Розділ 1. Поняття, сутність та особливості проблеми сімейних конфліктів

Вступ

 

Актуальність дослідження. Сім’я - одна з найвеличніших цінностей, що створені людством за період свого існування. Жодна нація, жодне історичне суспільство не обійшлося без сім’ї. В усі часи сім’я була консервативною малою групою, яка ніколи поспішно не реагувала на різноманітні впливи навколишнього середовища, а прагнула цілісно їх осмислити та прийняти виважене рішення, яке б відповідало її інтересам. Внутрішня організація сім’ї зумовлена домовленістю її засновників - подружжям, яке в сімейних відносинах має культивувати турботу одне про одного, піклування, зрештою, зберігати, продовжувати, формувати нові родинні традиції, тобто мета спільного проживання уже наперед визначається подружжям під впливом старших родичів, інших референтних осіб, а згодом - усіма членами сім’ї, зокрема дітьми [16, с. 5].

Сім’я розглядається, з одного боку, як специфічний соціальний інститут, що виконує ряд таких основних функцій як репродуктивна, виховна, господарсько-економічна, рекреативна, які важливі для суспільства і необхідні для життя кожної людини, і з іншого, як мала соціально-психологічна група, в якій з найбільшою природністю задовольняються чисельні найважливіші особистісні потреби людини. Кожен з нас, мабуть, погодиться з тим, що саме в у своїй батьківській сім’ї він набув необхідних соціальних навичок, оволодів певними стереотипами поведінки і культурними нормами, проявляв емоційну прихильність, або, навпаки, відчував певні негативні емоції до близьких членів родини, рятувався від стресів і перевантажень, які виникали із зовнішнім світом [18, с. 45].

Сьогодні, в умовах становлення молодої держави, перехідного періоду, який завжди відзначався труднощами, актуальності набуває збереження гармонійних стосунків молодих людей, які створили сім’ю, які не застраховані від різного роду сімейних проблем, що є досить поширеними у вирі буденного життя [17, с. 23].

Сьогодні родина переживає важкі часи, ідеологічна та професійна переорієнтація, пошуки нової роботи, визначення нових життєвих пріоритетів, а до того ще й нерозвиненість соціальних інститутів, які могли б вирішити деякі сімейні проблеми. Погіршилася соціальна робота з дітьми, а ті заклади, які функціонують, втратили державну підтримку, багато з них стали платними, тож далеко не кожна родина може скористатися їх послугами. Збільшилася кількість дітей, що тривалий час залишаються без догляду дорослих. Крім того, в родині, на жаль, втрачається авторитет батька і матері, на який спиралася традиційна педагогіка українців.

Вона допомагає подолати життєві випробування, дає реальну підтримку, вселяє віру у власні сили і краще майбутнє. Проте зауважимо, що ці міркування слушні тільки для неконфліктних родин. Конфліктна сім’я може стати найбільшим нещастям в житті людини, завдати їй глибоких психічних травм, сформувати найгірші риси характеру і негативне ставлення до світу [17, с. 54].

Відомо, що існування та розвиток будь-якої організації, малої групи або великої, сім’ї, особистості пов’язане з постійним виникненням протиріч, рішенням одних протиріч і зміною їх на інші. Діалектика розвитку зазвичай приймає гострий характер та протікає в формі переходу протиріччя в конфлікт. До недавнього часу до конфлікту відносилися як до небажаного явища, а негативна оцінка його наслідків була панівною. Однак дослідження показали, що конфлікт, як правило несе в собі і позитивні функції. Конфлікт, будучи гострою формою прояву протиріч, здатний конструктивно діяти і на внутрігрупову (внутрісімейну) активність і на розвиток окремої особистості [4, с. 102].

Актуальність проблеми полягає у тому, що соціальна профілактична робота з сім'єю проводиться за допомогою соціально-психологічних, медико-соціальних і правових заходів, спрямованих на усунення умов та причин виникнення проблем, а також системи заходів з профілактики сімейного неблагополуччя, конфліктів, розлучень, стресових станів; у формуванні відповідального батьківства, збереженні репродуктивного здоров'я молоді; в організації роботи щодо запобігання помилок, розрахунків у системі сімейного виховання.

На необхідність вивчення конфліктів в педагогічному процесі та сімейних конфліктів неодноразово вказували науковці В.М. Бехтєрєв, П.П. Блонський, А.Р. Лурія, В.М. Мясищев, С.Т. Шацький та інші [5, с. 18].

Вивчення причин сімейних конфліктів, а також способів їх вирішення - важлива психолого-педагогічна проблема. На даний час відсутній системний підхід до аналізу поведінки індивіда в конфліктних ситуаціях і до пошуків умов та методів їх вирішення.

Об'єкт дослідження - проблема сімейних конфліктів.

Предмет дослідження - технології соціальної роботи з конфліктними сім'ями.

Мета дослідження - полягає в тому, щоб визначити причини і фактори, які призводять до виникнення конфліктів в сім'ї, а також дослідити технології соціальної роботи з конфліктними сім'ями.

Завдання дослідження:

.   Проаналізувати наукову літературу з даної теми.

.   Проаналізувати проблему сімейних конфліктів.

.   Визначити основні фактори, що сприяють виникненню сімейних конфліктів.

.   Дослідити форми і методи соціальної роботи з конфліктними сім'ями

 

.  

Загальні висновки

 

Аналіз наукової літератури показав, що останніми роками проблема конфліктності в сім'ї почала вивчатися більш детально і в нашій країні. Теоретичний аналіз показує, що дослідження сімейних конфліктів проводиться за такими напрямками:

¨  вивчення сучасної сім’ї в цілому;

¨  аналіз частоти сімейних конфліктів;

¨  конфліктність як чинник сімейного конфлікту;

¨  вплив сімейної взаємодії на виникнення конфлікту;

¨  типологія сімейних конфліктів.

Але в них недостатнім виявляється визначення впливу сімейних конфліктів на психологічному стані кожного члена сім’ї. Існує пряма залежність між порушеннями рольових очікувань і конфліктністю матері й проявами домінування одного із батьків. Експериментально виявлено статистично достовірний взаємозв’язок між несприятливою психологічною атмосферою і конфліктами в батьківсько-виховній сфері, тобто безвідповідальність або надмірна вимогливість до себе кожного з членів подружжя щодо виконання батьківсько-виховної функції приводить до підвищення рівня конфліктів в родині.

Частота виникнення подружніх конфліктів, тривалість сімейного конфлікту і спосіб вирішення сімейних конфліктів залежить від типу сім’ї. Конфлікти у сім’ях представників обох груп переважно виникають з середньою частотою, тобто один раз на тиждень. Загальна тривалість сімейного конфлікту від 0,5 годин до 2 днів. При вирішенні сімейного конфлікту найчастіше приходять до компромісу, але іноді виникають затяжні сімейні конфлікти.

Проблемними зонами, які призводять до виникнення конфліктів у сім’ях підлітків є: незалежність, домінування одного з батьків, питання, пов’язані з вихованням дітей, фобія утрати дитини батьками, контроль, проекція на підлітка особистісних негативних якостей батьків, розходження у ставленні до грошей, вимоги - заборони батьків, конфліктність батька й матері, агресивність батька й матері, порушення рольових сподівань.

Українське законодавство опосередковано впливає на розвиток соціальної роботи. Важливу роль у розвитку соціальної сфери відіграють державні соціальні стандарти - встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи, на основі яких визначають рівні основних державних соціальних гарантій.

Технології роботи можна реалізовувати як в соціальних службах реабілітації сім'ї, центрах допомоги сім'ї і дітям, так і в загальноосвітніх закладах. Такі технології можуть бути різних рівнів: профілактичний рівень, діагностичний рівень, реабілітаційний рівень. Торкаючись питання класифікації методів соціальної роботи, варто зазначити, що цей компонент організації соціальної роботи в спеціальній літературі знаходиться лише в стадії становлення.

Практичну реалізацію методів соціальної роботи наочно виявляє таке поняття як "форма соціальної роботи". Під формою роботи розуміють як одиничні заходи, так і довгострокові види соціальної роботи. Якщо метод виступає шляхом, способом досягнення мети і розв'язання завдання, то форма виступає способом організації змісту роботи, унаочненням певних способів організації соціальної роботи. Завдяки формам методи наповнюються конкретним змістом соціальної роботи.

Отже, проблема вирішення конфліктності в сім'ї є актуальною для кожного громадянина, Стосунки між людьми, особливо в родині - це компонент, найсуттєвіший для забезпечення так званої якості життя. Кожна людина прагне уникнути страждань, відчувати себе щасливою, ефективно, без психічних травм вирішувати проблеми, що виникають, відчувати повноту життя, реалізувати свої здібності, використавши свій життєвий шанс. Терпіння, любов, турбота, увага - найважливіші умови сімейного життя.

 

Вступ

 

Актуальність дослідження. Сім’я - одна з найвеличніших цінностей, що створені людством за період свого існування. Жодна нація, жодне історичне суспільство не обійшлося без сім’ї. В усі часи сім’я була консервативною малою групою, яка ніколи поспішно не реагувала на різноманітні впливи навколишнього середовища, а прагнула цілісно їх осмислити та прийняти виважене рішення, яке б відповідало її інтересам. Внутрішня організація сім’ї зумовлена домовленістю її засновників - подружжям, яке в сімейних відносинах має культивувати турботу одне про одного, піклування, зрештою, зберігати, продовжувати, формувати нові родинні традиції, тобто мета спільного проживання уже наперед визначається подружжям під впливом старших родичів, інших референтних осіб, а згодом - усіма членами сім’ї, зокрема дітьми [16, с. 5].

Сім’я розглядається, з одного боку, як специфічний соціальний інститут, що виконує ряд таких основних функцій як репродуктивна, виховна, господарсько-економічна, рекреативна, які важливі для суспільства і необхідні для життя кожної людини, і з іншого, як мала соціально-психологічна група, в якій з найбільшою природністю задовольняються чисельні найважливіші особистісні потреби людини. Кожен з нас, мабуть, погодиться з тим, що саме в у своїй батьківській сім’ї він набув необхідних соціальних навичок, оволодів певними стереотипами поведінки і культурними нормами, проявляв емоційну прихильність, або, навпаки, відчував певні негативні емоції до близьких членів родини, рятувався від стресів і перевантажень, які виникали із зовнішнім світом [18, с. 45].

Сьогодні, в умовах становлення молодої держави, перехідного періоду, який завжди відзначався труднощами, актуальності набуває збереження гармонійних стосунків молодих людей, які створили сім’ю, які не застраховані від різного роду сімейних проблем, що є досить поширеними у вирі буденного життя [17, с. 23].

Сьогодні родина переживає важкі часи, ідеологічна та професійна переорієнтація, пошуки нової роботи, визначення нових життєвих пріоритетів, а до того ще й нерозвиненість соціальних інститутів, які могли б вирішити деякі сімейні проблеми. Погіршилася соціальна робота з дітьми, а ті заклади, які функціонують, втратили державну підтримку, багато з них стали платними, тож далеко не кожна родина може скористатися їх послугами. Збільшилася кількість дітей, що тривалий час залишаються без догляду дорослих. Крім того, в родині, на жаль, втрачається авторитет батька і матері, на який спиралася традиційна педагогіка українців.

Вона допомагає подолати життєві випробування, дає реальну підтримку, вселяє віру у власні сили і краще майбутнє. Проте зауважимо, що ці міркування слушні тільки для неконфліктних родин. Конфліктна сім’я може стати найбільшим нещастям в житті людини, завдати їй глибоких психічних травм, сформувати найгірші риси характеру і негативне ставлення до світу [17, с. 54].

Відомо, що існування та розвиток будь-якої організації, малої групи або великої, сім’ї, особистості пов’язане з постійним виникненням протиріч, рішенням одних протиріч і зміною їх на інші. Діалектика розвитку зазвичай приймає гострий характер та протікає в формі переходу протиріччя в конфлікт. До недавнього часу до конфлікту відносилися як до небажаного явища, а негативна оцінка його наслідків була панівною. Однак дослідження показали, що конфлікт, як правило несе в собі і позитивні функції. Конфлікт, будучи гострою формою прояву протиріч, здатний конструктивно діяти і на внутрігрупову (внутрісімейну) активність і на розвиток окремої особистості [4, с. 102].

Актуальність проблеми полягає у тому, що соціальна профілактична робота з сім'єю проводиться за допомогою соціально-психологічних, медико-соціальних і правових заходів, спрямованих на усунення умов та причин виникнення проблем, а також системи заходів з профілактики сімейного неблагополуччя, конфліктів, розлучень, стресових станів; у формуванні відповідального батьківства, збереженні репродуктивного здоров'я молоді; в організації роботи щодо запобігання помилок, розрахунків у системі сімейного виховання.

На необхідність вивчення конфліктів в педагогічному процесі та сімейних конфліктів неодноразово вказували науковці В.М. Бехтєрєв, П.П. Блонський, А.Р. Лурія, В.М. Мясищев, С.Т. Шацький та інші [5, с. 18].

Вивчення причин сімейних конфліктів, а також способів їх вирішення - важлива психолого-педагогічна проблема. На даний час відсутній системний підхід до аналізу поведінки індивіда в конфліктних ситуаціях і до пошуків умов та методів їх вирішення.

Об'єкт дослідження - проблема сімейних конфліктів.

Предмет дослідження - технології соціальної роботи з конфліктними сім'ями.

Мета дослідження - полягає в тому, щоб визначити причини і фактори, які призводять до виникнення конфліктів в сім'ї, а також дослідити технології соціальної роботи з конфліктними сім'ями.

Завдання дослідження:

.   Проаналізувати наукову літературу з даної теми.

.   Проаналізувати проблему сімейних конфліктів.

.   Визначити основні фактори, що сприяють виникненню сімейних конфліктів.

.   Дослідити форми і методи соціальної роботи з конфліктними сім'ями

 

.  

Розділ 1. Поняття, сутність та особливості проблеми сімейних конфліктів