Структура і кінематичні схеми проводів

Привод кривошипного преса являє собою сукупність механізмів для передачі моменту, що крутить, і перетворення швидкості руху від двигуна до головного вала.

Ступінь перетворення руху в приводі визначається головними параметрами його кінематичної схеми, тобто числом ступенів і передатним відношенням проміжних передач.

Структура приводу преса визначаються типом преса, його номінальним зусиллям, конструкцією вузлів і деталей.

У загальному випадку привод кривошипного преса включає клиноремінну передачу і 1–3 зубчасті передачі. Кількість проміжних ступенів визначається величиною загального передатного відношення (див. п. 2.3 «Розподіл загального передатного відношення»).

Привод одно стоякових пресів, як правило, одноступінчатий (рис. 6.1, а). Останнім часом у середніх пресах одержав поширення двоступінчастий привод (рис. 6.1, б), габарити якого дозволяють його розміщати цілком усередині станини.

 

а) б)

 

Рис. 6.1. Привод одностоякових пресів

 

Найбільш розповсюджені схеми приводу двох стоякових одно кривошипних пресів із закритою станиною показані на рис. 6.2.

Листоштампувальні універсальні преси мають звичайно одноступінчатий (рис. 6.2, а) чи двоступінчастий (рис. 6.2, б) привод. КГШП, як правило, має двоступінчастий привод за схемою, показаною на рис. 6.2, в. Привод ГКМ виконується за схемою на рис. 6.2, б.

 

а) б) в)

Рис. 6.2. Привод двохстоякових однокривошипних пресів

 

Середні і великі листоштампувальні преси, особливо витяжні, мають невелике число ходів повзуна, тому вони мають 2–3 проміжні зубчасті передачі (рис. 6.3). Прагнення зменшити габаритні розміри зубчастих коліс і збільшити їхню міцність привело до використання двостороннього приводу. У таких випадках відбувається розподіл потоку потужності з наступним його підсумовуванням на головному валу.

У двох кривошипних пресах ГВМ може складатися з одного двох кривошипного вала чи двох одно кривошипних. У першому випадку привод звичайно двоступінчастий двосторонній.

В другому випадку виникає необхідність поділу потоку потужності для передачі руху двом ведучим валам, розташованим перпендикулярно фронту преса.

 

 

Рис. 6.3. Багатоступінчастий привод середніх і великих однокривошипних пресів простої дії

 

Преси зусиллям до 1,6 МН звичайно мають привод двох ведучих коліс за схемою, показаної на рис. 6.4, а. У листоштампувальних пресах середнього зусилля зі збільшеними габаритами повзуна застосовується схема з проміжною паразитною шестірнею (рис. 6.4, б), чи кожне колесо зачіпається з окремою шестірнею (рис. 6.4, г). Поділ потоку потужності виконується на тихохідній чи на проміжній ступені. Необхідно відзначити, що застосування проміжної (паразитної) шестірні для збільшення міжосьової відстані значно зменшує інерційність приводу в порівнянні з передачами зі збільшеними габаритами коліс. У приводі, показаному на рис. 6.4, в колеса і кривошипи обертаються в одному напрямку, що погіршує передачу зусилля і напрямок повзуна в напрямних. З цієї причини така схема не рекомендується до застосування.

 

Рис. 6.4. Привод двохкривошипного преса

 

У чотирьох кривошипних пресах поділ потоку потужності виконується на першому проміжному чи навіть прийомному валу (рис. 6.5).

 

Зубчасті передачі

У загальному випадку кожна зубчаста передача складається із двох чи трьох зубчастих коліс, що знаходяться в зачепленні.

Прийнято останню до головного вала зубчасту передачу називати тихохідною, першу після клиноремінної передачі – швид­ко­хід­ною, і якщо зубчастих передач три, то середню – проміжною. Ведене колесо кожної передачі називають просто зубчастим колесом, а ведуче колесо – шестірнею. Тоді надалі, якщо не обговорено інакше, параметри зубчастих передач будемо позначати двома індексами, де перший (к чи ш) позначає колесо чи шестірню, а другий (т, п, чи б) – тихохідну, проміжну чи швидкохідну передачу.

Відкриті одно стоякові преси, будучи відносно швидкохідними, як правило, не мають зубчастих передач. Однак останнім часом з метою зниження маси маховика, зменшення розмірів муфти одержали поширення приводи з проміжною зубчастою передачею й установкою муфти на прийомному валу (рис. 6.1, б).

 

 

Рис. 6.5. Привод чотирьохкривошипного преса

 

Незалежно від структури приводу зубчаста передача може бути простою, коли в зачепленні знаходиться два зубчасті колеса, і підсумовуючою, коли дві шестірні зачіпаються з одним колесом (рис. 6.3). Останній тип передачі забезпечує передачу подвоєного моменту, що крутить, у порівнянні з першої, тому що в зачепленні одночасно знаходиться дві пари зубів.

Будь-яка передача може бути відкритою чи закритою. Закриті передачі встановлюються в герметично закритому корпусі і змазуються шляхом занурення в масляну ванну.

Довговічність роботи зубчастих передач у значній мірі залежить від точності їхньої установки на валах і точності установки останніх у станині, точності розточення міжвісьової відстані, надійності кріплення шестірень і коліс на валах, жорсткості валів на згинання. Зубчасті приводи з валами, розташованими перпендикулярно фронту преса більш кращі перед іншими схемами компонування, тому що набагато краще задовольняють зазначеним вимогам. У цьому випадку вали виходять більш короткими і більш жорсткими, зменшуються перекручування геометрії зачеплення.

Розроблено стандарти по термінології і позначенням – ГОСТ 16530–70 і ГОСТ 16531–70, з розрахунку геометрії зачеплення – ГОСТ 16532–70, з розрахунку на міцність – ГОСТ 21354–75.

Зубчасті передачі кривошипних пресів розраховують по допускному зусиллю на повзуні. Початкові розміри передач установлюються на підставі попередніх розрахунків, компонувальної схеми преса і статистичних даних. Деякі дані по параметрах зубчастих передач кривошипних пресів, співвідношенню розмірів для основних типів пресів приведені в додатках 6–8.