Особливості термінології, що застосовується в лісопромисловості

Розвиток науково – технічного прогресу у всіх галузях народного господарства, застосування комп'ютерної техніки в діяльності людини ставлять все більш високі вимоги до мови, яка використовується в науці, техніці та її складової частини – термінах.

Терміни – основні носії інформації в планово – економічних, звітно – статистичних, оперативних, наукових, проектно – конструкторських, нормативно – технічних документах, документах, зв'язаних з проектуванням, розробкою та впровадженням нових виробів, прогресивних матеріалів, сучасних засобах механізації, автоматизації виробничих процесів. Зі зростанням обсягів знань виникає велика кількість нових науково – технічних понять (термінів). В той же час існуючі поняття розвиваються, діляться, наповнюються новим змістом, а частина термінів відмирає.

На практиці замість термінів та визначень понять часто застосовуються описові вирази довільної структури в основному шляхом „перекваліфікації” термінів даної та інших галузей з використанням слів побутової лексики або шляхом запозичення їх із іноземних мов. Ці причини „затуманюють” поняття, заважають їх точному та однозначному розумінню, ускладнюють користування управлінською, науково – технічною літературою, проектною та нормативно – технічною документацією та змушують звертатися до нової творчості термінів.

Термінологія лісової та деревообробної промисловості складалась багато століть і довгий час носила стихійний та кустарний характер. В силу різних причин та умов в термінології галузі поширюється терміни – синоніми, неточні найменування понять, запозичення іноземних слів та слів з місцевих діалектів. Усі ці недоліки термінології поступово переносилися з виробництва до наукової, виробничо - технічної та навчальної літератури, до нормативно – технічної документації, ускладнюючі взаємини фахівців в суміжних підгалузях промисловості, в різних галузях знань та ускладнюючі процес навчання в учбових закладах. Терміни, що стосуються продукції лісозаготівельної промисловості наведені на рис.3.2.1. та 3.2.2.

Застосування в лісопромисловості чітко визначених понять та термінів є передумовою успішного розвитку ділових контактів між фахівцями, підвищення ефективності переговорів зацікавлених сторін, сприятиме поліпшенню обміну досвідом по впровадженню прогресивних технологій та розробці технічної і комерційної документації. [16]

 

 

Рис 3.2.2. Терміни, що стосуються круглих сортиментів

Вимоги до лісоматеріалів

Міжнародний ринок лісоматеріалів пред'являє усе більш високі вимоги до якості продукції й екологічних характеристик виробництва.

Висока міцність і пружність деревини сполучаються з малою об¢ємною масою, а значить, і з низькою теплопровідністю. Деревина морозостійка, не розчиняється в воді і органічних розчинниках, що здатні розчинити синтетичні полімери. Добре відома легкість обробки деревини, зручність скріплення дерев¢яних елементів за допомогою клею, врубок, цвяхів та інше. Проте деревині властиві ряд особливостей, які повинні враховуватися при обробці, зберіганні і експлуатації лісоматеріалів. [18]

Якість деревини залежить від породи дерева, умов його росту і наявності тих чи інших дефектів (тріщин, сучків тощо). Тому міцність і інші характеристики деревини коливаються в дуже широких межах. До того ж міцність сильно змінюється при зміні вологості, при чому зволоження супроводжується набуханням, а висушування – значною усушкою деревини. Нерівномірність усушки викликає короблення і розтріскування дощок та інших лісоматеріалів. Волокниста анізотропна будова деревини визначає неоднакові її механічні, теплотехнічні і інші властивості в різних направленнях, що враховується при проектуванні дерев¢яних конструкцій.

В світі нараховується декілька сотень різноманітних порід дерев. Проте промислове значення має лише декілька десятків порід.

В залежності від якості деревини лісоматеріали виготовлюють 1, 2 і 3-го сортів.

Лісоматеріали постачають з корою і без неї, допускається часткове обдирання кори.

В лісоматеріалах сучки повинні бути обрубані на рівні поверхні колоди без кори, при цьому зріз може бути плоским.

Скіс пропилу не повинен перевищувати 1/10 від діаметру торця колоди. Козирки, що утворюються при валці дерев повинні бути оторцьовані, а кореневі лапи і нарості відрізані.

В лісоматеріалах товщиною понад 60 см допускається зріз торця, що утворений двома паралельними площинами, відстань між якими не повинна бути більше двох см.

Показники якості лісоматеріалів повинні відповідати наведеним в табл.3.3.1.

Таблиця 3.3.1.

Основні показн якості лісоматеріалів

Дефекти деревини	Норми допустимих дефектів для сортів
	1-го	2-го	3-го
1. Сучки	Не враховуються розміром, мм, не більше
а) все різновиди, крім табачних і зарізших	10	20	40
	Враховувані сучки не допускаються розміром, мм, більше
	25	50	Що зрослися 80 Що не зрослися 60
	В кількості в середньому понад:
	3 шт	4шт	5шт
б) та бачні	На 1 м довжини колоди
	Не допускаються		Допускаються не більше 35мм в кількості не більше 2 шт.
в) заросші	Вздуття, що закриває заросші сучки, допускаються висотою над поверхнею мм, не більше
	10	40	60
2) Грибні ураження
а) грибні ядрові пятна і смуги	Не допускаються розміром, понад		Допускаються
	1/4	1/3
	Діаметра відповідного торця

 

Продовження таблиці 3.3.1.

б) ядрова гниль	Не допускається					Допускається в одному з торців розміром не більше: в колодах діаметром до 30 см – 1/5, а в колодах діаметром понад 30 см – 1/3 діаметра відповідного торця
в) заболонна гниль	Не допускається			Не допускається одностороння глубиною (від поверхні колоди) понад 1/10, а кільцева – понад 1/20 діаметра відповідного торця
	В лісоматеріалах допускається тільки одна з різновидів гнилі – ядрова чи заболонна.
г) зовнішня трухлява гниль	Не допускається
д) заболонні грибні забарвлення	Не допускаються глибиною за радіусом понад:
	1/20				1/10	1/4
3) Червоточина	Допускається поверхнева. Глибока і неглибока недопускається					Глибока і неглибока допускається понад 3-х отворів в середньому на 1 м деревини
4) Тріщини і прорості
а) метикові, відлупні,морозні і прорості	Допускаються, що вкладаються в смугу розміром не більше					Допускаються
	1/5		1/3
б) зовнішні бокові від усушки і прорість відкрита	Не допускаюьтся глибиною понад:
	1/20		1/20				1/10
В) торцьові від усушки	Допускаються в межах встановленого припуску по довжині
5) Кривизна
А) проста	Не допускається зі стрілою прогину в відсотка не більше:
	1		1,5				1,5
Б) складна	Допускається в розмірі половини норми простої
					В колодаж, що уражені ядровою гниллю, кривизна не повинна перевищувати норми, що встановлені для першого сорту
6) Ребриста закомелистість	Не допускається глибиною понад 1/5 діаметра комлевого торця				Допускається
7) Нахил волокон	Не допускається при відхиленні волокон від прямого направлення на 1 м колоди, не більше						Допускається
	1/3	1/2

 

 

Продовження таблиці 3.3.1.

8) Двойна серцевина і пасинок	Не допускається		Допускається
9) Сухобокість	Допускається глибиною не більше:
	1/20	1/5		1/5
	діаметра в місці пошкодження, але небільше 6 см
10) Рак	Не допускається		Не допускається на протязі 1м
11) Механчні пошкодження (заруби, запили, сколи) і обвугленість деревини	Допускається глибиною не біхльше:
	1/10	1/5		1/5
	Діаметра в місці пошкодження, але не більше 4 см

 

З огляду на дані таблиці можна зробити висновок, що визначення якості лісоматеріалів зводиться виключно до ідентифікації дефектів лісоматеріалів, тому в п. 3.4. розглянемо основні з них детальніше. [35]

Маркування лісоматеріалів повинно бути виконано наступним чином:

1. Круглі лісоматеріали товщиною 14 см і більш маркірують поштучно в пунктах їхнього виробництва.

2. Круглі лісоматеріали довжиною до 2 м включно незалежно від товщини поштучно не маркірують, за винятком лісоматеріалів, призначених для лущення і стругання, вироблення авіаційних пиломатеріалів, лижних заготівель, а також лісоматеріалів коштовних порід: горіхових, букових, дубових, ясенових, каштанових, берестових, чинарових, кленових, яблуневих і грушевих.

3. Лісоматеріали, обсяг яких визначається груповими методами, а постачаються плотовим сплавом, допускається поштучно не маркірувати. Постачання сплавом лісоматеріалів для вироблення авіаційних, резонансних пиломатеріалів, лижних заготівель, струганого шпону, а також фанерної сировини в комбінованому виді і лісоматеріалів коштовних порід без поштучного маркування не допускається.

4. Маркування повинно містити позначення сорту і товщини лісоматеріалів. Якщо нормативно-технічні документи встановлюють один сорт лісоматеріалів, то маркування повинне містити тільки позначення товщини.

5. Реквізити маркування наносять на верхні торці лісоматеріалів водостійкими фарбами (при постачанні сплавом) чи фарбами і крейдами, стійкими до атмосферних впливів. Допускається наносити маркірування іншими засобами, що забезпечують її збереженість до одержання лісоматеріалів споживачем.

6. Умовні позначки реквізитів маркування; сорт – арабськими чи римськими цифрами; 1 чи І - перший сорт; 2 чи ІІ - другий сорт; 3 чи ІІІ - третій сорт; товщина, см, - арабськими цифрами; 20, 30, 40 і т.д. - 0; 22, 32,42 і т.д. -2; 14, 24, 34 і т. д.-4; 16, 26, 36 і, т.д. -б; 18, 28, 38 і т.д. -8. Умовні позначки повинні мати висоту 30-50 мм. [34]

7. Пакети з'єднувальні одиниці лісоматеріалів повинні мати прикріплений до них ярлик, що містить наступні реквізити: номер пакета чи пучка, призначення лісоматеріалів, кількість колод і їхній загальний обсяг. Номер пакета чи пучка повинний дублюватися нанесенням на декількох колодах чи на другому ярлику. Реквізити наносять незмивною фарбою чи іншими засобами, що забезпечують збереженість реквізитів до одержання лісоматеріалів споживачем.