Проблеми та перспективи розвитку декументно-інформаційних ресурсів з мистецтва публічних бібліотек

 

Криза в економічній і соціокультурній сферах призвела до дискретності та спонтанності процесу комплектування. В Україні, в т.ч. у Львівській області не налагоджене раціональне книговидання, тому у фондах мистецтва публічних бібліотек не вистачає цінних видань з мистецтва та мистецтвознавства, навчальної та довідкової літератури даної галузі.

Роздержавлення існуючих і виникнення великої кількості нових видавництв, розпад мережі книгорозповсюдження та централізованого розподілу видавничої продукції збільшили проблему комплектування повноцінних документно-інформаційних ресурсів з мистецтва публічних бібліотек. Через різкий ріст цін на книги та їх доставку, а також мізерність бюджетних коштів, що виділяють на комплектування, публічні бібліотеки країни не в змозі поповнити свої фонди необхідними виданнями з мистецтва у потрібній кількості. Ядро документних фондів з мистецтва старіє та скорочується.

Фінансові труднощі зумовлені економічними проблемами суспільства, широке застосування в бібліотеках дорогої, витратної комп’ютерної техніки і новітніх технологій підвищує вартість бібліотечного обслуговування і, врешті-решт, призводить до необхідності введення платних бібліотечно-інформаційних продуктів і послуг. Зарубіжні бібліотекознавці розглядають платне інформаційне обслуговування бізнесу в суспільному секторі як досить перспективне вирішення проблеми додаткового фінансового підтримання публічних бібліотек. В Україні воно регламентується такими документами: Законом України «Про внесення змін до Закону України», «Про бібліотеки і бібліотечну справу «, постановою Кабінету Міністрів «Перелік платних послуг, які можуть надаватися закладами культури і мистецтв, заснованими на державній та комунальній формі власності» та листом Міністерства культури і мистецтв України «Перелік видів платних послуг».

Можна виділити такі джерела додаткового фінансування, які реально використовують бібліотеки: бібліотечно-інформаційні продукти і послуги; договірні взаємовідносини про спільну діяльність з юридичними і фізичними особами; цільові замовлення на проведення комплексу заходів, окремих робіт або послуг; компенсаційні виплати за втрату або псування фонду; продаж списаної частини бібліотечного фонду; розміщення реклами; комерційна діяльність; одержання грантів; цільові дотації; спонсорство та меценатство та ін.

У публічних бібліотеках України найчастіше практикуються такі платні послуги:

¾ Видача документів через «Нічний абонемент»;

¾ Оформлення реєстраційних документів користувачів бібліотеки;

¾ Ксерокопіювання;

¾ Продовження терміну користування документами;

¾ Підготовка аналітичних, фактографічних довідок з виконанням ЕБД;

¾ Інформаційне забезпечення установ та організацій;

¾ Інші послуги.

Аналіз показників документозабезпечення публічних бібліотек доводить, що за остання роки обсяг поточних надходжень різних галузей в т.ч. з мистецтва до документних фондів зменшився у 3–5 разів, зокрема галузевої літератури – у 4–6 разів, питома вага бібліотечних колекторів серед джерел комплектування становить 1–2% щорічних надходжень замість колишніх 70%.

Сучасне оновлення документних фондів з мистецтва вкрай низьке і здійснюється в основному за рахунок передплати на періодичні видання, проте їх кількість з року в рік зменшується у зв’язку з постійним збільшенням цін на періодику. Дуже повільно втілюється в життя програма розвитку української бібліотечної серії, що спрямована на часткове вирішення проблем поліпшення якості комплектування публічних бібліотек країни.

Внаслідок різкого підвищення поштових тарифів на пересилку літератури фактично не діє вітчизняний документообмін. В теперішній час на нього негативно впливають організаційні та економіко-технологічні фактори. Більшість бібліотек обмежені фінансово, малим є ресурс документів з мистецтва для обміну, немає коштів на відрядження і транспортування видань, рівень технічного і програмно-технологічного оснащення обмінно-резервних фондів, як правило, нижче ніж бібліотеки в цілому.

Відновлення комплектування публічних бібліотек зарубіжною книгою мистецтва можливе за умов державної підтримки щодо подолання митних бар’єрів та спрощення порядку ввезення в країну книг мистецтва, періодичних та інших видів видань даної галузі, призначених для фондів мистецтва державних бібліотек, а також приєднання держави до міжурядових угод на одержання обов’язкових примірників з-за кордону. Через відсутність коштів практично припинилося взаємовикористання фондів мистецтва через МБА.

Кількісна недостатність і змістовне збіднення репертуару вітчизняного книжкового ринку негативно впливають на якість комплектування документних фондів мистецтва та формування їх ядра. Становище погіршується ще й з відсутністю умов для організації відбору потрібних документів даної галузі внаслідок неповної систематизованої та оперативної книготоргової інформації. Каталоги новостворюваних посередницьких книготорговельних фірм і комерційних передплатних агентств містять в основному інформацію про російські та інші зарубіжні видання. Прайс-аркуші окремих видавництв і книгорозповсюджувачів, що є тепер основним джерелом інформації про асортимент книжкового ринку, не відображають його фактичного стану в повному обсязі, їх надходження до бібліотек безсистемні, часто мають випадковий характер.

На документозабезпеченні фонду мистецтва публічних бібліотек негативно позначаються відсутність інформації про вихід друкованої продукції, зокрема, державної реєстраційної бібліографії, уніфікованої обробки літератури.

Комлектатори змушені докладати багато зусиль, щоб розшукати для поповнення фонду мистецтва профільні видання, придбати їх швидко та з меншими фінансовими витратами. Досвід роботи свідчить, що сьогодні фактично відсутні джерела документозабезпечення, які відповідають таким вимогам, як надійність, оперативність, економічність, повнота виконання замовлень на документи з мистецтва.

Не вирішено питання централізованого забезпечення бібліотек кінофотофонодокументами з мистецтва, бібліотечною технікою. Залишається проблемною виділення валютних асигнувань для поповнення сукупного національного фонду мистецтва. Загальна криза негативно позначилася і на забезпеченні бібліотек періодичними виданнями даної галузі.

Нині в Україні актуальними є проблеми придбання книг і періодики з мистецтва для вітчизняних бібліотек України відповідно до чинного законодавства щодо державних закупівель. Цим проблемам були присвячені круглий стіл та два всеукраїнських чати у грудні 2005 року за участю представників Міністерства культури і туризму та Міністерства України. Результатом цих заходів було рішення про необхідність внесення змін до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» та виведення з-під його дії закупівлі літератури для бібліотек.

Характеризуючи ситуацію з придбання документовидань для публічних бібліотек можна констатувати значне погіршення стану комплектування документних фондів мистецтва публічних бібліотек, що пов’язане із необхідністю проведення процедури закупівлі за тендерами. Погіршується оперативність надходження документів з мистецтва, звужуються джерела комплектування, оскарження та призупинення торгів призводить до пропусків у передплаті періодики. Під загрозою виконання основні функції бібліотек – повноцінного забезпечення інформацією з мистецтва користувачів.

Виникають значні труднощі щодо проведення відкритих торгів, складність підготовки тендерної документації, скласти специфікацію за відсутності інформації про репертуар книжкового ринку складно, а також неможливо, не порушуючи вимоги статті 18 п. 3 Закону «Про закупівлю…», який не дозволяє вказувати конкретну марку товару, а бібліотеки повинні вказати всі вихідні дані документа в т.ч. фондів мистецтва, а саме спростити процедуру закупівлі видавничої продукції бібліотеками для поповнення фондів даної галузі з метою всебічного задоволення інформаційних потреб користувачів.

Ще одна проблема, яку необхідно вирішувати бібліотеці, – це комплектування в умовах переходу до ринкових відносин, коли видавнича інформація стає комерційною таємницею. Наступна проблема – інформаційний вибух, що захопив суспільство, а бібліотеки, намагаючись забезпечити доступ до інформації, зштовхуються з проблемами росту цін й нестачі площ для зберігання.

З активізацією використання електронних документів з мистецтва і поповнення ними даного фонду, прийняттям окремих законів про електронні документи та електронний документообіг, електронну торгівлю, поширення закону про обов’язковий примірник на електронні носії інформації нагальною стає проблема уточнення існуючих або введення нових, загальних для всієї документально-комунікаційної сфери понять – «електронний документ», «фонд електронних документів», «обов’язковий примірник електронного документа», електронний книжковий магазин», «електронна книжкова торгівля», електронна книжкова передплата», «електронні способи» та «електронні джерела» документозабезпечення документних фондів мистецтва.

Важливою умовою поліпшення комплектування фонду мистецтва та вдосконалення його складу є глибоке вивчення потреб користувачів, задоволення яких становить його мету. Потреби користувачів реалізуються у використанні фонду і виступають основним критерієм правильності його комплектування. З огляду на це, вивчення використання видань літератури з мистецтва користувачами ЦМБ Бориславської МЦБС має вагоме значення для характеристики читацьких потреб різних груп користувачів, для визначення оптимального складу фонду мистецтва.

Вивчення використання фонду мистецтва і читацького попиту на літературу даної галузі в ЦМБ Бориславської МЦБС проводилось за допомогою аналізу бібліотечної документації та анкетування користувачів. Застосування комплексу методів дозволило глибше вивчити стан використання фонду мистецтва, проаналізувати його показники, визначити документовидання з мистецтва, які представляють найбільший інтерес серед молоді.

Аналіз відмовлень користувачам в літературі з мистецтва показав, що кількість неодержаних на їх запити видань становила у 2005 році 35 або 0,13% від загального числа відмовлень. У 2006 році цей показник становив 30 або 0,12%, а у 2007 році відповідно 37.

Серед відмовлених користувачам видань найчастіше значаться такі видання з мистецтва: Г.Дідич «Історія західноєвропейської музики», А. Шевчук «Українські музично-хореографічні традиції», О. Залуцький «Музичне краєзнавство Буковини», Л. Софронова «Старовинний український театр», Ю. Ятченко «Мистецтво рисунка», М.Іллєнко «Кіно» та деякі інші.

Читаність мистецької літератури становить 0,75 при загальній 18,1, а обертаність 3,1 при загальній 1,1. З цього видно, що дані показники для фонду мистецтва є низькими. Основними причинами недостатнього його використання є наявність у фонді видань, які не використовуються або запитуються користувачами рідко; низька ефективність популяризації видань з мистецтва серед користувачів.

Вивчення характеру читацьких запитів на видання з мистецтва та відповідності фонду їх потребам здійснювалось за допомогою анкетування «Якщо Ви звертаєтесь до бібліотеки за літературою з мистецтва, чи достатньо її, на Ваш погляд, у фонді?». Саме цей метод, як стверджують соціологи й дослідники, сприяє досягненню найбільшої вірогідності опитування, забезпечує отримання різноманітного емпіричного матеріалу, що дозволяє всебічно аналізувати та уточнювати читацькі запити.

Анкетуванням було охоплено 75 осіб, віком від 15–21 років, які навчаються в загальноосвітніх школах, ліцеях, музичному училищі, коледжах, вищих навчальних закладах. Далі йдуть за віком 21–30 років особи, які працюють в закладах культури, викладачі шкіл, училищ, університетів. А 9,4% становлять особи віком старші 30 років – пенсіонери, любителі мистецтва.

Як показало опитування, усі користувачі читають мистецьку літературу з різною метою. Переважна більшість їх звертається до мистецької книги з метою навчання або підвищення освітнього рівня. Для підвищення свого культурного рівня мистецьку літературу використовує, проведення дозвілля і відпочинку.

Фонд літератури з мистецтва задовольняє в повній мірі 68,0% опитаних користувачів. Окрім того, 22,0% вказали, що фонд відповідає їх інтересам частково і 10,0%, що він їх не задовольняє.

Більшість користувачів 24% цікавляться виданнями музичного мистецтва, кіномистецтвом -13,3%, комп’ютерною графікою цікавляться – 13,3%, до видань образотворчого мистецтва звертається -10,7% користувачів, в живопису – 8%, музейного мистецтва – 6,7%, декоративно-прикладного мистецтва – 5,3%, фотографії – 4%, скульптури – 2,7%, архітектури – 2,7%, театрального мистецтва – 1,3%, «кількість 85% звертається до книг і брошур, 10% – до періодичних видань, а лише 5% – використовують кінофотодокументи з мистецької тематики.

Лише 35 користувачів з мистецтва відмітили, які необхідні їм джерела інформації відсутні у бібліотеці. З них: 18 осіб вказали що не змогли отримати необхідних їм неперіодичних видань; 12 користувачів вказали про відсутність періодичних видань; а 5 назвали, що відсутні кінофотодокументи.

Респонденти вважають, що у фонді мистецтва недостатньо літератури з питань сучасного мистецтва України та його історії; про декоративно-прикладне мистецтво країни, окремі періоди розвитку українського та світового театрів, української сценографії; не вистачає і творів драматургії.

У той же час користувачі намагаються ознайомитись із досягненнями різних народів та епох, тому вони гостро відчувають нестачу книг та брошур, періодичних видань з історії світового мистецтва; про сучасні течії живопису; про життя і творчість видатних діячів мистецтва як українських так і зарубіжних; стосовно процесів, що відбуваються зараз у музичному житті, передусім, в естраді, як і в Україні, так і за кордоном; з історії розвитку рок-музики; з питань психологічних основ тих чи інших явищ мистецтва; творів сучасних авторів з проблем мистецтва, публікацій сучасних мистецтвознавців з новим підходом до подій сьогодення.

Серед періодичних видань респонденти виділяють такі видання як: «Галерея»,» Кінотеатр», «Мистецтво та освіта», «Музеї України», «Музика», «Народна творчість та етнографія»,» Народне мистецтво»,» Образотворче мистецтво»,» Арт-клас»,» Український театр»,» Художники України», «Мистецтво», «Українська музична газета», «Український музей»,» Мистець», «Кіно Кур’єр», «Народна творчість» та ін.

Взагалі, не применшуючи ролі книги з мистецтва, сьогодні потрібно реально дивитися на стан речей і визнати, що існують і набирають темпи розвитку інші сучасні носії інформації, такі як мережа Інтернет, оптичні компакт-диски, відеокасети, аудіокасети, лазерні диски тощо. Вже зараз важко, а через декілька років буде неможливо, обмежити користувачів тільки традиційною друкованою продукцією.

Користувачі пропонують створити фонд комп’ютерних освітніх програм та виявили бажання мати доступ до комп’ютерів для використання інформації з мистецтва в навчальному процесі.

Анкетування відобразило широку прихильність користувачів до різних галузей мистецтва, які користуються увагою серед користувачів різних вікових категорій.

Аналіз матеріалів опитування підтвердив, що у виборі літератури з мистецтва існує значна залежність від програмного вивчення.

Результати анкетування засвідчили не лише про значний інтерес користувачів до мистецької літератури, але й з впевненістю можна стверджувати, що фонд мистецтва бібліотеки є важливим культурно-просвітницьким і дозвільним центром, який сприяє створення умов для естетичного розвитку різних груп користувачів, забезпечуючи за допомогою мистецької книги вплив на процес культурного розвитку особистості, що підвищує культурний потенціал населення міста.

Вивчення використання фонду мистецтва ЦМБ Бориславської МЦБС та читацького попиту на видання з мистецтва дає цікаві матеріали для оцінки стану даного фонду та результативності його комплектування. Вони можуть бути в основі визначення шляхів щодо поліпшення складу фонду мистецтва та його поповнення необхідною літературою.

Аналіз складу фонду мистецтва ЦМБ дає підстави стверджувати про недостатню його укомплектованість найціннішими мистецькими виданнями. У даному фонді мають місце прогалини, що негативно позначається на задоволенні читацьких потреб.

Ще одним пріоритетним напрямом підвищення розвитку документно-інформаційних ресурсів з мистецтва публічних бібліотек є впровадження новітніх інформаційних технологій. Їх застосування допоможе оперативно знайомитися з асортиментом книжкового ринку, використовувати нові форми та джерела комплектування, оптимізувати аналіз документного потоку з мистецтва, відбір, замовлення видань даної тематики, позбавити комплектаторів від виконання багатьох трудомістких рутинних операцій, підвищити комфортність та ефективність праці. А саме, звернення до віртуальних джерел інформації; рекламно-інформаційна діяльність; закупівля видань з мистецтва для публічних бібліотек області в рамках обласної «Програми поповнення бібліотечних фондів».

Отже, важливим напрямом діяльності бібліотек щодо подолання кризи їх документозабезпечення є координація комплектування документно-інформаційних ресурсів в т.ч. з мистецтва та кооперація у створенні, веденні та використанні єдиних систем розподілених документних ресурсів, поєднаних локальними та глобальними автоматизованими бібліотечними мережами. Розвиток цього напряму передбачає розробку узгодженої концепції побудови таких систем і створення відповідної інфраструктури, що забезпечить організаційно-технологічні аспекти міжбібліотечної кооперації на основі телекомунікаційних технологій.

Взаємодія комплектаторів з метою створення єдиного розподіленого бібліотечного фонду в т.ч. з мистецтва, підвищує ефективність їх праці, економію коштів, дозволяє уникнути зайвого дублювання. В умовах впровадження новітніх інформаційних технологій доцільно організовувати ведення централізованої оперативної бази даних, що відбиває тематико-типологічні профілі та стан документозабезпечення бібліотек-учасниць координованого формування та спільного використання як традиційних, так і електронних документних ресурсів.

Таким чином, вирішення проблем щодо вдосконалення документно-інформаційних ресурсів з мистецтва та документозабезпечення ними бібліотек України потребує оновлення законодавчих, теоретичних та технологічних основ комплектування. Першочергової уваги фахівців заслуговують такі напрями діяльності: лобіювання інтересів бібліотек в органах влади та управління з метою створення належної правової бази документозабезпечення; активізація співробітництва бібліотек з усіма суб’єктами книжкового ринку; створення та реалізація проектів кооперації зусиль бібліотек у сфері комплектування системи розподілених документно-інформаційних ресурсів з мистецтва; впровадження в процес документозабезпечення новітніх інформаційних технологій.

 

 

Висновки

 

Документно-інформаційні ресурси з мистецтва публічних бібліотек – стратегічний курс розвитку суспільства, їх інформаційний потенціал є основою інтелектуального та духовного прогресу людства та виконують важливі соціальні функції акумулювання, зберігання та надання користувачам потрібної інформації з світового мистецтва.

В умовах інформатизації та стрімкого розвитку новітніх технологій отримання, збереження, обробки і передачі інформації саме бібліотечні фонди мистецтва стають базовими соціальними інститутами, найкваліфікованішими посередниками між світовим документним ресурсом з мистецтва та користувачем.

Проблема своєчасного та повноцінного документозабезпечення бібліотечних фондів мистецтва має вагоме соціальне та культурологічне значення, є однією з пріоритетних у бібліотекознавстві та бібліотечному фондознавстві. Кризовий стан систематичного поповнення складу фондів мистецтва публічних бібліотек України, спричинений розпадом системи державного централізованого книгорозповсюдження, постійним недофінансуванням комплектування бібліотек, відсутністю єдиної інформаційної та технологічної платформи взаємодії видавничої, книготорговельної та бібліотечної галузей, ускладнює якісне задоволення інформаційних потреб користувачів, реалізацію їх конституційних прав на вільний доступ до інформації, призводить до поглиблення відставання країни в освоєнні новітніх науково-технічних і технологічних досягнень.

Запорукою виконання бібліотеками України їх суспільної місії є кумулювання світового документного потоку з мистецтва, що можливо лише за умови використання взаємодоповнюючої сукупності джерел, способів, методів, форм документозабезпечення. Створення концептуальних засад оптимізації системи документозабезпечення фондів мистецтва публічних бібліотек, адаптованої до демократичних, технологічних і ринкових перетворень, що відбуваються нині в Україні, сприятиме підвищенню соціальної ефективності та престижу бібліотечних фондів мистецтва, ліквідації в країні інформаційного дефіциту, який суттєво уповільнює темпи розвитку вітчизняної науки та культури.

Наукову основу дослідження даної теми складають ідеї, теорії, концептуальні положення, викладені у фундаментальних працях бібліотечного фондознавства Ю.С. Столярова, В.П. Васильченка, В.І. Терьошина, які зробили значний внесок у вивчення джерел, способів, методів та форм документозабезпечення документів бібліотек.

Тема документозабезпечення документних фондів в т.ч. фондів мистецтва публічних бібліотек розглядається в працях А.А. Соляник.

Проте, сьогодні відсутні спеціальні дослідження та публікації, присвячені стану та розвитку документно-інформаційних ресурсів з мистецтва публічних бібліотек. Ці питання, як правило, розглядаються в працях загального характеру, присвячених різним аспектам формування та використання документно-інформаційних ресурсів в цілому у бібліотеках даного типу.

Враховуючи специфіку документно-інформаційних ресурсів з мистецтва, пов’язану з соціальним галузі у формуванні духовності суспільства та її особливостями, неповнотою документних фондів з мистецтва у публічних бібліотеках, а також впровадженням електронних технологій в процеси створення, формування та використання документно-інформаційних ресурсів. Ці питання на сьогодні є актуальними і потребують спеціальних досліджень.

Детальну інформацію про документовидання з мистецтва розкриває система «Літописів… Книжкової палати, які є найавторитетнішим джерелом інформації про друковану продукцію з мистецтва.

На основі «Літописів…» проведений аналіз документального потоку неперіодичних видань з мистецтва за 2005–2007 р.р. та порівняльна характеристика статистичних даних за вказаний період, який характеризує кількість видань, тиражі випуску друкованої продукції в Україні.

Дослідження статистичних даних показало, що упродовж 2005–2007 рр. Книжкова Палата України отримала та зареєструвала 43 139 назв книг та брошур, загальним тиражем 147 532,1 тис. пр., у т.ч. 589 назв книг і брошур мистецької тематики, тиражем 573,5 тис. пр.

Серед загальної кількості назв неперіодичних видань з мистецтва та мистецтвознавства становлять: 197 друк. од. російськомовні видання, 2 392 друк. од. – україномовні видання.

Ознаками системи документозабезпечення фондів мистецтва публічних бібліотек є різноманітність джерел, які можна розглядати у відносній самостійності, поза зв’язками з іншими процесами і явищами; наявність внутрішніх зв’язків між компонентами системи, що належать підсистемам документовиробництва або документорозповсюдження; взаємодія компонентів, завдяки чому система одержує інтегральний результат, забезпечуючи документопостачання публічних бібліотек країни.

Аналіз стану фонду мистецтва ЦМБ Бориславської МЦБС показав, що його обсяг становить 920 примірників, з них 560 україномовних і 360 – російськомовних видань.

Фонд мистецтва до загального документного фонду у ЦМБ в середньому становить 1,40%, а за 2005–2007 рр. – відповідно задовільним надходженням документовидань з мистецтва до бібліотеки, що становить лише 14 примірників книг даної галузі за даний період.

Розкриття складу та змісту фонду мистецтва в різних аспектах здійснювалося на основі довідково-бібліографічного апарату, до якого входять довідкові і бібліографічні видання, бібліотечні каталоги і картотеки, які являються інформаційно-пошуковою системою фонду.

Важливою вимогою в ЦМБ є правильне ведення ДБА з мистецтва, підтримка його на відповідному рівні, забезпечення швидкого пошуку інформації даної галузі та комфортність користування відповідними його частинами та характеризується такими якісними показниками як: максимально-повне відображення всіх видів документів з мистецтва; оперативним поповненням новими матеріалами та вилученням застарілих; відповідністю сучасним вимогам щодо змісту, структури й оформлення тощо.

За аналізом читацьких формулярів в останні роки книговидача видань з мистецтва збільшилась на 205. У 2005 р. видача видань даної галузі становила 2645, а в 2006 і 2007 рр. відповідно: 2730 і 2859 примірників.

Вивчення характеру читацьких запитів на видання даної тематики та відповідності фонду їх потребам здійснювалось за допомогою анкетування, яке сприяє досягненню найбільшої вірогідності опитування, забезпечило отримання різноманітного емпіричного матеріалу, що дозволив всебічно аналізувати та уточнити читацькі запити.

Анкетуванням було охоплено 75 осіб різних вікових категорій, які читають мистецьку літературу з різною метою.

Фонд літератури з мистецтва задовольняє в повній мірі 68,0% опитаних користувачів, а 22,0% вказали, що фонд відповідає їх інтересам частково, а лише 10,0% – не задовольняє.

Респонденти вважають, що у фонді з мистецтва недостатньо літератури з питань сучасного мистецтва України та його історії; про декоративно-прикладне мистецтво українського та світового театрів тощо.

Важливою умовою поліпшення комплектування фонду мистецтва та вдосконалення його складу є глибоке вивчення потреб користувачів, задоволення яких становить його мету. Потреби користувачів реалізуються у використанні фонду і виступають основним критерієм правильності його комплектування. З огляду на це, вивчення використання видань літератури з мистецтва користувачами ЦМБ Бориславської МЦБС має вагоме значення для характеристики читацьких потреб різних груп користувачів, для визначення оптимального складу фонду.

Сьогодні в Україні існує ряд проблем у сфері документозабезпечення фондів мистецтва публічних бібліотек, якими є: роздержавлення існуючих і виникнення великої кількості нових видавництв; розпад мережі книгорозповсюдження та централізованого розподілу видавничої продукції з мистецтва; різкий ріст цін на книги і їх доставку, а також мізерність бюджетних коштів, що виділяють на комплектування; відсутність термінологічної єдності щодо складових документозабезпечення бібліотечного фонду мистецтва; підвищення поштових тарифів на пересилку літератури; неповнота державної реєстраційної бібліографії; відсутність уніфікованої обробки літератури; низьке оновлення документних фондів мистецтва неперіодичними, періодичними та кінофотофонодокументами з мистецтва; відсутність комп’ютерних технологій та мережі INTERNET, які забезпечують швидкий пошук інформації з мистецтва тощо.

Стратегічними напрямами оптимізації системи документозабезпечення фондів мистецтва публічних бібліотек України в умовах ринкової економіки та інформатизації суспільства є вдосконалення нормативно-правової, економічної, організаційної та кадрової бази її функціонування. Поліпшення законодавчих засад щодо платного та безоплатних обов’язкових примірників. Найважливішими заходами щодо оптимізації системи документозабезпечення фондів мистецтва публічних бібліотек є: систематичне та повноцінне їх фінансування, захищене окремими статтями державного та місцевих бюджетів; цілеспрямована комп’ютеризація та інтернетизація бібліотек; скасування законодавчо закріпленої необхідності проведення бібліотеками тендерних процедур для придбання видавничої продукції з мистецтва; створення централізованого джерела постачання – спеціалізованої книготорговельної установи на зразок зарубіжних закупівельних бібліотечних центрів.

Вирішення проблем щодо вдосконалення документно-інформаційних ресурсів з мистецтва та їх документозабезпечення в публічних бібліотеках України потребує оновлення законодавчих, теоретичних та технологічних основ комплектування.

Публічні бібліотеки повинні задовольнити зростаючі запити користувачів в мистецькій літературі, зводити незадоволені запити користувачів по мінімуму, розвивати духовність, збагачувати зміст життя, формувати здорові потреби і високі естетичні смаки в питаннях мистецтва. Працівники книгозбірень повинні докласти чимало зусиль, знань і вміння щодо комплектування документних фондів мистецтва, долаючи усі негативні тенденції у системі їх фінансування, книгопостачання та книгорозповсюдження.

 

 

Список літератури

 

1. Про внесення змін до Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу: Закон України від 16.03.2000 Голос України. – 2000. – №79. – С. 8–9.

2. Про інформацію: Закон України Голос України. – 1992. – 13 лист.

3. Про Концепцію національної програми інформатизації: Закон України Відомості Верховної Ради. – К., 1998. – С. 109.

4. Про обов'язковий примірник документів: Закон України від 10.04.1999 р. Вісн. Кн. палати. – 1999. – №4. – С. 5–8.

5. Концепція національної інформаційної політики: Постанова Кабінету Міністрів України Уряд, кур'єр. – 2002. – 7 серпня. – С. 12–13.

6. Про порядок доставляння обов'язкових примірників документів: Постанова Кабінету Міністрів України від 10.05.02 №608 Вісн. Кн. палати. – 2002. – №5.-С. 4–6.

7. ДСТУ 2394–94 Комплектування фонду, бібліографічний опис, аналіз документів. Терміни та визначення Державний стандарт України.-Чинний від01.01.95.-К.Д994. – 89 с.

8. ДСТУ 7.1–2006 Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання: Національний стандарт України. Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Чинний з 2007 – 07 – 01. – К., 2007. – 49 с. Д Про бібліотеки і бібліотечну справу: Закон України від 16.03.2000 Голос України. -2000. – №79. – С. 8–9.

9. Васильченко М.П. Бібліотечні фонди: Навч. посібник А. Гриненко Бібл. форум Укр. – 2005. – №3.-С. 2–9.

10. Гудімова Н. Використання позабюджетних коштів для поповнення бібліотечних фондів: Досвід, проблеми А. Дон Книжковий клуб. – 2001. – №2–3. – С. 26–27.

11. Евстигнеева Г.А. Использование злектронных изданий в комплектований иностранньїх журналов Г.А. Евстигнеева Науч. й техн. б-ки. – 2001. – №5.-С. 51–55.

12. 3 орина С.Ю. Комплектование библиотечньїх фондов. Пути эффективной интеграции библиотек й издателей wijimdex2.html. – Загол. З екрана.

13. Ісаєвич О. Співпраця фонду «Сейбр-Світло» з американськими донорами книг та розповсюдження літератури в Україні Л. Карпова, О. Кириленко Наук. пр. Нац. б-ки Укр. ім. В.І. Вернадського, Асоціація б-к Укр. – К., 2000. – Вин. 5. – С. 86–90.

14. Коготков Д.Я. Библиографическое информирование читателей в библиотеках: Учеб.пособие Д.Я. Коготков. – М., 1998. – 61 с.

15. Коготков Д.Я. С Б А: определение, состав, функции Л. Костенко Бібл. вісник. – 1999. – №2. – С. 6–11.

16. Костенко Л. Система обов'язкового примірника книжкових видань: стан, тенденції та проблеми функціонування Т. Кришевич, Т. Косова Бібл. планета. – 2006. – №1. – С. 19–22.

17. Курдюк В.Д. Бібліотечні фонди і каталоги. Етапи розвитку За ред. Л.Г. Сахнюк. – Рівне, 1997. -91 с.

18. Лешнівська І. Бібліотеки і видавництва: нові часи, нові підходи Нікітінська Бібл. планета. – 1999. – №1.-С. 14–15.

19. Павлуша І. Електронні бібліотеки: питання комплектування й обробки вхідної інформації Л. Петрова Вісн. Кн. палати. -2004. – №2. – С. 19–23.

20. Петрусенко Т.В. Дары как источник формирования фондов Рос. нац. б-ки в современной инф. й зк. ситуации Т.В. Петрусенко, А.П. Романов Науч. й техн. б-ки. – 2004. – №2.-С. 48–51.

21. Петухова Е.Л. Современные технологии комплектования книжных фондов wincrimea2003 Н.Л. Плетьонка Пріоритети д-ті Рівн. держ. обл. б-ки: Збірник статей з досвіду роботи Л. Польовик Наук. пр. Нац. б-ки Укр. ім. В.І. Вернадського, Асоціація б-к Укр. – К, 2001. – Вип. 5. – С. 137–141.

22. Рассохіна Н. Бібліотечний фонд: проблеми поповнення, збереження та вивчення М. Сенченко Кн. Клуб плюс. – 2007. – №4.-С. 44–47.

23. Сенченко М. Шлях української книги в контексті світового книговидання А.А. Соляник Вісн. Кн. палати. – 2000. – №5. – С. 13–15.

24. Соляник А.А. Інфраструктура документопостачання бібліотек: системно-функціональний підхід А.А. Соляник Вісн. Кн. палати. – 2000. – №1.-С. 7 – 10.

25. Соляник А, А. Система документопостачання бібліотечних фондів: Монографія А.А. Соляник Вісн. Кн. палати. – 2006. – №6. – С. 30–33.

26. Столяров Ю.Н. Библиотека: структурно-функциональньїй подход/ Ю.Н. Столяров.-М.: Книга, 1981. – 255 с.

27. Столяров Ю.Н. Библиотечные фонды:; Под ред. Ю.Н. Столярова й Е.П. Арефьевой. – М: Книга, 1979. – 296 с.