Інститут почесних (нештатних) консулів.

 

У світовій практиці консули розподіляються на дві катего­рії — штатні та нештатні, або почесні, консули.

Нештатний консул — це особа, яка не перебуває на державній, дипломатичній або консульській службі, проте виконує певні консульські доручення на прохання заінтересованої держави та за згодою країни перебування. Для нештатного консула характерним є те, що він поряд із виконанням консульських функцій може займатися професійною діяль­ністю, отримувати або не отримувати винагороду за здійс­нення консульських функцій. Щодо інституту громадянства почесного консула не існує особливих вимог, хоча заінте­ресована держава, призначаючи їх на цю посаду, віддає перевагу здебільшого своїм громадянам, які постійно проживають на території країни перебування. За досить поширеної практики застосування почесних консулів, у міжнародному праві все ж немає чіткого визначення поняття «почесний консул». Глава III Віденської конвенції про кон­сульські зносини має назву «Режим, що застосовується до почесних консульських посадових осіб та консульських уста­нов, очолюваних такими посадовими особами». Її статті (58—68) регламентують конкретну діяльність та правовий статус почесного консула та очолюваної ним консульської установи. Держави, що вдаються до послуг почесних консулів, своїм внутрішнім законодавством визначають поняття цього інституту. Так, відповідно до ст. 92 Консульсь­кого статуту України, «нештатними (почесними) консулами можуть бути як громадяни України, так і іноземні громадяни з числа осіб, які займають помітне становище в суспільстві держави перебування і мають необхідні особисті якості. Вони не повинні бути на державній службі у державі перебування або брати активну участь у її політичному житті».

Що ж до штатних консулів, то зазначений Статут у ст. 10 передбачає: «Консульські службові особи перебувають на дипломатичній службі в Україні. Працівники консульських установ, які є тромадянами України і постійно проживають в Україні, перебувають на державній службі в Міністерстві закордонних справ України».

Міжпародпа практика використання інституту почесних консулів свідчить, що більшість розвинених країн Європи та Америки призначає почесних консулів у тих державах, де вже існують посольства та консульські установи з метою їх під­силення. Водночас зарубіжні держави використовують інсти­тут почесних консулів як перший крок до забезпечення своєї дипломатичної або консульської присутності в певному регіоні.

Станом на 1 січня 1997 р. в різних країнах світу працювало 12 почесних консулів України. Для порівняння: Німеччина має 400 почесних консулів, Велика Британія — 238, Австрія — 140, Швейцарія — 120, Бразилія — 113, Ізраїль — 80, ПАР — 60. У США діють консульські установи 148 держав, з них 112 мають консульські установи, очолювані почесними консу­лами. Із 32 консульських установ Бельгії в США 26 очолю­ються почесними консулами, для франції цей показник становить відповідно 58 та 45, для Данії — 41 та 37.

Тільки в Австралії з 15 консульських установ Італії 9 очолюються почесними консулами, Норвегії, відповідно, 5 із 9, Бельгії —6 із 8, Чехії —4 із 5, Литви —3 із 3.

На відміну від практики колишнього СРСР, де майже не застосовувався інститут почесних консулів, в Україні запро­ваджено використання діяльності почесних консулів в обме­женому обсязі. Це зумовлюється кількома чинниками, зо­крема: недостатньо розгалуженою мережею дипломатичних представництв та консульських установ України в ряді регіонів світу; доцільністю функціонування почесних консулів під керівництвом глави вже існуючого дипло­матичного представництва або консульської установи України з метою налагодження економічних, торговельних та інших зв'язків України з державою перебування; фінан­совим фактором (оскільки діяльність консульської установи України має фінансуватися за рахунок почесного консула, включаючи роботу обслуговуючого персоналу, обладнання приміщення необхідними засобами зв'язку, оргтехнікою, меблями та іншим устаткуванням).

Звичайно, в міжнародній практиці «погоду роблять» не почесні консули, а консули-професіонали.