Тема № 4: Суб’єкти кримінального провадження

 

Семінарське заняття №1

Навчальна мета заняття: вивчити поняття суб’єктів кримінального провадження та їх класифікацію; з’ясувати повноваження державних органів і посадових осіб, які здійснюють провадження.

Час проведення: 2 год.

 

Навчальні питання:

1. Поняття і класифікація суб’єктів кримінального провадження.

2. Державні органи і посадові особи, які ведуть кримінальне провадження.

1. Діяльність по розгляду заяв і повідомлень про злочини, розслідуванню та вирішенню кримінальних проваджень здійснюють різні суб’єкти кримінального процесу, які між собою вступають у кримінально-процесуальні відносини. Процесуальне становище, права та обов‘язки кожного, хто бере участь в провадженні у кримінальній справі, суттєво відрізняються. Так, перші - державні органи та посадові особи – ведуть процес, другі – громадяни та юридичні особи – захищають у справі свій або представлений інтерес, треті – здійснюють допоміжну функцію у кримінальному судочинстві. Така різниця в діяльності суб’єктів і є підставою для їх класифікації. Показником засвоєння питання теми являється знання визначення “суб’єкти кримінально-процесуальної діяльності”, а також вміння їх класифікувати.

2. Державні органи і посадові особи, що ведуть провадження – це основні суб’єкти, оскільки без них неможлива кримінально-процесуальна діяльність. До них віднесені суд (суддя), слідчий суддя, прокурор, слідчий, начальник слідчого підрозділу, оперативні підрозділи.

Обговорюючи питання на семінарському занятті необхідно дати характеристику кожному суб’єкту. Рекомендується дотримуватися наступного порядку:

а) дати пояснення відповідного терміну (“суд”, “прокурор” і таке інше), користуючись вимогами ст. 3 КПК України;

б) розповісти про порядок призначення (звільнення, обрання) відповідної посадової особи на посаду для чого слід ознайомитись з нормами законів “Про судоустрій і статус суддів”, “Про прокуратуру”, із Положенням про органи досудового слідства в системі МВС України (наказ № 160);

в) дати перелік обставин, які виключають участь того чи іншого суб’єкту у конкретній кримінальній справі (параграф 6 глави 3 КПК України), а також у якому порядку здійснюється відвід;

г) дати характеристику повноважень кожного суб’єкту, посилаючись на відповідні статті КПК.

Теми рефератів:

Поняття суб’єктів кримінального процесу.

Класифікація суб’єктів кримінального процесу.

Експерт у кримінальному процесі.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Конституція України від 28.06.96 р. (із змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України вiд 23.07.96 р., № 30, ст.141.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 р. № 4651-VI // Голос України від 19.05.2012 р. № 90-91.

3. Кримінальний процес: Підручник / за ред. Ю.М. Грошевого, О.В. Капліної. – Х: Право, 2010. – 608 с.

4. Кримінально-процесуальне право: Навч. посібник / Ю.І. Азаров, С.О. Заїка, В.Г. Фатхутдінов. – К., 2008. – 295 с.

5. Кримінальний процес України: тестові завдання: Навч. посібник / В.Т. Нор, В.П. Бойко, Н.Р. Бобечко, М.В. Гузела та ін. – К.: Правова єдність, 2010. – 373 с.

6. Корчева Т.В. Проблеми діяльності захисника в досудовому провадженні та в суді першої інстанції: Монографія. – Х.: Видавець ФОП Вапнярчук Н.М., 2007. – 200 с.

7. Курс лекцій з кримінального процесу за новим Кримінальним процесуальним кодексом України (Загальна частина) / Рожнова В.В., Савицький Д.О., Конюшенко Я.Ю. та ін. – К.: НАВС, 2012. – 280 с.

8. Кучинська О.П., Кучинська О.А. Кримінальний процес України: Навч. посібник. – К.: Прецедент, 2005. – 202 с.

9. Кучинська О.П. Кримінально-процесуальні документи: досудове та судове провадження: Навч.-практ. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 408 с.

10. Лобойко М. Кримінально-процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посібник. – К.: Істина, 2005. – 405 с.

11. Михеєнко М.М., Нор В.Т., Шибіко В.П. Кримінальний процес України. – 2-ге видання, перероблене і доповнене. -К.: Либідь, 1999. – 536 с.

 

Семінарське заняття № 2

Навчальна мета заняття: вивчити поняття суб’єктів кримінального провадження та їх класифікацію; з’ясувати повноваження учасників провадження та інших суб’єктів кримінального провадження.

Час проведення: 2 год.

 

Навчальні питання:

1. Учасники процесу (особи, які мають свій законний інтерес у провадженні або ті, що представляють інтереси зацікавлених у вирішенні справи осіб).

2. Інші суб’єкти кримінального процесу.

1. До кримінально-процесуальної діяльності залучаються громадяни та юридичні особи, які мають свій особистий інтерес у кримінальному провадженні, або представляють інтереси інших зацікавлених у справі осіб (тобто, учасники процесу). Згідно із ст.3 КПК України до цієї категорії належать обвинувачений, підозрюваний, захисник, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, представники потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача. При обговоренні питання щодо цих суб‘єктів кримінального судочинства слід дати характеристику таким учасником процесу як обвинувачений, підозрюваний, захисник, потерпілий і його представник.

Насамперед, необхідно визначити кого кримінально-процесуальний закон визнає обвинуваченим, підозрюваним (ст. 42 КПК), захисником (ст. 45-54 КПК), потерпілим (ст. 55 КПК) і його представником (ст. 58 КПК). Крім того, дати характеристику їх процесуальних прав і обов’язків, назвати кримінально-процесуальну функцію, яку той чи інший учасник здійснює.

Під час вивчення питання слід звернути увагу на те, що громадяни набувають кримінально-процесуальний статус обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та їх представників після складання відповідного процесуального документу або подання заяви до органу досудового розслідування, прокурора, суду. Особа набуває статус підозрюваного після: 1) затримання у порядку ст. 207, 208 КПК України; 2) повідомлення особі про підозру.

При підготовці відповіді до питання слід також звернути увагу на правове становище цивільного позивача, цивільного відповідача та їх представників у кримінальному процесі. Передусім необхідно з’ясувати умови спільного розгляду кримінальної справи і цивільного позову. Не кожний цивільний позов може розглядатися разом із кримінальною справою. Тому обговорюючи друге питання, необхідно чітко визначити за яких обставин цивільний позов може бути розглянутий у кримінальному процесі.

Участь у кримінальному процесі цивільного позивача і цивільного відповідача обумовлена можливістю сумісного розгляду кримінальної справи і цивільного позову. Процесуальне положення цивільного позивача, цивільного відповідача, їх представників викладені у ст.ст. 61-62 КПК України. Під час підготовки питання необхідно використати ті рекомендації, які були надані у попередній темі відносно учасників кримінального процесу. Крім того, слід визначити процесуальний статус цивільного позивача з потерпілим і процесуальний статус цивільного відповідача з обвинуваченим.

2. Під час відповіді на питання щодо інших суб’єктів кримінального процесу, слід охарактеризувати існуючі в теорії думки стосовно поділу таких суб’єктів на додаткові групи, а також їх характеристики. Слід навести характеристику та значення свідка, експерта, понятих, перекладача, спеціаліста в кримінальному процесі. Важливо також звернути увагу на тих осіб, які взагалі не мають жодних прав та обов’язків під час їх участі, а саме: статисти, секретар судового засідання тощо.

Особливу увагу слід приділити участі представників громадськості, служби у справах неповнолітніх під час судового розгляду кримінальних справ про злочини, вчинені неповнолітніми, визначити їх завдання в кримінальному процесі.

Важливим при з’ясуванні правового статусу всіх суб’єктів кримінального процесу є вирішення проблемних питань, які виникають у практичній діяльності, а також стосуються прогалин в законодавстві. Викладач на семінарському занятті повинен використовувати евристичний підхід, ставлячи проблемні задачі та формулюючи такі проблемні ситуації.

Практичне заняття

Навчальна мета заняття: вміти застосовувати норми кримінального процесуального права, які визначають статус суб’єктів кримінального провадження.

Час проведення: 2 год.

Завдання:

4.1. Під час розслідування злочину передбаченого ст. 257 КК України на адресу старшого слідчого Петрова неодноразово надходили анонімні листи з вимогами відмовитись від ведення справи та погрозами знищення його майна шляхом підпалення. Через деякий час слідчому Петрову повідомили з садового кооперативу, що на його садибі вночі сталася пожежа і згорів будинок. Слідчий виїхав на місце події, провів його огляд, про що склав протокол, а повернувшись до свого службового кабінету, рохпочав досудове розслідування за ознаками злочину передбаченого ст. 194 ч. 2 КК України, прийнявши її до свого провадження.

Дайте оцінку діям слідчого та процесуальному значенню прийнятих рішень.

 

4.2. Волощук, який довгий час під підтримував недоброзичливі стосунки зі своїм сусідою Ковтуном, знаходячись у стані сп’яніння, вирішив вистрілити в нього з мисливської рушниці, коли побачив, що той рубає у дворі дрова. Вийшовши на вулицю, він націлив рушницю у Ковтуна і вистрілив, але не влучив тому, що його відштовхнув гр. Сіренко, який побачив, що Ковтун цілить у людину і підбіг до нього.

Чи можна визнати гр. Ковтуна потерпілим у справі після початку кримінального провадження?

4.3. Під час розслідування кримінального провадження про заподіяння неповнолітньому Лєскову тяжких тілесних ушкоджень, з проханням визнати законним представником потерпілого звернувся його дід, який пояснив, що батьки Лєскова виїхали за межі України на постійне місце проживання, а хлопчик проживає з ним. Зважаючи на такі обставини, слідчий визнав законним представником неповнолітнього його діда.

Дайте оцінку законності і обґрунтованості рішення слідчого.

 

4.4. Після оголошення підозрюваноиу Сліпенко про закінчення досудового слідства останній заявив клопотання про участь в ознайомленні із матеріалами провадження захисника Львова. Слідчий з’ясував, що Львов вже не працює в колегії адвокатів і зараз працює юристом у приватній фірмі.

Чи може Львов брати участь у справі як захисник? Хто може бути захисником на досудовому слідстві?

 

4.5. Під час огляду місця події – квартири гр. Петрусенко, з якої були викрадені цінні речі, приймав участь як спеціаліст співробітник науково-дослідного експертно-криміналістичного центру обласного УВС Цурко. Під час огляду він виявив на дзеркалі у вітальні відбитки пальців, які могли належати злочинцеві, і в присутності слідчого вилучив їх, про що було зазначено у протоколі огляду. Розслідуючи справу, слідчий виніс постанову про призначення дактилоскопічної експертизи по цих відбитках і, упевнившись в тому, що Цурко має посвідчення на право проведення дактилоскопічної експертизи, доручив йому проведення цієї експертизи.

Чи допустив слідчий помилку? Яке процесуальне становище експерта і спеціаліста?

Письмове завдання: для кожної групи суб’єктів кримінального провадження складіть таблицю за такою схемою: