Виберіть твердження, які розкривають напрямки діяльності товариства «Просвіта».

З 90-х років XIX ст. товариство «Просвіта» займалося:

а) піднесенням рівня освіти селян;

б) пропагандою серед західноукраїнського селянства соціалістичних ідей;

в) створенням сільських читалень, бібліотек та «народних домів»;

г) організація хорових колективів, театральних гуртків, гімнастичних товариств;

д) організацією в селах Галичини й Буковини осередків українських політичних партій;

е) поширенням книг для селянства, написаних «язичієм»;

є) пропагандою ідей економічної самодопомоги (кооперації);

ж) утворенням громадських крамниць, позичкових товариств, кооперативів;

з) пропагандою атеїзму;

й) поширенням української книги та преси.

22. Доповніть текст:

Найбільш авторитетним часописом української громади в Галичині до 80-х років XIX ст. була газета «Слово», яка перебувала в руках... (русофілів, народовців, радикалів). З 1890-х років і до початку другої світової війни провідні позиції серед української преси займає щоденник... («Громада», «Діло», «Батьківщина»), першим редакто­ром якого був В.Барвінський. З часу своєї появи ця газета відстоювала інтереси... (русофілів, народовців, клерикалів), мала виразно національно-ліберальну орієнтацію, однак ніколи не визнавала себе органом якої-небудь партії і часто виступала з критикою партійного керівництва..

23. Перші масові збори українців, названі народним вічем, відбулися у:

а) Львові;

б) Києві;

в) Харкові.

24. Громадська організація у Львові, створена шляхом реорганізації літературного товариства у наукове, яка до першої світової війни відігравала роль української академії наук, називалась:

а) Ставропігійський інститут;

б) Собор руських вчених;

в) Наукове Товариство ім. Т.Шевченка (НТШ).

25. Політичною організацією народовців Галичини у 80-х роках XIX ст. була...

а) Руська Рада;

б) Народна Рада;

в) Галицько-руська матиця.

26. Встановіть відповідність:

а) Створення товариства «Просвіта» 1) 1868 р.

б) Створення Народної Ради 2) 1870 р.

в) Заснування Товариства ім. Т.Шевченка у Львові 3) 1872 р.

г) Створення Руської Ради 4) 1873 р.

д) Заснування «Общества ім. М.Качковского» 5) 1880 р.

е) Проведення першого народного віча 6) 1885 р.

27. «Нова ера» в стосунках між поляками та українцями в Галичині була проголошена:

а) 1880 р.;

б) 1890 р.;

в) 1900 р.

28. Провід у національному русі галичан у 90-х рр. XIX ст. тримала(о):

а) греко-католицьке духовенство;

б) світська інтелігенція (службовці, вчені, вчителі).

29. Громадсько-політичний рух останньої чверті XIX ст., започаткований молодшим поколінням української світської інтелігенції, яке було опозиційне налаштоване як до влади, так і до існуючих в краї громадсько-політичних течій і сповідувало ідеї соціалізму, називають:

а) русофільським (москвофільським);

б) народовецьким;

в) радикальним.

30. І.Франко, М.Павлик, В.Будзиновський, М.Панкевич, О.Терлецький у 80-х роках XIX ст. були:

а) москвофілами;

б) народовцями;

в) радикалами.

31. Радикальні (соціалістичні) ідеї у 70-80-х р]з. XIX ст. здобули вплив серед галицької молоді завдяки зусиллям:

а) В.Антоновича;

б) М.Драгоманова;

в) С.Качали.

Чия це біографія?

Народився в селянській родині на Дрогобиччині. Навчався у Львівському університеті. Захоплювався ідеями М.Драгоманова і замолоду поринув у громадську діяльність. Займався також літературною та науковою роботою. Здобув славу як поет, прозаїк, драматург, перекладач, літературний критик, історик та теоретик літератури, а також як публіцист, філософ, фольклорист, етнограф, мовознавець, економіст. Лише опублікована спадщина цього митця налічує 50 томів.

а) В.Антонович;

б) І.Франко;

в) М.Грушевський.

33. Усна домовленість між польськими депутатами галицького сойму та депутатами-народовцями, яку підтримували митрополит С.Сембратович та галицький намісник К.Бадені, передбачала визнання:

а) польською політичною елітою краю необхідності поділу Галичини на «польську» та «українську» адміністративні одиниці за умови підтримки українською громадою національно-визвольної боротьби польської нації;

б) польською політичною елітою краю існування української нації, розширення національно-культурних прав українців Галичини за умови лояльності української галицької громади до крайової влади;

в) українською політичною елітою права поляків на Східну Галичину, відмову українців від своїх національно-культурних вимог в обмін на збільшення квоти українських послів у Галицькому соймі.

34. Проти політики «нової ери» в Галичині виступали:

а) москвофіли та народовці;

б) народовці та радикали;

в) москвофіли та радикали.

35. Наслідками українсько-польського компромісу 90-х років XIX ст. («нової ери») були:

а) розширення сфери вжитку української мови в галицьких освітніх закладах; відкриття в Львівському університеті кафедри «всесвітньої історії з особливим наголосом на історії Східної Європи», створення третьої української гімназії, перехід українців краю до активного партійно-політичного життя;

б) відкриття в Львівському університеті кафедри «руської історії», яку очолив М.Грушевський, створення НТШ, втрата українцями всіх мандатів послів крайового сойму та віденського парламенту, саморозпуск РУРП;

в) розпад Русько-української радикальної партії та створення Українсь­кої національно-демократичної партії, вихід українських послів (депу­татів) з крайового сойму, звільнення національне орієнтованих чиновників-українців з посад в адміністрації краю (обіцяні поступки українцям залишились лише обіцянками).

36. Називаючи Галичину «українським П'ємонтом», національне орієнтована інтелігенція останньої третини XIX — початку XX ст. хотіла:

а) підкреслити, що цей край може і має виконати роль плацдарму і бази національногоруху, стати для українців тим, чим був П'ємонт для італійців;

б) нагадати, щоконсерватизм та провінційність галичан можуть спричинити такі жпроблеми для національного руху, які колись існували в П'ємонті;

в) переконати народ в тому, що цей край матиме в майбутньому таку ж славу, яку має П'ємонт — край високої освіти, мистецьких досягнень та матеріального благополуччя.

37. Доповніть текст:

Першою українською партією європейського зразка, яка мала програму, фіксоване членство та виборні керівні органи, була...

38. Ініціаторами створення Русько-україчської радикальної партії (РУРП) були:

а) русофіли (москвофіли);

б) народовці;

в) радикали.

39. Іван Франко, Михайло Павлик, В'ячеслав Будзиновський, Микола Ганкевич, Володимир Охримович були лідерами:

а) Руської Ради;

б) Народної Ради;

в) РУРП.

40. Однією з центральних ідей книги Юліана Бачинського «Ucraina іггеdеnta» («Поневолена Україна») була:

а) ідея федералізму України таРосії;

б) ідея федералізму України та Австро-Угорщини;

в) ідея політичної самостійності України.

41. Допишіть речення, вибравши з-поміж поданих найбільш повний і правильний варіант. Досягнення Україною політичної самостійності визнавали своєю метою...

а) Русько-українська радикальна партія та Українська національно-демократична партія;

б) Русько-українська радикальна партія. Українська національно-демократична партія і Українська соціал-демократична партія;

в) Русько-українська радикальна партія. Українська національно-демократична партія. Українська соціал-демократична партія і Русько-український християнський союз.

42. Галицька українська молодь на початку XX ст. була об'єднана в гімнастично-протипожежних товариствах:

а) «Сокіл», «Руська бесіда», «Пласт»;

б) «Сокіл»,«Січ», «Пласт»;

в) «Січ», Сокіл», «Руська бесіда».

43. Встановіть відповідність:

а) Українська національно-демократична партія	1) створена лівим крилом радикалів (С.Вітик, М.Ганкевич, Ю.Бачинський та ін.) Об’єднувала прихильників соціалістичних ідей серед національно-орієнтованої української світської інтелігенції, студентства, робітництва.
б) Русько-українська радикальна партія	2) створена правим крилом народовців-прихильників політики «нової ери» (О.Барвінський, А.Вахнянин та ін.). Об'єднувала в основному духовенство та прихильників клерикалів серед національно орієнтованої української інтелігенції
в) Українська соціал-демократична партія	3) перша партія європейського зразка, яка після розколу об'єднувала національне орієнтованих інтелігентів та селян — прибічників аграрного соціалізму. Лідери: М.Павлик, К.Трильовський та ін.
г) Русько-український християнський союз	4 4) створена лівим крилом народовців (Ю.Романчук, К.Левицький та ін.) та правим — радикалів (І.Франко, Т.Окуневський, В.Будзиновський та ін.). Об'єднувала в основному ліберальне орієнтовану світську галицьку інтелігенцію, яка визнавала пріоритетними національні інтереси українців

 

44. Русская народна партія, створена москвофілами на початку XX ст., визнавала:

а) національно-культурну ідентичність українців, русинів та росіян і відкидала ідею їх політичного об'єднання;

б) необхідність повної національно-політичної єдності західноукраїнсь­ких та російських земель;

в) національно-культурну та політичну самостійність українців.

45. Національний рух українців Буковини в кінці XIX — на початку XX ст. очолювали:

а) А.Вахнянин та Ю.Федькович;

б) С.Смаль-Стоцький та М.Василько;

в) К.Левицький та Ю.Романичук.

46. У 1901-1944 рр. митрополитом Української греко-католицької церкви був:

а) Сильвестр Сембратович;

б) Андрей Шептицький;

в) Йосип Сліпий.

47. Сформулюйте твердження, яке б відповідало історичній дійсності:

Митрополит А.Шептицький:

а) заборонив греко-католицьким священикам брати участь у громадському житті та національному русі українців;

б) добивався проводу греко-католицької церкви в національному русі та громадському житті підавстрійських земель України;

в) поставив участь греко-католицького духовенства у громадському жит­ті в залежність від дотримання національним рухом принципів християнської моралі, розглядав церкву як духовний та моральний авторитет українського суспільства.

48. Кооперативний рух серед українців Галичини та Буковини розгортається в:

а) 40-50-х рр. XIX ст.;

б) 60-70-х рр. XIX ст.;

в) 1890-1900-х рр.

49. На початку XX ст. найбільш поширеними серед українців Галичини та Буковини були:

а) кредитні кооперативи;

б) споживчі кооперативи;

в) страхові кооперативи.

50. Організацію господарського життя українців Галичини розпочало това­риство:

а) «Руська бесіда»;

б) «Просвіта»;

в) «Селянська каса».

51. «Крайовий союз ревізійний» та «Селянська каса» були:

а) ідейно-організаційними та ревізійними центрами української галицької і буковинської кооперації;

б) благодійними українськими організаціями в Галичині та Буковині, надавали субсидії місцевим селянам;

в) громадськими організаціями Галичини і Буковини, основною метою яких була організація культурного життя українців у сільській місце­вості (в основному на кошти, які виділяла для цього влада).

52. Микола Левитський, Василь Доманицький, Осип Юркевич, Василь Нагірний, Євген Олесницький, Іван Петрушевич — це:

а) українські митці початку XX ст.;

б) українські вчені початкуXX ст.;

в) українські кооператори початку XX ст.

53. Українсько-польські відносини в Галичині на початку XX ст.:

а) відзначались взаєморозумінням завдяки угоді 1890 р., яка обмежу­вала можливості для конфронтації;

б) набули гостро конфліктного характеру внаслідок посилення агресивно націоналістичних настроїв серед польської еліти.

54. Встановіть відповідність:

а) 1890 р. 1) страйк майже ста тисяч сільськогосподарських робітників Галичини

б) 1892 р. 2) створення Русько-української радикальної партії

в) 1899 р. 3) вбивство українського студента А.Коцка під час сутички з шовіністично налаштованими польськими студентами

г) 1902 р. 4) вбивство українським студентом М.Січинським, губернатора Галичини

д) 1908 р. 5) розкол РУРП і створення УНДП та УСДП;

е) 1910 р. 6) реорганізація Товариства ім. Т.Шевченка і створення НТШ