Актуальність і ступінь дослідженості проблеми.

ЗМІСТ

 

Вступ.............................................................................................................. 3

Розділ 1. Теоретико-педагогічні умови використання українських народних традицій та обрядовості у моральному вихованні молодших школярів................... 6

1.1. Особливості організації морального виховання у початковій школі.. 6

1.2. Морально-виховний потенціал українських народних традицій та обрядів 20

1.3. Організація морального виховання молодших школярів на засадах народної педагогіки....................................................................................................... 43

Розділ 2. Практика використання українських народних традицій та обрядовості у моральному вихованні молодших школярів............................................... 59

2.1. Аналіз наявності досвіду використання народних традицій та обрядів морального виховання у початковій школі...................................................................... 59 2.2. Шляхи підвищення ефективності використання українських народних традицій та обрядовості у моральному вихованні молодших школярів....................... 73

Висновки........................................................................................................ 77

Список використаних джерел....................................................................... 78

ВСТУП

 

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ВИКОРИСТАННЯ УКРАЇНСЬКИХ НАРОДНИХ ТРАДИЦІЙ ТА ОБРЯДОВОСТІ У МОРАЛЬНОМУ ВИХОВАННІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИКА ВИКОРИСТАННЯ УКРАЇНСЬКИХ НАРОДНИХ ТРАДИЦІЙ ТА ОБРЯДОВОСТІ У МОРАЛЬНОМУ ВИХОВАННІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

ВИСНОВКИ

 

На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури з теми дослідження, ми визначили:

1. сутність поняття "моральне виховання", структуру морального виховання, розкрили значення понять "моральна культура" та "моральні норми", визначили особливості формування моральної культури та моральних норм у початковій школі, виявили критерії моральної вихованості молодших школярів;

2. сутність понять "народна педагогіка" та "етнопедагогіка", "народні традиції" та "обряди", визначили, якими бувають обряди, виділили засоби народної педагогіки, класифікацію українських народних пісень і, взагалі, українського фольклору, виділили, що належить до народних промислів і ремесел, які державні символи України і народні символи існують, з'ясували, що українські народні традиції та обряди посідають почесне місце в історії українського народу і тісно пов'язані з моральним вихованням;

3. доцільність використання українських народних традицій та обрядовості у моральному вихованні молодших школярів;

4. сучасні підручники та методичні посібники не достатньо приділяють уваги використанню досвіду українських народних традицій та обрядів на засадах народної педагогіки;

5. формування морального виховання у початковій школі на засадах народних традицій та обрядів здійснюється не тільки у навчально-виховній роботі в школі, але й у повсякденному житті; в цьому допомагає використання українських народних свят, усних журналів, заочних подорожей, проведення систематичних бесід, прогулянок, екскурсій, вечорів питань та відповідей, які при щеплюють молодшим школярам любов до українських народних традицій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Азбука нравственного воспитания / Под ред. И.А.Каирова, О.С.Богдановой. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Просвещение, 1979. – 318 с.

2. Андрющенко М.Н. Понятие эффективности и его философский смысл: Философские и социологические исследования. – Л., 1971. – 519 с.

3. Богуш А.М., Лисенко Н.В. Українське народознавство в дошкільному закладі: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 1992. – 398 с.

4. Виноградов Г.С. Народна педагогіка. – Иркутск, 1926. – 263 с.

5. Волков Г.Н. Этнопедагогика. – Чебоксары, 1974. – 396 с.

6. Волков Г.Н. Чувашская народная педагогика. – Чебоксары, 1956. – 416 с.

7. Воропай О. Звичаї нашого народу. – К.: Оберіг, 1993. – 562 с.

8. Вудвуд Л.Ф., Вудвуд І.М. 3 батьківської криниці. Українське народознавство / За заг. ред. А.П. Загнітка. – Донецьк: Центр підготовки абітурієнтів, 2000. – 256 с.

9. Гнатюк В. Зміст і форми національного виховання учнів // Рідна школа. – 1999. – № 9. – С. 17–20.

10. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. – К.: Либідь, 1997. – 376 с.

11. Гусев В.Е. Эстетика фольклора. – Л., 1967. – 423 с.

12. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка. – М.: Русский язык, 1978. – Т. 2. – 779 с.

13. Дейч О. Народна творчість у вихованні школярів // Початкова школа. – 1998. – № 7. – С. 54–55.

14. Докутіна О.М. Підготовка батьків до морального виховання дітей // Початкова школа. – 1990. – № 3. – С. 53–55.

15. Журавський В.С. Вища освіта як фактор державотворення і культури в Україні. – К.: Вид. дім „Ін Юре”, 2003. – 416 с.

16. Загрева В.Я. Народознавство в навчально-виховному процесі // Початкова школа. – 1995. – № 5–6. – С. 35–39.

17. Измайлов А.Э. Народная педагогика. Педагогические воззрения народов Средней Азии и Казахстана. – М., 1991. – 316 с.

18. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання. – К.: Вища шк., 1997. – 304 с.

19. Ковальчук О.В. Українське народознавство. Книга для вчителя. – К.: Освіта, 1992. – 176 с.

20. Критерії моральної вихованості молодших школярів: Книга для вчителя / За ред. І.Д. Беха, С.Д. Максименка. – К.: Рад. шк., 1989. – 96 с.

21. Кукушин В.С. Современные педагогические технологии. – Ростов-на-Дону: «Феникс», 2003. – 448 с.

22. Кучинський М.В. Роль усної народної творчості у розвитку молодших школярів // Початкова школа. – 1995. – № 1. – С. 13–19.

23. Лозова В.І., Троцько Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання. – Харків, 1997. – 338 с.

24. Любар О.О., Стельмахович М.Г., Федоренко Д.Т. Історія української педагогіки. – К., 1998. – 357 с.

25. Маленкова Л.И. Теория и методика воспитания. – М.: Пед. общество России, 2002. – 480 с.

26. Матвієнко О.В. Основи морального виховання особистості молодшого школяра. – К.: Стилос, 1999. – 154 с.

27. Медвідь Л.А. Історія національної освіти і педагогічної думки в Україні. – К.: Вікар, 2003. – 335 с.

28. Мишанич С.В. Усна народна творчість // Культура і побут населення України. – С. 169–174.

29. Монахов Н.И. Изучение эффективности воспитания: теория и методика: (Опыт экспериментального исследования). – М.: Педагогика, 1981. – 144 с.

30. Моковенко О. Народні символи України // Початкова школа. – 1998. – № 8. – С. 57–60.

31. Національна доктрина розвитку освіти України // Освіта. – 11-18 липня 2001 р. – С. 2–6.

32. Нова радість стала (колядки та щедрівки) / За ред. А.С. Лук'яненка. – К.: Веселка, 1991. – 33 с.

33. Освітні технології / За ред. О.М. Пєхоти. – К.: А.С.К., 2002. – 255 с.

34. Педагогика / Под ред. Г. Нойнера, Ю.К. Бабанского. – М.: Педагогика, 1984. – 368 с.

35. Педагогика / Под ред. Ю.К. Бабанского. — М.: Просвещение, 1983. – 608 с.

36. Педагогическая энциклопедия / Под ред. И.А. Каирова, Ф.Н. Петрова и др. – М.: Советская Энциклопедия, 1966. – Т. 3. – 880 с.

37. Пересунько О.О. Виховання любові до рідної мови через народні традиції // Початкова школа. – 1990. – № 6. – С. 15–20.

38. Подласый И.П. Педагогика начальной школы. – М.: ВЛАДОС, 2001. – 400 с.

39. Програми середньої загальноосвітньої початкової школи 1–4 (1–3) класи. – К.: Блиц, 1997. – 205 с.

40. Психология: Словарь / Под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. – Л., 1971. – 519 с.

41. Сисоєва С.О., Соколова І.В. Нариси з історії розвитку педагогічної думки. – К.: Центр навч. літ., 2003. – 308 с.

42. Стельмахович М.Г. Етнопедагогічні основи вивчення народознавства в школі // Початкова школа. – 1990. – № 12. – С. 2–8.

43. Стельмахович М.Г. Народна педагогіка. – К., 1985. – 256 с.

44. Суханов И.В. Обычаи, традиции и преемственность поколений. – М., 1976. – 362 с.

45. Сухомлинський В.О. Вибрані твори. В 5-ти т. – К.: Рад. школа, 1976. – Т. 2. – 670 с.

46. Сявавко С.І. Українська етнопедагогіка в її історичному розвитку. – К., 1974. – 241с.

47. Українське народознавство / За ред. С.П. Павлюка, Г.Й. Горинь, Р.Ф. Кирчіва. – Львів: Фенікс, 1994. – 608 с.

48. Український дитячий фольклор / За ред. В.С. Шило. – К.: Академія наук УРСР, 1962. – 248 с.

41. Українські народні прислів'я та приказки. – К., 1963. – 263 с.

49. Ушинський К.Д. Про народність у громадському вихованні. Виховання і характер // Історія дошкільної педагогіки. Хрестоматія / Упоряд. З.Н. Борісова, В.З. Смаль. – К., 1990. – 652 с.

50. Художні промисли: Теорія і практика // Зб. наукових праць. – К., 1985. – 603 с.

51. Цимбалюк В. Українська література: Підручник для 7 кл. Пробний. – К.: Освіта, 1995. – 543 с.

52. Читанка: підручник 4(3) класу початкової школи / За ред. Н.Ф. Скрипченко, О.Я. Савченко, П.Й. Волошина. – 4-те вид. – К.: Освіта, 1995. – 336 с.

53. Читання в 4 кл. чотирирічної початкової школи: Посібник для вчителя / За ред. Л.К. Балацька, М.М. Миронов, Т.Ю. Горбунцова. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Рад. шк., 1979. – 143 с.

54. Щуркова Н.Е. Практикум по педагогической технологии. – М., 1998. – 250 с.

ЗМІСТ

 

Вступ.............................................................................................................. 3

Розділ 1. Теоретико-педагогічні умови використання українських народних традицій та обрядовості у моральному вихованні молодших школярів................... 6

1.1. Особливості організації морального виховання у початковій школі.. 6

1.2. Морально-виховний потенціал українських народних традицій та обрядів 20

1.3. Організація морального виховання молодших школярів на засадах народної педагогіки....................................................................................................... 43

Розділ 2. Практика використання українських народних традицій та обрядовості у моральному вихованні молодших школярів............................................... 59

2.1. Аналіз наявності досвіду використання народних традицій та обрядів морального виховання у початковій школі...................................................................... 59 2.2. Шляхи підвищення ефективності використання українських народних традицій та обрядовості у моральному вихованні молодших школярів....................... 73

Висновки........................................................................................................ 77

Список використаних джерел....................................................................... 78

ВСТУП

 

Актуальність і ступінь дослідженості проблеми.

Освіта – стратегічна основа розвитку особистості, суспільства, нації й держави, запорука майбутнього, найбільш масштабна і людиноємна сфера суспільства, його політичної, соціально-економічної, культурної й наукової організації. Вона є засобом відтворення й нарощування інтелектуального, духовного потенціалу народу, виховання патріота і громадянина дієвим чинником модернізації суспільства, зміцнення авторитету держави та на міжнародній арені.

За роки незалежності в Україні визначено нові пріоритети розвитку освіти, створено відповідну правову базу, розпочато практичне реформування галузі на основі приєднання до Болонського процесу.

За цих умов освіта спрямована на втілення в життя української національної ідеї. Вона підпорядкована консолідації українського народу в українську націю, яка прагне жити у співдружності з усіма народами і державами світу.

Освіта виховує громадянина і патріота України, прищеплює любов до української мови і культури, повагу до народних традицій. Вона підпорядкована формуванню системи національних інтересів як головних пріоритетів світоглядної культури, вихованню поваги до народів світу.

Система освіти має забезпечувати:

- збереження і продовження української культурно-історичної традиції, виховання шанобливого ставлення до державних святинь, української мови і культури, історії і культури народів, які проживають в Україні, формування культури міжетнічних відношень;

- виховання людини демократичного світогляду і культури, яка дотримується прав і свобод особистості, з повагою ставиться до традицій народів і культур світу, національного, релігійного, мовного вибору особистості, виховання культури миру і міжособистісних відношень та інші.

Однак те, що відображено в законі “ Про освіту ”, не знаходить конкретний вияв у практиці. Наукові джерела переконливо доводять, що дитина не знаходиться під постійним виховуючим впливом матеріальної і духовної культури свого народу. До виховного процесу не повною мірою включаються: принцип національного виховання, принцип культуровідповідності, принцип народності, які передбачають створення умов для засвоєння новим покоління історії свого народу, його мови, засвоєння і примноження духовної культури, національних традицій, звичаїв, забезпечуючи духовну єдність поколінь.

Ці принципи необхідні для найповнішого розкриття природних схильностей дитини і розвитку її здібностей, виявлення етно-психологічних особливостей та національного і морального виховання особистості. Однак сучасна етнокультурна ситуація в Україні далека від тієї, яка потрібна для повноцінного духовного та інтелектуального відродження народу. Діти не залучаються з раннього віку до культури та історії свого народу, бо не знаходяться під прямим формуючим впливом україномовного середовища. Не використовують повною мірою своїх можливостей заклади народної освіти, хоча протягом останніх років і відбулися значні зрушення в українському шкільництві. Маємо на увазі не лише загальний процес демократизації школи, а й виникнення нових концепцій та дисциплін, до яких входить і народознавство. Звичайно, введення до шкільної програми такого предмета не вирішить остаточно виховних завдань, але принаймні дасть підґрунтя для майбутньої роботи у плані створення національної системи освіти і виховання.

Проблема морального виховання привертала й привертає увагу багатьох вчених: психологів, педагогів та методистів. Зокрема, розробкою питань морального виховання займалися такі провідні вчені: В. Гнатюк, В. Лозова, В. Сухомлинський, Г. Троцко, М. Стельмахович, В. Ковальчук, О. Матвієнко, С. Карпенчук, С. Сявавко.

Актуальність досліджуваної проблеми й обумовила вбір теми нашого дослідження – "Українські народні традиції та обрядовість у моральному вихованні молодших школярів".

Об'єкт дослідження – моральне виховання молодших школярів.

Предмет дослідження – українські народні традиції та обрядовість як засіб морального виховання молодших школярів.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та практично проілюструвати ефективність здійснення морального виховання на засадах народної педагогіки.

Завдання дослідження:

1. На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури з теми дослідження розкрити сутність поняття "моральне виховання" та виявити критерії моральної вихованості молодших школярів.

2. На підставі аналізу наукових джерел з теми дослідження розкрити сутність понять: "українські народні традиції" та "обрядовість".

3. Теоретично обґрунтувати доцільність використання українських народних традицій та обрядовості у моральному вихованні молодших школярів.

4. Практично проілюструвати шляхи використання українських народних традицій та обрядовості у моральному вихованні молодших школярів у сучасній школі.

Методи дослідження: аналіз психолого-педагогічної літератури з теми дослідження, вивчення та узагальнення передового педагогічного досвіду та досвіду народу, вивчення народних традицій та обрядовості.