Основні організаційно-технічні та лікувально-профілактичні заходи щодо обмеження несприятливого впливу виробничої вібрації на працюючих

8.1. До організаційно-технічних заходів відносяться:

– зменшення вібрації у джерелі виникнення конструктивними і технологічними методами при розробці нових та модернізації існуючих машин;

– зменшення вібрації на шляху розповсюдження засобами віброізоляції та вібропоглинання, наприклад, за рахунок застосування спеціальних сидінь, майданчиків з пасивною пружинною ізоляцією, гумових, поролонових та ін. вібропоглинаючих матеріалів, мастил тощо;

– перевірка наявності вібраційних характеристик (ВХ) у паспортах на машини, які щойно надійшли (в технічному паспорті машини повинні бути вказані ВХ та методи їх контролю відповідно до ГОСТ 12.1.012-90 “Вибрационная безопасность. Общие требования”), а при відсутності їх, та у разі необхідності, проведення вхідного контролю;

– своєчасне проведення планового та попереджувального ремонту машин з обов’язковим післяремонтним контролем вібраційних характеристик;

– використання машин відповідно до їх призначення, передбаченого нормативно-технічною документацією;

– своєчасне проведення ремонту профілів шляхів та поверхонь для переміщення машин, їх покриттів, кріплень підтримуючих конструкцій та ін., що впливають на вібраційні характеристики машин;

– виключення контакту працюючих с поверхнями, що вібрують, за межами робочого місця чи робочої зони (встановлення захисних засобів, сигналізацій, блокування, попереджувальних написів і т.д.);

– не дозволяється обладнання постійних робочих місць без амортизуючих сидінь;

– до експлуатації повинні допускатися тільки справні машини, що відповідають вимогам даних норм.

8.2. Комплекс лікувально-профілактичних заходів містить:

– професійні і профілактичні огляди;

– режим праці;

– вітамінізацію;

– організацію профілактичного відпочинку;

– лікувальна гімнастика та масаж рук;

– використання засобів індивідуального захисту.

8.3. До роботи операторами машин допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли попередній медичний огляд, мають відповідну кваліфікацію, склали технічний мінімум правил охорони праці та ознайомлені з характером впливу вібрації на організм.

8.4. Оператори машин, які зазнають у процесі трудової діяльності впливу вібрації, підлягають щорічним періодичним медичним оглядам відповідно до наказу МОЗ № 555 від 29.08.89 “О совершенствовании системы медицинских осмотров трудящихся и водителей индивидуальных транспортных средств”, та наказу МОЗ № 45 від 31.03.94 “Положення про порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій”.

8.5. З метою підвищення стійкості організму операторів машин слід проводити: вітамінопрофілактику (вітамін С, В₁ та нікотинова кислота) два рази на рік протягом чотирьох тижнів у осінній та весняний періоди – жовтень-листопад та лютий-березень, курси масажу, який виконує масажист, і лікувальної гімнастики (за призначенням лікаря).

8.6. Для профілактичного лікування та відпочинку працюючих, в тому числі і зайнятих у вібронебезпечних професіях, на підприємствах повинні бути організовані профілакторії, кабінети психологічного розвантаження і кімнати, де працюючи обов’язково проводять масаж рук у струмені теплого повітря або сухий обігрів та мікромасаж на спеціальному обладнанні.

8.7. З метою профілактики шкідливого впливу загальної та локальної вібрації працюючі повинні користуватися засобами індивідуального захисту відповідно до ГОСТ 12.4.002 та ГОСТ 12.4.024.

Попереджувальний нагляд

9.1. У нормативній документації на машини, які створюють вібрацію, розробником вказуються технічні норми вібрації.

9.2. Норми вібрації вносяться до технічних умов на конкретну машину та паспорт.

9.3. У нормативній документації на машини визначаються умови, в яких установлені технічні норми вібрації та методи контролю вібраційних характеристик (ВХ) машин.

9.4. Для вібронебезпечних машин санітарною нормою вібрації є допустимі рівні, що наведені у таблицях 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9.

9.5. У нормативній документації обов’язково вказуються умови при яких забезпечується виконання вимог санітарних норм вібрації на робочому місці.

9.6. Повинен проводитися контроль вібрації машин:

– безперервний – при введенні в експлуатацію і подальший – раз на рік;

– вибірковий;

– після кожного ремонту та при внесенні змін в конструкцію.

 

Додаток 1