Форми влади, переваги та недоліки їх застосування.

Влада - це можливість впливати на поведінку інших людей. Згідно з класифікацією Френча і Рейвена розрізняють п'ять основних форм влади: що базується на примусі, на винагороді, експертна, еталонна та законна (традиційна).

Влада, що базується на примусі. Влада такого типу пов'язана, як правило, зі страхом на робочому місці, яка в свою чергу дає багаті можливості розвивати владу, використовуючи страх та примус. Наприклад, страх втратити роботу властивий, мабуть, всім. За певних умов можна легко і ефективно використовувати страх. Тому деякі керівники часто застосовують його: навіть натяк на звільнення, позбавлення будь-яких повноважень або переведення на нижчу посаду може дати позитивні результати. Коли підлеглі надійно захищені від таких погроз, грубих та прямих, керівник може використовувати більш тонкі засоби викликання страху. Дослідження показують, що звертання до страху може стати ефективним методом впливу, якщо пропонуються конкретні засоби. Страх як метод влади може бути використаний і використовується в сучасних організаціях, але його ефективність обмежена, тому що з часом він стає досить дорогим засобом впливу. Дійсно, страх може взяти гору тільки у тому випадку, коли є досить висока вірогідність того, що людину спіймають в момент нестатутної поведінки. Для того, щоб використовувати такий інструмент як страх, необхідно мати ефективну систему контролю. Коли основою влади є, головним чином, примус, майже неможливо підтримувати ефективний контроль при помірних витратах, тому що посилюється намагання людей свідомо ошукувати організацію. Дослідження показують, що організації, де використовується влада, що базується на примусі, характеризуються більш низькими продуктивністю праці та якістю продукції.

Влада, що базується на винагороді. Обіцяння винагороди - один із найбільш давніх і ефективних засобів впливу на інших людей. Виконавець не чинить опір цьому впливу, тому що він в обмін на виконання якоїсь роботи за бажанням керівника очікує одержати винагороду в тій чи іншій формі. Влада, що базується на винагороді, буде дійова завжди за умови, що керівник в змозі вірно визначити те, що в очах виконавця є винагородою, і фактично запропонувати йому цю винагороду. Але на практиці у кожного підприємства (організації) ресурси обмежені і воно може виділити на заохочення суворо обмежену кількість ресурсів.

Законна влада. Ця влада базується на впливі через традиції. Керівник використовує традицію, щоб задовольнити потребу виконавця в захищеності та належності до соціальної групи. Традиція є особливо важливою для формальних організацій. Можливість заохочувати і карати підкріплює повноваження керівника віддавати накази. Традиція також продовжує залишатися розповсюдженою і офіційною формою впливу керівника тому, що, в протилежність страху, вона пропонує позитивну винагороду - задоволення потреби. Коли людина визнає вплив, що базується на традиції, вона одержує замість того, відчуття належності до соціальної групи. Традиція може діяти і на шкоду організації. Припустимо, що молодому керівнику, який пропонує вдосконалити якусь операцію, кажуть: "Ми завжди робили так, і до цього часу все було непогано"... Щоб відповідати оточенню, підприємство (організація) повинне вносити зміни в свою політику, стратегію, методику організації тощо. Ті організації, які настійливо використовують традицію як аргумент того, чому вони чинять опір змінам, можуть опинитися перед проблемою зникнення. Організації, що функціонують у динамічному оточенні, мають слабкий зв'язок із традиціями. Оскільки їм припадає діяти в середовищі, що швидко змінюється - ринковому і технологічному, вони все менше спираються на систему відносин усередині формальної організаційної структури і традиційних повноважень.

Еталонна влада - влада прикладу, що спирається на харизму. Харизма - це влада, побудована не на основі логіки або давньої традиції, а на силі особистих якостей або здібностей лідера. Ось деякі якості харизматичних лідерів: 1) обмін енергією. Складається враження, що ці особи випромінюють енергію і заряджають нею людей, що їх оточують; 2) визначна зовнішність; 3) незалежність характеру; 4) риторичні здібності; 5) нормальне сприйняття своєї особи. Вони почувають себе комфортно, коли інші виявляють своє захоплення ними, анітрохи не відчуваючи зарозумілості або самолюбства, виглядають зібраними і володіючими ситуацією. Люди часто відчувають вплив тих, хто має захоплюючі риси і є їх ідеалом, схожим на якого вони б хотіли бути. Такі харизматичні особи часто беруть участь у рекламі, щоб вплинути на людей та спонукати їх щось купити або скористуватися послугою.

Влада експерта. Виконавець вважає, що впливова особа володіє особливим експертним знанням відносно даного проекту або проблеми. Влада експерта означає вплив за допомогою розумної віри як механізму впливу в сучасних організаціях. Якщо коли-небудь спеціаліст виявився правим, лінійний керівник потім, як правило, буде прислухатися до його точки зору. Якщо виявиться, що спеціаліст помилився, тоді керівник більше не буде дотримуватися його порад - отже, його вплив зменшиться. Спеціалісти, наприклад, іноді роками намагаються здобути авторитет у лінійних керівників, щоб їх думка приймалася тими беззастережно. Але це не означає, що розумна віра слабша, ніж інші форми впливу. В деяких випадках вплив розумної віри змінює баланс "керівник-підлеглий". Оскільки керівнику потрібна інформація і рекомендації підлеглого, влада останнього зростає. Щонайменше тимчасово у підлеглого може виявитися більше влади, ніж в подібній ситуації у керівника.