Техніка ділового спілкування. Термінологічні словники за фахом.

Будь-яке ділове спілкування передбачає вирішення стратегічних і тактичних завдань. Конкретний очікуваний результат — це тактичне завдання ділового спілкування. Але воно, в свою чергу, може передбачати вирішення стратегічного завдання — встановлення довготривалих ділових контактів.

Для створення ефективної стратегії в діловому спілкуванні менеджеру слід враховувати певні закономірності, що визначають процеси міжособистісних взаємин, а саме те, що:

• сприйняття людьми зовнішніх впливів залежить від їхніх психологічних структур;

• самооцінка людини не є адекватною і іншого вона розуміє не так, як той хотів би;

• при передачі інформації відбувається її втрата або перекручення;

• на характер спілкування впливає інстинкт самозбереження людини (особливо статусу, свободи, гідності);

• відбувається компенсація одних якостей людини іншими, недоліків в одному — позитивними якостями в іншому.

Будь-яка зміна стратегії потребує кардинальної перебудови процесу спілкування, для чого слід провести підготовчу роботу, змінити тактику. Коли йдеться про тактику, то визначаються варіантність поведінки (залежно від ситуації) та її маневреність (добираються стилі, способи, форми тощо). Ту саму стратегію при спілкуванні з різними людьми можна досягти, використовуючи різні тактики. їх добір залежить від установок особистості на моральні цінності, її інтересів, а також від вміння розпізнавати психологічні особливості своїх співрозмовників та використовувати психологічні механізми взаємодії.

Термінологічний словник – один із різновидів лінгвістичного словника, у якому подано

термінологію галузі (кількох галузей) знань. Теорією і практикою укладання словників займається

термінологічна лексикографія. Розроблення загальної класифікації документів є одним із провідних

напрямків документознавства, класифікація термінологічних словників розглядається в колі

проблематики термінографії.

Видова класифікація термінологічних словників передбачає строгий поділ документів за

законами логіки: єдність ознак, співрозмірність членів ділення, їх взаємовилучення, неперервність

ділення. Перший з них – найважливіший і вимагає, щоб весь обсяг поняття словник було розділено

за однією з ознак. Оскільки в документа таких ознак багато, то обсяг поняття треба ділити за

кожним із них. Видова класифікація – це диференціація словників за однією найсуттєвішою ознакою.

Цю сукупність словників групують у вид. В основу видової класифікації словників покладено три

блоки ознак відповідно до різних характеристик: інформаційного та матеріального складників

документа, умов існування документа в зовнішньому середовищі (див. схему). Кожен із блоків є

критерієм для побудови класифікаційного ряду за пріоритетними ознаками. Ці ряди утворюють

багаторівневу структуру класифікаційної схеми термінологічних словників.

Типологізація пов’язана з групуванням словників на основі їх відповідності певній

узагальненій моделі – типу, тобто найсуттєвішим рисам, властивим певній групі документів.

Типологія словників – належність документа до певного типу за сукупністю ознак. Найсуттєвіші

типоутворювальні ознаки для класифікації словників визначають за їхнім цільовим і читацьким

призначенням.

У системі типологічної класифікації термінологічні словники належать до довідкових документів,

оскільки містять короткі відомості наукового або прикладного змісту, викладені, оформлені й

розміщені в порядку, зручному для їх швидкого знаходження. Характеризують високим ступенем

узагальнення інформації шляхом стислого викладу відомостей у вигляді готових висновків.

Водночас інтеграція ознак, властивих термінологічним словникам, зумовлює значно ширше їхнє

функційне призначення і використання. Це дає підстави визначати їх належність не тільки до

довідкових документів, але й інших типів. Термінологічні словники можна класифікувати як

наукові документи, оскільки вони містять результати теоретичних або експериментальних

досліджень у вигляді наукових понять та їх номінативних одиниць. Головною їхньою функцією є

документне забезпечення науковою довідковою інформацією різних сфер діяльності суспільства:

науки, виробництва, освіти, культури, управління. Певну частину термінологічних словників можна

класифікувати як науково-популярні документи, оскільки вони містять відомості про теоретичні

або експериментальні дослідження в галузі науки, культури, техніки у формі, доступній читачеві- неспеціалісту. Їх цільове призначення як науково-популярних видань полягає в розповсюдженні й

популяризації наукових та інших спеціальних знань у сфері науки, техніки, виробництва, зокрема їх

історії. Вони містять відомості наукового або прикладного характеру, але не у всьому обсязі, а

тільки у вигляді основних понять, знання яких необхідне суспільству загалом. Такі словники

містять популярний виклад в систематизованому вигляді змісту лексичних одиниць певної галузі

знання. Вони забезпечують орієнтацію неспеціалістів в поняттєвому апараті галузі знання.

Передусім до них належать ілюстративні термінологічні словники. Частину термінологічних

словників можна класифікувати як виробничі документи, призначені для використання на

виробництві та в інших сферах практичної діяльності, що містять матеріали прикладного характеру,

розраховані на фахівців різної кваліфікації. Їх цільове призначення полягає в забезпеченні

довідковою інформацією всіх сфер практичної діяльності, зокрема виробництва. З’являється новий

різновид лексикографічних праць – термінологічні словники як навчальні посібники для

забезпечення навчального процесу. До навчальних належать словники, які відображають

термінологію певної навчальної спеціальності чи ще обмеженішої тематики – курсу. Виходять

словники, які відображають поняттєво-термінологічний апарат певної наукової теорії. Цей різновид

словників, як правило, розвивають вищі навчальні заклади для забезпечення навчального процесу.

Термінологічні словники, особливо тлумачні та тлумачно-перекладні, використовують у навчальному

процесі як довідкову базу.

Термінологічні словники, відображаючи лексику спеціальної сфери, мають чітко окреслене

функційне призначення – відображати поняттєво-термінологічний апарат різних галузей науки й

техніки та забезпечувати наукову, навчальну, виробничу діяльність. Це зумовлює критерії відбору

термінологічного матеріалу за читацькою адресою. Термінологічні лексикографічні праці

призначено широким колам науковців, викладачів, студентів усіх спеціальностей або певної

спеціальності, аспірантів, слухачів підготовчих відділень, слухачів системи підвищення кваліфікації,

учнів, науково-технічних працівників. Однак існують словники, які виникли як наслідок

спостереження за професійною лексикою окремих категорій фахівців чи угруповань мовців.

Запропоновані диференційні ознаки є найсуттєвішими для поділу термінологічних словників,

а репрезентована класифікаційна система охоплює найрізноманітніші типи словників. Кількість

диференційних ознак можна збільшити з появою нових типів термінологічних словників.

Класифікація документів створює основу для подальшої диференціації документів, дозволяє

встановити специфіку кожного виду й типу документа, допомагає орієнтуватися в документній

інформації та ефективно її використовувати.

7 Ведення дискусії (діалог, полілог). Інші форми фахового спілкування.

Дискусія – це: 1) спір, суперечка окремих осіб, співрозмовників;

2) широке публічне обговорення якогось суперечливого питання на зборах, у пресі тощо.

Метою дискусії є з’ясування і зіставлення різних поглядів на ту чи іншу проблему, пошук, виявлення істинної думки, знаходження правильного рішення спірного питання. В такому спорі ретельно відбирають і аналізують докази, зважено оцінюють позиції і погляди протилежної сторони, тобто, по суті, ведеться спільний пошук істини. Звичайно, така дискусія можлива тільки між компетентними людьми, які знають певну проблему, зацікавлені в її вирішенні.

Характер дискусії визначається і соціальною значущістю проблеми, що обговорюється. Предметом спору можуть бути питання, що відбивають загальнолюдські інтереси, порушуватися можуть і національні інтереси, інтереси певних соціальних прошарків суспільства тощо.