Розрахунок повзунів вертикальних пресів з додатковими напрямними 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Розрахунок повзунів вертикальних пресів з додатковими напрямними



Повзуни з додатковими напрямними, розташованими на хоботі, мають свої особливості розрахунку. Повзуни з додатковими напрямними піддаються не центральному навантаженню через зсув рівнодіючої сили деформації в різних переходах штампування. В результаті виникає перекошування повзуна для зменшення чого і використовуються додаткові напрямні. Хобот повзуна вважається пружним елементом, деформування якого залежить від моменту опору на згин і зазорів в основних і додаткових напрямних. У загальному випадку повзун піддається вигину як у площині рівнобіжної осі головного вала, так і в площині обертання кривошипа. З урахуванням співвідношення розмірів поперечних перерізів і діючих навантажень звичайно міцність повзуна визначається не міцністю власне тіла повзуна, а міцністю хоботу. Як розрахунковий прогину хоботу приймається максимально можливий прогин при стійкому положенню повзуна в період робочого ходу.


Таблиця 5.1

Механічні властивості матеріалів повзунів і шатунів

Матеріал σ т, МПа σ -1, МПа Область застосування
Чавун:
СЧ 20     Повзуни і шатуни листоштампувальних пресів невеликого зусилля
СЧ 25     Повзуни пресів для об'ємного штампування невеликого зусилля
Сталь:
35Л     Повзуни пресів для об'ємного штампування великих зусиль
45Л     Шатуни важких листоштампувальних пресів
Ст3   Зварені повзуни пресів
      Шатуни КГШП, ГКМ, гвинти шатунів листоштампувальних пресів
40Х    

 

Після визначення реакцій на напрямних виходячи з припустимого питомого зусилля на напрямні розраховують діаграму припустимого нецентрального навантаження (див. п. 5.3).

В вертикальних пресах найнебезпечнішим вважається таке положення повзуна, коли він торкається головних напрямних в двох точках, а в додаткових напрямних зазор вибирається з самого початку перекошування.

На рис. 5.1 показана розрахункова схема повзуна КГШП, а на рис. 5.2 – небезпечні перерізи повзуна.

Приймається, що момент інерції перетину по довжині хоботу змінюється за законом трапеції

, (5.4)

де J Zmax – максимальний момент інерції перетину в підстави хоботу щодо осі Z;

ΔJ – максимальний перепад моментів інерції

ΔJ = J Zmax / J Zmin;

J Zmin – мінімальний момент інерції перетину хоботу;

Lx – довжина хоботу;

y – відстань розглянутого перетину від крайки нижніх нап­рямних.

 

Рис. 5.1. Розрахункова схема повзуна з додатковими напрямними

а – у площині обертання ГВМу; б – у площині обертання головного вала

 

 

Рис. 5.2. Небезпечні перерізи повзуна КГШП

 

При навантаженні повзуна в площині XOY (тобто попереду – назад) у довільному перетині хоботу А–А виникають напруги

, (5.5)

де Е – модуль пружності матеріалу повзуна, для сталі Е =2,1.105 МПа, для чавуну Е =0,9.105 МПа;

х c – координата центра ваги розглянутого перетину;

δ  – прогин хоботу в площині XOY, що залежить від співвідношення зазорів в основних Δнx і додаткових Δвx напрямних у цій же площині

, (5.6)

Δt – температурне розширення нижньої частини повзуна,

Δt = αBt;

α = 11.10–6 – коефіцієнт лінійного розширення для сталі;

t – різниця температур верхньої і нижньої частини повзуна (див. п. 5.1);

L п – повна довжина повзуна, тобто відстань від нижньої площини до верхньої частини додаткових напрямних;

k j – коефіцієнт, що визначає зміна моменту інерції перетину по довжині хоботу. При Δ J =1; 2; 3; 4; 5 відповідно k j=1; 0,88; 0,81; 0,78; 0,755.

При навантаженні повзуна в площині ZOY (тобто ліворуч – праворуч) напруги вигину в довільному перетині А–А визначаються аналогічним образом

, (5.7)

де J Xmax і – відповідно, максимальний і діючий момент інерції перетинів щодо осі X;

b1 – ширина перетину;

δ2 – прогин хоботу повзуна в площині ZOY.

Вигин хоботу при такому навантаженні розглядається разом з вигином шатуна в цій же площині (рис. 5.1, б).

Поточний прогин хоботу δ2 визначається по формулі

, (5.8)

де E х, E ш – відповідно, модуль пружності матеріалу хоботу і шатуна;

x – ексцентриситет прикладення зусилля (див. рис. 5.1.);

J ш – середній момент інерції перетину шатуна;

Δнz, Δнz – зазори в основних і додаткових напрямних у площині ZOY;

L – довжина шатуна.

Як правило вплив вигину шатуна на міцність повзуна незначний, тому ним можна нехтувати. Тоді вигин хоботу визначається по формулі (5.6) з урахуванням того, що зазори в напрямних Δнz і Δнz в площині ZOY в загальному випадку відрізняються від зазорів Δнx і Δнx в площині XOY.

Унаслідок розбіжності центра ваги перетину і місця дотику зусилля до верхніх напрямних у площині XOZ виникає момент, що скручує, що створює дотичні напруження в розглянутому перетині

, (5.9)

де M k = xτ – момент, що скручує, у перетині;

– зусилля на додаткових напрямних

; (5.10)

x τ – відстань від центра ваги перетину А-А до середини додаткових напрямних;

δ max – максимальна товщина перетину;

η – коефіцієнт, рівний 1,12 для перетину коритоподібної форми;

b i, δ i – відповідно, поточні ширина і товщина ділянок перетину А–А.

Максимальна напруга в перетині А–А, виходячи з гіпотези найбільших дотичних напружень, дорівнює

. (5.11)

Коефіцієнт запасу міцності [n] приймається рівним 1,3…1,5.

Розрахунок максимальної напруги виконується в декількох перетинах по довжині хоботу, з урахуванням того, що силові фактори і характеристики перетину змінюються з різною інтенсивністю при переміщенні від нижніх напрямних до верхніх.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-22; просмотров: 217; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.138.118.250 (0.01 с.)