Типовий контур проектного керування.

 

Всі форми позитивної технічної еволюції характерні для розвитку усіх видів зразків TS протягом еволюційних схем і формуючих їхніх життєвих циклів - є пряме слідство керуючої діяльності розроблювачів, виробничників, експлуатаційників у ході створення і функціонування TS, спрямованої на підвищення якості.

Стадія проектування TS являє собою одну з різновидів керування своєрідним прямуванням, при якому проектовані зразки TS чинять “траєкторії” від існуючих прототипів до нових зразків TS із більш високою якістю.

Всі проектні об'єкти, що беруть участь у проектному керуванні при створенні різноманітних видів TS, утворюють класичну систему керування інформаційно-керуючого типу, характерний контур якої містить керуючі і керовані ланки, пов'язані між собою інформаційними каналами прямого і зворотного зв'язоку і знаходяться при проектуванні в постійній взаємодії завдяки циркуляції в ній відповідної проектної інформації.

Проектна інформація при цьому являє собою ідеї, погляди, гіпотези, судження, розуміння, вимоги, обмеження, рішення про фактичний, можливий, бажаний і планований образ і стан удосконалерого виду зразків TS, його промислово-функціонального середовища й операційної системи, що безпосередньо визначають рівень якості проектованих зразків TS.

Проектне керування при проектуванні різноманітних видів зразків TS варто розділяти на два одночасно збігаючих процеси: інженерне й адміністративне керування, що мають загальні цілі, але відрізняються змістом, об'єктом і засобами.

Роль керуючої ланки в основному контурі грає колектив організацій, що належать до замовників, або розробників зразків TS відомствам, а роль основної керуючої ланки - структура проектованих зразків відповідних видів TS. Керуючими ланками в загальному випадку проектування при використанні інженерно-кібернетичної методології також є структури промислово-функ-ціонального середовища й операційної системи, параметри якої визначаються рівнем показників якості зразків TS.

Типовий контур проектного керування при розробці зразків складних TS сучасної техніки має ряд характерних рис, головна з яких складається в тому, що керуючі і керовані ланки в них перетворюються у відповідній складності багаторівневі, ієрархічно побудовані керуючі і керовані системи, що мають свої входи, структурні параметри, виходи, закони зміни стана, перетворення інформації, що надходить у них, у загальному випадку непостійні в часі, що можна віднести до класу динамічних систем, що розвиваються.

Повна керуюча система при проектному керуванні якістю проектованих зразків TS містить у собі визначене, що залежить від ступеня складності проектованого зразка TS, число рівнів підсистем проектного керування, що охоплюють відповідні ланки загальнодержавного і відомчого апаратів, науково-дослідних інститутів, конструкторських бюро і заводів-виготовлювачів, організацій співрозробників. Кожний із рівнів підсистем проектного керування, що входять до складу керуючої системи, у свою чергу, являє собою складну організаційну, науково-технічну виробничу або комбіновану систему, що має конкретні цілі і задачі, що випливають із загальних цілей і задач керуючої системи, що відповідає числу власних підсистем і розгалужену структуру побудови.

У ході проектного керування всі підсистеми в складі керуючої системи ув'язані між собою функціонально, забезпечуючи один одного інформацією, необхідною для виробітки проектних рішень при виконанні завдань, що є їхньою прерогативою, мають визначені права і обов'язки.

Таким чином, у міру зростання рівня проектного керування, спостерігається зменшення розміру об'єкта проектного керування, що супроводжується зменшенням розміру його керуючої системи, a також промислово-функціонального середовища й операційної системи, що перетворюються з загальносистемних у підсистемні і елементні.

Приклад фрагмента повного контуру проектного керування при розробці зразків складних TS на рівні головного розроблювача a₀ і його суміжників a₀₊₁, що об'єднує контури керування структурою типового складного зразка TS із її трьома умовними підсистемами і їхніми промислово-функціональними середовищами й операційними системами, показаний на мал.11.1.

При цьому кожний із підсистемних контурів має велике число каналів, по яких ведеться проектне керування окремими властивостями підсистем зразків ТS. Неможливість розробки сучасних зразків складних TS d одній організації призводить до необхідності розширення кола розроблювачів і, як слідство, до збільшення числа підсистемних контурів проектного керування, що функціонують під початком окремих керівників, схильних орієнтуватися при виробітку проектних рішень, насамперед, на свої власні можливості й інтереси, досвід і смаки. Це значить, що в складі підсистем керуючих систем повного контуру проектного керування присутні суб'єктивні елементи. У зв'язку з цим, головний розроблювач змушений організовувати в себе контрольні підрозділи, спеціалізовані по профілю основних суміжників, із метою досягнення максимального рівня якості проектованих зразків TS у цілому.

Мал.11.1.Фрагмент повного контуру проектного керування.