Сучасні тенденції у сфері зайнятості.

Існують нетрадицій­ні види зайнятості, до яких належать: сезонна, поденна та тимчасова зайнятість, зайнятість неповний робочий день. Сьогодні в Україні ці види зайнятості охоплюють велику час­тину населення.

Зайнятість неповний робочий час — це робота в неповну ро­бочу зміну у зв'язку з неможливістю забезпечити працівника ро­ботою на повну норму робочого часу або за бажанням працівника відповідно до його соціальних потреб, а також у зв'язку з модер­нізацією або реконструкцією виробництва.

Тимчасова зайнятість —- це робота за тимчасовими контрак­тами. До категорії тимчасових належать працівники, які найма­ються за контрактами на певний строк.

Сезонна зайнятість — це зайнятість, яка пов'язана зі специфі­кою виробництва. Робота надається на певний період на умовах по­вного робочого часу і оформлюється відповідним контрактом.

В умовах перехідної економіки в Україні досить поширена нерегламентована форма зайнятості, яка функціонує і як первинна, і як вторинна зайнятість громадян.

Нерегламентована зайнятість — це діяльність працездатного населення працездатного віку, яка виключена зі сфери соціально-трудових норм та відносин і не враховується державною статис­тикою.

Розширення нерегламентованої зайнятості супроводжується подальшим знецінюванням робочої сили, зниженням мотивації до праці, насамперед у державному секторі, зростанням інфляції та цін. Доходи від такої діяльності не оподатковуються, тому держава зазнає певних збитків. Водночас через вищі заробітки та зовнішню привабливість нерегламентованої діяльності у людей формується ставлення до неї як до престижної.

В Україні спостерігається скорочення працюючих. За 2001 р. чисельність населення, зайнятого в усіх сферах економічної дія­льності, скоротилася майже на 3 % порівняно з 2000 р. Протягом 2001 р. з різних причин залишили постійні робочі місця 20,6% працівників. Дві третини звільнених були прийняті в різні секто­ри економіки, а одна третина знайшла самостійне заняття або по­повнила лави безробітних. Висока мобільність кадрів спостеріга­ється переважно у виробничих галузях.

Глобалізація економічної інтеграції і технологічного прогресу, з одного боку, посилюють конкуренцію, яка може призвести до нестабільності виробництва, а відповідно й зайнятості у великих сегментах національної робочої сили, з іншого боку, забезпечу­ються нові можливості для економічного зростання і розширення зайнятості.

62. Безробіття (Б)

Безробіття - це ек-на категорія, яка відбиває ек-ні відносини щодо вимушеної незайнятості працездатного населення. Розрізняють відкрите й приховане безробіття.

Відкрите безробіття означає існування явно незайнятого населення, приховане — наявність формально зайнятого населення..

Виділяють такі види Б:

1.Фрикційне Б пов'язане з переміщенням людей з однієї роботи на іншу, а також із однієї місцевості в іншу. В умовах ринкової ек-ки цей вид Б завжди існує.

2. Структурне Б пов'язане зі структурними зрушеннями в ек-ці. Причиною є територіальна і кваліфікаційна невідповідність між вільними робочими місцями і безробітними. У СБ виокремлюють:

· Технологічне Б пов'язане з переходом до нової техніки і технології, з механізацією та автоматизацією виробництва, що супроводжується вивільненням роб. сили і найманням працівників принципово нових спеціальностей та кваліфікації

· Конверсійне Б спричиняється скороченням чисельності армії і зайнятих у галузях оборонної промисловості.

3. Сезонне Б стосується тих видів виробництва, які мають сезонний характер і в яких протягом року відбуваються різкі коливання попиту на працю (с/г, будівництво тощо).

4. Циклічне Б — постійно змінюється за своїми масштабами, тривалістю і складом, що пов'язано з циклом ділової кон'юнктури.

5. Інституціональне Б —породжується правовими нормами, що впливають на попит і пропозицію праці.

Соціально-економічні наслідки:

1) зменшення ВНП, значне його відставання від потенційного ВНП;

2) звуження споживчого ринку та нарощування елементів кризи надвиробництва;

3) люди, що перебувають у стані Б-х, втрачають набуті професійні навички;

4) Суттєва соціальна напруга в суспільстві