ = Ѕ Г₂Г₃  = 4,8

Побудова спинки

Визначення ширини роскка АР = ⅓ См+Пш.р. = ⅓·Ар+Пв.р. = ⅓·7,1-0,2 = 4,8. Визначення положення лінії та центра лопаток

 

АУ = 0,4·Дст = 0,4·40 = 16

УУ₁ = 0,4·Шс = 0,4·18 = 72

 

Розрахунок плечової виточки

Р₁в = 4 см – місце розміщення виточки

вв₂ = 1,5ч2 – глубина виточки

вв₁ = 7 см довжина виточки

Пройма

 

ПП₁ = ┴А₂Г₂ (баз. сіт.)

Г₂П₂ = ⅓ Г₂Г₁ =

×ПГ₂Г₄ = 2,5

Побудова пілочки

Визначення балансу виробу

 

А₁а = Дпт-Дст+Пбал. = Пбал. = 1,5 см = 41-40+1,5 = 2,5

 

Ширина горловини

 

аа₁ = АР = 71

 

3. Глубина пройми

 

аа₁ = АР+1 = 8,1 см

 

Частина плечового зрізу до нагрудної виточки

 

а₁а₃ = 4 см

а₃А₄ = 1 см

 

5. Нагрудна виточка:

а) напрямок Г₁Г₅ = Ц₂+0,5 = 21+0,5 = 21,5

б) довжина А₄Г₆ = Вч = 25

в) глубина виточки

 

А₄А₅ = 2·(СгІІ-СгІ)+(1ч2) = 2·(45,5-43,5)+1 = 6

 

г) управління сторін виточки

 

А₄Г₆ = Г₆А₅ = 27,4 см

 

6. Друга частина плечового зрізу

 

Г₃П₃ = Г₂П₁-1 = 17 см

А₅П₄ = Шп-4 = 14-4 = 10

 

7. Пройма

 

Г₃П₅ = ⅓ Г₃П₃ = 5,7

×П₅Г₃Г₄ = 2ч2,5 см

Розрахунок виточок

Визначення суми виточок по лінії талії

 

ΣВ = То¹Т₁(абоПТ₁)-(Ст+Пт) = 49,5-(38,5+3) = 49,5-41,5 = 8

 

Визначення величини однієї виточок

 

 

n – кількість виточок

Зазначення ширини борту по лінії борту

 

Б₂Б₃ = Б₂Б₄(Сб+Пр) =

 

Визначення ширини виробу по лінії низу

 

Н₂Н₃ = Н₂Н₄ = Б₂Б₃+1 = 3,3 см

Н₃Н₃¹ = Н₄Н₄¹ = Н₁Н₁¹ = 1 см.

 

Розрахунок рукава

 

ГГ₁ = Оп+Поп = 28+8 см = 36см

ГО₅ = Ѕ ГГ₁ = 18 см

0₅0 = Bd-2 = 16-2 = 14 см

Он = Др = 63 см

ОЛ₂ = Ѕ ОН-3 = Ѕ ·58-3 = 26 см

Р₂Р = ГП₂ (спинки) = 5,1 см

Р₃Р₁ = Г₃П₅ (пілочки) = 4,8 см

О₁О3 = Ѕ О₁О = Ѕ ·9 = 4,5 см

О₂О₄ = Ѕ О₂О·2 = Ѕ ·9-2 = 2,5 см.

 

Розділ 5. Розкладка лекал

 

Розкладка лекал – це складний процес який вимагає знань, навиків і дотримання технічних умов, тобто правил які закладають умову високоякості в готовому одязі і економічні витрати матеріалів.

При розкроюванні напрямок нитки основи, ворсу а також норми розходу тканини на моделі.

При розкроюванні тканини які не мають форсу, відтінку, гладко фарбованих, в смужку або клітинку, лекала можна розкладати в різних напрямках, але при цьому враховують симетрію малюнка.

У ворсових тканинах з яскраво виділяючим ворсом (драп, сукно, замш) ворс направляють у деталях зверху в низ.

При розкроюванні тканин необхідно враховувати напрямок нитки основи на деталях і слідкувати за тим щоб відхиленням не перевищувати норми.

При розкладці на тканині в смужку ніякі відхилення не допускають. Якщо на тканині тематичний малюнок то слід не забувати щоб малюнок співпадав на левах чи рельєфах.

Лекала підкладки викроюють по лекалах верху після першої примірки.

При розкроюванні тканини з дефектами необхідно слідкувати, щоб дефекти попадали у випади або в закриті частини деталей крою.

 

Таблиця 5.1.

№ п/п	Назва деталей	Кількість
		лекал	Деталей крою
1.	Пілочка центр. част.	1	2
2.	Пілочка бокова част.	1	2
3.	Комір	1	2
4.	Рукав	1	2
5.	Клапан	1	2
6.	Підборт	1	2

 

Отже, користуючись даними рекомендаціями по розкладці лекал:

Я використала спосіб згин, при якому тканину складають у двоє, а деталі викроюють по дві. Деталь нижня аналогічна верхній.