Ринок праці та його структура. Зайнятість. Безробіття: сутність, види, вимірювання.

До елементів, за допомогою яких функціонує ринок праці відносять: товар — він виступає у формі робочої сили; ціна, яка виступає у формі заробітної плати; попит, який визначає потребу країни, галузі, регіону, фірми в робочої силі; пропозиція, тобто чисельність і структура наявних трудових ресурсів.За іншим підходом до основних елементів ринку праці відносять попит та пропозицію робочої сили, ціну праці та конкуренцію. згідно з більш розширеним підходом, до основних елементів ринку праці крім попиту і пропозиції, ціни робочої сили та конкуренції відносять також кон'юнктуру, вартість робочої сили та її резерв.

Попит на ринку праці — платоспроможна потреба суспільства в робочій силі. За своїм економічним змістом попит характеризує обсяг і структуру загальної потреби на робочу силу, яка забезпечена реальними робочими місцями, фондом оплати праці й життєвих благ. Він активно впливає на відтворювальні зв'язки економічно системи, формуючи властиву для не організацію зайнятості на ринку праці. Попит на ринку праці визначається обсягом і структурою виробництва, рівнем продуктивності праці, ціною робочої сили, кон'юнктурою ринків капіталів, товарів, послуг та правовими нормами, визначається кількістю та якістю робочих місць, які існують в економіці та функціонують або потребують заповнення.

Пропозиція на ринку праці — це контингент працездатного населення, яке пропонує свою робочу силу в обмін на життєві цінності. На пропозицію на ринку праці впливає демографічна ситуація, характер і зміст праці, інтенсивність вивільнення робоча сили, ефективність функціонування системи підготовки і перепідготовки працівників, система оплати праці.

Основними макроекономічними індикаторами стану ринку праці є зайнятість та безробіття. Населення поділяється на три категорії:
зайняті;
безробітні;
особи поза робочою силою.
Зайняті — це особи віком від 15 до 70 років, які виконують оплачувану роботу за наймом на умовах повного або неповного робочого часу; мають роботу, але тимчасово не працюють через хворобу чи відпустку; працюють індивідуально (самостійно) або в окремих громадян, на сімейному підприємстві; зайняті в особистому підсобному сільському господарстві.
Вікові межі та соціально-демографічний склад зайнятого н аселення визначається системою законодавчих актів країни.

Рівень зайнятості (P) — це відносний її показник, який показує її поширеність серед дорослих людей. Він розраховується як відношення чисельності зайнятого населення (ЗН) до загальної чи­сельності населення віком 15—70 років (Нас):

P= ЗН: Нас(15-70) • 100 %

 

Ринок праці та його структура. Зайнятість. Безробіття: сутність,

Види, вимірювання.

Ринок праці — сукупність соц.-економічних відносин з приводу організації, купівлі-продажу робочої сили та її використання між зайнятими і незайнятими найманими працівниками, з одного боку, підприємцями і біржами праці Ринок праці передбачає реалізацію таких чинників як обсяг і інтенсивність виконаної роботи, стабілізація і гарантія зайнятості. Продукує нову систему мотивів і праці. Головними складовими елементами ринку праці є сукупна пропозиція, сукупний попит. Еф. Попит визначається кількістю робочих місць. Кон.юктура ринку – співвідношення попиту і пропозиції на ньому. Вона обумовлена багатьма чинниками:-загальний стан економіки;- галузева структура народного господарства.

Типи: - трудодефіцитний- трудонадлишковий-рівноважний.

Зайнятість – сукупність економічних, правових, соціальних, національних та інших відносин, пов’язаних із забезпеченням працездатних індивідів робочими місцями та їхньою діяльністю з метою одержання доходу. Економічна сутність зайнятості поєднує повноту і ефективність використання наявних ресурсів праці. Ресурси праці є обмеженими,а це,з одного боку передбачає повне і ефективне використання їх,з іншого, протиставляє і розмежовує повну і ефективну зайнятість. Протиріччя сутності зайнятості проявляється у вигляді постійної теоретичної і політичної проблеми: якою є існуюча зайнятість за повнотою участі працездатного населення в суспільному виробництві і як позначається фактичний стан зайнятості на стані економіки

Існує 2 типи зайнятості: - Ефективна (є результатом ефективного розподілу трудових ресурсів,тобто, такого, що задовольняє потреби суспільного виробництва за кількістю та якістю робочої сили і забезпечує найбільший його обсяг)- Фактична (фіксує результат розподілу ресурсів праці. В умовах ринку характеризується водночас елементами ефективного і неефективного розподілу робочої сили)

Безробіття - соціально - економічне явище, пов’язане з перевищенням пропозиції робочої сили відносно попиту на неї, стан незайнятості частини економічно активного населення.

Все населення поділяється на: інституціональне і не інституціональне. До інститут. належ. 1) діти до працездатного віку 2) особи, які перебувають у спеціалізованих установах 3) особи, які вибули із працездатного віку. За класифікацією МОП працездатним є вік від 15 до 70 років. В Україні -від 16 до 55(жінки), від 16 до 60(чол) З 1.10.11 – поступове підвищення пенсійного віку для жінок.(до 60).

Неінституціональне поділяється на економічно активне(L) і економічно неактивне. До економ. Активного належ.: зайняті (E) і безробітні(U). До еконо. неактивного: люди працездат. Віку, які потенційно мають можливість працювати, але не працюють(через навчання тощо). Види безробіття:

Фрикційне( звільнення з роботи у зв’язку переходу на ігшу роботу,порушення труд.дисципліни)

Структурне (в період структурної перебудови економіки)

Природне ( сукупність перших двох )

Циклічне( звільнення через кризу надвиробництва)

Сезонне, Відкрите, конверсійне (розвиток цивільних галузей економіки), молодіжне (до 25 років)

Приховане (через малопродуктивність деяких виробництв робітники змушені шукати роботу на стороні.

Застійне (внаслідок тривалого безробіття деякі люди втрачають бажання, кваліфікацію праці.

Рівень безробіття визначається як процентне відношення числа офіційно зареєстрованих безробітних до чисельності економічно активного населення

Рівень безробіття: U’= *100% L=E+U

Між безробіттям і ВВП існує тісний звязок, який відображений у законів Оукена: Кожен відсоток циклічного безробіття означає втрату 2.5 -3% ВВП Δy=β(u’-u^*), де

Δy-відсоткова зміна ВВП, β-коефіцієнт Оукена(2.5 -3%), u’-факт. рівень безробіття u^* -рівень природного безробіття (u’-u^*)-циклічне безробіття