Контроль грошових коштів підприємств на поточних і валютних рахунках

На початковому етапі контролю операцій із грошовими коштами підприємств на поточних і валютних рахунках, відкритих в установах банків поводиться перевірка тотожності залишків у виписках банків з поточного рахунку в національній валюті з даними обліку за рахунками 31 «Поточні рахунки в національній валюті», застосовуючи метод порівняння даних із журналом №1 даними аналітичних рахунків станом на 1 число місяця. Обов'язковим кроком є контроль наявності всіх виписок банку та первинних документів до них за кожним поточним рахунком у національній валюті в банку, їхньої достовірності як банківських документів.

Це найбільш трудомісткий процес контролю, бо здійснюється суцільно з усіх операцій. Тут застосовуються такі методичні прийоми: візуальна перевірка наявності документів, нормативна перевірка на відповідність правилам оформлення банківських документів, зустрічна перевірка в банках у разі виникнення підозр про їхню недостовірність, а також виявлення відсутності окремих виписок банків чи відповідних первинних документів до них, арифметична перевірка правильності визначення залишків, загальних оборотів у кожній виписці банку.

Наступним етапом є перевірка своєчасності здійснення операцій, пов'язаних із зарахуванням банком грошових коштів на поточний рахунок у національній валюті та з перерахуванням за призначенням. Для цього треба порівняти дати надходження документів до банку з датами здійснення операцій за виписками банків з поточних рахунків у національній валюті. Ураховуючи, що майже вся банківська система перейшла на комп'ютерну форму обліку, усі документи, які надійшли за операційний день, мають бути проведені в цей самий день, а після операційного дня - наступного дня; перевірка обґрунтованості використання грошових коштів з поточного рахунку в національній валюті. До основних прийомів контролю слід віднести: аналіз боргових зобов'язань за видами і терміном виникнення; аналіз використання грошових коштів на попередню оплату, аванси постачальникам; різного виду фінансові вкладення з огляду на безпосередній зв'язок з виробничою діяльністю підприємства та його фінансовими можливостями; перевірка обґрунтованості списання грошових коштів безпосередньо на витрати виробництва чи обігу, фінансові результати, видатки майбутніх періодів.

Джерелами інформації для контролю є бухгалтерські записи в журналі № 1 за дебетом рахунків 23 «Виробництво», 24 «Брак у виробництві», 25 «Напів­фабрикати», 91 «Загальновиробничі витрати», 92«Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» та первинні документи, що відображають такі операції, які потрібно контролювати методом перевірки правильності кореспонденції рахунків, виходячи із суті конкретних господарських операцій та напрямів використання коштів. Одночасно має застосовуватися прийом нормативно-правової перевірки стосовно методики відображення таких видів витрат в обліку.

За наявності розрахунків акредитивами, чеками з лімітованих чекових книжок треба перевіряти відповідність залишків та оборотів за виписками банків регістрам бухгалтерського обліку, повноту та своєчасність використання акредитива, повернення невикористаних залишків, повноту оприбуткування матеріальних цінностей від постачальників, звернувши увагу, чи немає подвійної оплати (з поточного рахунку та за акредитивом, чеком з лімітованої книжки й готівкою з каси через розрахунки з підзвітними особами за авансовими звітами).

Методика перевірки операцій на поточних рахунках в іноземній валюті така сама, як і поточних рахунків у національній валюті, але з урахуванням особливостей облікового процесу подібних операцій і валютних розрахунків:

а) в облікових регістрах операції відображаються в обсягах за видами іноземних валют та з перерахунком відповідно до їхнього курсу на дату здійснення операцій у національній валюті України. Тобто додатково потрібно перевірити правильність перерахунків у національну валюту України та відображення курсових різниць.

б) перевірка правомірності здійснення операцій з витрачання іноземної валюти на придбання по імпорту товарно-матеріальних цінностей, устаткування. При цьому, як додаткові джерела інформації треба аналізувати дані контрактів з іноземними постачальниками про склад імпорту: чи належить він до критичного імпорту, чи не завищені ціни проти міжнародних, чи дотримано встановлених обсягів закупівлі, термінів розрахунків.

У разі виявлення фактів порушень у розрахунках інвалютою як додатки до акта складаються розрахунки за видами та обсягами операцій за ревізований період.