Частина І. Комплексний аналіз господарської діяльності підприємства


Львів 2014

 

 

Зміст

Розділи Сторінка
  Вступ
Теоретична частина
Розрахункова частина  
  Частина І. Комплексний аналіз господарської діяльності підприємства
Аналіз ефективності використання виробничих ресурсів
Аналіз виробництва і реалізації продукції та витрат діяльності
Аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства
Узагальнення результатів діяльності підприємства
  Частина ІІ. Факторний аналіз
  Частина ІІІ. Комплексний економічний аналіз
Сукупний вплив дії екстенсивних і інтенсивних факторів
Порівняльна комплексна оцінка
  Висновки
  Список використаної літератури
     

ВСТУП

 

Метою виконання розрахункової роботи є набуттям практичних навичок студентами проводити економічний аналіз підприємства.

Завдання виконання розрахункової роботи є виконання студентом теоретичного та практичного завдання. Розкриття Теоретичного завданням повинне бути лаконічним та змістовним, розкрити його суть. Практичне завдання повинне бути виконано відповідно до переліку завдань у методичці.

Економічний аналіз – це дисципліна, яка досліджує економічні явища і процеси на макрорівні, які відбуваються внаслідок господарської діяльності підприємства.

У теоретичній частині розрахункової роботи буде розкрите питання етапів організації економічного аналізу на підприємстві.

Знання усіх етапів та їх послідовності є дуже важливим, адже без цих знань неможливо зробити якісний економічний аналіз підприємства.

У цій розрахунковій роботі буде аналізуватися ПАТ «Шаргородський маслозавод», яке займається постачанням електроенергії. Аналізовані роки: звітний період – 2011 рік, та попередній рік - 2010. Інформація , яка буде використовуватися у розрахунках в практичній частині роботи подана у додатках. В роботі аналізуються такі напрямки як ефективність використання виробничих ресурсів, виробництво та реалізація продукції та витрати діяльності, фінансові результати діяльності, фінансовий стан. Також проведено факторний аналіз обсягу реалізованої продукції, показників оборотності активів та заборгованостей.

Також буде здійснено факторний аналіз який допоможе нам визначити які саме факторні ознаки впливали на які результативні , та як вони на них впливали.

ПО завершенню розрахункової роботи буде виконано порівняльну комплексну оцінку де буде порівняно певну кількість підприємств сфери енергопостачання та вибрано підприємства з найкращими результатами.

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

Етапи економічного аналізу на підприємстві

Економічний аналіз як комплексний і системний процес включає три послідовні організаційні етапи: підготовчий, виконавчий і заключний. Кожен з цих етапів у свою чергу поділяється на складові. В кінцевому підсумку це становить організаційну структуру економічного аналізу на підприємстві (рис. 4.3).

Підготовчий етап ставить за мету створення сприятливих умов для раціональної організації аналітичного дослідження. Він включає методичні та організаційні аспекти планування аналітичної роботи, які забезпечують її успішне здійснення, а саме:

– обґрунтування мети, завдань, об'єкта, предмета та користувачів аналізу. Мета і завдання аналізу випливають з актуальності та необхідності вирішення досліджуваної проблеми;

– складання плану аналітичної роботи, в якому розкриваються її зміст і напрям, а також розробка програми аналізу з визначенням його виду, форми, інструментарію;

– методичне забезпечення аналізу, яке включає вибір методики, методів і прийомів аналізу, прогнозування, формування системи показників аналізу, рекомендації з послідовності і періодичності дослідження тощо. Вивчення економічної діяльності підприємств потребує комплексного підходу, який передбачає використання сукупності різноманітних методів. їх умовно можна поділити на три групи: традиційні методи економічної статистики, математично-статистичні і логічні (евристичні).

Традиційні методи економічної статистики, до яких належать: порівняння, графічний, балансовий, середніх і відносних чисел, аналітичних групувань, рядів динаміки, табличний та інші, які доцільно використовувати при збиранні та обробці інформації, проведенні нескладного аналізу розвитку економічних явищ і процесів у часі і просторі.

Математично-статистичні методи вивчення зв'язків, серед яких слід назвати індексний, кореляційний, регресійний, дисперсійний аналіз, складніші і потребують поглибленого рівня знань зі статистики, математики, економіки. Їх необхідно застосовувати на етапі аналітичної роботи, зокрема при проведенні факторного аналізу. Це дасть можливість виявити вплив основних чинників на результативну ознаку. Наприклад, у ролі останньої може виступати обсяг лізингових угод у розрахунку на одне підприємство, а факторами – його розмір, рівень дохідності (рентабельності), платоспроможність, потреба в оновленні технічних засобів тощо.

Логічні (евристичні) методи (анкетування, експертні оцінки, ситуаційний аналіз і прогнозування) слід використовувати при проведенні соціологічних обстежень, інтерв'ювання, експертного аналізу, при розробці прогнозів. Це доцільно робити тоді, коли відсутня достовірна статистична інформація або коли необхідно вивчити суб'єктивну думку респондентів.

Проведення комплексного аналізу потребує також розробки і використання системи показників, які б могли забезпечити всебічний розгляд об'єкта аналізу, а саме – оцінити його стан, динаміку та ефективність господарювання, виявити невикористані можливості досягнення кращих результатів.

Крім того, економічна діяльність підприємства повинна аналізуватися постійно і періодично – через певні проміжки часу (щомісячно, щоквартально, щорічно, за п'ятиріччя, десятиріччя).

Інформаційне забезпечення аналізу – визначення інформаційної бази аналізу та перевірка правильності даних. Джерелами інформації є відомості: Державного комітету статистики України, міністерств і відомств України та їх органів на місцях, розробки науково-дослідних інститутів, дані звітності, бухгалтерського обліку підприємств та організацій. Головним джерелом аналізу є бухгалтерський баланс і звіти, що додаються до нього. В балансі найточніше відображаються склад майна підприємства та його фінансовий стан. Бухгалтерська звітність дає достовірне і повне уявлення про майновий та фінансовий стан підприємства (організації).

Через недостатність інформації в офіційних джерелах часто виникає потреба у проведенні вибіркових монографічних і соціологічних обстежень працівників, експертів, спеціалістів і керівників господарських структур тощо.

Вказівки щодо організації аналізу, зокрема визначення виконавців, розподіл обов'язків між ними та управлінське підпорядкування, встановлення умов стимулювання, виділення провідної ланки аналізу, яка відіграє важливу роль і потребує детальнішого вивчення.

Матеріально-технічне забезпечення (технічні засоби обробки інформації тощо). Для обробки зібраних інформаційних матеріалів доцільно використовувати сучасні комп'ютерні програми, насамперед "Microsoft Excel", "Microsoft Word", "Статистика" та ін.

Основний етап призначений для реалізації розроблених плану, програми, методик, способів аналізу шляхом статистичної обробки, зведення, групування та вивчення даних про хід і результати господарювання.

Він включає такі аналітичні і прогнозні заходи:

– збирання та перевірка правильності інформації. Збирання інформації передбачає копіювання даних із наявних форм статистичної і бухгалтерської звітності, первинних документів, а також проведення вибіркових обстежень для накопичення вибіркових матеріалів;

– статистична обробка та узагальнення даних, що полягає насамперед у перевірці відібраних даних. Вона може здійснюватися як механічним (арифметичне підсумовування, порівняння даних), так і логічним шляхом. Крім цього інформація групується, систематизується, узагальнюється за допомогою відповідних статистичних методів і прийомів дослідження, визначаються відносні, середні величини;

– порівняльний аналіз основних показників. Основне його завдання – привести показники у сумарний вигляд і шляхом зіставлення виявити подібність, різницю і загалом зв'язок між показниками;

– аналіз і оцінка фінансово-економічного стану та ефективності діяльності об'єкта аналізу. Цей аналіз виступає основою, на якій будується розробка фінансової політики і формулювання конкретних пропозицій. Він дає змогу визначити сучасний стан розвитку підприємства чи організації, а також економічну ефективність їх діяльності, тобто дати комплексну оцінку ліквідності, платоспроможності, рентабельності і місця на ринку цінних паперів, що є необхідною умовою для вироблення і прийняття зважених оперативних управлінських рішень;

– факторний аналіз сприяє виявленню чинників, що вливають на стан та розвиток господарської діяльності, а також на виконання планових завдань, насамперед на відхилення фактичних показників від планових. Найбільш придатними методами факторного аналізу є порівняння, елімінування, індексний, кореляційно-регресійний у поєднанні з групуванням і графічним. У ролі основних факторів можуть виступати обсяг, витрати, організація і технологія виробництва, величина та ефективність використання ресурсів, мотивація праці тощо;

– визначення резервів підвищення ефективності господарювання, що здійснюється шляхом порівняння фактичних і планових показників господарської діяльності, а також за допомогою вказаних вище методів аналізу. Встановлення невикористаних можливостей дає змогу розробити заходи щодо їх реалізації з метою підвищення прибутковості і рентабельності виробництва;

– прогнозування діяльності об'єкта аналізу. Допомагає передбачити зміни в подальшому рівні господарювання за умови збереження існуючих тенденцій економічного розвитку. Завдяки цьому можна виробити певні управлінські рішення щодо підвищення ефективності виробництва.

Заключний етап. На основі економічного аналізу необхідно підготувати висновки і розробити пропозиції щодо поліпшення фінансово-економічної діяльності об'єкта аналізу, наприклад, підприємства чи організації. За необхідності слід дати рекомендації щодо уточнення його фінансової та виробничої політики. Для розробки цих питань рекомендується використовувати закони України та підзаконні акти.

На завершальному етапі передбачається здійснення низки конструктивних заходів щодо використання результатів проведеного аналітичного дослідження. Серед цих заходів слід назвати такі:

– використання резервів та визначення шляхів підвищення ефективності господарювання об'єкта аналізу, які полягають у розробці пропозицій щодо використання виявлених резервів. Це сприяє визначенню пріоритетних шляхів подальшого розвитку, технічному, технологічному переоснащенню підприємства чи організації тощо;

– апробація результатів аналітичного дослідження на практиці. Отримані результати аналізу потребують апробації, тобто практичної перевірки для підтвердження їх правильності, повноти, об'єктивності чи, навпаки, для виявлення недоліків у проведенні дослідження;

– коригування (за необхідності) методики та організації аналізу. Відбувається шляхом внесення змін у методику та організацію дослідження у разі зміни економічної або політичної ситуації у сфері виробництва, реалізації продукції, фінансів, кон'юнктури фінансового та товарного ринків, а також у випадку перегляду, уточнення, удосконалення методики аналізу тощо;

– характеристика документів з оформлення результатів аналізу. Результати дослідження мають бути оформлені відповідними документами – науковим звітом, доповіддю-аналізом, доповідною запискою тощо;

– оформлення та передача результатів дослідження здійснюється "замовнику" аналізу. При цьому формулюються кінцеві висновки, пропозиції, рекомендації із визначенням шляхів їх реалізації. Розробка і подання користувачам аналізу пропозицій щодо використання виявлених резервів з підвищення ефективності господарювання сприятимуть визначенню пріоритетних шляхів подальшого розвитку підприємства, організації, удосконаленню технології та організації виробництва, підвищенню рівня його конкурентоспроможності на зовнішньому і внутрішньому ринках товарів та послуг;

– використання результатів аналізу у прийнятті управлінських рішень та контроль за їх виконанням означає практичну реалізацію виявлених резервів з підвищення ефективності господарювання (висновків, пропозицій, рекомендацій) та у здійсненні контрольних функцій за цим процесом;

– поширення передового досвіду з покращання господарювання. Полягає у вивченні і запровадженні кращих результатів з використання сировини, матеріалів, кадрів, організації виробництва, поставок і збуту продукції, мотивації праці серед працівників, виробничих підрозділів, підприємств тощо. Власне кажучи, це і має бути основною метою і цінністю аналізу.

Аналіз та оцінка економічної, господарської діяльності із використанням викладених вище науково-методологічних засад сприятимуть забезпеченню комплексного, системного підходу у проведенні досліджень, збагаченню існуючих наукових методологічних підходів.

Отже, виходячи з викладеного вище, можна зробити висновок про те, що заключний етап має надзвичайно велике значення, оскільки впливає на ефективність управління. Поки що не створено ефективної системи управління підприємством, що спричинено дією низки факторів. Серед них, в першу чергу, слід виділити неефективність фінансового управління та управління витратами виробництва. Тому нині необхідно переходити до управління фінансами на основі аналізу фінансово-економічного стану з урахуванням постановки стратегічних цілей діяльності підприємства, адекватних ринковим умовам, та до пошуку шляхів їх досягнення.

До числа стратегічних завдань підприємства, що мають актуальне значення, можна віднести такі:

– оптимізація структури капіталу підприємства та забезпечення його фінансової стійкості;

– рентабельна (прибуткова) робота підприємства, раціональний розподіл і використання прибутку;

– оптимізація витрат на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг) на підприємстві;

– досягнення прозорості фінансово-економічного стану підприємств для трудового колективу та клієнтів (користувачів продукції);

– забезпечення інвестиційної привабливості підприємства (організації);

– використання підприємством ринкових механізмів, залучення фінансових ресурсів, забезпечення самофінансування.

 

РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

Аналіз фінансового стану

ВИСНОВКИ

В розрахунковій роботі проведено економічний аналіз функціонування Приватного акціонерного товариства «Шаргородський маслозавод», основним видом діяльності якого є виробництво молочних продуктів. В роботі проведено аналіз таких напрямків:

- ефективність використання виробничих ресурсів;

- виробництво і реалізація продукції та витрати діяльності;

- фінансові результати та фінансовий стан ;

- факторний аналіз;

- комплексний економічний аналіз.

Проаналізувавши ситуацію що склалася за звітний і попередній період ми бачимо за загальна кількість працівників на підприємстві зменшилась на 99 (2,33%) осіб.

Дані які ми отримали при аналізі необоротних активів підприємства показують, що величина необоротних активів підприємства за звітний період зросла.

Розрахувавши показники стану основних засобів робимо висновок, що в 2011 році оновлення обладнання зменшився на 33,43% порівняно з 2010 роком, зношення обладнання в 2011 році збільшився на 0,55%.

Аналіз динаміки оборотних ресурсів свідчить про те що їхня сума зменшилась у звітному році у порівнянні з попереднім з 122806 тис. грн. до 103718 тис. грн. Запаси на підприємстві у порівнянні з попереднім роком зменшилися, а обсяги дебіторської заборгованості зросли.

Дохід від реалізації продукції зріс на 149041 тис грн. (18,59%). Майже 20 % це досить не погані результати.

З аналізу рівня та динаміки показників обсягу витрат у табл. 5, видно що рівень загальних витрат має тенденцію до зростання, це може бути пов’язано зі збільшенням обсягу практично усіх видів господарської діяльності на підприємстві.

Спостерігається незначна тенденція до зростання матеріаломісткості продукції.

За даними табл. 7 можна зробити висновок що прибуток зріс у звітному періоді у порівнянні з попереднім з 22591 тис. грн. до 26689 тис. грн. Причиною могло стати те що хоч і обсяги доходу від реалізації продукції зросли на 149041 тис грн. це не підвищило чистий прибуток на багато, через те що і обсяги витрат теж зросли. Так, наприклад, витрати операційної діяльності зросли аж на 122411 тис. грн.

За допомогою різних методів (ланцюгових підстановок, абсолютних і відносних різниць, індексний) факторного аналізу визначено вплив факторних показників на зміну обсягу реалізованої продукції.

В останньому розділі проведено комплексну оцінку на основі дев’яти показників для п’яти підприємств методом суми місць та методом суми балів.


 

Львів 2014

 

 

Зміст

Розділи Сторінка
  Вступ
Теоретична частина
Розрахункова частина  
  Частина І. Комплексний аналіз господарської діяльності підприємства
Аналіз ефективності використання виробничих ресурсів
Аналіз виробництва і реалізації продукції та витрат діяльності
Аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства
Узагальнення результатів діяльності підприємства
  Частина ІІ. Факторний аналіз
  Частина ІІІ. Комплексний економічний аналіз
Сукупний вплив дії екстенсивних і інтенсивних факторів
Порівняльна комплексна оцінка
  Висновки
  Список використаної літератури
     

ВСТУП

 

Метою виконання розрахункової роботи є набуттям практичних навичок студентами проводити економічний аналіз підприємства.

Завдання виконання розрахункової роботи є виконання студентом теоретичного та практичного завдання. Розкриття Теоретичного завданням повинне бути лаконічним та змістовним, розкрити його суть. Практичне завдання повинне бути виконано відповідно до переліку завдань у методичці.

Економічний аналіз – це дисципліна, яка досліджує економічні явища і процеси на макрорівні, які відбуваються внаслідок господарської діяльності підприємства.

У теоретичній частині розрахункової роботи буде розкрите питання етапів організації економічного аналізу на підприємстві.

Знання усіх етапів та їх послідовності є дуже важливим, адже без цих знань неможливо зробити якісний економічний аналіз підприємства.

У цій розрахунковій роботі буде аналізуватися ПАТ «Шаргородський маслозавод», яке займається постачанням електроенергії. Аналізовані роки: звітний період – 2011 рік, та попередній рік - 2010. Інформація , яка буде використовуватися у розрахунках в практичній частині роботи подана у додатках. В роботі аналізуються такі напрямки як ефективність використання виробничих ресурсів, виробництво та реалізація продукції та витрати діяльності, фінансові результати діяльності, фінансовий стан. Також проведено факторний аналіз обсягу реалізованої продукції, показників оборотності активів та заборгованостей.

Також буде здійснено факторний аналіз який допоможе нам визначити які саме факторні ознаки впливали на які результативні , та як вони на них впливали.

ПО завершенню розрахункової роботи буде виконано порівняльну комплексну оцінку де буде порівняно певну кількість підприємств сфери енергопостачання та вибрано підприємства з найкращими результатами.

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

Етапи економічного аналізу на підприємстві

Економічний аналіз як комплексний і системний процес включає три послідовні організаційні етапи: підготовчий, виконавчий і заключний. Кожен з цих етапів у свою чергу поділяється на складові. В кінцевому підсумку це становить організаційну структуру економічного аналізу на підприємстві (рис. 4.3).

Підготовчий етап ставить за мету створення сприятливих умов для раціональної організації аналітичного дослідження. Він включає методичні та організаційні аспекти планування аналітичної роботи, які забезпечують її успішне здійснення, а саме:

– обґрунтування мети, завдань, об'єкта, предмета та користувачів аналізу. Мета і завдання аналізу випливають з актуальності та необхідності вирішення досліджуваної проблеми;

– складання плану аналітичної роботи, в якому розкриваються її зміст і напрям, а також розробка програми аналізу з визначенням його виду, форми, інструментарію;

– методичне забезпечення аналізу, яке включає вибір методики, методів і прийомів аналізу, прогнозування, формування системи показників аналізу, рекомендації з послідовності і періодичності дослідження тощо. Вивчення економічної діяльності підприємств потребує комплексного підходу, який передбачає використання сукупності різноманітних методів. їх умовно можна поділити на три групи: традиційні методи економічної статистики, математично-статистичні і логічні (евристичні).

Традиційні методи економічної статистики, до яких належать: порівняння, графічний, балансовий, середніх і відносних чисел, аналітичних групувань, рядів динаміки, табличний та інші, які доцільно використовувати при збиранні та обробці інформації, проведенні нескладного аналізу розвитку економічних явищ і процесів у часі і просторі.

Математично-статистичні методи вивчення зв'язків, серед яких слід назвати індексний, кореляційний, регресійний, дисперсійний аналіз, складніші і потребують поглибленого рівня знань зі статистики, математики, економіки. Їх необхідно застосовувати на етапі аналітичної роботи, зокрема при проведенні факторного аналізу. Це дасть можливість виявити вплив основних чинників на результативну ознаку. Наприклад, у ролі останньої може виступати обсяг лізингових угод у розрахунку на одне підприємство, а факторами – його розмір, рівень дохідності (рентабельності), платоспроможність, потреба в оновленні технічних засобів тощо.

Логічні (евристичні) методи (анкетування, експертні оцінки, ситуаційний аналіз і прогнозування) слід використовувати при проведенні соціологічних обстежень, інтерв'ювання, експертного аналізу, при розробці прогнозів. Це доцільно робити тоді, коли відсутня достовірна статистична інформація або коли необхідно вивчити суб'єктивну думку респондентів.

Проведення комплексного аналізу потребує також розробки і використання системи показників, які б могли забезпечити всебічний розгляд об'єкта аналізу, а саме – оцінити його стан, динаміку та ефективність господарювання, виявити невикористані можливості досягнення кращих результатів.

Крім того, економічна діяльність підприємства повинна аналізуватися постійно і періодично – через певні проміжки часу (щомісячно, щоквартально, щорічно, за п'ятиріччя, десятиріччя).

Інформаційне забезпечення аналізу – визначення інформаційної бази аналізу та перевірка правильності даних. Джерелами інформації є відомості: Державного комітету статистики України, міністерств і відомств України та їх органів на місцях, розробки науково-дослідних інститутів, дані звітності, бухгалтерського обліку підприємств та організацій. Головним джерелом аналізу є бухгалтерський баланс і звіти, що додаються до нього. В балансі найточніше відображаються склад майна підприємства та його фінансовий стан. Бухгалтерська звітність дає достовірне і повне уявлення про майновий та фінансовий стан підприємства (організації).

Через недостатність інформації в офіційних джерелах часто виникає потреба у проведенні вибіркових монографічних і соціологічних обстежень працівників, експертів, спеціалістів і керівників господарських структур тощо.

Вказівки щодо організації аналізу, зокрема визначення виконавців, розподіл обов'язків між ними та управлінське підпорядкування, встановлення умов стимулювання, виділення провідної ланки аналізу, яка відіграє важливу роль і потребує детальнішого вивчення.

Матеріально-технічне забезпечення (технічні засоби обробки інформації тощо). Для обробки зібраних інформаційних матеріалів доцільно використовувати сучасні комп'ютерні програми, насамперед "Microsoft Excel", "Microsoft Word", "Статистика" та ін.

Основний етап призначений для реалізації розроблених плану, програми, методик, способів аналізу шляхом статистичної обробки, зведення, групування та вивчення даних про хід і результати господарювання.

Він включає такі аналітичні і прогнозні заходи:

– збирання та перевірка правильності інформації. Збирання інформації передбачає копіювання даних із наявних форм статистичної і бухгалтерської звітності, первинних документів, а також проведення вибіркових обстежень для накопичення вибіркових матеріалів;

– статистична обробка та узагальнення даних, що полягає насамперед у перевірці відібраних даних. Вона може здійснюватися як механічним (арифметичне підсумовування, порівняння даних), так і логічним шляхом. Крім цього інформація групується, систематизується, узагальнюється за допомогою відповідних статистичних методів і прийомів дослідження, визначаються відносні, середні величини;

– порівняльний аналіз основних показників. Основне його завдання – привести показники у сумарний вигляд і шляхом зіставлення виявити подібність, різницю і загалом зв'язок між показниками;

– аналіз і оцінка фінансово-економічного стану та ефективності діяльності об'єкта аналізу. Цей аналіз виступає основою, на якій будується розробка фінансової політики і формулювання конкретних пропозицій. Він дає змогу визначити сучасний стан розвитку підприємства чи організації, а також економічну ефективність їх діяльності, тобто дати комплексну оцінку ліквідності, платоспроможності, рентабельності і місця на ринку цінних паперів, що є необхідною умовою для вироблення і прийняття зважених оперативних управлінських рішень;

– факторний аналіз сприяє виявленню чинників, що вливають на стан та розвиток господарської діяльності, а також на виконання планових завдань, насамперед на відхилення фактичних показників від планових. Найбільш придатними методами факторного аналізу є порівняння, елімінування, індексний, кореляційно-регресійний у поєднанні з групуванням і графічним. У ролі основних факторів можуть виступати обсяг, витрати, організація і технологія виробництва, величина та ефективність використання ресурсів, мотивація праці тощо;

– визначення резервів підвищення ефективності господарювання, що здійснюється шляхом порівняння фактичних і планових показників господарської діяльності, а також за допомогою вказаних вище методів аналізу. Встановлення невикористаних можливостей дає змогу розробити заходи щодо їх реалізації з метою підвищення прибутковості і рентабельності виробництва;

– прогнозування діяльності об'єкта аналізу. Допомагає передбачити зміни в подальшому рівні господарювання за умови збереження існуючих тенденцій економічного розвитку. Завдяки цьому можна виробити певні управлінські рішення щодо підвищення ефективності виробництва.

Заключний етап. На основі економічного аналізу необхідно підготувати висновки і розробити пропозиції щодо поліпшення фінансово-економічної діяльності об'єкта аналізу, наприклад, підприємства чи організації. За необхідності слід дати рекомендації щодо уточнення його фінансової та виробничої політики. Для розробки цих питань рекомендується використовувати закони України та підзаконні акти.

На завершальному етапі передбачається здійснення низки конструктивних заходів щодо використання результатів проведеного аналітичного дослідження. Серед цих заходів слід назвати такі:

– використання резервів та визначення шляхів підвищення ефективності господарювання об'єкта аналізу, які полягають у розробці пропозицій щодо використання виявлених резервів. Це сприяє визначенню пріоритетних шляхів подальшого розвитку, технічному, технологічному переоснащенню підприємства чи організації тощо;

– апробація результатів аналітичного дослідження на практиці. Отримані результати аналізу потребують апробації, тобто практичної перевірки для підтвердження їх правильності, повноти, об'єктивності чи, навпаки, для виявлення недоліків у проведенні дослідження;

– коригування (за необхідності) методики та організації аналізу. Відбувається шляхом внесення змін у методику та організацію дослідження у разі зміни економічної або політичної ситуації у сфері виробництва, реалізації продукції, фінансів, кон'юнктури фінансового та товарного ринків, а також у випадку перегляду, уточнення, удосконалення методики аналізу тощо;

– характеристика документів з оформлення результатів аналізу. Результати дослідження мають бути оформлені відповідними документами – науковим звітом, доповіддю-аналізом, доповідною запискою тощо;

– оформлення та передача результатів дослідження здійснюється "замовнику" аналізу. При цьому формулюються кінцеві висновки, пропозиції, рекомендації із визначенням шляхів їх реалізації. Розробка і подання користувачам аналізу пропозицій щодо використання виявлених резервів з підвищення ефективності господарювання сприятимуть визначенню пріоритетних шляхів подальшого розвитку підприємства, організації, удосконаленню технології та організації виробництва, підвищенню рівня його конкурентоспроможності на зовнішньому і внутрішньому ринках товарів та послуг;

– використання результатів аналізу у прийнятті управлінських рішень та контроль за їх виконанням означає практичну реалізацію виявлених резервів з підвищення ефективності господарювання (висновків, пропозицій, рекомендацій) та у здійсненні контрольних функцій за цим процесом;

– поширення передового досвіду з покращання господарювання. Полягає у вивченні і запровадженні кращих результатів з використання сировини, матеріалів, кадрів, організації виробництва, поставок і збуту продукції, мотивації праці серед працівників, виробничих підрозділів, підприємств тощо. Власне кажучи, це і має бути основною метою і цінністю аналізу.

Аналіз та оцінка економічної, господарської діяльності із використанням викладених вище науково-методологічних засад сприятимуть забезпеченню комплексного, системного підходу у проведенні досліджень, збагаченню існуючих наукових методологічних підходів.

Отже, виходячи з викладеного вище, можна зробити висновок про те, що заключний етап має надзвичайно велике значення, оскільки впливає на ефективність управління. Поки що не створено ефективної системи управління підприємством, що спричинено дією низки факторів. Серед них, в першу чергу, слід виділити неефективність фінансового управління та управління витратами виробництва. Тому нині необхідно переходити до управління фінансами на основі аналізу фінансово-економічного стану з урахуванням постановки стратегічних цілей діяльності підприємства, адекватних ринковим умовам, та до пошуку шляхів їх досягнення.

До числа стратегічних завдань підприємства, що мають актуальне значення, можна віднести такі:

– оптимізація структури капіталу підприємства та забезпечення його фінансової стійкості;

– рентабельна (прибуткова) робота підприємства, раціональний розподіл і використання прибутку;

– оптимізація витрат на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг) на підприємстві;

– досягнення прозорості фінансово-економічного стану підприємств для трудового колективу та клієнтів (користувачів продукції);

– забезпечення інвестиційної привабливості підприємства (організації);

– використання підприємством ринкових механізмів, залучення фінансових ресурсів, забезпечення самофінансування.

 

РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

Частина І. Комплексний аналіз господарської діяльності підприємства









Последнее изменение этой страницы: 2016-04-06; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su не принадлежат авторские права, размещенных материалов. Все права принадлежать их авторам. Обратная связь