Тема 1. Походження індоєвропейців та виділення слов’янського субстрату. Етногенез слов’ян наприкінці і тисячоліття до Н. Е. — першій третині і тис. Н. Е.

Зміст теми

Основні гіпотези: північнопричорноморська (В.М.Даниленко), волго-уральська (М.Гімбутас), гіпотеза В.Ф.Генінга, М.Я.Мерперта, Б.В. Горнунга, О.Гойслера, анатолійсько-балканська (І.Дьяконов), гіпотеза К.Ренфрью, В.Сафонова, анатолійсько-північнопередньоазіатська (Т.Гамкрелідзе, В.Іванов). Походження індоєвропейців і етногенез слов’ян. Проблематика трипільської культури. Слов’янський компонент в етнічному середовищі бронзового та залізного віку. Характеристика бондарихинської, лебедівської, білогрудівської, лужицької культур та фракійського гальштату. Кімерійці, скіфи, сармати і слов’яни. Слов’янський компонент в індоєвропейській міфології.

Теоретичні аспекти етногенезу слов’ян (дослідження П.Шафарика, Л.Нідерле, В.Хенселя, Б.Грекова, Г.Ловмянського, О.Шахматова, П.Третьякова, Б.Рибакова, М.Артамонова, В.Петрова, В.Барана, В.Сєдова). Писемні джерела про слов’ян: I— II ст (Пліній старший, Тацит, Птоломей). VI ст ((Йордан, Лев Диякон, Прокопій, Костянтин Порфилородний, Псевдо-Захарій, Менандр). Літописи. Археологічні, етнонімічні та гідронімічні джерела.

 

Види навчальної роботи студентів:

А) Лекція — “Походження індоєвропейців та проблема слов'янського етногенезу”

(4 години)

План

1. Походження індоєвропейців.

2. Етногенетичні процеси на теренах Центральної і Південно-Східної Європи за доби енеоліту-бронзи. Становлення слов’янського етнічного субстрату (ІІІ-ІІ тисячоліття до н.е.).

3. Теоретичні аспекти етногенезу слов’ян.

4. Характеристика джерел.

5. Основні проблеми історіографії.

 

Б) Семінарське заняття робочим планом не передбачене.

Тема 2. Давні слов’яни у ІІІ-VІІ ст. Етнічна історія слов’ян у VІІІ — ІХ ст. Виникнення перших державних об’єднань.

Зміст теми

Проблема визначення прабатьківщини слов’ян. Основні концепції походження слов’ян: дунайська, вісло-одерська, балкано-слов’янська, південно-прибалтійська, центрально-східноєвропейська (синтезована), наддніпрянська, вісло-волинська та ін. Розселення слов’янських народів. Велике переселення народів. Поділ слов’янських племен на східних, західних та південних. Східнослов’янські племена та союзи племен. Об’єднання східнослов’янських племен у складі давньоруської держави Київської Русі (ІХ — ХІІ ст.). Переселення носіїв празької археологічної культури до кордонів колишньої Західної Римської імперії. Слов’янська колонізація Балканського півострова у VІ ст. Утворення перших ранньодержавних інститутів у західних слов’ян. Держава “Само” у чехів (623 р.), стародавня держава П’ястів у поляків, держава Карінтія (VІІ ст.), Перше болгарське царство (681 р.).

Види навчальної роботи студентів:

Лекція та семінарське заняття робочим планом не передбачені.

Література:

Основна:

· Сафронов В. Индоевропейские прародины.— Горький, 1989.

· Андреев Н. Раннеиндоевропейский праязык.— Л.,1986.

· Бромлей Ю. Очерки теории этноса.— М.,1983.

· Баран В., Козак Д., Терпиловський В. Походження слов’ян.— К.,1991.

· Петров В. Етногенез слов’ян.— К.,1972.

· Седов В. Происхождение и ранняя история славян.— М.,1979.

· Словяне Юго-Восточной Европы в предгосударственный период.— К.,1990.

· Трубачев О.Этногенез и культура древних славян: лингвистические исследования.— М., 1991.

· Кобычев В. В поисках прародины славян.— М.,1973.

 

Додаткова:

· Алексеев В. Этногенез.— М., 1986.

· Горнунг Б. Из предистории образования общесловянского языкового единства. М., 1963.

· Никонов В. Этнонимия. // Этнонимы.— М.,1970

· Филин Ф. Образование языка восточных славян.— М.-Л., 1962.

· Гамкрелидзе Т., Иванов В. Индоевропейский язык и индоевропейцы: В 2 т.— Тбилиси, 1984.

· Даниленко В. Энеолит Украины.— К.,1974.

· Гумилёв Л. Этногенез и биосфера земли.— Л.,1989.

· Романенко С. А. Южные славяне Австро-Венгрии и судьба монархии Габсбургов в современной историографии Хорватии и Боснии и Герцеговины // Славяноведение. — 2011.— № 3.

· Терзич С. История Сербии с гневом и пристрастием. // Славяноведение. — 2010.— №5.— С. 82–96.

· Белова О. В. Черный цвет в картине мира славянских народов. // Славяноведение.— 2009. — № 6. —С. 36–41.

· Васютин С. А., Пугачев А. Ю. Тюрко-болгары, Византия и славяне в конце VII–VIII веках: модель военно-политической адаптации кочевников в полупериферийной зоне земледельческой цивилизации. // Славяноведение.— 2009. — № 4. — С. 3–16.

· Рашковский Б. Е. Книга Иосиппон как источник по истории славян и некоторых других народов Восточной Европы в исследованиях 1940–1990-х годов. // Славяноведение.— 2009. — № 2 — С. 3–15.

· Климова К.А. О славянских заимствованиях в новогреческой мифологии. // Славяноведение. — 2008. — № 5.— С. 88–96.

· Сташенков Д.А. Об этнокультурных связях населения именьковской культуры. // Славяноведение. — 2006. — № 2.— С. 20–30.

· Васильев М.А. Анты, словене, немцы, греки: славянский культурно-лингвистический мир и его соседи в раннесредневековое время. // Славяноведение. — 2005.— № 2.— С. 3–19.

 

 

Самостійна робота до другого модуля

І рівень

1. Співвіднесіть хронологічний період зі стадією розвитку слов’ян:

а) праслов’янська; а) (кінець І тис. до н.е. — VII ст. н.е.);

б) протослов’янська; б) (середина ІІ — кінець І тис. до н.е.);

в) давня слов’янська. в) (кінець ІІІ — поч. ІІ тис. до н.е.).

 

2. Співвіднесіть прізвище дослідника з гіпотезою щодо походження європейців:

а) анатолійсько-балканська; а) В. Даниленко;

б) походять від ямної спільноти; б) Б. Горнунг;

в) північно-причорноморська; в) М. Мерперт;

г) анатолійсько-північно-причорноморська; г) М. Дьяконов;

д) з двох центрів: західного (культури д) Т. Гамкрелідзе таВ. Іванов. Старчево-Кереш, Вінча-Тордош і Тиса) і

східного (буго-дністровська і трипільська

культури).

3. Археолог В. Хвойка вважав трипільську культуру:

а) іранською;

б) протослов’янською;

в) пеласгійською.

 

4. Яку ще назву має трипільська культура серед дослідників:

а) кулястих амфор; г) ямно-гребінцева;

б) підклошових поховань; д) валикової кераміки.

в) мальованої кераміки;

 

5. Які автори вперше розділили слов’ян на склавинів та антів:

а) давньогрецькі;

б) давньоримські;

в) візантійські;

г) арабські.

 

6. З названої групи авторів виділіть візантійських учених:

Страбон, Прокопій Кесарійський, Птолемей, Пліній Старший, Лев Диякон, Тацит, Йордан, Ібн-Фадлан, Геродот, Маврикій Стратег, Аль-Массуді, Менандр.

 

7. Хто з названих вчених є автором праці “Гетика”:

а) Лев Диякон; г) Менандр;

б) Птолемей; д) Геродот.

в) Йордан;

 

Перші слов’янські держави виникали: (три варіанти відповіді)

а) кінець І тис. до н.е.; б) ХІІ століття;

в) VII століття; в) XVI ст. до н.е.;

г) IV століття; д) IX століття.

 

9. Які автори вперше вжили етнонім “слов’яни”:

а) давньогрецькі; д) Нестор-літописець;

б) давньоримські; е) середньовічні західноєвропейські.

г) арабські;

 

ІІ рівень

1 У чому суть міграціоністських і автохтоністських теорій щодо походження слов’ян?

Назвіть авторів і розкрийте зміст “Дунайської” концепції походження слов’ян.

2 Назвіть авторів і розкрийте зміст “Балто-слов’янської” концепції походження слов’ян.

 

3 Назвіть авторів і розкрийте зміст “Вісло-одерської” концепції походження слов’ян.

4 Назвіть авторів і розкрийте зміст “Автохтонної” (синтезованої) концепції походження слов’ян.

5 Розкрийте значення зарубинецької культури в етногенезі слов’янства.

6 Розкрийте значення пшеворської культури в етногенезі слов’янства.

7 Розкрийте значення празької (корчацької) культури в етногенезі слов’янства.

8 Розкрийте значення пеньківської культури в етногенезі слов’янства.

 

2.4 Питання для самоконтролю студентів зі змістового модуля № 2 “Етногенез та характер етнічної історії слов’янських народів”

 

1) Індоєвропейська спільнота як джерело слов’янського етногенезу;

2) Проблема походження індоєвропейців;

3) Розкрийте зміст північно-причорноморської концепції походження індоєвропейців В. Даниленка;

4) Розкрийте зміст анатолійсько-балканської концепції походження індоєвропейців М. Дьяконова;

5) Розкрийте зміст “концепції ямної спільноти” походження індоєвропейців М. Мерперта;

6) Розкрийте зміст “концепції двох центрів” походження індоєвропейців Б. Горнунга;

7) Розкрийте зміст анатолійсько-північно-передньоазійської концепції походження індоєвропейців Т. Гамкрелідзе та В. Іванова;

8) Трипільська культура та її оцінки у контексті етнічного розвитку індоєвропейців та етногенезу слов’ян;

9) У чому суть міграціоністських та автохтоністських теорій походження слов’ян;

10) Скіфо-сарматські компоненти в етногенезі слов’ян;

11) Свідчення давньоримських авторів про слов’ян;

12) Свідчення візантійських авторів про слов’ян;

13) Літописні згадки про слов’ян;

14) Лінгвістичні джерела про походження слов’ян. Глоттогенез;

15) Археологічні джерела у вивченні етногенезу слов’ян;

16) Назвіть авторів і розкрийте зміст “Дунайської” концепції походження слов’ян;

17) Назвіть авторів і розкрийте зміст “Балто-слов’янської” концепції походження слов’ян;

18) Назвіть авторів і розкрийте зміст “Вісло-одерської” концепції походження слов’ян;

19) Назвіть авторів і розкрийте зміст “Автохтонної” (синтезованої) концепції походження слов’ян;

20) Новітні концепції походження слов’ян (І. Русакова, В. Сєдов, В. Баран та ін.);

21) Зарубинецька та Черняхівська культури. Їх історичне значення для слов’янського етногенезу;

22) Празько-корчацька та пеньківська культури. Їх історичне значення для слов’янського етногенезу;

23) Пшеворська культура та її значення для слов’янського етногенезу;

24) Протослов’янська, праслов’янська і давньослов’янська стадії етногенезу слов’ян;

25) Етнічна історія слов’янства у VII — IX ст. Східні, західні, південні слов’яни та утворення перших держав.

2.5. Змістовий модуль № 3 "Культура, побут, СВІТОГЛЯДНІ УЯВЛЕННЯ слов’янських народів У КОНТЕКСТІ ІСТОРИЧНОГО РОЗВИТКУ"