Сутність, причини та ознаки банкрутства

З економічної точки зору банкрутство підприємства є узагальнена якісна характеристика незадовільного фінансового стану підприємства, яка визначається шляхом системного аналізу показників, які відображають неефективність розміщення коштів підприємства, недостатньо стійку фінансову базу, незадовільну платіжну дисципліну, наслідком чого може стати прострочена заборгованість перед кредиторами.

Відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» банкрутство – це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність і задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Суб'єктом банкрутства виступає боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом. Суб'єктами банкрутства не можуть бути відокремлені структурні підрозділи юридичної особи (філії, представництва, відділення тощо).

Причини банкрутства підприємства можна поділити на дві групи: зовнішні та внутрішні.

Зовнішні причини (об'єктивні) проявляються у різкому скороченні попиту на продукцію та падінні цін на неї; підвищенні цін на сировину, матеріали, енергоресурси; політичній та соціально-економічній нестабільності в державі; дії природної стихії тощо.

Внутрішні причини (суб'єктивні – залежать від керівництва та спеціалістів підприємства) зумовлені недоліками у виробничо-технічній та економічній політиці; несвоєчасністю або неадекватністю реакції на зміни в ринковому середовищі; неефективністю організаційної структури управління; помилками у виборі стратегії розвитку, реалізації значних інвестиційних проектів, видів діяльності тощо.

Усі симптоми виникнення банкрутства поділяють на дві групи:

- ті, які характеризують тотальну заборгованість підприємства;

- ті, що характеризують повну його неплатоспроможність.

Трактуючи банкрутство як незадовільний фінансовий стан підприємства, можна виділити такі його стадії: приховане банкрутство, фінансова нестабільність, явне банкрутство.

Приховане банкрутство характеризується зниженням ефективності діяльності підприємства, яка виявляється у відносному зменшенні дохідності капіталу, збільшенні тривалості операційного циклу, зниженні ринкової вартості суб'єкта господарювання.

Фінансова нестабільність характеризується появою у підприємства проблем з готівкою. Це виявляється у відносному зниженні прибутковості підприємства і можливими проблемами з оплатою витрат. У разі, якщо кредитори вирішать, що відновлення кредитування, навіть за умов підвищених відсотків, є надто небезпечним, і не продовжать кредитні угоди на наступний період, то підприємству доведеться виплачувати крім відсотків ще й суму основного боргу.

Юридично очевидне (явне) банкрутство настає тоді, коли підприємство не може своєчасно сплачувати борги, що виявляється як неузгодженість грошових потоків (надходжень і витрат грошових коштів), при цьому темп зростання витрат перевищує грошові надходження.

Крім того, виділяють фіктивне та умисне банкрутство, яке є результатом свідомих дій посадових осіб підприємства.

Фіктивним банкрутством можна назвати ситуацію, коли підприємство фактично не є банкрутом, однак запевняє про свою фінансову неспроможність.

Умисне банкрутство – це умисне доведення суб'єкта підприємницької діяльності до стійкої фінансової неплатоспроможності через здійснення з корисливих мотивів власником або посадовою особою підприємства протиправних дій або через невиконання чи неналежне виконання своїх службових обов'язків, що завдало істотної шкоди державним або громадським інтересам чи законним правам власників і кредиторів.