Ефективна організація економіки

Важливим способом подолання суперечності між зростаючими потребами і обмеженими ресурсами є їх економне використання. Економія ресурсів, з одного боку полягає в одержанні високого ефекту виробництва, при наявних засобах і коштах, а з іншого - у зменшенні витрат засобів виробництва і коштів на одиницю продукції. В першому випадку, економія ресурсів набуває форми принципу максимальності, а в другому - принципу мінімальності.

Економії ресурсів досягають завдяки запровадженню ефективніших технологій виробництва, поліпшенню якості засобів праці. Коли у світі виникла криза енергетичних ресурсів, це зумовило появу більш економічних засобів праці (двигунів, що споживають менше пального при тій же потужності), побутової техніки (пральних машин, холодильників, електроплит, тощо) з меншим використанням електроенергії.

Людство ніколи не зупиниться у розвитку виробництва, тим більше що науково-технічний прогрес вноситиме істотні зміни до набору і кількості ресурсів, що споживаються.

Тому для розв’язання основної проблеми економіки необхідно здійснювати ще такі заходи:

. Розвиток обміну ресурсів. Через об'єктивні умови не кожна країна може забезпечити власними виробничими потужностями створення всіх матеріальних благ, що споживаються населенням. Наприклад, в Україні не ростуть кава, какао-боби, з яких виробляють шоколад. Власний видобуток нафти і газу в Україні не відповідає обсягу її потреб у сировинних ресурсах. Задовольнити потребу можна, розвиваючи товарний обмін ресурсами між країнами. Цьому сприяє поглиблення міжнародного поділу праці [16, c. 177].

2. Створення замінників ресурсів. Обмеженість деяких ресурсів потребує від людства активних пошуків їхніх замінників. Виникло виробництво штучних тканин, штучної шкіри, штучних будівельних матеріалів (композитів). Отже, використання замінників деяких обмежених ресурсів сприяє подоланню суперечності між потребами і ресурсами (додаток Б).

Все в економіці випливає з центрального факту: оскільки ресурси обмежені, то потрібно дослідити, як суспільство вибирає для виробництва набір товарів і послуг, як різні товари виробляються, на них встановлюються ціни і хто має споживати товари, що виробляються.

Альтернативна вартість - це вартість (цінність) найбільш пріоритетного серед благ, одержання яких стає неможливим за обраного способу використання обмежених ресурсів.

Отже, вартість затрачених можливостей виникає тому, що вибір чогось одного в світлі обмежених ресурсів, означає відмову від чогось іншого. Вартістю втрачених можливостей є цінність товару чи послуги, від яких відмовились.

Оскільки ресурси обмежені, то перед будь-яким суспільством виникають три основні взаємопов’язані економічні проблеми:

.   Що повинно вироблятися, тобто скільки і яких продуктів слід виробити, тобто визначити кількість продуктів, які необхідно та можливо за конкретних умов виготовити?

.   Як ці товари потрібно виробити, тобто за допомогою яких матеріальних і трудових ресурсів, з використанням якої технології вони мають бути виготовлені?

.   Для кого призначаються продукти та послуги, тобто як вони розподіляються і кому, врешті-решт, підуть на споживання?

Вирішувати такі проблеми потрібно (як показує світовий досвід) лише на основі розвитку та раціонального використання продуктивних сил і ресурсів [17, c. 436].

Щоб привести продуктивні сили суспільства в дію, необхідно відшукати оптимальні співвідношення (пропорції) між усіма речовими елементами виробництва та чисельністю робітників. Наприклад, якщо відомо скільки треба виробити товарів, то й слід знати, яка потрібна кількість предметів праці (сировини, матеріалів, напівфабрикатів), засобів праці (верстатів, машин, обладнання) та трудових ресурсів (робочої сили), а також, яку використовувати технологію.

Отже, завданням економіки є вивчення шляхів найкращого (ефективного) використання предметів і засобів праці, робочої сили та підприємницького таланту [13, c. 212].

» Ефективність» як поняття, має два значення. Це термін може стосуватися технічної ефективності, яка означає використання мінімальної кількості ресурсів для досягнення повного обсягу виходу продукції, або досягнення максимального обсягу виходу продукції, при фіксованих витратах певних ресурсів. Оскільки технічна ефективність не бере до уваги різну вартість різних ресурсів, або неоднакову вигоду від виробництва різних видів продукції, то розгляд винятково з позиції технічної ефективності не може виявити найприйнятніші рішення. Наприклад, господарство може бути технічно ефективним у виробництві продукту, але якщо покупці не хочуть купувати продукт А, а віддають перевагу продукту В, то виробництво продукту А було би економічно неефективним.

Економічна ефективність - це ширше поняття, ніж технічна ефективність. Економічна ефективність йде далі технічної ефективності і враховує вартість, витрати і вигоду, пов’язані з різними ринковими вподобаннями, намірами і рішеннями. Щоб отримати максимальну користь від використання наших обмежених ресурсів, ми повинні здійснювати тільки ті економічні дії, які ведуть до додаткової вигоди, що перевищує додаткові витрати. Згідно з таким підходом, не варто здійснювати економічні дії, якщо додаткові витрати перевищують додаткову вигоду [12, c. 613].

Поняття економічної ефективності є центральним в економіці, на неї повинен робитися особливий наголос при ухвалі індивідуальних і соціальних рішень. Щоб досягти у виробництві максимальної кількості повного обсягу корисних товарів та послуг, суспільству необхідно ефективно використати свої рідкісні ресурси, тобто забезпечити їх повну зайнятість. Під повною зайнятістю розуміють використання всіх придатних для виробництва ресурсів. Це означає, що кожен хто хоче і здатний працювати, повинен бути забезпечений роботою, не можуть простоювати орні землі, машини та устаткування, тощо.

Таким чином, ефективність означає відсутність затрат, тобто економічні ресурси використовуються настільки ефективно, наскільки це можливо, щоб задовольнити потреби і бажання людей за даних факторів виробництва.

Економіка є ефективною, якщо суспільство не може збільшити виробництво одного товару, без зменшення виробництва іншого. Ефективна економіка перебуває на межі виробництва можливостей. Виробничі можливості - це можливості суспільства з виробництва економічних благ за умови цілковитого і ефективного використання всіх наявних ресурсів при даному рівні розвитку технології.

 

 

Висновки

 

Людство ніколи не зупиниться у розвитку виробництва, тим більше що науково-технічний прогрес вноситиме істотні зміни до набору і кількості ресурсів, що споживаються.

Через об’єктивні умови не кожна країна може забезпечити власними виробничими потужностями створення всіх матеріальних благ, що споживаються населенням. Наприклад, в Україні не ростуть кава, какао-боби, з яких виробляють шоколад.

Як уже зазначалось, власний видобуток нафти і газу в Україні не відповідає обсягу її потреб у сировинних ресурсах. Задовольнити потребу можна, розвиваючи товарний обмін ресурсами між країнами. Цьому сприяє поглиблення міжнародного поділу праці.

Обмеженість деяких ресурсів потребує від людства активних пошуків їхніх замінників. Відомо, що природних алмазів уже не так багато. А потреба в них зростає, особливо для виготовлення алмазних інструментів, спеціальних доліт для буріння з метою пошуку нафти, газу, мінеральних вод, тощо.

В Україні створено виробництво штучних алмазів. Для виготовлення зубних протезів винайдено замінник золота, який за зовнішнім виглядом не поступається йому, а за якістю навіть надійніший.

Виникло виробництво штучних тканин, штучної шкіри, штучних будівельних матеріалів (композитів). Отже, використання замінників деяких обмежених ресурсів сприяє подоланню суперечності між потребами і ресурсами.

Особисті потреби людини є безмежними, а виробничі ресурси, які необхідні для задоволення цих потреб, - обмеженими. Потреби людей не є постійними величинами. Вони - продукт розвитку суспільства. Їх характер, структура і способи задоволення залежить від досягнутого рівня продуктивних сил, ступеня розвитку культури і науки, соціально-економічного ладу. У кожному суспільстві діє закон зростання потреб.

Потреби неможливо повністю задовольнити, вони зростають швидше, ніж умови для їх задоволення.

В будь-який момент часу економіка за повної зайнятості і повного обсягу виробництва мусить жертвувати частиною одного продукту, щоб отримати більше іншого продукту. Обмеженість ресурсів не дає змоги одночасно збільшувати виробництво обох продуктів.

Ефективність економіки характеризує зв'язок між кількістю ресурсів, витрачених у процесі виробництва, і кількістю товарів і послуг, отриманих у результаті використання цих ресурсів.

 

 

Список використаних джерел

1. Арутюнов В., Методологія соціально-економічного пізнання: Навч. посібник. / В. Арутюнов, В. Мішин, В. Свінціцький - К.: КНЕУ, 2005. - 353 c.

2. Базилевич В., Політекономіка: Навч. посібник. / В. Базилевич - К.: Знання-Прес, 2008. - 468 с.

. Башнянин Г., Політична економія: підручник / Г. Башнянин, П. Лазур, В. Медведєв, Ч. 1; Ч. 2: Загальна економічна теорія; Спеціальна економічна теорія. - К.: Ніка-Центр; Ельга, 2002. - 527 с.

. Бойчик I., Економіка підприємства: Навч. посібник. / І. Бойчик - К.: Атіка, 2004. - 480 с.

5. Васильков В., Організація виробництва: Навч. посібник. / В. Васильков - К.: КНЕУ, 2003. -524 с.

. Гальчинський А., Економічна теорія: підручник / А. Гальчинський, П. Єщенко, Ю. Палкін. - Вища школа, 2007. - 503 с.

. Гальчинський А., Основи економічної теорії: Підручник. / А. Гальчинський, П. Єщенко, Ю. Палкін - К.: Вища школа, 1995. - 471 с.

. Гош О., Теоретичні засади економічної політики: навч. посіб. / О. Гош. - К.: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2006. - 332 с.

. Грішанова О., Економіка праці та соціально-трудові відносини: підручник / О.А. Грішанова. - К.: Знання, 2006. - 559 с.

. Гриньова В., Державне регулювання економіки. / В. Гриньова - Харків: Вид. дім «ІНЖЕК», 2004. - 756 с.

. Дзюбик С., Основи економічної теорії / С. Дзюбик, О. Ривак. - К.: Основи, 1994. - 336 с.

. Макконнел К., Аналітична економія: в 2 ч. / К. Макконнел, С. Брю. - Л.: Просвіта, 1999. - Ч. 2. - 650 с.

. Могильний О., Державне регулювання економіки: навч. посіб. / О. Могильний. - К., 2006. - 490 с.

. Павловський М., Макроекономіка перехідного періоду. Український контекст / М. Павловський. - К.: Техніка, 1999. - 336 с.

. Примак Т., Економіка підприємства: навч. посібник / Т. Примак - К.: Вікар, 2001. - 178 с.

. Сакс Д., Економіка перехідного періоду / Д. Сакс, О. Пивоварський. - К.: Основи, 1996. - 345 с.

. Самюелсон П., Макроекономіка / П. Самюелсон, В. Нордгауз. - К.: Основи, 1995. - 544 с.

. Ховард К., Економічна теорія. Теорія вільного ринку / К. Ховард, Г. Журавльова, Н. Ернашвілі. - М.: Банки і біржі; ЮНИТИ, 1997. - 278 с.

. Чепінова В., Економічна теорія: Навч. посібник. / В. Чепінова - К.:Юренком інтер, 2011. - c. 615

. Щетинін А., Гроші та кредит: Навч. посібник. / А. І. Щетинін - К.:ЦНЛ, 2006. - с. 97-99, c. 128, c. 315