Стильове функціонування сучасної української мови

Стильове функціонування сучасної української мови

Лексичне багатство сучасної української літературної мови широко використовується в усіх її функціональних стилях. Кож­ний стиль мови має свою сферу вживання, характеризується від­повідною лексикою та добором різних мовних засобів.

Стиль має суспільну природу. Він формується у процесі мов­ного розвитку нації і є невід’ ємною частиною загальнонародної мови. Безперечно, кількість і структура функціональних стилів, особливості їх використання пов’ язані з історичними умовами розвитку й функціонування самої української літературної мови.

Розрізняють такі основні функціональні стилі:

1)Художній стиль: основ.приз.- вплив на почуття людей за допомогою худ.образівГоловні ознаки-емоційність, образність, мова багата на еквітети,метафори,порівняння,може вживатися діалектна та професійна лексика,фразеологізми.Художній стиль реаліз.в трагедіях,комедіях,повістях.Зразок стиль: Ранок. Виглядаю в шматочок вікна, не запушених морозом, і не дізнаюся лісу. Яке велике спокій! Над глибокими, свіжими снігами, що завалили хащі ялин, синє, величезне і дивно ніжне небо. Такі яскраві, радісні фарби бувають у нас тільки вранці в афанасьевской морози.

2)Науковий-це різновид літ.мови,що обслуговує сферу і потреби науки.Осн.призн.-повідомлення про результат наукових досліджень.Гол.ознаки-терміни іншомовного походження,використання таблиць,формул,тест чітко поділений на розділи і параграфи.Реал.дисертація.Зразок стилю: Реформа орфографії 1918р. наблизила лист до живої мови (тобто скасувала цілу низку традиційних, а не фонематических орфограмм).Наближення орфографії до живої мови зазвичай викликає і рух в іншому напрямку: прагнення зблизити вимова з орфографією.....

3)Офіційно-діловий-мова ділових паперів,що викор.в офіційному спілкування між установами і регулюють їх ділові взаємини.Осн.приз.-це регулювання офіційно-ділових стосунків.Осн.ознаки це наявність реквізитів. Реал. узаконах, кодексах, протоколах, актах, інструкції. Зразок: Діловий лист-прохання

З метою ознайомлення з асортиментом продукції, що випускається Вами продукції просимо направити нам каталоги жіночого взуття з зазначенням розміру відпускних цін.

Директор Н.В. Васильєв

4)публіцистичний-різновид літ.мови,яким слугується масова інформація.Осн.озаки-це чіткий виклад інформації,зрозумілість.Реал.виступ,публіцистична стаття, дискусії,репортаж.Зразок: Як передає наш кореспондент, вчора над центральними районами Пензенської області пройшла небувалої сили гроза. У ряді місць були поваленітелеграфні стовпи, порвані дроти, з коренем вирвані столітні дерева. У двох селах виникли пожежі в результаті удару блискавки.

5)Конфесійний-церковний,обслуговує релігійні потреби суспільства.Осн.призн.-вплив на душевні переживання людини.Реал.біблія,молитви,проповіді.Зразок: Ось, Господь, Бог твій, віддає тобі цей Край. Увійди, заволодій, як говорив був тобі Господь, Бог батьків твоїх. Не бійся й не лякайся!

6)Розмовний-обслуговує офіційне і неофіційне спілкування людей їх побудові потреби.Осн.призн.обмін інформації.Голов.озн.широке використання побутової лексики,ставних слів.Зразок: - Який вже година? Щось є полювання. Чайку б.

- Народ від неробства завів звичку їсти, як сказав Гоголь. Зараз чайник поставлю.

Функції мови

1)Комулікативна- полягає в тому, що вона — найважливіший засіб спілкування людей і забезпечення інформаційних процесів у сучасному суспільстві (у науковій, технічній, політичній, діловій, освітній та інших галузях життя людства). У цій ролі мова має універсальний характер: нею можна передавати все те, що виражається, наприклад, мімікою, жестами чи символами, тоді як кожен із цих засобів спілкування не може конкурувати з мовою за степенем виразності.

2) Мислетвірна-попереднє формування і висловлювання думки.

3)пізнавальна- Гносеологічна (пізнавальна) функція мови виражається в тому, що вона є своєрідним засобом пізнання навколишнього світу. На відміну від інших істот людина користується не лише індивідуальним досвідом ізнаннями, а й усім набутком своїх попередників і сучасників, тобто суспільним досвідом. Але за умови досконалого знання мови, й далеко не однієї.

4)професійна-безграмотоного користування мовою у професії неможливо сьогодні говорити про високий чи службовий рівень спеціал.

5)Волюнтативна-впливає на співрозмовника через форми вітання

Терміни у професіональному мовленні

Терміни-це слова,або словосполучення,що чітко і однозначно позначає наукове чи спец.поняття.

Групи термінологічної лексики:

-математичну (множення, кут, дільник, квадрат);

-фізичну (молекула, електрон, калорія, енергія, вольт);

-літературознавчу (драма, поема, анапест, сюжет, персонаж);

-філософську (метафізика, базис, діалектика);

-фінансову (банк, кредит, дебет, баланс, фінансувати);

-хімічну (азот, водень, кисень, іонізація, хімічна реакція, оксиди);

-біологічну (рецептор, клітина, тичинка);

-медичну (хірургія, ін'єкція, пеніцилін, грип, термометр);

-музичну (соло, тріо, квінтет, октава, балалайка);

-морську (катер, боцман, кубрик, капітан);

-залізничну (купе, експрес, провідник, тамбур, начальник тяги);

-спортивну (футбол, тайм, гол, аут, шахи, гросмейстер, шах, ферзевий гамбіт) та ін.

Ознаки терміна:

1)Системність

2)наявність визначення

3)однозначність

4)стилістична нейтральність

5)відсутність образності і суб’єктивно оцінних відтінків

Власне українська та іншомовна лексика у професійному мовленні

Є в укр..мові слова, які властиві тільки їй(лютий,жовтень,рада)-це так звані власне укр.слова. І якщо вливаються в інших мовах,то сприймаються як українізми.Складають 90%суч.укр.мови.

Іншомовні слова джерелом поповнення лексики суч.укр.мови,зокрема її діловою мовлення є іншомовні слова(рентабельне,прибуткове)

Запозичення:

-з польської(пан,пані)

-грецька(історія,нація)

–латинська(декан,професор)

-французька(кафе,екран)

-італійська(макарони)

Мова,українська мова,національна мова,державна мова

Мова-це ідеальна система матеріальних одиниць(звуків,слів,моделей,речень) яка існувала поза часом і простором.

Укр. мова - єдина нац. мова укр. народу відповідно до ст.10 Конституції України відповідно до прийнятої Верховної Ради 1996 року.

Державна мова-це закріп. законодавством мова вживання якої обов’язкове в державних установах,діловодстві,закладах освіти,науки,культури.

Національна мова- мова соціально-історичної спільноти людей, спільна мова нації, яка разом з іншими ознаками (спільність території, культури, економічного життя та ін.) характеризує конкретну націю. Національна мова виявляє постійну тенденцію до єдності й обов'язково має літературну форму існування. Це мова, яка складалася на території держави багато тисячоліть.

Фразеологізми у професійному мовлення

Фразеологізми-це усталені у мові вислови,прислів’я,приказки,різні жартівливі анекдотичні вирази,крилаті слова.

Джерела іх виникнення:

1)вислови з античної культури(сіль землі,золотий вік)

2)переклади видатних людей(краще вмерти стоячи,ніж жити на колінах)

3)вислови письменників(хіба ревуть воли як ясла повні)

4)переклади російських письменників(сміх крізь сльози)

5) переклади зарубіжних письменників(бути чи не бути)

6)біблійські та Євамгелійські вислови(берегти як зіницю ока)

Мовна норма

Мо́вна но́рма — сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, які закріплюються у процесі спілкування. Головні ознаки мовної норми — унормованість, обов'язкова правильність, точність, логічність, чистота і ясність, доступність і доцільність.

Розрізняють такі структурно-мовні типи норм:

1.орфоепічні норми (вимова);

Наприклад: (молод'ба)

2.акцентуаційні норми (визначають правильний словесний наголос);

Наприклад: вихо!дити- ви!ходити

3.лексичні норми (розрізнення значень і семантичних відтінків, закономірності лексичної сполучуваності);

4.словотвірні норми (регулюють вибір морфем, їх розташування і сполучення у складі слова);

5.морфологічні норми (регулюють вибір варіантів морфологічної форми слова і варіантів її поєднання з іншими словами);

6.синтаксичні норми (регулюють вибір варіантів побудови словосполучень і речень);

7.стилістичні норми (доцільність використання мовно-виражальних засобів у конкретному лексичному оточенні, відповідній ситуації спілкування);

8.орфографічні норми (написання слів);

9.пунктуаційні норми (вживання розділових знаків).

Мовна політика україни

Мовна політика - це система заходів (політичних, юридичних, адміністративних), спрямованих на регулювання мовних відносин в державі, зміну чи збереження мовної ситуації в державі.

Мовна політика є частиною національної політики, органічною складовою певного політичного курсу держави. Національна комісія зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права розробила концепцію державної мовної політики.

Мовна політика стосується і нормалізації літературної мови — вироблення та впровадження усних та писемних мовних норм (орфоепічних, орфографічних, у сфері слововживання), усталення термінології тощо.

Такой же как и 1 вопрос)

стильове функціонування сучасної української мови

Лексичне багатство сучасної української літературної мови широко використовується в усіх її функціональних стилях. Кож­ний стиль мови має свою сферу вживання, характеризується від­повідною лексикою та добором різних мовних засобів.

Стиль має суспільну природу. Він формується у процесі мов­ного розвитку нації і є невід’ ємною частиною загальнонародної мови. Безперечно, кількість і структура функціональних стилів, особливості їх використання пов’ язані з історичними умовами розвитку й функціонування самої української літературної мови.

Розрізняють такі основні функціональні стилі:

1)Художній стиль: основ.приз.- вплив на почуття людей за допомогою худ.образівГоловні ознаки-емоційність, образність, мова багата на еквітети,метафори,порівняння,може вживатися діалектна та професійна лексика,фразеологізми.Художній стиль реаліз.в трагедіях,комедіях,повістях.Зразок стиль: Ранок. Виглядаю в шматочок вікна, не запушених морозом, і не дізнаюся лісу. Яке велике спокій! Над глибокими, свіжими снігами, що завалили хащі ялин, синє, величезне і дивно ніжне небо. Такі яскраві, радісні фарби бувають у нас тільки вранці в афанасьевской морози.

2)Науковий-це різновид літ.мови,що обслуговує сферу і потреби науки.Осн.призн.-повідомлення про результат наукових досліджень.Гол.ознаки-терміни іншомовного походження,використання таблиць,формул,тест чітко поділений на розділи і параграфи.Реал.дисертація.Зразок стилю: Реформа орфографії 1918р. наблизила лист до живої мови (тобто скасувала цілу низку традиційних, а не фонематических орфограмм).Наближення орфографії до живої мови зазвичай викликає і рух в іншому напрямку: прагнення зблизити вимова з орфографією.....

3)Офіційно-діловий-мова ділових паперів,що викор.в офіційному спілкування між установами і регулюють їх ділові взаємини.Осн.приз.-це регулювання офіційно-ділових стосунків.Осн.ознаки це наявність реквізитів. Реал. узаконах, кодексах, протоколах, актах, інструкції. Зразок: Діловий лист-прохання

З метою ознайомлення з асортиментом продукції, що випускається Вами продукції просимо направити нам каталоги жіночого взуття з зазначенням розміру відпускних цін.

Директор Н.В. Васильєв

4)публіцистичний-різновид літ.мови,яким слугується масова інформація.Осн.озаки-це чіткий виклад інформації,зрозумілість.Реал.виступ,публіцистична стаття, дискусії,репортаж.Зразок: Як передає наш кореспондент, вчора над центральними районами Пензенської області пройшла небувалої сили гроза. У ряді місць були поваленітелеграфні стовпи, порвані дроти, з коренем вирвані столітні дерева. У двох селах виникли пожежі в результаті удару блискавки.

5)Конфесійний-церковний,обслуговує релігійні потреби суспільства.Осн.призн.-вплив на душевні переживання людини.Реал.біблія,молитви,проповіді.Зразок: Ось, Господь, Бог твій, віддає тобі цей Край. Увійди, заволодій, як говорив був тобі Господь, Бог батьків твоїх. Не бійся й не лякайся!

6)Розмовний-обслуговує офіційне і неофіційне спілкування людей їх побудові потреби.Осн.призн.обмін інформації.Голов.озн.широке використання побутової лексики,ставних слів.Зразок: - Який вже година? Щось є полювання. Чайку б.

- Народ від неробства завів звичку їсти, як сказав Гоголь. Зараз чайник поставлю.

Функції мови

1)Комулікативна- полягає в тому, що вона — найважливіший засіб спілкування людей і забезпечення інформаційних процесів у сучасному суспільстві (у науковій, технічній, політичній, діловій, освітній та інших галузях життя людства). У цій ролі мова має універсальний характер: нею можна передавати все те, що виражається, наприклад, мімікою, жестами чи символами, тоді як кожен із цих засобів спілкування не може конкурувати з мовою за степенем виразності.

2) Мислетвірна-попереднє формування і висловлювання думки.

3)пізнавальна- Гносеологічна (пізнавальна) функція мови виражається в тому, що вона є своєрідним засобом пізнання навколишнього світу. На відміну від інших істот людина користується не лише індивідуальним досвідом ізнаннями, а й усім набутком своїх попередників і сучасників, тобто суспільним досвідом. Але за умови досконалого знання мови, й далеко не однієї.

4)професійна-безграмотоного користування мовою у професії неможливо сьогодні говорити про високий чи службовий рівень спеціал.

5)Волюнтативна-впливає на співрозмовника через форми вітання