Економіка Республіки Корея. Економіка Кореї

Протягом трьох останніх десятиліть людство мало можливість спостерігати за деякими країнами, що розвиваються, що демонстрували світу "економічні чудеса". Звичайно ж, мова йде про молодих найбільш розвинених державах, які в 60-70 рр.. виділилися і відокремилися в окрему групу, що отримала назву "Нові індустріальні країни" (New industrializing countries). Ця група постійно поповнюється, і в даний час до неї входять близько півтора десятків країн і територій. Міцне місце серед них займає Південна Корея.

Про швидкий економічний ріст Республіки Корея говорилось чимало. Цю "історію успіху" пов'язують із високими темпами росту ВНП, які склали 8,6% у період з 1962-1988г і перетворенням країни з традиційно сільськогосподарської в цілком індустріальну, серед досягнень якої рівень ВНП на душу населення більш 5000 $ і 13 місце в списку провідних торгових держав світу.

 

На стрімке зростання економіки Південної Кореї надавали і впливають самі різні чинники - об'єктивні і суб'єктивні, економічні і політичні, внутрішні і зовнішні, такі як: орієнтована на експорт, на взаємодію із зовнішнім світом стратегія розвитку; - сприятливий міжнародний економічний клімат 60-х- першої половини 70-х років, що полегшив доступ до зовнішніх джерел ресурсів; - сильне й ефективне керівництво в особі авторитарних урядів, що відклали демократичні і політичні перетворення на користь економічного розвитку; - відносно малі витрати на утримання військово-промислового комплексу (2-3% проти 60-70% північно-корейських витрат); залучення іноземних капіталовкладень - як фінансових, так і технологічних: промислове устаткування і "now how";-етнічна і культурна однорідність, а також конфуціанська традиція, особливу цінність працьовитості, освіті, життєвому успіху і відданості своїй нації.

 

Ці та багато інших чинників багато в чому визначили швидкі темпи розвитку економіки Республіки Корея.

На жаль, питання, що стосуються економічного розвитку Південної Кореї в даний час недостатньо широко освітлений в Україні. Через відсутність сучасних статистичних даних в рефераті фігурують цифрові дані до 1990р. Але незважаючи на те, що цифри дещо застаріли, наявна в нашій країні інформація достатньо правдиво відбиває положення справ у Південній Кореї.

У процесі підготовки реферату мною були вивчені матеріали: - книги В. І. Шіпаева "Південна Корея в системі світового капіталістичного господарства"; статей як вітчизняних, так і корейських економістів: - "Досвід економічного розвитку Республіки Корея в умовах ринкової системи". Дак Ву Нам-голова Асоціації зовнішньої торгівлі Республіки Корея.

- "Роль держави в створенні" південнокорейського чуда "". С. В. Жуков-к. е.. н., ст. науковий співробітник Інституту Світової економіки і міжнародних відносин РАН.

- "Економіка Кореї: структурне урегулювання з метою економічного зростання". Ку Бон Хо, професор, Президент Інституту розвитку Кореї, що виступав з доповіддю з даного питання на радянсько-південнокорейському симпозіумі в Москві в червні 1991р.

 

Також в ході роботи над рефератом я консультувалася з низки питань у Пака В. К., к. і. н. корееведа, ст. наукового співробітника Інституту сходознавства РАН, брав безпосередню участь у роботі радянсько-південнокорейського симпозіуму в Москві в червні 1991р.

Про чинники економічного розвитку Південної Кореї можна говорити багато і детально, однак в своєму рефераті мені хотілося б зупинитися на ролі держави, експортній політиці і запозичених технологій (як промислового обладнання, так і "now how") у розвитку економіки Республіки Корея.

Що стосується чинника експортної політики, то було б справедливо вважати його найбільш вагомим чинником, що слугував рушійною силою росту корейської економіки.

 

Про роль держави тому цей фактор є одним з визначальних чинників швидкого темпу розвитку економіки Кореї.

Що стосується ролі запозичених технологій, то цей чинник не був визначальним, звертання до закордонних технологій явилося природним наслідком експортної моделі розвитку економіки Кореї, тому не можна не оцінити роль цього чинника в формуванні сучасної економіки Кореї і залученні країни до світових досягнень НТР. Також цей чинник недостатньо широко освітлений у російській літературі в порівнянні з іншими факторами, але проте на мій погляд він представляє інтерес для вивчення, а може бути і часткового застосування (але в адаптованому до місцевих умов вигляді) в Росії.