Тема №45. Основи організації і проведення санітарного нагляду за водопостачанням особового складу формувань на період надзвичайних ситуацій і катастроф та у воєнний час.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ РОЗВІДКИ ВОДОДЖЕРЕЛ ПРИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ ТА ПІД ЧАС ВІЙНИ. ОЦІНКА ЯКОСТІ ВОДИ ПОЛЬОВИМИ МЕТОДАМИ.

МЕТА ЗАНЯТТЯ: Оволодіти методиками проведення санітарної розвідки та санітарного обстеження вододжерела, визначення якості питної води у польових умовах, складання донесення за результатами санітарної розвідки та оцінки якості води.

 

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Особливості водопостачання на період надзвичайних ситуацій (катастроф) та у воєнний час.

2. Перелічіть служби військових та цивільних формувань, які приймають участь в забезпеченні водою військових та цивільних формувань.

3. Задачі медичної служби щодо проведення контролю за водопостачанням у воєнно-польових умовах при надзвичайних ситуаціях.

4. Норми водопостачання в польових умовах у залежності від особливостей клімато-географічних умов та бойової обстановки.

5. Санітарно-епідеміологічна розвідка вододжерел у польових умовах. Мета та основні етапи розвідки. Склад розвідгрупи та її матеріальне забезпечення.

6. Методика санітарного обстеження вододжерел у польових умовах.

7. Зміст та порядок складання донесення про результати санітарної розвідки та оцінки якості води.

 

ЗАВДАННЯ:

1. Провести санітарно-епідеміологічну розвідку вододжерела по даним ситуаційної задачі.

2. Скласти донесення про результати розвідки та план заходів щодо розгортання пункту водопостачання.

3. Розв’язати ситуаційні задачі за темою практичного заняття.

 

ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

1. Військова гігієна з гігієною при надзвичайних ситуаціях. Підручник / За ред. Пашка К.О. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. – С. 109-152.

2. Беляков В.Д., Жук Е.Г. Учебное пособие по военной гигиене и эпидемиологии.– М.: Медицина, 1988. – С. 47-50, 61-78.

3. Гігієна та екологія / За ред. В.Г. Бардова. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С. 627-632.

4. Навчальний посібник для практичних занять з пропедевтики гігієни, військової та радіайійної гігієни // Під ред. В.Д.Бардова. – К., 1999. – С. 86-91.

5. Даценко І.І., Габович Р.Д. Основи загальної і тропічної гігієни. – К.: Здоров’я, 1995. – С. 159-220.

6. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. – М., Медицина, 1971. С. 207-214.

7. Сергета І.В. Практичні навички з загальної гігієни. – Вінниця, 1997. – 86 с.

8. Методичні матеріали самостійної роботи студентів з курсу військової гігієни. – Вінниця., 1994. – С. 28-35.

9. Матеріали лекції до теми.

Додаткова:

1. Дубицкий А.Е. и др. Медицина катастроф. – К.: Здоров'я. – 1993. С.16-20, 25-78.

2. Дії населення в надзвичайних ситуаціях мирного часу. – Київ., 1992. – С. 26-34.

3. Концепция экстренной медицинской помощи населению в чрезвычайных ситуациях. – М., 1991.

4. Нечаев Э.А. Проблемы медицинского обеспечения в экстремальных ситуаціях // Военно-медицинский журнал. – 1990. – №3. – С. 10-15.

5. Організація медичного забезпечення військ: Підручник для студ. вищ. мед. закл. освіти України ІІІ-ІV рівнів акредитації / За ред. проф. Паська В.В. – К.: “МП Леся”, 2005. – С. 154-155, 175-181.

 

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

 

Заняття проводиться в навчальній лабораторії. В ході практичного заняття студенти вирішують ситуаційну задачу бойової обстановки, і, таким чином, оволодівають методиками проведення санітарної розвідки та санітарного обстеження вододжерела, визначення якості питної води у воєнно-польових та екстремальних умовах, складання донесення за результатами санітарної розвідки. Дані щодо принципів організації та основних етапів розвідки вододжерела в воєнно-польових та екстремальних умовах представлені в таблиці 1.

 

СИТУАЦІЙНА ЗАДАЧА БОЙОВОЇ ОБСТАНОВКИ

Мотострілкова частина чисельністю 1200 чоловік рухається з населеного пункту Сабліно до населеного пункту Докучаєвськ для будівництва оборонного рубіжу. Командир частини дав завдання: здійснити санітарно-епідеміологічну розвідку водожерел у районі населеного пункту Докучаєвськ (див. топографічну карту) і скласти донесення за результатами розвідки.

 

Робота оформляється у вигляді протоколу, що передбачає послідовне виконання згідно з даними ситуаційної задачі головних етапів проведення санітарно-епідеміологічної розвідки, санітарного обстеження вододжерел та лабораторного аналізу води, а також складання донесення щодо результатів санітарно-епідеміологічної розвідки вододжерела за наступною схемою:

Схема

Попереднє вивчення маршруту та району розвідки

1. Розробити маршрут розвідки за топографічною картою

2. Вивчити місцевість у районі розвідки і дати її санітарно-топографічну характеристику.

Результати санітарного обстеження вододжерел

1. Дані санітарно-гігієнічного обстеження населеного пункту у районі розвідки вододжерела (див. відправні дані у додатку 1):

а) захворювання на гострі кишкові інфекції серед населення;

б) наявність епізоотій серед свійських тварин та гризунів;

в) характер водопостачання;

г) відстань від вододжерела до забруднюючих об’єктів;

д) особливості грунту та метеорних вод у районі розвідки;

е) інші відомості.

2. Схема розміщення вододжерела (схему студент повинен накреслити, використовуючи карту та результати санітарно-топографічного обстеження вододжерела).

3. Дані обстеження санітарно-технічного стану вододжерела (див. відправні дані у додатку 1):

а) обладнення вододжерела, його наповненість та санітарний стан;

б) розміри (габарити) вододжерела, кількість води;

в) дебіт вододжерела;

г) наявність та стан під’їздних доріг до вододжерел;

д) оцінка з урахуванням норм польового водопостачання, потреби у воді для контингенту військ, який передбачається розташувати у районі розвідки.

(Якщо кількість води у джерелі виявиться недостатньою, слід розрахувати кількість дрібнотрубчастих криниць «Голка», які слід розмістити у районі розвідки, враховуючи, що фактична продуктивність такої криниці складає до 50 л/год, а розрахунковий час їх використання за добу – 16 год).

4. Дані лабораторного аналізу води:

а) дані щодо зараження води радіоактивними речовинами: вода, взята з джерел №№ 1, 2, 3 (криниць та з річки), рівень радіоактивного забруднення визначають з використанням польового рентгенометра – радіометра ДП-5А, (інструкція до приладу наведена у додатку 2);

б) забруднення води бойовими отруйними речовинами: дані слід отримати у викладача);

в) дані санітарно-хімічного аналізу води: необхідно самостійно визначити органолептичні показники води та вміст у ній амонійного азоту та азоту нітратів (додаток 3).

5. Гігієнічні висновки щодо результатів санітарної розвідки і санітарного обстеження вододжерела та план заходів щодо ремонту, дообладнання, санації, вододжерела та ремонту під’їздних доріг (цю частину завдання кожний студент виконує самостійно на підставі аналізу даних санітарного обстеження вододжерел и даних радіометричного, токсикохімічного і органолептичного обстеження води з вододжерела).

 

ДОНЕСЕННЯ

про результати санітарно-епідеміологічної розвідки в районі населеного пункту Докучаєвськ

Розвідка виконана за завданням

Начальник розвідки

Представник хімічної служби

Представник медичної служби

Додаток 1

ВІДПРАВНІ ДАНІ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОЇ РОЗВІДКИ ВОДОДЖЕРЕЛА (варіанти)

1. Одержано завдання обстежити вододжерела для організації водопостачання військової частини, яка буде перебувати у населеному пункті Докучаєвськ (див.топографічну карту).

2. Санітарно-епідеміологічні дані:

а) згідно з доступними відомостями, гострих кишкових інфекцій серед населення та епізоотій за останній час не зареєстровано;

б) дані щодо санітарного стану населеного пункту: водопостачання – криничне; туалети – дворові, з водопроникливими вигрібами; для збирання помиїв та сміття використовуються гнойові компости, які присипаються землею не шарами, а лише з боків, матеріал компосту кожної весни використовується як добриво для городів.

3. Санітарно-топографічні дані:

У населенному пункті Докучаєвськ 20 садиб та 3 криниці. Всі криниці розташовані на городах у долині річки Істра та умовно пронумеровані: №№1, 2, 3 – за течією річки. Відстань від річки до криниць становить 80-85 м. Під час паводку криниці не заливаються, але, за даними опитування населення, рівень води в них піднімається на 0,2-0,5 м. Вище за рельєфом розташовані господарські подвір’я садиб, хліви, компости та туалети. Відстань від криниць №2 та №3 до ближніх туалетів та компостів складае 46-50 м, від криниці №1 – 26м.

4. Санітарно-технічні дані:

Всі три криниці побудовані однотипно. Зруб – виготовлений із дерева (вільха), знаходиться в задовільному стані. Висота зрубу над поверхнею землі становить 0,7 м. Глиняний замок має ширину 0,5 м, глибина – невідома. Покрівля, навіс та огородження відсутні. Вода піднімається на поверхню журавлем. Криниці № 2 та № 3 мають громадські відра, криниця №1 не має.

Розміри криниць № 1, 2 та 3: глибина шару води у кожному колодязі – 2,0; 3,0 та 2,5; діаметри, відповідно – 1,5; 1,2 та 1,0 м.

Відстань від поверхні землі до дзеркала води – від 3,5 до 4,0 м. Дебіт при існуючому способі підняття води необмежений. Під’їздні дороги відсутні. Грунт – підзолисто-супіщаний.

Додаток 2

ІНСТРУКЦІЯ