Методика виконання курсової роботи з «МАКРОЕКОНОМІКИ»

 

Метою курсової роботи є поглиблення і закріплення теоретичних знань з макроекономічного аналізу і набуття студентами вмінь пов’язувати свої теоретичні знання з практикою. Написання курсової роботи дає змогу студенту навчитися самостійно використовувати і узагальнювати теоретичні положення та інформаційні матеріали, формулювати власні погляди стосовно невирішених проблем і обґрунтовувати висновки і пропозиції, спрямовані на їх розв’язання.

При підготовці курсової роботи студентам необхідно враховувати наступні міркування:

по-перше, курсова робота з макроекономіки має бути цілком підпорядкована з’ясуванню питань розбудови ринкової економіки, закономірностей її розвитку в Україні;

по-друге, зміст курсової роботи має відповідати сучасним вітчизняним та світовим досягненням макроекономічної теорії та практики;

по-третє, увесь процес підготовки письмової роботи повинен бути підпорядкований діяльності майбутнього фахівця у галузі міського господарства.

Основними етапами виконання курсової роботи є:

1. Вибір теми та визначення завдань дослідження.

2. Вивчення літературних джерел, збирання та обробка інформації.

3. Складання плану роботи.

4. Написання та оформлення курсової роботи.

5. Захист роботи.

Підготовка курсової роботи розпочинається з добору й вивчення літературних джерел і складання бібліографії. Методика опрацювання літератури залежить від характеру досліджуваної проблеми та індивідуальних особливостей студента. Спочатку доцільно ознайомитися з основною літературою (підручники, монографії, теоретичні статті), потім – з нормативними документами (указами Президента України, законами України, постановами Кабінету Міністрів України тощо). Особливу увагу слід приділити періодичним виданням, у яких публікують аналітичну інформацію і результати наукових досліджень.

Попереднє вивчення літературних джерел є підґрунтям для складання плану курсової роботи. Він має включати в себе: вступ, декілька логічно пов’язаних між собою розділів, які дають змогу розкрити тему, та висновки.

Самостійно складений студентом план курсової роботи погоджується з науковим керівником, який після необхідного уточнення затверджує його. Написання тексту курсової роботи здійснюється через систематизацію та обробку зібраних матеріалів за кожним розділом плану. На цьому етапі треба узагальнити теоретичні положення, виконуючи певні розрахунки, обґрунтувати висновки та пропозиції, розробити ілюстративний матеріал. Чорновий варіант роботи бажано надати науковому керівникові з метою узгодження змісту окремих розділів. Після необхідних доповнень та уточнень студент здійснює остаточне оформлення курсової роботи.

Структура та обсяг курсової роботи:

Курсова робота мусить мати чітку логічну побудову з відповідними складовими елементами. Традиційно курсова робота складається із вступу, основної частини та висновків.

У вступі розкривають актуальність теми, дають оцінку сучасного стану досліджуваної проблеми з посиланням на певні літературні джерела, визначають мету і завдання, об’єкт і методи дослідження, описують структуру роботи (Додаток 3).

Основна частина роботи поділяється на декілька, як правило, три розділи. Вони повинні бути логічно пов’язаними і мати відповідні висновки. Перший розділ, зазвичай, присвячують теоретико-методологічним питанням з досліджуваної теми; другий – питанням аналізу досліджуваної проблеми, обґрунтуванню висновків і пропозицій щодо її вирішення у світовій практиці; третій - урахування проблем і перспектив розвитку економіки України.

У висновках стисло підсумовують результати дослідження. Тут містять висновки і пропозиції, що показують, якою мірою досягнуто мету дослідження і вирішено завдання, поставлені у вступі.

Обсяг курсової роботи – 25-30 сторінок формату А4 комп’ютерного набору (або до 35 сторінок рукопису). Приблизний обсяг структурних складових тексту курсової роботи (кількість сторінок):

- вступ – 1,5–2;

- основна частина – 20-25;

- висновки – 1,5-2.

 

Тематика

курсових робіт з дисципліни "Макроекономіка"

1. Макроекономіка як наука. Методи та цілі макроекономічного аналізу.

2. Національне рахівництво як інструмент макроекономічного аналізу. Система національних рахунків та методика їх обчислення.

3. Основні макроекономічні показники в системі національних рахунків та їх динаміка в Україні.

4. Валовий внутрішній продукт і методика його обчислення. Номінальний та реальний ВВП, та його динаміка в Україні.

5. Макроекономічна нестабільність: ділові цикли, безробіття та інфляція.

6. Економічні цикли та їх види. Особливості сучасних ділових циклів.

7. Структурні та фінансово-кредитні кризи: сутність, причини, наслідки.

8. Безробіття: суть, причини, види та соціально-економічні наслідки.

9. Інфляція, її причини, види та наслідки. Антиінфляційна політика держави.

10. Особливості інфляційних процесів та антиінфляційної політики в Україні.

11. Взаємозвязок інфляції і безробіття в моделі Філіпса і теоріях адаптивних та раціональних сподівань.

12. Сукупний попит у відкритій економіці. Модель Мандела- Флемінга.

13. Сукупна пропозиція в короткостроковому та довгостроковому періоді: основні моделі.

14. Сукупний попит та сукупна пропозиція: сутність, структура і особливості взаємодії.

15. Класична та кейнсіанська моделі досягнення рівноваги в національній економіці.

16. Споживання, заощадження та інвестиції, їх взаємодія в моделі Дж. М. Кейнса. Вплив заощаджень на економічне зростання.

17. Сукупне споживання в моделях Дж.М. Кейнса, І. Фішера, Ф. Модільяні, М. Фрідмена.

18. Інвестиції, їх види, фактори та мультиплікативний вплив на економіку. Проблеми активізації інвестиційної діяльності в Україні.

19. Досягнення макроекономічної рівноваги в моделі "сукупні доходи – заплановані видатки". Мультиплікатори інвестицій, податків та державних видатків.

20. Об'єктивна необхідність, форми та методи державного регулювання економіки. Проблема лагів в проведенні економічної політики.

21. Фіскальна політика держави, її види, механізм та значення для досягнення макроекономічної рівноваги.

22. Особливості та проблеми проведення ефективної бюджетно-податкової політики в Україні.

23. Стимулююча та антистимулююча роль податкової політики. Проблеми проведення ефективної податкової політики в Україні.

24. Бюджетний дефіцит, його види, наслідки та засоби покриття. Вплив державного боргу на економічне становище країни.

25. Макроекономічні теорії державного боргу. Особливості формування державного боргу в Україні.

26. Гроші, їх функції і види. Кількісна теорія грошей і рівняння обміну. Особливості сучасних грошей. Електронні гроші.

27. Банки, їх види та функції в ринковій економіці. Особливості розвитку банківської системи в Україні.

28. Дворівнева банківська система країни. Роль центрального банку в проведенні ефективної монетарної політики.

29. Грошовий ринок: пропозиція грошей і попит на гроші, та його види. Модель управління готівкою Баумоля-Тобіна.

30. Монетарна політика, її сутність, інструменти, види і вплив на макроекономічний розвиток. Правила монетарної політики М. Фрідмена і Дж. Тейлора.

31. Особливості та протиріччя в проведенні монетарної політики в Україні.

32. Грошово-кредитний ринок в Україні: основні параметри та проблеми розвитку.

33. Взаємодія фіскальної і монетарної політии в моделі Хікса в короткостроковому та довгостроковому періоді. 5

34. Фінансові ринки, і особливості формування їх сучасної моделі.

35. Біржі, їх види і роль в розвитку фінансових ринків.

36. Економічне зростання та його аналіз в моделях Солоу. Методи обчислення джерел економічного зростання.

37. Особливості сучасного типу економічного зростання.

38. Державна політика стимулювання економічного зростання та її особливості в Україні.

39. Інформаційна економіка і становлення нового типу економічного зростання.

40. Структурні кризи і структурна політика держави, та її особливості в Україні.

41. Ринок праці, зростання та зайнятість населення. Механізми державного регулювання зайнятості населення.

42. Рівень життя населення та його аналіз в моделях Лоренца. Коефіцієнт Джині та його динаміка в Україні. Соціальна політика держави.

43. Світова торгівля. Теорія абсолютних та порівняльних переваг в світовій торгівлі.

44. Зовнішньоторгова політика, її механізми, інструменти та наслідки. Особливості проведення зовнішньоекономічної політики в Україні.

45. Валютний ринок. Фактори формування та механізм регулювання валютних курсів.

46. Платіжний баланс та його структура. Регулювання платіжного балансу та його ефективність.

47. Глобалізація та її вплив на розвиток світової економіки.

Порядок, методи й критерії оцінювання знань, умінь і навичок студента

Оцінку знань студентів з дисципліни здійснюють відповідно до вимог кредитно-модульної системи організації навчального процесу, що є українським варіантом ECTS. Ця система базується на здійсненні поточного контролю на аудиторному занятті у відповідності до його форми. Підсумковою оцінкою поточного контролю є оцінка за модуль.

Навчальним планом з дисципліни передбачено складання екзамену. Для підсумкового оцінювання знань використовують 4-бальну національну шкалу і стобальну шкалу оцінювання ECTS.

Оцінювання знань, вмінь та навичок студентів враховує види занять, які згідно з програмою навчальної дисципліни передбачають лекційні, практичні заняття, а також самостійну роботу.

Для визначення рівня засвоєння студентами навчального матеріалу використовують такі форми та методи контролю і оцінювання знань:

• оцінювання знань студента під час практичних (семінарських) занять;

• проведення проміжного контролю (опитування або письмові завдання);

• проведення контролю знань за змістовими модулями, поточне тестування після вивчення кожного змістового модуля;

• проведення підсумкового контролю - складання заліку або екзамену.

Загальна оцінка за змістовий модуль складається з поточних оцінок, яку студент отримує під час практичних занять і оцінок за змістовні модулі. Загальна (модульна) оцінка з дисципліни визначається середнє арифметичне оцінок за змістовні модулем, оцінки за виконання індивідуального завдання та оцінки за результатами підсумкового іспиту.

Оцінювання знань студента здійснюється за такими критеріями:

1. Розуміння, ступінь засвоєння теорії та методології проблеми, що розглядається;

2. Ступінь засвоєння матеріалу навчальної дисципліни;

3. Знайомлення з рекомендованою літературою, а також із сучасною літературою з питань, що розглядаються;

4. Уміння поєднувати теорію з практикою при розгляді практичних ситуацій, розв'язанні задач, проведенні розрахунків при виконанні індивідуальних завдань, та завдань, що винесені на розгляд в аудиторії;

5. Логіка, структура, стиль викладу матеріалу в письмових роботах і при виступах в аудиторії, вміння обґрунтувати свою позицію, здійснювати узагальнення інформації та роботи висновки.

Поточне оцінювання знань студентів здійснюється під час проведення практичних занять. Об’єктами поточного контролю є:

- активність та результативність роботи студента протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни, відвідування занять;

- виконання завдань на практичних заняттях;

- виконання завдань поточного контролю.

Робота студентів на практичних заняттях оцінюється за 4-бальною системою і згідно з Методикою переведення показників успішності знань студентів перекладається в систему оцінювання за шкалою ECTS.

Поточний модульний контроль рівня знань передбачає виявлення опанування студентом матеріалу лекційного модуля і вміння застосувати його для вирішення практичної ситуації і проводиться у вигляді письмового контролю (тестування). Поточний контроль проводиться у письмової формі по закінченню кожного зі змістових модулів. Знання оцінюються за системою оцінювання за шкалою ECTS (тестові завдання).

Тестовий контроль знань, умінь і навичок студентів дозволяє ефективно й об’єктивно оцінювати успішність студентів. Критерії оцінювання тестових завдань залежать від їх типу.

Проведення підсумкового контролю. Умовою допуску до екзамену є позитивні оцінки з поточного контролю знань за змістовими модулями. За умов кредитно-модульної системи організації навчального процесу до підсумкового контролю допускають студентів, які набрали в сумі за всіма змістовими модулями більше 30% балів від загальної кількості з дисципліни (або більше 50% балів з поточного контролю за всіма змістовими модулями).

Для підсумкового оцінювання знань використовують 4-бальну національну шкалу і стобальну шкалу оцінювання ECTS. Підсумок є сумою накопичених балів за трьома поточними змістовими модулями та екзамену у письмовій формі за заліковими білетами, які містять два теоретичні питання, тести і задачу.