Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Основні показники виробничої програми
Виробнича програма у вартісному виразі розробляється підприємс-твом по товарній продукції в порівнювальних цінах. Для планування інших показників (прибутку, собівартості) товарна продукція визнача-ється в діючих цінах підприємства. Отже, в основу планування вироб-ничої програми покладена система показників обсягу виробництва, яка включає натуральні і вартісні показники. Натуральними показниками виробничої програми є обсяг продукції в натуральних одиницях за номенклатурою й асортиментом. Номенклатура — це перелік назв окремих видів продукції. Асортимент — це різновидність виробів у межах даної номенкла-тури. Номенклатура виробів підприємства може бути централізованою і децентралізованою. Централізована номенклатура формується шляхом укладання державних контрактів і державних замовлень. Децентралізована номенклатура формується підприємством са-мостійно на основі вивчення ринкового попиту на свою продукцію та встановлення прямих контактів зі споживачами шляхом укладання до-говорів поставок. Натуральні показники, зазвичай, представляються у фізичних оди-ницях виміру (метри, штуки, тони і т. д.). Значення натуральних пока-зників виробничої програми в умовах ринку зростає, оскільки саме во-ни дають можливість оцінити ступінь задоволення потреб споживачів у певних товарах з урахуванням якісної характеристики товарів. На основі виробничої програми в натуральному виразі визначають вартісні показники: товарну, валову продукцію у порівнюваних цінах, товарну і реалізовану продукцію у діючих цінах підприємства. Отже, обсяг виробництва продукції в натуральних вимірниках встановлюють на основі обсягу поставок: ОВ = ОП - Зп + Зк, де ОВ — обсяг виробництва продукції в натуральних одиницях; ОП — обсяг поставок у натуральних одиницях; Зп — запаси продукції на складі на початок планового року у нату-ральних одиницях; Зк — запаси продукції на складі на кінець планового року у натура-льних одиницях. Вартісними показниками виробничої програми є обсяги товарної, валової, реалізованої, чистої, умовно-чистої продукції, нормативної вартості обробітку, валового і внутрішньозаводського обороту, обсяг незавершеного виробництва. Найважливішим показником виробничої програми є товарна проду-кція. Вона включає до свого складу всю виготовлену в плановому або попередньому періодах продукцію, що відповідає стандартам, техніч-ним умовам, прийнята у ВТК, упакована і підготовлена до реалізації:
ТП = ГП+Н+Пп.х +Тн.с +Рк.б +Пд.г +Рс.к, де ТП — товарна продукція; ГП — готова продукція; Н — напівфабрикати, які поставляються на сторону; Пп.х — послуги промислового характеру; Тн.с — товари народного споживання; Рк.б — роботи з капітального будівництва, які виконуються власни-ками; Пд.г — продукція допоміжних господарств, призначена для реаліза-ції «на сторону»; Рс.к. — середні та капітальні ремонти, що виконуються власними силами. Товарна продукція оцінюється в діючих оптових цінах, по собівар-тості, в натуральних показниках, у трудових показниках (для внутріза-водського планування). Наступним показником виробничої програми є валова продукція, що включає до свого складу всю продукцію у вартісному виразі, неза-лежно від ступеня її готовності: ВП =ТП- (НЗВп -НЗВк)- (Іп -Ік), де ВП — валова продукція; НЗВп — вартість залишків незавершеного виробництва на початок планового періоду; НЗВк — вартість залишків незавершеного виробництва на кінець планового періоду; Іп — вартість інструменту для власних потреб на початок планово-го періоду; Ік — вартість інструменту для власних потреб на кінець планового періоду. Це найбільш загальний показник, який відображає всю роботу під-приємства. Валову продукцію можна також обчислити за такою формулою: ВП = ВО-ВЗО, де ВО — валовий оборот підприємства; ВЗО — внутрішньозаводський оборот підприємства. Валовий оборот підприємства — це обсяг валової продукції неза-лежно від того, де вона буде використана: чи в межах підприємства, чи поза ним. Внутрішньозаводський оборот — це та кількість продукції під-приємства, яка використовується всередині його для подальшої пере-робки. Вимірюється валова продукція в діючих оптових цінах, за собі-вартістю та в нормо-годинах. За показником валової продукції ви-значається потреба в матеріальних, трудових і фінансових ресурсах, необхідних для виконання виробничої програми. Валові показники мають істотний недолік, що спотворює об’єктивну оцінку роботи підприємства: у них враховуються витрати минулої праці (матеріа-льні витрати й амортизація), що призводить до повторного розра-хунку.
Важливе значення для аналізу виробничої програми має показник незавершеного виробництва у вартісному виразі НЗВ = Кв⋅С⋅Тц⋅Кнв/Д, де НЗВ - величина незавершеного виробництва; Кв - кількість виробів; С - собівартість одного виробу; Тц - тривалість циклу виготовлення одного виробу; Кн в - коефіцієнт наростання витрат при виготовленні виробу; Д - кількість робочих днів у розрахунковому періоді. Коефіцієнт наростання витрат при виготовлені виробу розрахову- Кнз = (М + 0,5С)/С, або Кнз =(С0 + 0,5С1)/(С0 + С1), дукції; С 1 - поточні витрати на виготовлення продукції. Незавершене виробництво - це продукція, яка перебуває на різних проміжних стадіях виробничого циклу Вона включає надходження матеріалів зі складу в цех та їх перебування у виробничому процесі до моменту здачі виробів на склад готової продукції Значить, до незавершеного виробництва належать предмети праці, які знаходяться в виконаних робіт, котрі входять в товарну продукцію: РП = ТП + (Злп-Злк)+(ВЗлп-ЗЗлк), де РП - реалізована продукція; Злп - залишки нереалізованої продукції на початок планового періоду; Злк - залишки нереалізованої продукції на кінець планового періоду; ВЗлп - залишки продукції відвантаженої, за яку термін оплати не підприємства, а при розрахунку прибутку від реалізації - також за собівартістю. Цей показник враховує результати реалізаційної діяльності. Тому він має особливе значення в умовах ринку і є основним при визначенні показників фінансового плану (прибутку, потреби в оборотних засобах). Обсяг реалізованої продукції з урахуванням виконання плану поставок розраховують, як вартість реалізованої продукції за вирахуван- ЧП = ТП-(Мв+А), де ЧП - чиста продукція підприємства; Мв - матеріальні витрати на виробництво продукції; ходи і прибутку. Ще одним показником, близьким за своїм значенням до чистої продукції, є умовно чиста продукція: УЧП = ЧП + А, де А - сума амортизаційних відрахувань за відповідний період. Отже, на відміну від чистої продукції, умовно чиста продукція - нормативна чиста продукція. Найбільший інтерес серед цих додаткових показників представляє нормативна вартість обробітку, яка одержується як добуток показника нормативної вартості обробітку одного виробу і-го виду і кількості виготовлених виробів і-го виду. Аналіз виробничої програми проводиться за динамікою обсягу випуску продукції, за номенклатурою й асортиментом, ритмічністю ро- ОВ = (ОВфОВп)⋅100%, де ОВф - фактичний обсяг випуску продукції; ОВп - плановий обсяг випуску продукції. Аналогічно аналізується обсяг реалізованої продукції: ОР = (ОРф/ОРп)⋅100%, де ОРф - фактичний обсяг реалізації продукції; ОРп - плановий обсяг реалізації продукції. Взагалі, за вищенаведеними показниками аналіз проводиться зіставленням їх фактичних і планових величин. Планування виробничої програми При плануванні виробничої програми необхідно використовувати такі матеріали: - перспективний план виробництва продукції і послуг;
- результати вивчення поточного попиту на продукцію; - договори на виробництво та поставку продукції, що укладаються в результаті вільного продажу виробів на гуртових ярмарках; - дані про залишки нереалізованої продукції в попередньому періоді; - заходи щодо спеціалізації та кооперування виробництва; - заходи щодо збільшення виробничих потужностей підприємства. вироб озподіл річних завдань за кварталами або місяцями необхідно здійснювати з урахуванням таких факторів: - встановлених договорами строків поставки продукції споживачам; - збільшення випуску продукції за рахунок приросту і поліпшення використання виробничих потужностей, а також за рахунок заходів, передбачених планом інновацій; - терміну введення в експлуатацію нових потужностей та облад- - забезпечення рівномірного завантаження всіх виробничих під- — можливого вибуття основних виробничих засобів, а також зупи-нення окремих агрегатів, ділянок та цехів для ремонту обладнання; — зняття з виробництва застарілих видів продукції, які не відпові-дають своїми техніко-економічними показниками сучасному рівню науки і техніки, та таких, що не мають попиту, і заміна їх новими; — сезонності та змінності роботи; — сезонності збуту продукції. Планування виробничої програми в натуральному виразі перед-бачає: — визначення номенклатури та асортименту продукції, яка випус-кається; — розрахунок потреби в продукції, обсягу виробництва за кален-дарними періодами року; — обґрунтування планових обсягів виготовлення продукції вироб-ничою потужністю, матеріальними і трудовими ресурсами. Одним з найважливіших етапів розробки виробничої програми є визначення потреби в ресурсах. Основним методом вирішення цієї по-треби є метод прямого розрахунку відповідно до питомих норм її ви-трат. Так, потреба підприємств у предметах праці розраховується шля-хом множення питомих норм витрат сировини і матеріалів на планові обсяги виробництва. Потреба у знаряддях праці (машинах, устатку-ванні) визначається, виходячи із прогнозованих обсягів робіт, що ви-конуються з їх допомогою, і прогресивних норм продуктивності. Вра-ховуються також потреби на капітальне будівництво, експорт, ство-рення резервів тощо. На підставі плану випуску продукції підприємством розробляються річні, квартальні й місячні виробничі програми цехів. Виробнича про-грама цеху містить завдання з номенклатури та загального обсягу про-дукції. У завданні з номенклатури вказується кількість найменувань окремих видів продукції в натуральному виразі.
Виробнича програма цеху обґрунтовується виробничою потужніс-тю окремих груп устаткування, зіставленням їх сумарного корисного фонду роботи й завантаження в машино-годинах. Такі розрахунки да-ють змогу виявити «вузькі місця» в цеху і вжити заходів щодо усунен-ня диспропорції у завантаженні устаткування. На основі виробничих програм основних цехів складаються плани виробництва для допоміжних та обслуговуючих підрозділів підприєм-ства: ремонтних, інструментальних, енергетичних цехів і транспортно-го господарства. Виробничі програми допоміжних цехів розробляють-ся відповідно до встановленої потреби в їх продукції та послугах. Виходячи з планів цехів, розробляються виробничі завдання для ділянок. Заключним етапом планування виробництва є доведення за-вдань з виконання окремих виробничих процесів та виготовлення про-дукції безпосередньо до бригад і робочих місць. Кожне підприємство розробляє свою виробничу програму само-стійно, крім державного контракту та державного замовлення, розмір яких встановлюється відповідно до виробничих можливостей підпри-ємства. Державний контракт і державне замовлення формуються на основі пропозицій міністерств і відомств — державних замовників. Фінансування державного контракту проводиться за рахунок кош-тів Державного бюджету, а державного замовлення — за рахунок вла-сних коштів підприємства та організацій і наявних кредитних ресурсів. Відповідальність замовників і виконавців за виконання державного контракту і державного замовлення визначається укладеними догово-рами та законодавством України. Державне замовлення є престижним для підприємства й отримується, як правило, на конкурсній основі. Державне замовлення надається тим підприємствам, що забезпечують ефективніше його виконання. Отже, виробнича програма повинна формуватися з урахуванням ресурсів підприємства й одержання найкращих результатів, тобто бути оптимальною. Таким чином, оптимальна виробнича програма — це програма, яка відповідає структурі ресурсів підприємства та забезпечує найкращі результати його діяльності за прийнятим критерієм. Оптимізація виробничої програми проводиться з метою: — визначення максимально можливого обсягу виробництва проду-кції; — визначення економічної межі нарощування виробництва; — планування оптимальної структури номенклатури продукції.
|
||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-21; просмотров: 267; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.141.31.240 (0.031 с.) |