Тема 27. Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження.

 

Лекція (2 години)

 

Загальні положення міжнародного співробітництва. Форми міжнародного співробітництва під час кримінального провадження. Центральні органи України, що забезпечують міжнародне співробітництво у кримінальному провадженні. Міжнародна правова допомога при проведенні процесуальних дій. Порядок виконання запиту (доручення) про міжнародну правову допомогу на території України. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція). Кримінальне провадження у порядку перейняття.

 

I. РОЗГЛЯД ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ

Практичне заняття (не передбачене).

ІІ. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ (4 години)

1. Законспектуйте положення щодо нормативно-правових актів, що регулюють міжнародне співробітництво під час кримінального провадження.

2. Надання та отримання міжнародної правової допомоги чи іншого міжнародного співробітництва без договору.

3. Результати розгляд запиту іноземного компетентного органу про міжнародну правову допомогу.

4. Відкладення надання міжнародної правової допомоги.

5. Створення і діяльність спільних слідчих груп.

6. Поняття тимчасової видачі.

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИВЧЕННЯ ПИТАНЬ ТЕМИ

Відповідно до ст. 542 КПК України міжнародне співробітництво – це діяльність уповноважених органів під час кримінального провадження, що полягає у вжитті необхідних заходів з метою надання міжнародної правової допомоги шляхом вручення документів, виконання окремих процесуальних дій, видачі осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, тимчасової передачі осіб, перейняття кримінального переслідування, передачі засуджених осіб та виконання вироків.

Важливою формою міжнародної взаємодії між державами по боротьбі зі злочинністю є співробітництво в сфері судочинства по кримінальним правопорушенням різних видів. Така форма співпраці має назву міжнародної правової допомоги.

Міжнародна правова допомога є офіційною діяльністю державних органів, яка здійснюється на підставі міжнародних договорів. Договори про правову допомогу забезпечують найбільш повне здійснення національної юрисдикції й уникнення конфлікту юрисдикцій – саме з цією метою держави їх укладають. З появою міжнародних судових органів міжнародні договори можуть передбачати можливість надання правової допомоги для здійснення міжнародної кримінальної юрисдикції.

Організацію по наданню міжнародної допомоги здійснюють компетентні органи суверенних держав. До уповноважених (центральних) органів в Україні відповідно до ст. 545 КПК України відносяться: Генеральна прокуратура України та Міністерство юстиції України.

Правову основу міжнародної співпраці в сфері судочинства по кримінальним правопорушенням складають Конституція України, загальновизнані засади та норми міжнародного права та міжнародні договори України, Кримінальний кодекс України, Кримінально-процесуальний кодекс України, Закони України «Про прокуратуру», «Про міжнародні договори України», щодо ратифікації міжнародних договорів України про правову допомогу по кримінальним правопорушенням, що встановлюють загальні та спеціальні правила, з урахуванням яких повинна реалізовуватися міжнародна взаємодія по кримінальним правопорушенням різноманітних видів.

Базовими міжнародними правовими актами є: Устав ООН, Загальна декларація прав людини, що була прийнята Генеральною Асамблеєю ООН (1948 р.), Європейська конвенція про захист прав і основних свобод 1950 р., Віденська конвенція 1969 р. про право міжнародних договорів, що вступила в дію в1980 р., типові договори про взаємодопомогу в галузі кримінального правосуддя, про перейняття кримінального провадження та видачу, що були прийняті Генеральною Асамблеєю ООН (1990р.), Конвенція ООН 2000р. проти транснаціональної злочинності, а також інші міжнародні акти ООН та інших міжнародних організацій.

Договори про правову допомогу в основному регулюють такі питання, як екстрадиція, виконання іноземного судового рішення, виконання окремого процесуального доручення, а також питання колізійного права. Інколи це можуть бути інші питання, наприклад обмін інформацією відповідно до Європейська Конвенція про інформацію відносно іноземного законодавства 1968 р.

Перелік напрямів правової допомоги, які включено до конкретного договору, залежить від домовленості між державами: це може бути екстрадиція, причому окремої групи осіб, правова допомога у кримінальних справах. Питання правової допомоги можуть бути включені до міжнародних договорів про уніфікацію кримінального законодавства. Прохання про надання правової допомоги може бути відхилено, якщо надання такої допомоги може зашкодити суверенітету чи безпеці або суперечить законодавству держави, що робить запит.

Джерела, рекомендовані до заняття:

Нормативні акти

 

1. Конституція України від 28.06.96 р. (із змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст.141.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 // Голос України. – 2012. – 19 травня (№ 90-91).

3. Віденська конвенція про дипломатичні зносини 1961 р. // Відомості Верховної Ради СРСР. – 1964. - № 8. – Ст. 97.

4. Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах 1959 р. та Додатковий протокол 1978 р. до Конвенції // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - № 23. – Ст. 130.

5. Європейська конвенція про видачу правопорушників 1957 р., Додатковий протокол 1975 р. та Другий додатковий протокол 1978 р. до Конвенції // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - № 23. – Ст. 129.

6. Європейська конвенція про передачу провадження у кримінальних справах 1972 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 31. – Ст. 250.

7. Конвенція про передачу засуджених осіб 1983 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 31. – Ст. 248.

 

Спеціальна література

 

8. Письменний Д.П. Розслідування злочинів слідчою та слідчо-оперативною групою: правові та організаційні засади: Монографія / Д.П. Письменний, В.М. Федченко. – Дніпропетровськ, 2006. – 204 с.

9. Маляренко В.Т. Реформування кримінального процесу України в контексті європейських стандартів: Теорія, історія і практика: Монографія / В.Т. Маляренко. − К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2004. – 544 с.

10. Грошевий Ю. Допит у рамках міжнародного співробітництва: окремі аспекти / Ю. Грошевий, І. Тітко // Вісн. Нац. акад. прокуратури України. – 2010. - № 4. – С. 11-15.

11. Фаринник В. Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження / В. Фаринник // Юрид. вісн. України. – 2012. - № 34. – С. 4.

12. Шевчук І. Екстрадиція та порушення прав людини / І. Шевчук // Юрид. журнал. – 2011. - № 1. – С. 102-105.

 

 

ТЕМА 28. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ІНСТИТУТІВ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ.

 

Лекція (не передбачена)

 

Загальна характеристика кримінального процесу європейських континентальних країн романо-германської правової системи (Франція, Німеччина, Італія та ін.): законодавче регулювання; система доказів, досудове розслідування справ; віддання обвинуваченого до суду, розгляд справ у судах першої інстанції; перегляд судових рішень.

Загальна характеристика кримінального процесу країн загального права (або англосаксонської системи права) (Англія, Сполучені Штати Америки та ін.): доказове право, порушення кримінального переслідування і розслідування злочинів, розгляд справ у судах присяжних і в сумарному порядку, апеляційне провадження.

 

I. РОЗГЛЯД ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ

Практичне заняття (не передбачене)

ІІ. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ (4 години).

1. Загальна характеристика кримінального процесу європейських континентальних країн романо-германської правової системи (Франція, Німеччина, Італія та ін.).

2. Досудове розслідування кримінальних справ в країнах романо-германської правової системи (Франція, Німеччина, Італія та ін.).

3. Судовий розгляд в країнах романо-германської правової системи (Франція, Німеччина, Італія та ін.).

4. Форми перегляду судових рішень в країнах романо-германської правової системи (Франція, Німеччина, Італія та ін.).

5. Загальна характеристика кримінального процесу країн загального права (або англосаксонської системи права) (Англія, Сполучені Штати Америки та ін.).

6. Досудове розслідування кримінальних справ в країнах загального права (Англія, Сполучені Штати Америки та ін.)

7. Судовий розгляд в країнах загального права (Англія, Сполучені Штати Америки та ін.).

8. Форми перегляду судових рішень в країнах загального права (Англія, Сполучені Штати Америки та ін.).