Визначення геометричних характеристик і ккд двохвінцевого регулюючого ступеня на його розрахунковому режимі 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Визначення геометричних характеристик і ккд двохвінцевого регулюючого ступеня на його розрахунковому режимі



Як уже говорилося, розрахунковим режимом регулюючого ступеня є режим часткового навантаження. У нашому випадку  й, відповідно, , де  - витрата через проточну частину на розрахунковому режимі регулюючого ступеня, a  - витрата через проточну частину, визначена при розрахунку регенеративних підігрівачів. Витрата через регулюючий ступінь більше витрати через ступені тиску на значення втрати через переднє кінцеве ущільнення. При цьому схема втрат така, що пара, пройшовши регулюючий ступінь, з камери регулюючого ступеня через розвантажувальні отвори її диска підходить до переднього лабіринтового ущільнення, і параметри пари перед ним приймаються рівними параметрам у камері регулюючого ступеня. При розрахунку втрати через переднє ущільнення визначають витрату через групу гребінців до відбору пари з ущільнення. Тиск відбору  залежить від того, куди направляється пара з ущільнення. Якщо він надходить на ущільнення лабіринту низького тиску, то тиск  на  перевищує барометричне. У турбінах з високими початковими параметрами ця пара направляється в регенеративний підігрівник або в проміжний ступінь.

Витік пари через переднє кінцеве ущільнення , , обчислюють по формулі:

 

,

 

якщо

 

 

Тут  й  - тиск і питомий об'єм перед ущільненням (тобто за регулюючим ступенем);  - коефіцієнт витрати ущільнення, залежить від конструкції ущільнення й приймається рівним ;  - площа зазору, ;  і  - діаметр і зазор в ущільненні, ; діаметр приймається по діаметру прототипу, а ;  - число звужень на ділянці, визначається по прототипу.

При тиску перед турбіною  до 3,5  число звужень можна прийняти рівним , при  понад 3,5  - . Для діафрагменних ущільнень число звужень приймаємо з інтервалу .

Якщо , то

 

,

 

де  й для перегрітої пари при , .

Розмірність тиску - , питомого об'єму - .

Таким чином, витрата на розрахунковому режимі регулюючого ступеня , , визначається співвідношенням

 

.

 

Зберігаємо на розрахунковому режимі регулюючого ступеня всі параметри ізоентропного розширення, знайдені в орієнтовному розрахунку:

 

;  і т.д.

 

ККД на окружності колеса:

 

.

 

Тут


 - втрати в соплах, ;

 - втрати на робочих лопатках першого вінця, ;

втрати в напрямному апараті, ;

втрати на робочих лопатках другого вінця, ;

 - втрати з вихідною швидкістю, .

Розмірність швидкостей - .

Швидкості виходу з лопаткових вінців:

 

;

;

,

 

де ,  і  - швидкості на вході у вінці,, ,

а швидкість , де перепад на соплах .

Для першого робочого вінця

 

;

.

 

 

Приймаючи  , , визначаємо:

 


;

;

.

 

Для напрямного вінця

 

;

 

Приймаючи  , , знаходимо:

 

;

;

;

.

 

Вихідні кути решітки для забезпечення плавної зміни висот лопаток приймаємо такими:

 

,

,

,

.


Перепади ентальпії в решітці, :

 

;

;

,

 

де прийнято ; ; ;

 

 

Коефіцієнти швидкості , ,  і  визначаємо по графіках [1], приймаючи відношення  таким, як у турбіни-прототипу.

Тиск за сопловими решітками

 

.

 

Якщо розширення в соплах ступеня надзвукове  , то для трикутника швидкості необхідно врахувати відхилення потоку в косому зрізі решітки:

 

.

 

Тут швидкість  і питомий об'єм  визначають на виході із соплових решіток (рис. 2.5).

 


Рисунок 2.5 – Процес розширення пари в регулюючому ступені

 

Швидкість на виході із сопла розрахована раніше, параметри на виході із сопла:

 

,

3091,456 ;

2,520 ;

,

3122,141 ;

0,108 .

 

Критична швидкість на виході із сопел , м/с:

 

,


де  для перегрітої пари,  для вологої пари, а

571,071 .

Для визначення  необхідно знайти критичний тиск , :

 

,

1,747 .

 

Критичні параметри в горлі сопла:

 

3110,000 ;

121,089 ;

,

9,958 ;

,

3004,865 ;

7,002 ;

3127,000 ;

0,157 .

 

Далі для перерізу на виході з першого робочого вінця:

 

6,831 ;

3011,776 ;

2,426 ;

,

3131,800  ;

0,114 ;

6,863 .

 

На виході з напрямного апарата:

 

,

3117,776 ;

2,301 ;

,

3134,473 ;

0,120 ;

6,891 .

 

На виході із другого робочого вінця:

 

,

3117,889 ;

2,165 ;

,

3125,908 ;

0,1267 .

 

При проектуванні двохвінцевих ступенів швидкості сверхкритичне витікання звичайно зустрічається тільки на першому сопловому апараті. Тому розрахунок наступних вінців ведуть по залежностях для докритичного витікання. Для розрахунків висоти лопаток необхідно знайти площу вихідних перетинів решіток , :

 

, при

 

Або

 

, при

 

На наступних вінцях витікання звичайно докритичне:

 

;

;

.

 

Розмірність витрати - , питомого объе'ма - , швидкостей - . Знаючи площу соплового апарата, можна визначити:

 

.

 

Оптимальне з погляду ККД ступеня значення парциальності для двохвінцевого ступеня може бути знайдене приблизно по формулі:


 

де  в.

Знаючи оптимальну парциальність, можна уточнити прийняті в орієнтовному розрахунку висоти лопаток на виході із всіх вінців:

 

;

;

;

.

 

Відносні втрати на тертя диска робочого колеса й бандажа в паровому середовищі , розраховуються за виразом:

 

,

0,02005,

 

де розмірність  й  - .

Втрати на вентиляцію й вибивання , мають місце тільки в ступенях при наявності парциальності:

 

,

0,014;

,

0,009.

 

Тут  - число вінців робочих лопаток у ступені, а  - число сегментів соплового апарата.

Внутрішній ККД ступеня

 

,

 

Внутрішня потужність ступеня

 

0,730 :

,

5187,695 .

 

Відклавши в  діаграмі суму внутрішніх втрат, визначаємо стан пари за регулюючим ступенем у його розрахунковому режимі:

 

, де ,  (рис. 2.6)

 

Результати розрахунку регулюючого ступеня зводимо в таблицю 2.5.

 

Таблиця 2.5 – Розрахунок регулюючого ступеня

Параметр Сопловий апарат Перший лопаточний вінець Направляючий апарат Другий лопаточний вінець
Степінь реактивності ρл, ρн, ρ'л - 0,024 0,023 0,0216
Теплоперепади hос, hл, hна, h'л, кДж/кг 414,596 10,365 14,511 16,584
Коефіцієнти швидкості φ, ψ, ψн, ψ' 0,958 0,956 0,935 0,936
Швидкості виходу С1, W2, C'1, W'2, м/с 827,588 652,132 488,750 357,137
Кути виходу α1, β2, α'1, β'2, град 10 13,446 16,870 22,026
Втрати в решітках Δhc, Δhл, Δhна, Δh'л, кДж/кг 30,685 20,024 17,184 9,019
Удільні об'єми за решітками Vc, Vл, Vн, V'л, 0,108 0,114 0,120 0,126
Площі горлових відсіків Fс, Fл, Fн, F'л, 0,002 0,003 0,004 0,006
Висоти лопаток lс, lл, lн, l'л, м 0,019312 0,022346 0,025253 0,028238

 

Рисунок 2.6 – Трикутники швидкостей ступеня швидкостей

 

Розрахунок ступенів тиску

Розрахунок проводиться послідовно від першого до останнього ступеня. Початкова точка розрахунку — параметри в камері регулюючого ступеня на номінальному режимі роботи турбіни . Вихідні дані для розрахунку зводяться в таблицю 2.4, а розрахунок проточної частини в таблицю 2.6, трикутники швидкостей (рис. 2.11)

Порядок розрахунку для всіх ступенів однаковий.

Знаходимо перепад ентальпій у соплах  , :

 

,

 

і швидкість витікання із сопел , :

 


.

 

Втрати в соплах

 

, :

 

Використаний теплоперепад у соплах

 

, :

 

Параметри пари за соплом (рис. 2.7).:

 

, де ;

;

;

;

 .

.

 

Якщо в соплових решітках установлюється критична швидкість, то в розрахунку необхідно врахувати відхилення потоку в косому зрізі решіток і знайти площу горлового перетину решітки. Тут витрата через сопловий апарат  виявляється менше витрати на вході в ступінь на значення втрат через діафрагменне ущільнення. Наприклад, для першого ступеня тиску

 

.


Витік через диафрагмене ущільнення рахується по тим самим формулам, що й витік через переднє кінцеве ущільнення.

 

Рисунок 2.7 – Процес розширення в ступені тиску

 

Уточнюємо висоту соплових лопаток , , зберігаючи прийняте в орієнтовному розрахунку значення  й :

 

.

 

Кут входу на робочі лопатки у відносному русі , :

 

,


і швидкість входу потоку на робочі лопатки , :

 

.

 

Перепад тепломісткості на робочих лопатках , :

 

 

і відносна швидкість виходу з робочих лопаток , :

 

.

 

Втрати на робочих лопатках, , :

 

.

 

Далі обчислюємо параметри гальмування на вході в робочі решітки:

 

;

.

 

Параметри дійсного стану за робочою лопаткою (рис. 2.7):

 

; ;

;


;

.

 

Далі можна розрахувати осьову складову швидкості виходу з робочих лопаток в абсолютному русі , :

 

.

 

Вважається, що весь витік через діафрагмове ущільнення іде в розвантажувальні отвори диска, витрату через робочі лопатки , , можна визначити як різницю витрати через сопло й периферійний витік:

 

.

 

Значення відносної витрати через периферійне ущільнення можна знайти з вираження

 

,

де  ;

 

;

 - число гребенів в ущільненні, можна прийняти з інтервалу ;

 - коефіцієнт витрати сопла [1]

 


Рисунок 2.8 – До визначення втрат від витоку в периферійний зазор

 

Знаходимо кут виходу потоку у відносному русі , :

 

,

 

і кут виходу в абсолютному русі , :

 

,

 

швидкість виходу з робочих лопаток в абсолютному русі , :

 

.

 

При цьому необхідно виконати умову:

.

Втрати з вихідною швидкістю , :

 

.


ККД на окружності колеса (лопатковий ККД)

 

.

 

Далі для визначення відносного внутрішнього ККД ступеня необхідно обчислити внутрішні втрати:

втрати на тертя й вентиляцію ,

 

,

 

де ,  - потужність тертя й вентиляції, , визначається так само, як і при розрахунку регулюючого ступеня; втрати від витоку в периферійне ущільнення обандаженого ступеня , :

 

,

.

 

Втрати від витоків необандаженого ступеня можна знайти з вираження

 

,

 

де

.

Втрати від витоку через діафрагмове лабіринтове ущільнення вважається пропорційними витраті через них , :


.

 

Відносний внутрішній ККД ступеня:

 

 

Якщо ступінь працює в області вологої пари, то додаткові втрати від наявності вологи , , можна визначити з вираження

 

,

 

де  й  - початкова й кінцева вологість процесу розширення в ступені;

 - перепад ентальпії, що спрацьовується в ступені в області вологої пари (рис. 2.9).

 

Рисунок 2.9 – До визначення втрат від вологості

 

Розраховуємо внутрішній ККД ступеня з урахуванням втрат від вологості:


.

 

Визначаємо потужність щабля N, квт:

 

.

 

Для більшої точності на  діаграмі відкладаємо суму втрат  від точки, що відповідає ізоентропійному розширенню на робочих лопатках, і знаходимо точку, що відповідає стану пари за ступенем без обліку втрати з вихідною швидкістю:

 

;

.

 

Точка початку процесу розширення в наступному ступені залежить від умов використання кінетичної енергії потоку на виході з попереднього ступеня:

 

,

 

де - коефіцієнт використання вихідної швидкості , що залежить від конструктивних особливостей проточної частини на ділянці ступенів, що розраховують. Якщо  й кінетична енергія потоку використається повністю, то початок процесу в наступному ступені перебуває в точці

 


;

,

 

і розташовуваний теплоперепад наступного ступеня

 

.

 

Якщо швидкість виходу з попереднього ступеня губиться повністю, то параметри на вході в наступний ступінь , , . Якщо ж швидкість  використається частково, то загублена енергія :

 

;

;

.

 

Після розрахунку всіх ступенів визначаємо сумарну внутрішню потужність турбіни , :

 

 

21838.047

і відносної внутрішній ККД турбіни

 


,

 

де  -теоретична потужність турбіни,  (рис. 2.10):

 

 

23643,618

0,924

 

Рисунок 2.10 – До визначення теоретичної потужності турбіни

 

Завдяки поверненню тепла ККД турбіни більше, ніж ККД окремих ступенів.

 


 

Найменування величини

Номер ступеня

2 3 4 5 6 7
Середній діаметр соплових решіток Dср, м 873 876 880 884 890 922
Ступінь парциальності ε 0,666 0,706 0,749 0,800 0,855 0,855
Окружна швидкість U, м/с 164,47 165,03 165,792 166,546 167,67 173,705
Відношення U/Cф 0,521 0,521 0,567 0,534 0,583 0,533
Секундна витрата пари G, кг/с 21,128 20,704 20,324 19,903 19,569 19,907
Тиск на вході в ступінь 2,759 2,259 1,835 1,502 1,200 0,965
Адіабатичний перепад ступеня h0, кДж/кг 57,175 57,082 53,012 56,945 52,924 64,642
Перепад ентальпій по загальмованих параметрах h0*, кДж/кг 57,175 57,082 57,008 56,945 56,911 64,642
Реактивність на сер діаметрі лопатки ρср 0,203 0,200 0,325 0,240 0,360 0,235
Перепад у соплах hс*, кДж/кг 45,572 45,666 38,480 43,278 36,423 49,451
Коефіцієнт швидкості φ 0,945 0,947 0,949 0,951 0,953 0,955
Швидкість витікання пари із сопла C1 285,29 286,19 263,269 279,788 257,21 300,334
Втрати кінетичної енергії в соплах Δhс 4,875 4,712 3,825 4,137 3,343 4,350
Тиск пари за соплом Pc, МПа 2,354 1,920 1,593 1,271 1,037 0,782
Питомий об'єм за сопловим апаратом vc, м3/кг 0,120 0,142 0,165 0,198 0,233 0,292

 

Найменування величини

Номер ступеня

8 9 10 11 12 13
Середній діаметр соплових решіток Dср, м 0,930 0,936 0,950 0,988 1,036 1,090
Ступінь парциальності ε 0,934 1,000 1,000 1,000 1,000 1,000
Окружна швидкість U, м/с 175,21 176,34 178,980 186,139 195,18 205,356
Відношення U/Cф 0,578 0,548 0,592 0,561 0,628 0,652
Секундна витрата пари G, кг/с 19,103 18,824 15,888 19,103 18,957 18,825
Тиск на вході в ступінь 0,730 0,555 0,406 0,298 0,204 0,138
Адіабатичний перепад ступеня h0, кДж/кг 60,108 64,621 60,189 68,575 68,033 72,395
Перепад ентальпій по загальмованих параметрах h0*, кДж/кг 64,633 64,621 64,713 68,575 72,834 77,493
Реактивність на сер діаметрі лопатки ρср 0,350 0,275 0,380 0,310 0,450 0,490
Перепад у соплах hс*, кДж/кг 42,012 46,850 40,122 47,317 40,058 39,522
Коефіцієнт швидкості φ 0,957 0,959 0,961 0,963 0,965 0,967
Швидкість витікання пари із сопла C1 277,40 293,55 272,226 296,243 273,14 271,868
Втрати кінетичної енергії в соплах Δhс 3,535 3,763 3,068 3,437 2,755 2,565
Тиск пари за соплом Pc, МПа 0,605 0,444 0,332 0,230 0,162 0,109
Питомий об'єм за сопловим апаратом vc, м3/кг 0,359 0,460 0,582 0,777 1,060 1,515

 

Найменування величини

Номер ступеня

14 15 16 17
Середній діаметр соплових решіток Dср, м 1,171 1,250 1,316 1,374
Ступінь парциальності ε 1,000 1,000 1,000 1,000
Окружна швидкість U, м/с 220,61 235,50 247,934 258,862
Відношення U/Cф 0,640 0,658 0,703 0,735
Секундна витрата пари G, кг/с 15,889 15,818 15,768 15,734
Тиск на вході в ступінь 0,089 0,052 0,029 0,016
Адіабатичний перепад ступеня h0, кДж/кг 82,978 85,951 86,949 88,020
Перепад ентальпій по загальмованих параметрах h0*, кДж/кг 82,978 85,951 86,949 88,020
Реактивність на середньому діаметрі лопатки ρср 0,470 0,500 0,562 0,600
Перепад у соплах hс*, кДж/кг 43,979 42,975 38,084 35,208
Коефіцієнт швидкості φ 0,969 0,971 0,973 0,975
Швидкість витікання пари із сопла C1 287,38 284,67 268,533 258,726
Втрати кінетичної енергії в соплах Δhс 2,684 2,456 2,029 1,738
Тиск пари за соплом Pc, МПа 0,068 0,040 0,023 0,012
Питомий об'єм за сопловим апаратом vc, м3/кг 2,317 3,746 6,226 10,883

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2020-03-02; просмотров: 228; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.138.192.146 (0.315 с.)