Правовий режим водно-болотних угідь міжнародного значення

Лекція 19. Правова охорона водно-болотних угідь міжнародного значення

 

Правовий режим водно-болотних угідь міжнародного значення

Правовий режим водно-болотних угідь міжнародного значення визначають:

· Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів (Рамсар, Іран, 2 лютого 1971 року), Україна бере участь згідно з Законом України від 29 жовтня 1996 року;

· постанова Кабінету Міністрів України “Про заходи щодо охорони водно-болотних угідь, які мають міжнародне значення” від 23 листопаду 1995 року № 935 – затверджено перелік водно-болотних угідь, які мають міжнародне значення головним чином як місця оселень водоплавних птахів (перелік охоплює 22 угіддя);

· Порядок надання водно-болотним угіддям статусу водно-болотних угідь міжнародного значення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1287;

· наказ Мінекоресурсів України від 27 грудня 2002 року № 524 “Про затвердження Структури, змісту та порядку ведення паспорта водно-болотного угіддя міжнародного значення”.

Поняття водно-болотних угідь міжнародного значення

Водно-болотні угіддя – це райони боліт, фенів, торф’яних угідь або водойм – природних чи штучних, постійних чи тимчасових, стоячих чи проточних, прісних, солонкуватих чи солоних, включаючи морські акваторії, глибина яких під час відпливу не перевищує 6 метрів.

Статус водно-болотних угідь може бути надано за 4 критеріями:

1.за типовістю, рідкісністю або унікальністю;

2.за видами тварин і рослин, які перебувають під загрозою зникнення;

3.за регулярним перебуванням водно-болотних птахів;

4.за станом іхтіофауни.

На всі водно-болотні угіддя міжнародного значення складаються паспорти, ведення яких покладається на адміністрації установ природно-заповідного фонду, в межах яких знаходяться ці угіддя, а у разі їх знаходження за межами територій заповідників, біосферних заповідників і національних природних парків – на територіальні органи Мінприроди за погодженням з власниками (користувачами) земельних ділянок та інших природних ресурсів.

 

Поняття виключної (морської) економічної зони

Правовий режимвиключної (морської) економічної зони України регулюється:

· Законом України “Про виключну морську (економічну) зону України” від 16 травня 1995 року;

· Конвенцією ООН з морського права 1982 року, ратифікованою Законом України від 3 червня 1999 року.

Виключна (морська) економічна зона – це район моря, що розташований за межами територіального моря (12 морських миль) і прилягає до нього. Ширина виключної економічної зони не повинна перевищувати 200 морських миль, відлічених від вихідних ліній, від яких вимірюється ширина територіального моря.

Контроль за додержанням законодавства про виключну (морську) економічну зонуздійснюють: Державна прикордонна служба України; Держкомрибгосп України; Державна екологічна інспекція Мінприроди.

 

Поняття науково цінних природних комплексів

Правовий режим охорони науково цінних природних комплексів регулюється:

- Ст. 46 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року;

- Ст. 14 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” у редакції від 1 грудня 1998 року;

- Ст. 6, 7 Закону України “Про природо-заповідний фонд України” від 16 червня 1992 року тощо.

Природні комплекси, що мають особливу наукову цінність – це природні комплекси, що розміщені на землях іншого природоохоронного призначення і не перебувають у складі природо-заповідного фонду.

 

Лекція 19. Правова охорона водно-болотних угідь міжнародного значення

 

Правовий режим водно-болотних угідь міжнародного значення

Правовий режим водно-болотних угідь міжнародного значення визначають:

· Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів (Рамсар, Іран, 2 лютого 1971 року), Україна бере участь згідно з Законом України від 29 жовтня 1996 року;

· постанова Кабінету Міністрів України “Про заходи щодо охорони водно-болотних угідь, які мають міжнародне значення” від 23 листопаду 1995 року № 935 – затверджено перелік водно-болотних угідь, які мають міжнародне значення головним чином як місця оселень водоплавних птахів (перелік охоплює 22 угіддя);

· Порядок надання водно-болотним угіддям статусу водно-болотних угідь міжнародного значення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1287;

· наказ Мінекоресурсів України від 27 грудня 2002 року № 524 “Про затвердження Структури, змісту та порядку ведення паспорта водно-болотного угіддя міжнародного значення”.