Земляні споруди за призначенням

Постійними вважають такі споруди, що призначаються для екс­плуатації протягом тривалого періоду (сплановані майданчики, зем­ляне полотно доріг, греблі, дамби, канали, штучні водойми, відстійники тощо.

Тимчасові земляні споруди влаштовують до початку наступних будівельно-монтажних робіт (котловани, траншеї, перемички

 

До основних властивостей

Щільністю р прийнято вважати масу 1 м³

Вологість до 5 % вважають сухими, понад 30 % — мокрими, 5...ЗО % — нормальної вологості.

Міцність ґрунтів характеризується їхньою властивістю чинити опір зовнішнім силовим діям.

Зчеплення визначається початковим опором зрушенню і залежить від виду ґрунту та ступеня його вологості.

Розпушуваність - здатність ґрунту збільшувати під час розроб­лення об'єм унаслідок втрати зв'язку між частинками.

Кут природного укосу характеризується фізичними властивос­тями ґрунту, при яких він перебуває в стані граничної рівноваги.

Усі ґрунти групують та класифікують за трудністю розроблення різними землерийними машинами та вручну для оцінки трудності розроблення ґрунту користуються показником питомого опору різанню

6 груп ґрунтів за величиною питомого опору копанню к_Р: до І та II груп належать слабкі (м'які) та щільні ґрунти (чорноземи, лес, суглинки й т.ін.), до III та I V — дуже щільні (важкі суглинки, глини тощо) та напівскельні грунти (сланці, алевроліти, аргіліти), до V та VI груп — відповідно добре та погано розпушені напівскельні та скельні ґрунти.

 

12

Відкритий водовідлив здійснюють у щільних, добре дренувальїшх ґрунтах викачуванням водн діафрагмовими, поршневими чи центробіжними насосами безпосередньо з виїмки під час розроблення ґрунту нижче рівня ґрунтових вод

Для збирання води дну виїмки надають незначного уклону в бік водозбірних приямків Стінки приямків закріплюють шпунтом чи дерев'яними ящи­ками без дна розміром 1 х 1 м, а на дно приямків насипають фільтрів­ний матеріал (щебінку чи гравій).

Легкі голкофільтрові установки (ЛГУ) застосовують переваж­но для осушення піщаних ґрунтів з коефіцієнтом фільтрації 1,5...2 м/добу. До комплекту ЛГУ належать голкофільтри (до 100 шт.), водозбірний колектор діаметром 100...200 мм та два центробіжних насоси для за­безпечення безперебійної роботи установки, один із яких є резервним Голкофільтр — це труба діаметром 38 чи 50 мм, до 8,5 м завдовжки, на нижньому кінці якої прикріплена ланка фільтра (рис. IV. 2, г), що складається з двох труб: внутрішньої — подовження загальної труби діаметром 38 мм - та зовнішньої діаметром 60 мм з рівномірно розпо­діленими отворами для пропускання води.

Голкофільтри встановлюють по периметру осушуваної виїмки   на відстані 0,5 м від бровки укосу.

Установки з вакуумним, водозниженням (УВВ) доцільно застосо­вувати, якщо коефіцієнт фільтрації становить від 1 до 0,01 м/добу. Суть вакуумного водозниження полягає в тому, щоу ланці фільтра вакуум­ного голкофільтра та в оточуючому грунті створюється та безперервно підтримується негативний надмірний тиск, тобто вакуум

Він сприяє відсмоктуванню з грунту гравітаційної та капілярної води.

Ежекторні голкофільтрові установки (ЕГУ) застосовують для зниження рівня ґрунтових вод з коефіцієнтом фільтрації 1...40 м/добу з глибини до 20 м

Водо знижу вальні свердловини з глибинними насосами засто­совують для зниження рівня ґрунтових вод на глибину більш як 20 м, а також при глибині майже 20 м у разі великої товщини водоносного шару та тривалих термінів відкачування.

По периметру майбутньої виїмки пробурюють свердловини, в які опускають обсадні труби діаметром 90...400 мм, улаштовуючи піщано-гравійний фільтр заввишки 0,2...0,3 м. У кожен колодязь опускають насос із двигуном або артезіанські насоси, що мають довгий вал і електро­двигун, розміщений над устям свердловини.