Оборотні засоби і показники ефективного їх використання

Раціональне та економне використання оборотних засобів суб’єктів господарювання має неабияке економічне значення. Для оцінки ефективності використання оборотних засобів виробничих підприємств застосовують певні показники. Відтак до показників використання оборотних фондів відносять:

1)матеріаломісткість: Мміст= Мзаг/N, де М-заг сума матеріальних витрат., N- обсяг виготовленої продукції в натур. або вартісних показниках

2)енергомісткість: Еміст= Езаг/N, де Езаг-загальні витрати енергії.

3)коефіцієнт використання матеріалів: Кв.м= чиста вага виробу/вага заготовки.

Показниками ефективного використ оборотних засобів єк-ть оборотів і тривалість обертання оборотних засобіів.

Коефіцієнт оборотності=ВРП/ВОЗн, де ВРП-вартість реалізованої продукції за рік, ВОЗн—середньорічний залишок нормованих оборотніх засобів.

Швидкість обертання оборотніх засобів V=360/Коб

 

Оборотні фонди підприємства їх склад і структура

Оборотні фонди – це предмети праці які в процесі в-тва викор тільки один раз.Вони змінюють натуральну форму, і свою вартість повністю переносять на вартість готової продукції. До складу оборотних фондів включають: виробничі запаси; незав в-во; витрати майб періодів. Виробничі запаси —запаси сировини, осн і доп матеріалів, покупних напівфабр, палива й пального, тари, ремонтних деталей і вузлів, госп інвентарю та інших предметів, що швидко зношуються. Незавершене в-во —предм праці, обробку (переробку) яких не завершено підприємством. Витрати майбутніх періодів —грошові витрати, які зроблено в даний період, але які буде відшкодовано за рахунок собівартості продукції у наступні періоди. Виробничо-технологічна структура формується під впливом низки факторів (тип виробництва, особливості продукції та технології її виготовлення, умови забезпечення підприємства матеріальними ресурсами тощо) і змінюється в часі повільно, без різких коливань.

Організація і нормування праці на підприємстві

Нормування праці є складовою частиною управління в-вом і включає визначення необхідних витрат праці (часу) на виконання робіт як окремими працівниками, так і колективами та встановлення на цій основі норм праці.

Світовий досвід засвідчує, що ефективна робота підприємств в економіці ринкового типу можлива лише за умови високого рівня організації нормув праці.

Є такі норми праці: норма часу, виробітку, обслуговування, чисельності.

Нч=Чосн+Чдоп+Чобслс+Чперерви+ (Чпідг-заключний/n)àчас на вик певної роботи

Нвир= Т/Нчà к-ть продукції, яку може виробити працівник за одиницю часу

Нобсл=Т/Н.ч.обслàк-ть верстатів, які може обслужити за зміну працівник

Н чисельності(Чдоп. роб)к-ть робітників,потрібних для виконання заданого обсягу робіт: Чдоп. роб= N/Нобсл, де N—к-ть верстатів в цеху чи дільниці.

Норми праці встановлюються на невизначений термін і діють до перегляду їх у зв'язку зі зміною умов, на які вони були розраховані.

Основні види і принципи підприємницької діяльності

Розрізняють такі види підприємницької діяльності:

§ Виробниче підприємництво;

§ Торгово-посередницька діяльність;

§ Фінансове підприємництво;

§ Страхове підприємництво.

Підприємницька діяльність здійснюється на основі таких принципів:

§ Вільний вибір діяльності;

§ Самостійне формування програми діяльності;

§ Вільний найм працівників;

§ Вільне розпорядження прибутком, що залишився після сплати податків;

§ Самостійне здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності;

§ Використання належної частки валютної виручки на свій розсуд.

Підприємницька діяльність припиняється:

§ З власної ініціативи;

§ У разі смерті підприємця;

§ У разі закінчення терміну ліцензії;

§ Визнання за рішенням суду підприємства банкрутом.