Загальна характеристика соціального стану Чернівецької області та Хотинського району

Чернівецька область або Буковина територіально найменша і наймолодша область України. Це унікальний край, в якому поєднані історична доля Північної Буковини та частини Бессарабії. Розташований на перехресті магістральних шляхів Центральної, Південної та Східної Європи, цей шматочок української землі, в силу свого політичного становища завжди був предметом зазіхань з боку сусідніх країн.

Область утворена 7 серпня 1940 року. В сучасних її межах територія області сягає 8,1 тисячі метрів квадратних (це 1,3% території країни). Розташована трикутником на південному заході України, з півдня та південного заходу вона виходить на державний кордон з Румунією та Молдовою, а з заходу межує з Івано-Франківською, з півночі - Тернопільською та Хмельницькою, зі сходу - Вінницькою областями.

Область має добре залізничне, автошляхове та авіаційне сполучення як із зарубіжними країнами, так і з сусідніми областями.

Область поділяється на 11 адміністративних районів. Буковина цікава тим, що увібрала в себе усі притаманні нашій державі особливості. На цій землі споконвіків поряд з українцями у злагоді і мирі жили люди понад 80 національностей. Тому область прославилася толерантними взаємостосунками між представниками різних етнічних груп, які збережені до сьогодні.

За переписом 2001 року в області проживає українців – 75,0%, румунів - 12,5%, молдован – 7,3%, росіян – 4,1%, євреїв – 0,2%, поляків -0,3 %, білорусів - 0,2%,інші національності – 0,4%.

Затяжна економічна криза відобразилась і на рівні життя мешканців Буковини. Не обминула їх і страшна Чорнобильська трагедія (до зони посиленого радіологічного контролю належать 14 населених пунктів). Медиків області турбують наслідки так званої хімічної хвороби дітей, яка у 2000 роках, на жаль, знову має випадки серед чернівецьких дітей.

З 1998 році завдяки зусиллям обласної ради та обласної державної адміністрації вдалося втримати і закріпити тенденцію з нарощування темпів промислового виробництва. Але область наразі залишається дотаційною і самі дотації надходять не в повному обсязі.

Зростання середньомісячної заробітної плати можна прослідкувати на малюнку. Середньомісячна зарплата буковинців у 2005 році становила 621,20 грн., у 2006 році – 819,00 грн. та за 1 квартал 2007 році – 881,00 гривень, хоча цей показник в Україні був значно вищим – відповідно в 2005 році – 806,00 грн., в 2006 році – 1041,00 грн. та в 1 кварталі 2007 року – 1161,00 гривня.

Як бачимо середньомісячна заробітна плата постійно зростає, але в порівнянні показником по Україні вона менша за нього на 25 %.

 

 

Рис.2.1 – Середньомісячна заробітна плата Чернівецької області в порівнянні з Україною

 

Заборгованість по зарплаті існує тільки на 2 підприємствах Хотинського району: перше - економічно неактивне, а друге підприємство-банкрот і складає 168,1 тис. гривень.

З працездатних мешканців зайняті лише 60 відсотків. Щороку з різних галузей промисловості вибуває 9-11 тисяч осіб.

Значна частина населення не зайнята продуктивною працею. Особливо турбує ситуація в гірських населених пунктах, де відсоток безробіття найвищий, тому зайве пояснювати в якому становищі опинилися пенсіонери, інваліди, багатодітні сім’ї, одинокі непрацездатні громадяни, які не регулярно і не в повному обсязі отримують державну допомогу.

Обласний центр Буковини, місто Чернівці, вперше згадується в грамотах 1408р. Територія – 8,1 тис. кв. км і населення близько 240,6 тисячі чоловік. Адміністративно поділяється на три райони: Ленінський, Першотравневий, Садгірський.

Ось в такому середовищі живе (чи намагається жити) часточка Чернівецької області - Хотинський район з центром у м. Хотин.

За статистичними даними станом на 01.01.2007 року в Хотинському районі проживає 72398 жителів. В тому числі пенсіонерів - 22550 чоловік. Серед них інвалідів І групи - 508; ІІ групи - 2126; ІІІ групи - 1183; інвалідів І по зору –2; інвалідів дитинства до 16 років - 4088.

Ці категорії населення безумовно потребують підтримки з боку держави, бо майже 80% їх опинилися за межею бідності.

Причини цього криються, насамперед, у погіршенні демографічної ситуації та безробітті.

У районі відбувається щорічне зменшення трудових ресурсів за рахунок перевищення смертності над народжуваністю. Прослідкуємо цей процес на малюнку.

В 2005 році смертність переважає майже в двічі (померлих - 1234 чоловіка, а народилося 662 дитини).

.Рис. 2.2 – Стан народжуваності та смертності Хотинщини

 

В 2004 та 2006 смертність більша за народжуваність приблизно на 35 %. Ця тенденція носить загрозливий характер щодо відтворення трудових ресурсів Хотинщини. Хоча згідно Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» допомога при народженні дитини, яка становить 8500 грн., повинна була б стимулювати до народження, наведені вище дані свідчать про скрутне соціальне становище батьків, які не спішать народжувати. На нашу думку необхідно створити більше стимулів молодим сім’ям, через надання різних видів допомог для того, щоб відбувався природній приріст населення. Одиниці сімей Хотинщини наважуються на третю дитину.

Одночасно з цим з малюнка ми бачимо, що в 2006 році зменшилась смертність в порівнянні з попередніми роками. Це теж є гарний показник, якій свідчить про покращення рівня життя населення, зокрема пенсіонерів.

Соціально-демографічна структура незайнятих осіб на ринку праці продовжує залишатися стабільною протягом майже двох років. Масове безробіття в Україні значно зменшує кількість працюючого населення, збільшується кількість пенсіонерів. Одночасно збільшується демографічне навантаження на працездатне населення.

 

Отож, на ринку праці нині далеко не безхмарна погода. Подолання безробіття повинно стати спільною турботою всіх, хто переймається проблемою соціально-економічного розвитку України.

І оскільки всі ті проблеми, що є в Україні, стосуються найбільше громадян похилого віку, інвалідів, то ці проблеми, установи соціального захисту, та й вся соціальна політика держави повинна вирішувати комплексно, вживати заходів до покращення всієї системи загалом.