ЗРАЗКИ ВИКОНАННЯ РІЗНИХ ВИДІВ РОЗБОРУ


ЗРАЗКИ ВИКОНАННЯ РІЗНИХ ВИДІВ РОЗБОРУ

 

Зразок лексичного розбору

Лексичний розбір слова закріплює теоретичні знання студентів з лексикології, виробляє навички зі словом у контексті, з лінгвістичними словниками.

Схема розбору

1. Аналізоване слово.

2. З'ясувати значення, у якому слово виступає в реченні (тексті).

3. Визначити, однозначне слово чи багатозначне; якщо багатозначне, назвати інші його значення (прямі й переносні).

4. Визначити, чи слово вільне, чи фразеологічно зв’язане.

5. Назвати синонімічний ряд, до якого воно належить і яке місце в цьому ряду займає.

6. Дібрати антонім до аналізованого слова (якщо є ).

7. Яке слово за походженням.

8. Визначити, чи слово активного вжитку, чи має периферійне вживання (архаїзм, історизм, неологізм).

9. Охарактеризувати стилістичні властивості слова (стилістично нейтральне, книжне, розмовно-побутове, професійно-термінологічне, діалектне, жаргонне) та походження.

 

Зразок:

Рідна земле, щаслива й багата, Мій уклін тобі, мій тобі спів! (М.Рильський)

 

Земле

1. Аналізоване слово в початковій формі – земля.

2. Це слово повнозначне, оскільки називає певне явище дійсності, тобто виконує номінативну функцію, в поданому тексті означає “країна”.

3. Аналізоване слово є багатозначним. Інші його значення: земля – планета; земля – верхній шар земної кори; земля – ґрунт; земля – суша.

4. Слово земля вільне.

5. Синоніми до цього слова – край, країна, держава.

6. Антоніма до слова підібрати не можна.

7. За походженням слово земля незапозичене, споконвічно українське.

8.Аналізоване слово належить до активної лексики, слово земля є загальнонародним, оскільки вживається всіма носіями мови без територіальних чи соціальних обмежень.

9. За вживаністю у стилях слово міжстильове, може вживатися в різних стилях, нейтральне.

 

Зразок фонетичного розбору

Фонетичний розбір передбачає вироблення у студентів навичок запису фонетичною та фонематичною транскрипцією, сприймання на слух звукових особливостей мови.

Схема розбору

1. Аналізоване слово.

2. Записати слово фонетичною і фонематичною транскрипціями.

3. У фонетичній транскрипції поставити наголос і розбити слово на склади.

4. Схарактеризувати склади.

5. Виписати фонеми та звуки, схарактеризувати звуки.

6. Вказати співвіднесеність між фонемами і звуками.

 

Зразок:

Сміються й плачуть солов’ї (О.Олесь).

 

Сміються.

[см’і / йу / ц':а] , /смійут'с'а/.

1 склад - прикритий, відкритий, ненаголошений; 2 - прикритий відкритий, наголошений; 3 - прикритий, відкритий, ненаголошений;

/с/ - [с] – приголосний, шумний, глухий, передньоязиковий. твердий, інваріант;

/м/ - [м’] – приголосний сонорний, губний, напівпом'якшений, комбінаторний варіант;

/і/ - [і] – голосний переднього ряду, високого піднесення, нелабіалізований, інваріант;

/й/ - [й] – приголосний сонорний, середньоязиковий, м'який інваріант;

/у/ - [у ] – голосний заднього ряду, високого піднесення, наголошений, лабіалізований, комбінаторний варіант;

/т'/, /с'/ – реалізуються [ц':] – приголосним шумним, глухим, передньоязиковим, пом'якшеним, подовженим, комбінаторним варіантом;

/а/ - [а] – голосний заднього ряду низького піднесення, нелабіалізований, ненаголошений, комбінаторний варіант;

у слові 8 фонем, 7 звуків.

 

Зразок орфографічний розбору

Орфографічний розбір – це пояснення орфограм української мови, обґрунтування правильного написання слів. Орфографічний розбір може поєднуватися з морфемним.

 

Схема розбору

1. Орфографічний запис слова.

2. Визначення орфограми для аналізу.

3. Записати слово фонематичною транскрипцією.

4. Записати слово фонетичною транскрипцією.

5. Встановити відповідність між фонемами (варіантами їх) та буквами у виділених орфограмах.

6. Сформулювати правила правопису щодо виділених орфограм.

7. Схарактеризувати принципи правопису щодо аналізованих орфограм.

Зразок розбору:

Для того, щоб створити щось красиве, треба нести красу в душі (Ю.Мушкетик).

 

1. Словоформа для аналізу в орфографічному записі: створити.

2. Орфограми для аналізу: створити.

3. Словоформа записана фонематичною транскрипцією:

/з т в о р и т и /.

4. Словоформа записана фонетичною транскрипцією: [с т в о р и т и ].

5. У виділених орфограмах немає повної відповідності між фонемами і буквами: фонема /з/ позначається буквою с;

6. Префікс с- пишеться перед буквами к, п, т, ф, х.

7. Орфограма с- пишеться за фонетичним принципом, тобто відповідно до вимови: префікс з- перед глухим приголосним [п] оглушується, звучить як [с]; на письмі позначається буквою с.

 

Зразок орфоепічного розбору слова

Завдання цього виду мовного розбору – пояснити нормативну вимову голосних і приголосних у слові, виявити й охарактеризувати можливі варіанти вимови окремих звуків.

Схема розбору:

1. Орфографічний запис слова.

2. Запис слова фонетичною транскрипцією.

3. Пояснення вимови голосних у слові.

4. Пояснення вимови приголосних у слові.

5. Характеристика всіх можливих варіантів вимови голосних та приголосних звуків.

Зразок:

Той хто по-справжньому любить Батьківщину, – в усіх відношеннях справжня людина.

Відношеннях.

[в’ і д н о ш е н’: а х].

Наголошені голосні вимовляються чітко, ненаголошене [е] вимовляється як звук [е] з наближенням до [и].

Приголосні у сильній позиції вимовляються чітко; [н’:] подовжується у вимові.

Норми літературної мови не допускають варіантної вимови голосних і приголосних.

 

Зразок морфемного аналізу

Схема розбору:

1. Аналізоване слово.

2. Змінюване чи незмінюване слово (довести).

3. Визначити закінчення у змінюваному слові (позитивне чи нульове).

4. Визначити основу слова й охарактеризувати її: непохідна (коренева), похідна (суфіксальна, префіксальна, префіксально-суфіксальна, суфіксально-постфіксальна, префіксально-постфіксальна, префіксально-суфіксально-постфіксальна), чиста ( у незмінюваних словах), вільна чи зв'язана, проста чи складна, відкрита чи закрита, тверда чи м'яка.

5. Визначити корінь слова і вказати на можливі варіанти (модифікації) кореня. 6. Визначити префікси, суфікси, постфікси, інтерфікси.

7. Вказати на морфонологічні зміни в основі. 8. Вказати на зміни в морфемній будові слова.

9. Виконати графічне позначення морфемного складу слова.

 

Зразок аналізу:

На крило небокраю сіла хмара в червоній хустині і задумалась, тиха, над краєм землі (М.Вінграновський).

 

Аналізоване слово: хмара.

Змінюване: хмари, хмарою, хмарами.

Закінчення: -а позитивне.

Основа слова: хмар-, непохідна (коренева), вільна, закрита, тверда.

Корінь хмар- (хмарний, захмарилось).

У морфемній будові слова змін не відбулося.

Графічне позначення морфемного складу слова: хмар а

 

Липень

· загальна назва; неістота (що?); назва абстрактного поняття;

· чоловічий рід, засіб вираження – нульове закінчення (морфологічна ознака); однина, засіб вираження – нульове закінчення (можливе: липень -липні); Н.в., засіб вираження – нульове закінчення; ІІ відміна, м’яка група;

· у реченні виконує роль підмета;

· липень;

· у суфіксі –ень пишемо букву е, бо при зміні слова е випадає (липень-липня).

 

Пробив

· Пробити

· Дія

· Доконаний

· Перехідне (пробив листок)

· Активний

· Минулий

· Дійсний

· Чоловічий рід (нульове закінчення), однина

· І дієвідміна

· Присудок.

 

Порослу

· Порослий.

· Активний минулого часу (суфікс -л-).

· Порос(ти) +л — порослий

· Утворений від неперехідного дієслова порости

· Жіночий (поросла яруга), однина (закінчення -у), Знахідний (спустився (в що?) в порослу яругу).

· Означення.

 

Не доїжджаючи

· Не доїжджають (неперехідне)

· Не доїжджа(ють) + ючи — не доїжджаючи

· Недоконаний вид

· Звернув

· Дія, попередня щодо дієслова-присудка

· Обставина

· Не пишеться окремо, бо дієслово без не вживається (доїжджати – доїжджаючи).

 

Тихше

· Тихо

· Означальний способу дії (як?)

· Вищий, суфікс –ш-

· До дієслова б’ється

· Обставина способу дії

· Від прикметника тихий за допомогою суфікса –о (тихо)

· У кінці пишеться -е, бо вищий ступінь (довше, краще, вище, вужче), основа закінчується на шиплячий.

Зразок розбору

Квітки інею на кожному дереві не схожі між собою, відмінні. Особливо пишними видаються на сосні, де оточена інеєм хвоя нагадує хризантеми завбільшки в кулак. Гострі іскорки сіються донизу так, як навесні сіються пелюстки з розквітлої черешні та вишні.

Коли від лісу через поле поглянеш на село, то о цій зимовій порі, коли палає сонце і увесь простір завуальований інеєм, здається тобі село пастельною картиною, де використано тільки білий колір... Є. Гуцало

 

Аналізований уривок є текстом, оскільки речення, що входять у його структуру, пов’язані за змістом та граматично. Це виявлено у їхній функціонально-змістовій залежності, взаємозумовленості мовної будови, детермінованої комунікативними завданнями. Компоненти складного утворення пов’язані між собою ланцюговим зв’язком, що полягає в спадкоємності, створюваній у лінійній послідовності спільності елементів: іній – – інеєм – іскорки – інеєм – білий колір.

Текст являє собою поєднання опису з елементами розповіді. Зачин – “Квітки ... відмінні”. Основна частина – “Особливо ... інеєм”. Кінцівка – “здається ... білий колір”.

В уривку наведено опис зимового дня, морозного і сонячного. Автор намагається зробити його таким, що викликав би в уяві читачів зримі картини.

З цією метою використано слова в переносному значенні: квітки інею, іскорки сіються донизу, палає сонце, завуальований інеєм, художні засоби – епітети (гострі іскорки), гіперболу (хризантеми завбільшки з кулак), метафору (пелюстки сіються). Важливу роль відіграє порівняння об’єктів, хоч порівняльних зворотів немає. Зіставлення виражено по-іншому: квітки інею (вкриті інеєм гілки, схожі на квітки); хвоя нагадує хризантеми; іскорки сіються ... так, як навесні сіються пелюстки; простір здається пастельною картиною. У тексті відтворено тільки зорові враження, і це виразно передає тишу та спокій погожого зимового дня. На цей же ефект працює й граматична структура речень: усі вони розповідні, складаються з багатьох слів. Єдине просте речення (перше в уривку) ускладнене однорідними означеннями не схожі, відмінні, зміст яких дуже близький. Це сповільнює темп розповіді. Всі інші речення складні сполучникові, останнє з трьома підрядними і дієприкметниковим зворотом після пояснювального іменника. Це також надає текстові спокійного, розміреного звучання.

Застосовуючи в другому абзаці узагальнювально-особове речення, автор ніби залучає читача до співвідчуття змальованої краси природи, впливає на його естетичні почуття. Отже, основна функція тексту – вплив через художній образ, що й визначає його належність до художнього стилю.

 

ЗРАЗКИ ВИКОНАННЯ РІЗНИХ ВИДІВ РОЗБОРУ

 

Зразок лексичного розбору

Лексичний розбір слова закріплює теоретичні знання студентів з лексикології, виробляє навички зі словом у контексті, з лінгвістичними словниками.

Схема розбору

1. Аналізоване слово.

2. З'ясувати значення, у якому слово виступає в реченні (тексті).

3. Визначити, однозначне слово чи багатозначне; якщо багатозначне, назвати інші його значення (прямі й переносні).

4. Визначити, чи слово вільне, чи фразеологічно зв’язане.

5. Назвати синонімічний ряд, до якого воно належить і яке місце в цьому ряду займає.

6. Дібрати антонім до аналізованого слова (якщо є ).

7. Яке слово за походженням.

8. Визначити, чи слово активного вжитку, чи має периферійне вживання (архаїзм, історизм, неологізм).

9. Охарактеризувати стилістичні властивості слова (стилістично нейтральне, книжне, розмовно-побутове, професійно-термінологічне, діалектне, жаргонне) та походження.

 

Зразок:

Рідна земле, щаслива й багата, Мій уклін тобі, мій тобі спів! (М.Рильський)

 

Земле

1. Аналізоване слово в початковій формі – земля.

2. Це слово повнозначне, оскільки називає певне явище дійсності, тобто виконує номінативну функцію, в поданому тексті означає “країна”.

3. Аналізоване слово є багатозначним. Інші його значення: земля – планета; земля – верхній шар земної кори; земля – ґрунт; земля – суша.

4. Слово земля вільне.

5. Синоніми до цього слова – край, країна, держава.

6. Антоніма до слова підібрати не можна.

7. За походженням слово земля незапозичене, споконвічно українське.

8.Аналізоване слово належить до активної лексики, слово земля є загальнонародним, оскільки вживається всіма носіями мови без територіальних чи соціальних обмежень.

9. За вживаністю у стилях слово міжстильове, може вживатися в різних стилях, нейтральне.

 

Зразок фонетичного розбору

Фонетичний розбір передбачає вироблення у студентів навичок запису фонетичною та фонематичною транскрипцією, сприймання на слух звукових особливостей мови.

Схема розбору

1. Аналізоване слово.

2. Записати слово фонетичною і фонематичною транскрипціями.

3. У фонетичній транскрипції поставити наголос і розбити слово на склади.

4. Схарактеризувати склади.

5. Виписати фонеми та звуки, схарактеризувати звуки.

6. Вказати співвіднесеність між фонемами і звуками.

 

Зразок:

Сміються й плачуть солов’ї (О.Олесь).

 

Сміються.

[см’і / йу / ц':а] , /смійут'с'а/.

1 склад - прикритий, відкритий, ненаголошений; 2 - прикритий відкритий, наголошений; 3 - прикритий, відкритий, ненаголошений;

/с/ - [с] – приголосний, шумний, глухий, передньоязиковий. твердий, інваріант;

/м/ - [м’] – приголосний сонорний, губний, напівпом'якшений, комбінаторний варіант;

/і/ - [і] – голосний переднього ряду, високого піднесення, нелабіалізований, інваріант;

/й/ - [й] – приголосний сонорний, середньоязиковий, м'який інваріант;

/у/ - [у ] – голосний заднього ряду, високого піднесення, наголошений, лабіалізований, комбінаторний варіант;

/т'/, /с'/ – реалізуються [ц':] – приголосним шумним, глухим, передньоязиковим, пом'якшеним, подовженим, комбінаторним варіантом;

/а/ - [а] – голосний заднього ряду низького піднесення, нелабіалізований, ненаголошений, комбінаторний варіант;

у слові 8 фонем, 7 звуків.

 









Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su не принадлежат авторские права, размещенных материалов. Все права принадлежать их авторам. Обратная связь