Основні напрями інноваційного розвитку туризму в Україні(на прикладі будь-якого тур регіону)

Крим, володіючи великим туристичним потенціалом, є невід'ємною складовою частиною світового туристичного процесу. Проте, організація рекреаційного господарства, що склалася в Криму, абсолютно неконкурентоздатна на світовому ринку: слабка матеріально-технічна база, на 70 % потребує реконструкції або в новому будівництві привабливих для туристів об'єктів, низький рівень сервісу, відсутність необхідної індустрії розваг, занедбаність пам'ятників історії і культури, екологічні проблеми і так даліОбгрунтування і розробка інноваційних процесів в туризмі тісно пов'язані з вирішеннями Верховної Ради Криму по розвитку туризму.Дослідженню інноваційних процесів в різних галузях народного господарства присвячена велика кількість робіт. Так А.С. Слепокуров в своїй роботі пропонує розглянути сучасні тенденції в науково-технічній і інноваційній діяльності в світі, державах СНД і в Україні, сформулювати поняття суті інноваційної політики країни. По суті мова йде про інтеграції науки, виробництва і споживання. Результатом інноваційної діяльності є виробництво нового продукту або продукту з якісно новими властивостями; впровадження нових засобів виробництва; освоєння нового ринку; залучення нових джерел сировини, що комплектують і напівфабрикатів; впровадження нових організаційних форм.Важливим аспектом управління інноваційною діяльністю є розвиток інноваційної інфраструктури. Інноваційна інфраструктура - галузі економіки, науково-технічних знань, обслуговування, які безпосередньо забезпечують розвиток інноваційних процесів у виробництві. Кримом є складний багатогалузевий територіально-господарський регіон, провідною ланкою якого є рекреаційний комплекс, що включає 636 санаторно-куроротних і туристичних установ, загальною ємкістю 115 тис. місць, 11,5 тисяч пам'ятників історії, культури і архітектура, 300 музеїв, 6 державних заповідників, 33 заповідники, 87 пам'ятників природи, близько 900 карстових печер.Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про туризм», прийнятою Верховною Радою в листопаді 2003 року, вводиться ряд нововведень. Туристичний ринок згідно новому Закону з 01 січня 2004 року зазнає ряд значних зміні, діятиме по нових правилах.Закон вводить розділення понять суб'єктів туристичної діяльності - «туристичний оператор» і «туристичний агент».Законом передбачено зобов'язання фінансового забезпечення відповідальності суб'єктів туристичної діяльності перед туристами. Мінімальний розмір страхового внеску туроператорів, що займаються в'їзним і виїзним туризмом, повинен складати суму, еквівалентну не менше 20 тис. євро. Туроператори, що надають послуги виключно внутрішнього і в'їзного туризму, вноситимуть 10 тис. євро. Інноваційних процеси в туризмі: 1. Розробка і ухвалення комплексу законодавчих актів і розпоряджень, що забезпечують сприятливе правове середовище для розвитку інноваційної діяльності в туризмі.2. Формування в Криму системи взаємодіючих інноваційних структур (інноваційні центри, технопарки, технополіси, інкубатори інноваційного бізнесу, центри оцінки технологій, агенства по трансферу технологій, регіональні центри інноваційного розвитку, біржі розробок і технологій, бізнес-центри, бюро патентного і юридичного захисту, інтелектуальной власності, бюро незалежної експертної оцінки проектів, відділи маркетингу і реклами продукції, центри міжнародного зв'язку і телекомунікації, лізингові і транспортні компанії, центри підготовки і підвищення кваліфікації кадрів і так далі).3. Формування в Криму системи взаємозв'язаних по інноваційному циклу фінансових інститутів (програм, бюджетних і позабюджетних фондів, представництв зарубіжних фондів і так далі), призначених для фінансування інфраструктури інноваційної діяльності і інноваційних проектів на поворотній і безповоротній основі.4. Формування інноваційно-інвестиційних структур, що забезпечують єдність інноваційного циклу і логістику ресурсів в межах цього циклу.5. Організація державної і регіональної підтримки процесу адаптації науково-технічного потенціалу до сучасних потреб Криму.

 

143. Функції, принципи і методи менеджменту в туризмі.

Ф-ції управління – види управлінської праці, пов’язані із впливом на об’єкт управління. Процес управління є послідовним ланцюгом циклічно повторюваних ф-цій - видів діяльності суб’єкта, що визначають зміст управління: планування, організація, мотивація, контроль. Характеристика ф.цій. 1. інформаційно аналітична – оперування інформацією зі збиранням та обробкою. 2. планування – визначення і обґрунтування системи в ціллому, цілей, завдань, мети д-ті. 3. організаційна – пристосування об’єкта та суб’єкта до виконання завдань. 4. координація – узгодження дій для досягнення мети. 5. регулювання – підтримка динамісної рівноваги. 6. контроль – спостереження і перевірка відхилень від плану. 7. керівництво – власне ф-ція управління, відображає відношення мід суб’єктом і об’єктом як індивідами. Принципи менеджменту в туризмі та їх класифікація. Основні принципи управління: Принцип застосування означає, що менеджмент розробляє свого роду поради для всіх працівників. Принцип системності - менеджмент охоплює всю систему, враховуючи її зовнішні і внутрішні взаємозв’язки і відкритість власної структури або системи туризму в цілому. Принцип багатофункціональності - менеджмент охоплює різні аспекти діяльності: матеріальні (ресурси, послуги), функціональні (організація праці) і смислові (досягнення кінцевої мети). Принцип інтеграції - всередині системи різні способи відносин і погляди співробітників повинні інтегруватись, а ззовні фірми може проходити розділення на свої світи. Принцип орієнтації на цінності означає, що менеджмент туризму вносить в оточуючий світ уявленнями про гостинність, приватні послуги, вигідне співвідношення цін і послуг Часткові принципи управління ( сформульовані ще в 1920-ті роки) оптимального сполучення централізації і децентралізації в управлінні. (це надання менеджерові організації широких повноважень, необхідних йому для виконання покладених на нього функцій управління і реалізації персональної відповідальності.

· Держ законності Цілісність суб’єкта(турист) та об’єкта(під-во)

· Принцип мотивації. За критерієм видів діяльності:1)Кібернетичні-визнач.основи роботи з інф-ю;2)Організаційні;3)Соціально-психологічні-(керівництво і стосунки персоналу)-ств.сприятливих умов,розподіл обовязків, забезп.творч ініціативи,підв.кваліфікації. Метод управління – це сукупність прийомів і способів впливу на керований об’єкт для досягнення мети.

Загальним методом менеджменту як науки є діалектичний підхід, що дає змогу правильно вирішувати питання удосконалення форм та методів управління виробництвом в умовах мінливих економічних ситуацій, передбачає вивчення окремих аспектів, елементів та зв’язків систем управління.

По змісту методи поділяються на групи:Економічні.(базуються на свідомому використанні об’єктивних економічних законів і стимулів).Організац-Адміністративні.(формують і забезпечують функціонування системи. Ґрунтуються на прямих обов’язках для виконання наказах і рекомендаціях)

· Соціально-психологічні.Методи роботи з інформацією (метод синтезу, вибіркової обробки, комплексним методом.

Організаційно-адміністративні- чітка адресність директив, обов'язковість виконання розпоряджень і вказівок, невиконання яких розглядається як пряме порушення виконавської дисципліни і спричиняє визначені стягнення.

Економічні методи За допомогою економіко-математичних методів можна одержати конкретні дані, що характеризують те або інше економічне явище, і знайти найбільш ефективні рішення.

Соціально-психологічні Головна мета застосування цих методів - формування в колективі позитивного соціально-психологічного клімату