Тема. Особливості застосування сигнатурного аналізу при діагностуванні цифрових модулів суто

ВСТУП

Метою практичної роботи є більш глибоке вивчення лекційного матеріалу, а також практичне оволодіння навичками розв’язання практичних завдань, які дозволяють зрозуміти процеси роботи електронних засобів.

Практична робота включає роботу з теоретичною та довідковою літературою, а також розв’язання практичних завдань з таких тем як: особливості застосування сигнатурного аналізу при діагностуванні цифрових модулів СУТО, розробка адитивних алгоритмів діагностування й формування тестових впливів, діагностування мікропроцесорних модулів із застосуванням модифікованих зростаючих мереж, пошук контрольних точок цифрових модулів із застосуванням теорії латинських матриць, метод шестизначного моделювання цифрових модулів СУТО та інших.

Для забезпечення практичної роботи навчально-методичними засобами використовують підручники, навчальні та методичні посібники, конспект лекцій, практикум тощо (за переліком літератури).

Дані методичні вказівки містять перелік тем, які необхідно опанувати для розв’язання практичних завдань.

Після кожної лекції студент повинен, користуючись даними методичними вказівками, доопрацювати теоретичний матеріал, отриманий під час лекції, та розв’язати практичне завдання з теми. У бібліотеці знаходяться всі необхідні для цього матеріали.

За необхідності, за консультаціями до викладачів з приводу розв’язання практичних завдань треба звертатися згідно з графіком.

 

ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Практичне заняття №1

Частина 1

Тема. Особливості застосування сигнатурного аналізу при діагностуванні цифрових модулів СУТО

Мета: ознайомитись з основними особливостями застосування сигнатурного аналізу при діагностуванні цифрових модулів СУТО.

 

 

Завдання до теми

Представити 8-бітні двійкові числа 11100011 і 00011001 у вигляді коефіцієнта полінома ступеня 7. Замінити конкретне значення 2 поліномів, що вийшли, змінної й записати їх у скороченні.

 

 

Контрольні питання

1. Як перевіряються цифро-аналогові схеми?

2. На основі яких способів контролю помилок розроблений сигнатурний аналіз?

3. Якщо вузол стимулювати відомим і періодичним тест-набором, то яким можна вважати сигнал у вузлі?

4. Що є обов'язковою умовою рахунку переходів?

5. Що таке ЦНК?

6. Що застосовується для реалізації циклічного надлишкового контролю?

7. Куди подається в циклічному надлишковому контролі вхідний двійковий набір?

8. Що потрібно для одержання найкращих результатів при застосуванні способу регістру зрушення?

Література: [1, с. 51–59; 2, с. 90–118].

Частина 2

Тема. Особливості застосування сигнатурного аналізу при діагностуванні цифрового модуля СУТО

Мета: ознайомитись з деякими правилами й практичними прикладами застосування сигнатурного аналізу при діагностуванні цифрових модулів СУТО.

 

 

Завдання до теми

1. Яку позицію використовує поліном зворотного зв'язку?

а) х16;

б) х17;

в) х3.

2. Збільшення довгої вхідної послідовності до якого значення буде формувати інший зміст регістру?

а) 65535;

б) 65500;

в) 65555.

 

 

Контрольні питання

1. Чому на практиці, як правило, не потрібно розривати контури зі зворотним зв'язком, що включали в себе кілька найпростіших сигнатурних логічних елементів?

2. Що є другою важливою умовою придатності МПС для випробувань за допомогою сигнатурного аналізу?

3. Яка третя вимога придатності МПС для випробувань за допомогою сигнатурного аналізу?

4. Які позиції використовує поліном зворотного зв'язку?

5. Що може трапиться у випадку помилки в схемі?

Література: [1, с.56–70; 3, c. 436; 4, c. 68–71; 5, с. 304–310].

Практичне заняття №2

Частина 1

Тема. Розрахунки часу діагностики цифрових модулів в умовах апріорної невизначеності

Мета: ознайомитись з основними принципами розрахунків часу діагностики цифрових модулів в умовах апріорної невизначеності.

 

 

Завдання до теми

1. Яка функція задає критерій ефективності функціонування програмно- апаратних засобів діагностики?

а) ;

б) ;

в) .

2. Декомпозиція завдання здійснюється в 2 етапи, другий з них – це…

а) знаходження векторів х П_х;

б) розв'язок завдання (2.3);

в) розв'язок завдання (2.1).

 

 

Контрольні питання

1. Що необхідно ввести для розв'язку багатомірного завдання?

2. Які етапи здійснення декомпозиції завдання?

3. Елементи електронних модулів технологічного обладнання.

4. Що таке СДК?

5. Чим характеризується СДК?

Література: [1, с. 100–109; 2, с. 72–80; 3, c. 436; 4, c. 68–71; 5, с. 304–310]

Частина 2

Завдання до теми

1. Формула Х₁ + Х₂ + Х₃ + Х₄ + Х₅ + Х₆ + Х₇ + Х₈ = … відповідає?

а) загальному часу,що затрачується на перевірку всього модуля;

б) функції критерію ефективності;

в) функції визначення значень вектор-функції.

2. Середнє значення або математичне очікування випадкового параметра i-го електронного компонента?

а) ;

б) ;

в) .

3. Другий момент, який є показником розсіювання випадкових параметрів i-го електронного компонента рівний?

а) ;

б) ;

в) .

Контрольні питання

1. На основі чого полягає завдання оцінки Е(z) і для k= 2, 3 і 4?

2. У чому полягає обчислення математичного очікування характеристики ОД?

3. Для чого використовується апроксимація Пірсона?

4. Який вид має співвідношення між характеристикою системи z і випадковими параметрами компонентів Х₁, Х₂,... Х_n ?

5. Використовуючи які формули можна знайти оцінку максимальної тривалості перевірки випадково обраного цифрового модуля?

Література: [1, с. 134–138; 2, с. 190–200]

Практичне заняття № 3

Частина 1

Завдання до теми.

1. Визначити загальну кількість тестових наборів, за кількості керуючих сигналів – 3 і розрядної інформаційної шини – 6.

2. Визначити загальну кількість тестових наборів при емуляції робочих впливів, якщо кількість режимів інформаційного обміну дорівнює 2, кількість ітерацій при інформаційному обміні – 3, а кількість незалежних блоків цифрового модуля становить 10.

 

 

Контрольні питання

1. На чому заснована класична стратегія тестування цифрових схем?

2. Які методи використовують для реалізації генератора тестової послідовності?

3. Що є більш перспективним розв'язком проблеми скорочення діагностичної інформації?

4. У загальному випадку сигнали, передані по шині, можна розділити на …?

5. Запишіть формулу загальної кількості текстових наборів?

Література: [1, с. 167–184; 2, с. 130–135].

 

Частина 2

Завдання до теми

1. Рівняння вихідного сигналу динамічного процесу?

а) ;

б) ;

в) .

2. Рівняння стану має вигляд?

а) ;

б) ;

в) .

 

 

Контрольні питання

1. Що являє собою емуляція робочих впливів?

2. У чому полягає трудомісткість процесу діагностування?

3. Для якої кількості умов діагностування проводиться оптимізація?

4. На скільки класів ділиться завдання синтезу. Назвіть їх?

5. Критерій якості.

Література: [1, с. 174–190; 2, с. 56–80]

Практичне заняття № 4

Частина 1

Завдання до теми

1. TDI (Test Data In) – це…?

а) вхід тестових даних;

б) вихід тестових даних;

в) вибір тестового режиму.

2. TSM (Test Mode Select) – …?

а) вхід тестових даних;

б) вихід тестових даних;

в) вибір тестового режиму.

 

 

Контрольні питання

1. Стандарт IEEE 1149.1/JTAG?

2. У чому полягає принцип граничного сканування?

3. Скільки основних елементів розрізняє стандарт IEEE 1149.1/JTAG?

4. Що необхідно для того, щоб одержати максимальну віддачу від використання технологи граничного сканування?

5. Файл BSDL?

Література: [1, с. 174–190; 2, с. 56–80]

Частина 2

Завдання до теми

3. Скільки існує етапів застосування технології граничного сканування?

а) 5;

б) 10;

в) 3.

4. «Тестування міжз'єднань» це етап №…

а) 1;

б) 2;

в) 3.

5. Етап 4 називається…

а) тестування міжз'єднань,

б) тестування кластерів,

в) внутрішньосхемне програмування.

Контрольні питання

1. Короткий опис етапів застосування технології граничного сканування

2. Які переваги має застосування внутрішнсхемного програмування ISP?

3. Що необхідно пам'ятати для застосування внутрішньосхемного програмування?

4. Основою яких нових напрямків стали ідеї й принципи граничного сканування?

Література: [1, с. 156–166; 2, с. 80–99]

 

Практичне заняття № 5

Завдання до теми

1. Скільки значень вектора однорівневих логічних елементів визначають функціональні стани елемента, що діагностують?

а) 1;

б) 2;

в) 3.

2. Принцип діагностування СПД складається у послідовності скількох дій?

а) 5;

б) 6;

в) 7.

 

 

Контрольні питання

1. Що таке СПД?

2. Назвіть основні функціональні стани елемента, що діагностують?

3. Активізувати внутрішню логічну функцію будь-якої мікросхеми із заданої бази можна шляхом…?

4. Що відбувається після завершення циклу перевірки?

Література: [1, с. 200–211; 2, с. 113–118]

Список літератури

1. Петров И. В. Программируемые контроллеры. Стандарты языки и приемы прикладного проектирования. – Москва: СОЛОН – Пресс. 2004. – 253 с.

2. Невлюдов И. Ш. Программно-технические средства диагностики цифровых модулей систем управления технологическим оборудованием / И. Ш.Невлюдов, М. А. Омаров, Б. А. Шостак. – Х.: НТМТ, 2008. -216 с.

3. Скобцов В.Ю. Логическое моделирование и тестирование цифровых устройств / В. Ю. Скобцов, Ю. О. Скобцов. – Донецк:ИПММ НАН Украины, ДонНТУ, 2005. -436 с.

4. Невлюдов И.Ш. Исследования и разработка системы принудительной диагностики (СПД) цифровых модулей технологического оборудования //Технология приборостроения / И. Ш. Невлюдов, Е. П. Второв, Б. А. Шостак. – 2002. -№1. –с.68-71.

5. Автоматизация процесса диагностики устройств управления технологическим оборудованием // Прикладная радиоелектроника. / И. Ш. Невлюдов, Б. А. Шостак, М. Н. Хилял, Н. Н. Гора. – 2005.- №3. – с.304-310.

 

Методичні вказівки щодо практичних занять з навчальної дисципліни “Програмно-технічні засоби діагностики” для студентів денної форми навчання за напрямом 6.050902 - “Радіолектронні апарати”

 

Укладачі: асист. Д. В. Кухаренко,

старш.викл. Ю. А. Дріпан,

асист. В. Ю. Григоренко

 

Відповідальний за випуск зав. кафедри доц. В. О. Мосьпан

 

Підп. до др. ______________. Формат 60×84 1/16. Папір тип. Друк ризографія.

Ум. друк. арк. ____. Наклад _______ прим. Зам. №___________. Безкоштовно.

 

Видавничий відділ

Кременчуцького національного університету

імені Михайла Остроградського

вул. Першотравнева, 20, м. Кременчук, 39600

 

ВСТУП

Метою практичної роботи є більш глибоке вивчення лекційного матеріалу, а також практичне оволодіння навичками розв’язання практичних завдань, які дозволяють зрозуміти процеси роботи електронних засобів.

Практична робота включає роботу з теоретичною та довідковою літературою, а також розв’язання практичних завдань з таких тем як: особливості застосування сигнатурного аналізу при діагностуванні цифрових модулів СУТО, розробка адитивних алгоритмів діагностування й формування тестових впливів, діагностування мікропроцесорних модулів із застосуванням модифікованих зростаючих мереж, пошук контрольних точок цифрових модулів із застосуванням теорії латинських матриць, метод шестизначного моделювання цифрових модулів СУТО та інших.

Для забезпечення практичної роботи навчально-методичними засобами використовують підручники, навчальні та методичні посібники, конспект лекцій, практикум тощо (за переліком літератури).

Дані методичні вказівки містять перелік тем, які необхідно опанувати для розв’язання практичних завдань.

Після кожної лекції студент повинен, користуючись даними методичними вказівками, доопрацювати теоретичний матеріал, отриманий під час лекції, та розв’язати практичне завдання з теми. У бібліотеці знаходяться всі необхідні для цього матеріали.

За необхідності, за консультаціями до викладачів з приводу розв’язання практичних завдань треба звертатися згідно з графіком.

 

ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Практичне заняття №1

Частина 1

Тема. Особливості застосування сигнатурного аналізу при діагностуванні цифрових модулів СУТО

Мета: ознайомитись з основними особливостями застосування сигнатурного аналізу при діагностуванні цифрових модулів СУТО.