Право апеляційного оскарження і процесуальний порядок його реалізації

 

Відповідно по ст. 292 ЦПК України право и а апеляційне оскарження мають:

Ø особи, які беруть участь у справі:

Ø сторони;

Ø треті особи, як ті, які заявляли самостійні вимоги щодо пред­мета спору, так і ті, які не заявляли самостійних вимог щодо пред­мета спору;

Ø представники сторін і третіх осіб за умови, що право апеля­ційного оскарження не обмежується правовою природою здійс­нюваного ними представництва (змістом довіреності, строком дії договору доручення тощо);

Ø заявники, інші заінтересовані особи, їхні представники у спра­вах окремого провадження;

Ø органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб (Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи);

Ø особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питан­ня що стосується їх прав та інтересів.

Право апеляційного оскарж ення реалізується шляхом послідов­ного подання у встановлені законом процесуальні строки:

заяви про апеляційне оскарження рішення -процесуального документа, в якому апелянт вияв­ляє свій намір здійснити апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції у встановлені законом строки.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 294 ЦПК України заяву про апе­ляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути по­ дано протягом п’яти днів з дн я його проголошення, а заяву про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції – трьох днів з дня її проголошення;

апеляційної скарги на рішення (ухвалу) суду першої інстанції процесуального документа, в якому апелянт, як правило, вимагає скасування або зміни судового рішення суду першої інстанції як незаконного і необгрунтованого, викладаючи підстави для цього і гної доводи з їх приводу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження; апеля­ційна скарга на ухвалу суду - протягом десяти днів (частини 1, 2 ст. 294 ЦПК України).

Однак апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо вона подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (ч. 4 ст. 295 ЦПК України), тобто протягом десяти днів з дня про­голошення рішення суду або протягом п’яти днів з дня проголо­шення ухвали суду.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення встановлених законом строків, залишаються без розгляду, крім випадків, коли апеляційний суд за заявою особи, яка їх подала, знайде підстави для поновлення строку, про що він має постановити ухвалу.

Проте якщо апеляційні скарги на рішення або ухвалу суду першої інстанції були подані в установлені ЦПК України строки, але надійшли до суду після закінчення апеляційного розгляду справи або коли строки на подання апеляційної скарги у зв’язку з пропущенням їх з поважних причин були поновлені або продов­жені й особа, яка подала апеляційну скаргу, не була присутня під час розгляду справи, апеляційний суд розглядає цю скаргу на загаль­них підставах за правилами гл. 1 розділу 5 ЦПК України. При цьому за наявності підстав може бути скасовано попередньо при­йняті ухвалу або рішення суду апеляційної інстанції (ст. 318 ЦПК України).

Ухвала про залишення заяви про апеляційне оскарження, апе­ляційної скарги без розгляду може бути оскаржена у касаційному порядку.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга повинні бути складені у письмовій формі як окремі письмові документи. При їх оформленні обов’язковим є дотримання вимог законодавця щодо змісту цих документів, визначених у ст. 295 ЦПК України.

Так, у заяві про апеляційне оскарження потрібно зазначити:

o найменування суду, до якого подається заява, тобто відповід­ного апеляційного суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржу­ється, із зазначенням, через який місцевий суд ця заява подається;

o ім’я (найменування) особи, яка подає заяву, її місце прожи­вання або місцезнаходження;

o рішення або ухвалу, що оскаржуються.

Зміст апеляційної скарги, порівняно із заявою про апеляційне оскарження, має бути більш повним, а саме вона має містити:

· найменування суду, до якого подається скарга;

· ім’я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце прожи­вання або місцезнаходження;

· ім’я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження;

· дата подання заяви про апеляційне оскарження;

· у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рі­шення чи ухвали. При цьому апелянт може посилатися на непов­ноту встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необгрунтованої відмови у прийнятті дока­зів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин;

· відомості щодо:

· нових обставин, які підлягають встановленню. Утім, склада­ючи апеляційну скаргу, апелянт має враховувати той факт, що іс­тотні для справи обставини, які не були і не могли бути йому ві­домі на час розгляду справи є підставами для перегляду судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, що здійснюєть­ся відповідно до вимог, закріплених у статтях 361-366 ЦПК України, а не в апеляційному порядку;

· доказів, що підлягають дослідженню чи оцінці;

· обгрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції;

· заперечення проти доказів, використаних судом першої ін­станції;

· клопотання особи, яка подала скаргу. Воно може бути як ма­теріально-правового, так і процесуального характеру.

Матеріально-правове клопотання - це вимоги апелянта про скасування або зміну судового рішення суду першої інстанції. Зміст матеріально-правових клопотань має обмежуватися повно­важеннями апеляційного суду, визначеними у ст. 307 ЦПК України.

Клопотання процесуального характеру пов’язані із вирішенням ноточних, процесуальних питань, як-от: забезпечення позову, ви­требування доказів, призначення експертизи тощо; перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Відповідно до ч. 5 ст. 295 ЦПК України заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга підписуються особою, яка їх по­дає, або її представником.

У разі подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги представником, його повноваження мають бути підтвер­джені відповідними документами, визначеними у ст. 42 ЦПК України. Проте, якщо ці документи були подані до суду першої інстанції під час розгляду ним справи, повторно вони не подаються.

До заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до­даються їхні копії та копії доданих до них письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

За подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстан­ції оплачується судовий збір у розмірі 50% ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, а з май­нових спорів - ставки, обчислюваної з оспорюваної суми.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга пода­ються до апеляційного суду через суд першої інстанції, який ухва­лив оскаржуване судове рішення (ч. 1 ст. 296 ЦПК України).

Встановлення законодавцем такого порядку подання зазначе­них документів зумовлено його намаганням розвантажити, звіль­нити апеляційну ланку судової системи України від виконання технічної, допоміжної роботи та інших організаційних функцій, як-от: прийняття заяв про апеляційне оскарження, апеляційних скарг, витребування матеріалів відповідної цивільної справи. Про­те усі питання, пов’язані з прийняттям апеляційної скарги до роз­гляду та її розглядом по суті, вирішуються виключно судом апеля­ційної інстанції.

Одержавши усі апеляційні скарги у справі від осіб, які подали заяви про апеляційне оскарження, або через три дні після закін­чення строку на подання апеляційної скарги, суд першої інстанції має надіслати їх разом із справою до апеляційного суду. Процесу­альний строк у три дні надається законодавцем суду першої інста­нції для отримання потенційних апеляційних скарг, які були віді­слані поштою або іншими відповідними засобами зв’язку, адже відповідно до ч. 6 ст. 70 ЦПК України строк не вважається пропу­щеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв’язку.

Проте навіть у разі, коли апеляційні скарги надійшли до суду першої інстанції після закінчення встановлених законом строків, вони не пізніше наступного робочого дня після їх надходження направляються до апеляційного суду.