Тема. Українська література 20 – 30-х років ХХ ст.

Мета уроку: ознайомити учнів із літературним процесом цих років, оглядово з тематикою творів видатних письменників - представників цього часу, з творчими пошуками українських письменників-емігрантів, із митцями Західної України; формувати правильне розуміння подій і процесів того часу; виховувати в учнів почуття патріотизму, власної людської і національної гідності, формувати в них такі якості, як доброта, порядність, уміння аналізувати факти й робити власні висновки

Обладнання: фотографії, добірки творів, медіа-матеріали

Хід уроку

І. Організація роботи класного колективу. Мотивація навчальної діяльності учнів на уроці

ІІ. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу

Епіграф уроку:

Відкриваю для себе нові імена

І глибинні думки, і душевні висоти...

Скільки років ховала їх прірва страшна,

Що хотіла наш дух, нашу суть побороти.

Скільки їх, що приходять з далекої тьми,-

Хоче серце усіх поіменно назвати...

І на болях своїх знову пишемо ми

Імена, імена... І вкорочені дати.

В.Крищенко

 

1. Вступне слово вчителя.

Доля української літератури - доля України. Важко знайти у світовій історії аналогію, щоб жива мова, мова великого народу систематично заборонялася й переслідувалася спеціальними державними вердиктами й актами. Цей геноцид тривав століттями. Нагадаємо укази російських царав - Петра І (1720) про заборону українського книговидання та Катерини ІІ (1754) - про заборону викладання українською мовою в Києво-Могилянській академії;сумнозвісний Валуєвський циркуляр (1863) та Емський указ (1876), який посягнув і на саму душу українського народу - пісню; затим - закриття всіх українськиї театрів (1884), припинення видання дитячої книжки (1885), указ Миколи ІІ про скасування української преси (1914); численні більшовицькі відкриті й таємні постанови, спрямовані на «викриття українського буржуазного націоналізму», а насправді проти української культури, мови і національної самосвідомості; і, нарешті, «андроповську» постанову ЦК КПРС «О мерах по дальнейшему совершенствованию изучения и преподавания русского языка в союзных республиках» (1978) та ін. І разом із штучним голодомором 1933 р. та масовим винищенням і «розкуркуленням» українського селянина, жорстокими репресіями 30-х, а потім 40-х та 60-х - 70-х років щодо української інтелігенції, передусім творчої (тільки у 30-ті роки розстріляно й закатовано в концтаборах понад 500 письменників, серед них - визначні особистості),- найбільші злочини, вчинені царською та більшовицькою імперіями проти України та її народу.

 

2. Лекція вчителя на тему«Українська література 20 – 30-х років ХХ ст.»

Під час лекції учні мають заповнити табличку

Літературні угрупування

«Неокласики»	ВАПЛІТЕ	«Гарт»	«Плуг»	ВУСПП	«Молодняк»

Орієнтовно

«Неокласики»	ВАПЛІТЕ	«Гарт»	«Плуг»	ВУСПП	«Молод-няк»
1925-1928 М.Зеров М.Рильський П.Филипович М.Драй-Хмара Ю.Клен	1925-1928 М.Хвильо-вий О.Досвітній П.Тичина М.Бажан П.Панч М.Куліш Г.Епік	1923-1925 В.Елан О.Довженко В.Сосюра П.Тичина М.Хвильо-вий М.Куліш Ю.Яновсь-кий	1922-1932 С.Пилипенко А.Головко П.Панч І.Скляренко І.Кириленко	1927-1932 О.Влизько К.Гордієн-ко Н.Забіла О.Корній-чук Іван Ле І.Микитенко	1926-1932 Д.Гордієнко О.Довжн-ко Т.Масен-ко А.Шиян П.Усенко

План

1. Складні суспільно-історичні умови розвитку української літератури ХХ ст., основні стильові напрями.

Словникова робота. Знайти в словнику літературознавчих термінів визначення понять модернізм, соцреалізм, постмодернізм і записати в зошити.

2.Різноманітність стильових манер, що проявилася уже в першій пол. 20-х рр. у творчості ряду талановитих письменнків: романтико-героїчна (Ю.Яновський), лірико-імпресіоністична (М.Хвильовий, Г.Косинка), реалістична (П.Панч, А.Головко), науково-фантастична (В.Винничено, П.Панч). Розвиток гумору й сатири. Поява в середині 20-х років великих епічних полотен.

3. Подальший розвиток театру в Україні. Початкове художне освоєння молодими драматургами нової дійсності, зображення її творців

(М.Куліш, І.Микитенко, М.Кочерга).

4. Виникнення і становлення кінодраматургії, її основних жанрів - кіноповісті, кінопоеми (О.Довженко).

5. Літературна дискусія 1925-1928 рр., облудні політичні звинувачення чесних і відданих народові письменників.

Рольова гра. Якби ви взяли участь у літературній дискусії 1925— 1928 років, то яку позицію зайняли б, що відповіли б своїм опонентам?

6. Голод 1933 року, спроба письменників захистити свій народ, попередити його про небезпеку. Арешти митців у першій пол. 30-х рр. (М.Куліш, М.Зеров, Г.Епік, Лесь Курбас, О.Слісаренко, Остап Вишня).

7. 1937 рік - апогей винищення цвіту нації, вигублення молодих талантів («розстріл українського відродження»). Ослаблення розвитку літератури в передвоєнні роки.

 

Підсумовуюче слово вчителя. Як бачите, найбільше втрат у часи сталінських репресій зазнало красне письменство. Поплатилися життям за свої погляди Микола Хвильовий, Воло­димир Свідзинський, Валер'ян Підмогильний, Ми­кола Куліш, Микола Зеров, відбули страшну катор­гу Остап Вишня, Володимир Гжицький, змушені були йти на поступки тоталітаризму Павло Тичина, Олек­сандр Довженко, Володимир Сосюра, Максим Риль­ський, Петро Панч та ін. Користуючись винятково статистикою, яка в цьому разі, мабуть, най­точніше, хоч і без емоцій, відображає трагедію україн­ського красного письменства, можна навести такі да­ні: у 1930 році налічувалося 259 українських письмен­ників. Після 1938-го їх залишилося тільки 36.

Виникає закономірне питання: де поділися ін­ші - аж 223? Тепер уже є на це питання трагічна відповідь:

...Із двохсот двадцяти трьох митців сімнадцять розстрі­ляно, вісім закінчили життя самогубством, арештовано й заслано сто сімдесят п'ять і доля їхня невідома, шістнад­цять пропали безвісти, сім померли своєю смертю.

На завершення розповіді пропоную підвестися й хвилиною мовчання вшанува­ти пам'ять усіх невинно знищених тоталітарною системою українських митців.

 

ІІІ. Підсумок уроку

Перевірити шляхом бесіди, як учні засвоїли лекційний матеріал:

· Які особливості національного українського відродження 20-х рр. порівняно з класичним Ренесансом?

· Як змінився склад української діаспори після подій в Україні 1917—1920 років?

· Що було поштовхом для розвитку української культури у 20-х роках в Україні і за її межами? Чи можна цей розвиток назвати вільним?

· Мистецькі декларації яких літературних угруповань цього періоду вам подобаються, а яких — ні?

· Які відмінності між літературними угрупуваннями МАРС, «неокласики», ВАПЛІТЕ, і «Гарт», «Плуг», ВУСПП, «Молодняк»?

· Яка визначальна проблема порушувалася літературною дискусією 1925 - 1928 рр.? Що привело її до кризи?

· Що означає «дві дійсності» 20-х років у творчості тогочасних письменників?

· Що зумовило експериментальні пошуки української поезії 20-х рр.? Які особливості поезії «неокласиків»?

· Що ви розумієте під «стильовим новаторством» української прози

20-х років? Яку проблематику порушували прозаїки 20-х рр.?

· Поясніть причини оновлення української драматургії

· Чому українських письменників цієї доби називають митцями «Розстріляного Відродження»?

Можна запропонувати тест.

1. Як називалася організація пролетар­ських письменників?

а)'Гарт";

б)"Забой";

в)"Ланка";

г)ВУСПП;

ґ)"Аспис".

2. До якого мистецького угруповання належав М.Рильський?

а)неокласиків;

б)символістів;

в)імпресіоністів;

г)неоромантиків;

ґ) футуристів.

3. Фатальну роль у літературній дис­кусії відіграли

а)постанова ЦК КПУ(б);

б)рішення ВУСПП;

в)лист до М.Шумського;

г)лист Сталіна;'

ґ) саморозпуск ВАПЛІТЕ.

4. Як називалася організація селян­ських письменників, створена в
1923 р.?

а) "Плуг";

б)"Молот";

в)"Гарт";

г)"Забой";

ґ) "Молодняк".

5. Хто був представником сюрреалізму в Україні в 20-х роках?

а)В.Чумак;

б)Б.-І.Антонич;

в)М.Семенко;

г)В.Підмогильний;

ґ) П.Тичина.

6. Хто з перерахованих письменників належав до групи неокласиків?

а)В.Сосюра;

б)В.Поліщук;

в)П.Филипович;

г)П.Тичина;

ґ) В.Підмогильний.

7. Вкажіть роки, якими окреслюється літературна дискусія.

а)1924-1925;

б)1925-1927;

в)1925-1928;

г)1926-1928;

ґ) 1921-1924.

8. Як називався театр Леся Курбаса?

а)"Березіль";

б)"Березілля";

в)"Березень";

г)"Березоль";

ґ) "Бразолій".

9.У якому році створена організація ВАПЛІТЕ?

а)1923;

б)1924;

в)1925;

г)1926;

ґ) 1927.

10. Ранні твори П. Тичини належать до

а)неоромантизму;

б)символізму;

в)футуризму;

г) сюрреалізму;

ґ) неокласицизму.

11. Лесь Курбас і його театр працю­вали в

а)Харкові;

б)Києві;

в)Одесі;

г)Катеринославі;

ґ) Чаплинці.

 

12. Яка літературна організація стала синонімом непрофесійності й масовості?

а)"Ланка";

б)"Аспис";

в)"Гарт";

г)"Плуг";

ґ) "Молодняк"

 

V. Домашнє завдання

Прочитати біографію Павла Тичини, скласти хронологічну таблицю

Урок №2-3

Кваша Людмила Володимирівна, учитель Старосільської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Тема. Павло Тичина - найбільший модерніст 20-их років. Життєвий і творчий шлях. Звернення до «вічних» тем у поезіях «Арфами, арфами…», «Ви знаєте, як липа шелестить…», «О панно Інно…»

Мета: ознайомити учнів із віхами життя і творчості поета; допомогти зрозуміти ранню поезію Павла Тичини; сприяти поглибленню творчої уяви й образного мислення учнів; формувати естетичне ставлення до життя, до поезії; удосконалювати навички виразного читання, уміння аналізувати прочитане і висловлювати власні роздуми про ліричні поезії; виховувати почуття людяності, любові до мистецтва, розвивати розуміння прекрасного.

Обладнання: портрет Павла Тичини 20-х років, мультимедійна презентація про письменника, виставка творів поета, грамзапис романсів та хорових творів на слова поета, опорна схема аналізу ліричного твору, роздавальний матеріал «Збірка «Сонячні кларнети» в оцінці літературної критики».

 

Ах! Скільки радості.

Коли ти любиш землю,

Коли гармонії шукаєш у житті.

Павло Тичина

Хід уроку

I. Організація класу

II. Мотивація навчальної діяльності.

Вступне слово вчителя

Звучить пісня на слова П. Тичини «Я стою на кручі».

— А ви, друзі, знаєте, хто є автором щойно прослуханої пісні?

(Відповіді учнів).

Іноді дивуєшся, як щедро природа наділяє деяких людей талантами. Рясно впала Божа благодать і на Павла Тичину. Поет був надзвичайно талановитою людиною: він вільно володів п’ятнадцятьма мовами, чудово малював, грав на кількох музичних інструментах, був прекрасним співаком і диригентом, писав музику. Проте, маючи дар співака, музиканта і живописця, він став поетом. Безперечно, в цьому немалу роль зіграв Михайло Коцюбинський, який підтримав іскру Божу хлопця. А ще, можливо, доленосний вибір зумовлювався тим, що слово має здатність відтворювати світ всіма засобами мистецтва: слово може і змалювати, і озвучити, і розказати.

— Сьогодні ми спробуємо торкнутися дивного світу життя і поезії Павла Тичини, відчути її серцем і осягнути розумом, переконатися у її неординарності і полюбити.