Криміналістична характеристика податкових злочинів

Податки - обов'язковий атрибут будь-якої держави. В умо­вах ринкової економіки вони слугують важливим важелем дер­жавного регулювання соціальних і економічних процесів, що відбуваються у суспільстві. І важливим тут виступає контроль за станом справ усіх суб'єктів господарської діяльності у плані ведення ними бухгалтерської та статистичної звітності, з тим щоб їх оподаткувати.

Елементами криміналістичної характеристики податкових злочинів є:

типові ознаки та властивості податкових злочинів;

узагальнені дані щодо способів ухилення від сплати податків;

3) типові ознаки щодо місця, часу й мотивів учинення податкових злочинів;

4) найбільш типові об'єкти злочинного посягання;

5) дані про суб'єкти ухилення від сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів;

6) сліди податкового злочину.

Ухилення від сплати податків як корисливий злочин характе­ризується:

- діянням у вигляді ухилення від сплати податків;

злочинними наслідками (спричиненням шкоди держав­ним інтересам у вигляді значних, великих та особливо великих збитків:

під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів та інших обов'язкових платежів, які в тисячу та більше разів перевищують установлений законодавством неоподатко­вуваний мінімум доходів громадян;

під великим - які в три та більше тисяч разів перевищують цей мінімум;

під особливо великим - в п'ять та більше тисяч разів його перевищують);

- наявністю прямого причинного зв'язку між діянням і на­слідками, що настали. Стаття 212 КК України передбачає кри­мінальну відповідальність за ухилення від сплати податків, збо­рів, інших обов'язкових платежів через внесення службовою особою підприємства, установи, організації, фізичною особою-підприємцем чи будь-якою іншою особою у бухгалтерські доку­менти завідомо неправильних (спотворених) відомостей про прибутки чи витрати або ж у спосіб приховування інших об'єк­тів оподаткування (майна, доданої вартості тощо).

Завідомо неправильними відомостями визнаються змінені й такі, що стали фактично неправильними, дані щодо розмірів прибутків, витрат або пільг, що враховуються під час нараху­вання податків, а також відомості, що неадекватно відобража­ють дійсний стан справ суб'єкта оподаткування. Заниження вартості об'єктів оподаткування характеризується частковою несплатою податків і неподаткових платежів.

Приховування виражається в тому, що посадові особи суб'єк­та підприємницької діяльності та фізичні особи не сплачують податків та інших неподаткових платежів, що їх вони відповідно до чинного законодавства повинні були внести до бюджету.

Місце вчинення податкових злочинів. Безпосереднім місцем може бути приміщення, в якому до бухгалтерської документа­ції вносились неправильні дані щодо доходів чи витрат. Напри­клад, це може бути офіс організації, квартира головного (стар­шого) бухгалтера або директора. Одначе варто враховувати, що складання фіктивних бухгалтерських документів (декларації про прибутки) з метою приховування об'єктів оприбуткування само собою означає тільки приготування до податкового злочи­ну або замах на нього. Закінченим складом буде фактична не­сплата податку за відповідний, встановлений законом, період оподаткування. Тому місце вчинення податкового злочину -комплексна категорія, яка може складатись із декількох компо­нентів. Із цього випливає, що фактичним місцем його вчинення вважається регіон (місто, район), який контролюється відпо­відною податковою інспекцією.

Час учинення податкових злочинів точно встановити доволі важко. Ці злочини можна віднести до тривких деліктів, що по­чинаються діями щодо фальсифікування бухгалтерських доку­ментів і завершуються несплатою в установлений термін відпо­відного податку, збору, іншого обов'язкового платежу. Залежно від виду податкового платежу час злочинних дій може охоплю­вати від декількох днів до декількох місяців і навіть років.

Мотиви вчинення податкових злочинів майже завжди мають особислїсно корисливий характер. Це - бажання збагатитися, задовольнити свої амбіції, посісти вище і значиміше місце в со­ціальній ієрархії суспільства, досягнути більших результатів у бізнесі, отримавши злочинним способом реальну вигоду. Однак практика боротьби з цими злочинами виявила випадки їх вчи­нення і з інших спонукань: щоби своєчасно сплатити банків­ський кредит, стабілізувати фінансове становище підприємства, закупити більш продуктивне обладнання, запровадити новіші технології тощо. Для рядових (низових) виконавців керівним мотивом може бути намір будь-яким способом зберегти місце роботи, просунутися но службі, боязнь помсти спільників тощо.

Суб'єкти податкових злочинів. За ухилення від сплати подат­ків до кримінальної відповідальності притягуються службові особи суб'єктів підприємницької діяльності (підприємств, ор­ганізацій, установ незалежно від форм власності), на які згідно із законом покладено обов'язок ведення бухгалтерського обліку та складання звітів про фінансово-господарську діяльність, по­дання податкових декларацій та інших документів, пов'язаних із обчисленням і сплатою податків до бюджету (керівники під­приємств, їхні заступники, головні бухгалтери та виконувачі їхніх обов'язків). Цих суб'єктів вирізняють доволі високий со­ціальний статус, усталена направленість на досягнення злочин­ної мети, широкі зв'язки, зокрема у кримінальних структурах, їхніми співучасниками можуть бути й інші службовці, які без­посередньо готували фіктивні податкові документи (касир, то­варознавець, продавці тощо).

Суб'єктом цих злочинів можуть бути й фізичні особи, що ма­ють ознаку платника податку, у тому числі ті, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи: українські та іноземні громадяни, особи без громадянства, якщо вони мають оподатковуваний прибуток і зобов'язані відповідно до закону подавати у відповідні податкові органи декларацію про прибутки для нарахування і сплати податків.

Об'єкти злочинного посягання. Об'єктом злочинного пося­гання цього виду є податкові відносини, які виникають у проце­сі економічної діяльності й покликані сприяти нормальному функціонуванню податкової системи держави.

Під податком, збором, іншим обов'язковим платежем слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, який здійснюється платника­ми в порядку і на умовах, визначених законодавчими актами.

Згідно з чинним законодавством об'єктами оподаткування є:

доходи (прибутки);

додана вартість продукції (робіт, послуг);

майно юридичних і фізичних осіб;

інші об'єкти, визначені законодавчими актами України.

Податки та інші обов'язкові платежі поділяються на загаль­нодержавні та місцеві. Стаття 14 Закону України «Про систему оподаткування» виділяє загальнодержавні податки, до яких, зокрема, належать податок па додану вартість, акцизний збір, податок на прибуток підприємства, податок на доходи фізич­них осіб, плата за землю, збір за спеціальне використання при­родних ресурсів тощо. Перелік місцевих податків і зборів визначений у ст. 15 цього Закону. Це - податок із реклами, ко­мунальний податок, готельний збір, збір за паркування авто­транспорту, ринковий збір та ін.

Безпосередні об'єкти податкових злочинів: податок на при­буток підприємства - 43% від загальної кількості таких злочи­нів; податок па додану вартість (ПДВ) - 28,4%; податки, що сплачуються в дорожні фонди - 6,7%. Фізичні особи найчасті­ше ухиляються від сплати податку на прибуток.